Аллегрі поки що не звільнять, але проблема «Ювентуса» не тільки в ньому

Гнів вболівальників

#AllegriOut. Цей хештег у середині минулого тижня вийшов на 7 місце у світових трендах Твіттера. І справа була не тільки у поразці від «Бенфіки». Невдоволення дійсно глобальне. Тифозерія «Юве» вимагає відставки тренера, не шкодуючи для нього лайливих епітетів.

La Gazzetta dello Sport писала, що спеціаліст залишиться на своїй посаді навіть у випадку поразки від «Монци» в неділю. Про це свідчили і слова гендиректора «Старої синьйори» Мауріціо Аррівабене. Ще перед матчем з «Бенфікою» він спитав у вболівальника, який попросив звільнити Аллегрі, чи готовий він оплатити контракт наступного тренера.

Проте поразка від «Монци» (0:1) все ж стала реальністю. І це був не просто програш, а ще й з препаскудною грою. Якщо ви не бачили гру, то можете подумати, що вся справа у дурному вилученні Ді Марії. Це не зовсім так: і до вибрику аргентинця, який вдарив суперника ліктем, «Монца» виглядала цікавіше, а «Ювентус» сидів у низькому блоці і захищав свої ворота, сподіваючись на контратаки.

Відставка – це дуже дорого

Вже після матчу з’явилась нова інформація. Якщо вірити їй, тренер не в такій вже й безпеці. Віцепрезидент «Ювентуса» Павел Недвед наполягає на тому, щоб Аллегрі був звільнений негайно. Аррівабене нібито вже згоден на це за умови, що клуб знайде недорогу альтернативу, а президент Андреа Аньєллі боїться довірити команду тренеру юніорської команди туринців Паоло Монтеро, щоб не повторилася ситуація з Андреа Пірло. Ще перед «Монцею» гендиректор назвав відставку Аллегрі «безумством» і відзначив, що у тренера є довгостроковий проєкт, розрахований на 4 роки.

У словах Аррівабене вболівальнику перед матчем з «Бенфікою» гірка правда – відставка Массіміліано клубу не дуже по кишені. У тренера чинний контракт до 2025 року з зарплатою у 7,5 млн євро на сезон. Самі порахуйте, скільки доведеться заплатити у випадку звільнення. І це при тому, що «Ювентус», як очікується, оголосить про збитки у 250 мільйонів євро за минулий сезон. Тож у керівництва є вагомий привід не поспішати зі змінами на тренерському містку. Звільнення у паузі на матчі збірних все ж не буде. Як мінімум шанс виправити ситуацію йому дадуть.

Хоча не можна сказати, що приводів для відставки немає. Аллегрі завжди просив судити про нього за його результатами. Що ж, зараз козирів у нього немає – ні результатів, ні гри. Можна жалітись на ВАР у грі з «Салернітаною», але слід згадати що це все ж таки «Салернітана», і можна було не доводити справу до героїчного камбеку на останніх секундах. Цілісного, якісного футболу ми не бачимо – тільки окремі відрізки, як проти «Роми» чи «Бенфіки». У грі з португальцями приблизно до середини першого тайму все виглядало добре, а потім тріо атакуючих хавбеків суперника Давид Нерес – Рафа Сілва – Жоау Маріу почало буквально розривати своїх опонентів. Недільна гра теж, м’яко кажучи, не додала оптимізму

До попередніх тренерів «Юве» був менш поблажливим. Саррі звільнили після першого ж сезону, незважаючи на скудетто. Пірло чекала та ж доля, попри перемогу в Кубку та Суперкубку Італії і вихід у Лігу чемпіонів (хоча з чемпіонством не склалось, так). Аллегрі ж поки залишається, попри минулий сезон без трофеїв і невдалий початок поточної кампанії. На його користь говорить не тільки довгостроковий контракт, а й 5 скудетто і 2 фінали ЛЧ у минулому. Його кредит довіри в будь-якому випадку буде більшим, ніж у новачка, якими б не були його регалії.

Тренер впевнений, що він – не проблема, а частина її вирішення. І це не домисли автора чи італійських ЗМІ, а пряма цитата самого Аллегрі. І «Юве», думаю, спробує вирішити проблеми все ж з нинішнім штабом. Взагалі, звільнення тренера до закінчення сезону – велика рідкість для клубу. І цю традицію спробують не порушувати. Тим більше та ж Gazzetta писала, що до ЧС-2022 в Катарі відставки точно не буде. Якщо ж буде провал і поразки продовжаться – що ж, тоді все можливо.

Керівництву також пора задуматись

Поточна криза має бути приводом замислитись не тільки для Аллегрі. Перш за все, це мають зробити керівники «Ювентуса». Питань до них багато. Андреа Аньєллі неодноразово казав про те, що команда має не тільки перемагати, а й грати видовищно, щоб здобувати нових прихильників і, як наслідок, бути успішною фінансово. Окей, призначення Саррі та Пірло можна було пояснити саме такою логікою. Тоді чому жоден з них не отримав шанс на другий сезон навіть після трофеїв? Пірло, можливо, взагалі зламали кар’єру, передчасно зробивши з нього головного тренера заміть тренера Примавери і одразу звільнивши після дебютної кампанії. Його нинішнє місце роботи (турецький «Фатіх Карагюмрюк») на це недвозначно натякає.

І чому після всіх заяв повернули Аллегрі? Чи забули, що він – зовсім не про красивий футбол, а дещо про інше? Не думаю. Справа, скоріше, у відсутності чіткої стратегії клубу. Ви або вже шукайте тренера під стиль, який хочете бачити, або після невдач плюйте на всі попередні плани і повертайтесь до того, що колись принесло успіх, а потім думайте, що ж пішло не так. Вибрано, очевидно, другий варіант. І всі попередні розмови президента про необхідність красивої гри виглядають як порожні слова. Клуб просто має визначитись, куди і як він рухається, а не просто хаотично вирішувати проблеми, створені власними ж помилками.

Багато питань і до трансферної політики. Чи точно був потрібний Роналду за ті гроші, які були витрачені на нього? Бонуччі та К’єлліні, коментуючи відхід португальця, давали зрозуміти, що й у команді в цьому сумніваються. І вже точно не були потрібні  наприклад, Аарон Ремзі та Артур. Чи правильним було рішення розстатись з Дібалою, який до того ж пішов як вільний агент? Чи варто було відпускати Канселу, Спінаццолу? Є сумніви щодо Погба, наскільки він буде корисним, якщо одразу травмувався і надовго вилетів.

Вболівальники втрачають терпіння

І чому, власне, стільки збитків? Так, була серйозна проблема з ковідом, але чи тільки в ньому справа? Хто підписував цей самий контракт з Аллегрі, розірвання якого є настільки дорогим? Не сам же тренер призначив собі таку зарплату, клуб погодився з його умовами. Врешті решт, чому на останніх матчах ми бачимо таку ганьбу?

«Ювентус Стедіум» вміщує трохи більше 41 тисячі глядачів – для великого клубу навіть малувато. Але навіть про цьому на «Салернітані» та «Бенфіці» було дуже багато вільних місць. Непристойно багато. Хоча 75-тисячний й «Олд Траффорд», наприклад, заповнюється при будь-якому результаті та будь-якій грі «МЮ».

Забути про Суперлігу

Наразі ми бачимо, що «Юве» перестав вигравати і при цьому не став грати видовищніше. Клуб зазнає збитків, а команда не здобуває, а втрачає вболівальників. Керівникам – Аньєллі, Недведу, Аррівабене – пора зрозуміти, що вони є частиною проблеми. І робити відповідні висновки. Наприклад, про те, що спроба зруйнувати футбольну систему і лобіювати створення Суперліги, намагаючись компенсувати наслідки власних прорахунків, це була погана ідея. Як не дуже розумно і триматись за цю ідею-фікс до сьогодні, розписуючись у власній некомпетентності: мовляв, тільки такий турнір допоможе утримувати клуб.

Взагалі, розмови про Суперлігу зараз можуть тільки дратувати фанів «б‘янконері». Впертих її прихильників залишилось три: «Реал», «Барселона» і «Ювентус». Але поразки від «Бенфіки», «Порту», «Ліона», «Аякса» у ЛЧ та й взагалі регулярні невдачі у Європі наводять на думку, що багаторазові чемпіони Італії хочуть просто закріпити свій статус «гранда» за правом народження і втікти від чесної спортивної конкуренції, яку вони постійно програють менш статусним командам. Ну й, звісно, отримати купу бабла. Куди ж без цього.

Точний прогноз можна дати щодо хештегу #AllegriOut – його популярності точно нічого не загрожує, і після невдачі у грі з новою командою Берлусконі та Галліані він пережив новий пік. Самого «аута» я б зараз не чекав. Поки що. Ну а якщо справи і далі будуть йти кепсько, то ми побачимо – чого варті слова керівників про «4 роки» та «довгостроковий проєкт» і чи зупинить їх солідна сума за розрив.

Фото: Fabio Ferrari/Global Look Press/Keystone Press Agency; Alessandro Di MarcoGlobal Look Press/Keystone Press Agency; IMAGO