Суперник «Шахтаря» у плей-оф Ліги Європи – клуб здорової людини. «Ренн» міг би стати прикладом для всієї УПЛ
Зовсім нещодавно грав з «Динамо».
Сьогодні пройшло жеребкування 1/16 Ліги Європи, в якому «Шахтар» потрапив на «Ренн». Французи цього сезону вже двічі грали з «Динамо в одній групі ЛЄ та перемогли 2:1 та 1:0. Тепер черга гірників пройти тестування міцною та цікавою командою.
А ми підіймаємо нещоданій текст про «Ренн», який виходив на сайті в жовтні. Французська команда могла б бути прикладом для будь-якого клубу УПЛ. Звісно, з урахуванням різних масштабів Лігі 1 та чемпіонату України.
«Ренн» – не топ, але завжди поруч з лідерами
«Ренн» ніколи не був топ-клубом і не факт, що колись стане. Вище 3-го місця у чемпіонаті Франції команда ніколи не підіймалась. Так, є три Кубки Франції, але хто тільки не брав цей трофей.
Бретонці стабільно займають місця приблизно у середині першої десятки таблиці Ліги 1, в гіршому випадку – просто в середині. Останнім часом стабільно пробивається в єврокубки. Непогано, як для не найбільшого міста Франції (близько 220 тисяч), хоч і адміністративного центру Бретані.
До речі, проблем з заповненням майже 30-тисячної арени «Роазон Парк» у «Ренна» немає. Команда грає видовищно і доволі успішно, тож фани охоче ходять на матчі.
Гордість «Ренна» – академія. 6 років поспіль визнавалась найкращою в країні
Едуардо Камавінга, Усман Дембеле, Соф’ян Діоп, Матіс Тель, Абдулайє Дукуре, Брендон Соппі, Янн М’віла, Т’ємуе Бакайоко, Сільвен Вільтор, Джиммі Бріан, Йоан Гуркюфф. Всі ці гравці в той чи інший час займались в академії «Ренна» і принесли клубу солідні кошти. «Ренн» не боїться ставити своїх молодих вихованців одразу у склад (той же Камавінга не дасть збрехати), а потім продавати їх в більш імениті клуби. За ці гроші потім купляються інших гравці, в основному легіонери, і… знову продаються, але вже дорожче.
На початку 2000-х керівництво червоно-чорних поставило завдання, щоб у складі команди було не менше 50 відсотків клубних вихованців. І це, як правило, вдається. Змінилась і робота самої академії. Скаути почали шукати талановитих хлопців не тільки у власному регіоні, а й по всій Франції. Але про Бретань теж не забули: клуб співпрацює з найкращими місцевими аматорськими клубами, щоб всі перспективні футболісти були на очах.
Вимоги до тренерів стали іншими. На перше місце був поставлений не результат, не перемоги на турнірах, а розвиток гравців і їх адаптація до вимог першої команди. Наприклад, Кубок Гамбарделла – відомий у Франції турнір для команд U-18, «Ренн» вигравав аж у 2008 році. Але в клубі не сильно переживають з цього приводу.
До кожного гравця намагаються знайти індивідуальний підхід. Не забувають і про їх родичів. Хто знає, чи грав би Усман Дембеле за «Ренн», якби батькам юного таланту не знайшли житло поблизу, щоб бути поруч з сином. І воно було варте того, як показав час.
У власну академію, яка 6 років поспіль визнавалась найкращою у Франції, клуб щороку вкладає 7 мільйонів євро. За ці гроші можна купити хорошого гравця. Ну, або рік утримувати клуб УПЛ. Але «Ренн» свідомо йде на це, бо потім ці витрати перетворяться на значно більший дохід.
«Ренн» якісно працює з трансферами: вдало купує, розвиває та перепродає
Саме академія є наріжним каменем клубної стратегії, в тому числі трансферної. Вона продукує сильних гравців для першої команди, приносить прибуток завдяки їх продажу та дозволяє купляти інших футболістів, яких «Ренн» успішно «прокачує» і теж відпускає. Прикладів вистачає. Клуб виховав двох воротарів для «Челсі»: Петра Чеха та Едуара Менді. А ще були Найєф Агерд, Ісмаїла Сарр, Стефан Мбіа, Кім Чельстрем, Рафінья, Рамі Бенсебаїни, Томаш Коубек та багато інших.
Продавати тут люблять і вміють. «Реал» заплатив за Камавінга 40 мільйонів євро, «Вест Гему» Агерд обійшовся у 35 мільйонів. Стільки ж «Боруссія» заплатила за Дембеле. 30 мільйонів коштував «Вотфорду» Ісмаїла Сарр. 24 мільйони довелось заплатити «Челсі» за Менді.
За 17-річного і майже нікому ще невідомого Теля «Баварія» віддала 20 мільйонів. Ситуація з ним дещо незвична, тому що для продажу у топ-клуб навіть не довелось його в повній мірі загравати у першій команді, де він провів всього 10 матчів.
Матіс з’явився у «Ренні» у 2020 році і проявив себе за «Ренн-В» - 6 голів у 6 матчах. До того він змінив 4 академії, в тому числі ФК «Парі» – ще одного паризького клубу. Тобто він був зовсім поряд зі скаутами «ПСЖ», але він не потрапив їм на олівець, про що навряд чи пошкодував. Для нього «Ренн» став супершвидким трампліном до одного з грандів європейського футболу.
Не дуже показовим виглядає приклад Рафініьї. Так, бразилець в підсумку перейшов в «Барсу», але вже з «Лідса», якому «Ренн» продав гравця на 2,5 млн дешевше, ніж купив у «Спортинга». Але з іншими трансферами клуб, як правило залишається в плюсі.
Заради справедливості слід сказати, що останні сезони трансферний баланс клубу «мінусовий», хоча до того був стабільно позитивним. Так, бретонці почали більше вкладати у гравців і вже дозволяють собі трансфери «на вхід» за 20 і більше мільйонів євро. Саме перед цим сезоном «Ренн» зробив своє рекордне придбання, підписав Аміна Гуїрі у «Ніцци» за 28 мільйонів євро. У це ж вікно червоно-чорні підписали Арно Калімуендо у «ПСЖ» за 20 мільйонів і Артюра Тета з «Болоньї» (19 мільйонів). Двома сезонами раніше клуб не пошкодував 26 мільйонів для «Андерлехта» за 18-річного на той момент Жеремі Доку.
Певний ризик в цьому є, але з іншого боку всі вказані вище гравці перейшли у віці 18-22 років, мають підходяще середовище для прогресу і розвитку і є, по суті, товаром, який цілком можна продати ще дорожче. Ну і варто згадати, що в ці роки «Ренн» регулярно виступає у Європі (одного разу в Лізі чемпіонів), що дозволило трохи збільшити дохідну частину бюджету.
Тренерів підбирають під задачу розвитку молодих гравців
Якщо клуб націлений на розвиток і подальший продаж молоді, то і тренери потрібні відповідні. І саме цим славляться останні два очільники команди Жюльен Стефан та Брюно Женезьо. Стефан якраз тренував «молодіжку» і дубль «Ренна», після чого його перевели у першу команду. Тренер прогресував разом зі своїми гравцями.
Саме за часів Стефана «Ренн» вперше історії вийшов у Лігу чемпіонів і виграв Кубок Франції, здолавши у фіналі «ПСЖ». Ну і саме цьому тренеру багато в чому ми можемо завдячувати становленню Едуарду Камавінга як гравця елітного вже рівня.
Женезьо теж добре знайома робота з талановитою молоддю, бо він свого часу працював скаутом у «Ліоні». Тут він пройшов шлях від скаутської роботи, посади тренера резервної команди до асистента у першій команді і, врешті решт, головного тренера. Порекомендував його у «Ренн» спортивний директор Флоріан Моріс, який раніше працював з ним у «Ліоні» і добре знав його і його методи роботи.
Саме за ініціативи нового тренера в клубі з’явились Мартен Терр’є та Амін Гуїрі, добре знайомі йому по «Ліону». Терр’є, зокрема, розкрився саме у «Ренні», бо у своїй колишній команді він виглядав менш яскраво, однак тренер все одно повірив у нього
Власник «Ренна» - мільярдер. Він міг засипати клуб грошима, але обрав інший шлях
Володіє клубом холдингова компанія Groupe Artemis, яку створив бізнесмен Франсуа Піно – мільярдер, один з найбагатших людей Франції. Forbes на цей момент оцінює статки родини Піно у 31,5 млрд євро.
В останні роки він передав клуб та всю бізнесімперію у управління своєму сину Франсуа-Анрі. Піно-молодший, між іншим, чоловік Сальми Гаєк. Так, тієї самої, голлівудської акторки. Іноді вона ходить з чоловіком на футбол і дивується, чому публіка не така гучна, як в її рідній Мексиці.
Одного разу «Ренн» навіть використав дещо незвичну стратегію для підписання новачка, використавши Гаєк. Рік тому клуб спробував купити мексиканського півзахисника «Аякса» Едсона Альвареса, і привабити його мала саме Сальма. Але її чари не допомогли, Едсон досі залишається в «Аяксі». Коли мова йде про Лігу чемпіонів, безсила навіть голлівудська красуня-землячка.
«Я хочу грати в Лізі чемпіонів проти великих команд. Дійсно, Гаєк намагалась змінити мою думку. Вона, як моя відома співвітчизниця, дзвонила мені й намагалася вмовити приїхати до Франції. Це мене здивувало, і мені це лестило, але я зробив впевнений вибір на користь «Аякса», і я пояснив це їй», - сказав Альварес.
Після невдалого трансферу бразильського форварда Лукаса Северіно у 2000 році (21,3 млн євро на нинішні гроші), який і близько не заграв, Франсуа Піно вирішив, що баста – з великими витратами закінчуємо. Хоча зрозуміло, що він міг засипати клуб грошима в стилі катарських шейхів у «ПСЖ». Зараз ми могли б бачити змагання двох грошових мішків у Лізі 1. Але шлях було вибрано інший, який дозволяє не зазирати постійно у кишеню «татусю».
Якщо не брати до уваги «ПСЖ», який ніби знаходиться в окремій лізі всередині Ліги 1, то «Ренн» виглядає найстабільнішим клубом Франції. Саме він, а не «Лілль» чи «Монако», які примудрялись сенсаційно знімати з парижан чемпіонську корону, чи «Марсель», який якщо чогось і досягає, то не завдяки, а всупереч внутрішнім проблемам і черговим витівкам фанів.
Скромний клуб на заході Франції досяг цього завдяки правильно вибраній стратегії, до якої варто б придивитись і представникам УПЛ, щоб побачити, як на порівняно невеликі кошти зробити клуб здорової людини.
Так, «Ренн» не можна назвати бідним клубом – в минулому сезоні його бюджет складав 110 мільйонів євро. Проте бретонці не просто взяли ці гроші у власника, а цілеспрямовано йшли до цього. За розміром бюджету «Ренн» був 7-м у Лізі 1, а фінішував 4-м. «Бордо», для порівняння, з кошторисом в 112 мільйонів вилетів з еліти.
Секрети успіху «Ренна», які б міг використовувати кожен клуб УПЛ, незалежно від бюджету
- Футбол – це бізнес. Клуб робить все, щоб жити за своїми статками, навіть маючи багатого господаря.
- Опора на власну академію і її ефективна робота. Вона дає не тільки гравців для першої команди, а й гроші від їх майбутнього продажу. Тому витрати на академію, навіть порівняно великі, виправдані.
- Розширення скаутської мережі. Пошук талановитих юних футболістів не тільки у своєму регіоні, а й по всій Франції.
- Тренери клубів академії працюють не на результат тут і зараз, а на прогрес гравців та їх підготовку до першої команди.
- Придбання молодих перспективних гравців, які здатні прогресувати і яких можна потім продати дорожче.
- Підбір для першої команди таких тренерів, які вміють працювати з молоддю і розвивати її.
- Вміння вчасно продавати футболістів, поки вони можуть принести прибуток і не перестали прогресувати.
