Звідки взялися всі прізвиська «Челсі». І чому вони не «аристократи»
А «пенсіонери» – це триб'ют військовим ветеранам.
Новачок «Челсі» Михайло Мудрик написав у своєму твіттері «I am a blue 💙» після підписання контракту та своєї презентації. Це один із варіантів, яким можна називати гравців або фанатів цього лондонського клубу. Але він не єдиний.
Розбираємось, яке походження мають всі прізвиська «Челсі». І чому «аристократи» – це не зовсім коректний варіант.
«Сині»
В англійських медіа та самі вболівальники «Челсі» називають команду просто і красиво «the Blues» – «сині». Це класика перевірена часом і міцна асоціація саме з цим клубом. Тут все просто – з самого початку заснування в 1905 році «Челсі» зробив цей колір своїм базовим. Емблема була синього кольору, а гравці носили сині футболки.
Але є нюанс – це був ітонський блакитний, який носили спортсмени Ітонського коледжу. А граф Кадоган і тодішній президент клубу був не лише випускником Ітона, але й використовував цей відтінок, як частину своєї айдентики. За кілька років «Челсі» перейшов на темніший відтінок Royal Blue.
Ця назва також знайшла своє відображення у піснях пов’язаних з «Челсі» – «Blue is the Colour», «Blue Day», «Blue Tomorrow». А коли команда перемагатиме в дербі, то Михайло зможе у своїх соцмережах впевнено писати, що Лондон – синій.
«Пенсіонери»
Тут історія складніша. Це прізвисько з'явилося завдяки першій емблемі клубу, на якій був зображений ветеран королівського військового шпиталю, що знаходиться в лондонському районі Челсі. Він став місцем, де самотні ветерани різних воєн та військові можуть спокійно доживати свою старість.
За однією з версій, таку емблему вболівальники «Челсі» вибрали за допомогою місцевої газети. І якщо вже бути зовсім точним, то коректнішим буде переклад «ветерани», а не «пенсіонери».
У 1952 році клуб захотів стати сучаснішим, тож відмовився від емблеми з літнім ветераном. Прізвисько теж почало втрачати актуальність, його не просто інтегрувати у чанти та пісні, але «Челсі» береже свій зв’язок з ветеранами. У них є спеціальні квоти на квитки на домашні матчі, а також чоловіки у червоних мундирах беруть участь у клубних івентах. Наприклад, виходять на поле разом з гравцями і влаштовують команді коридор пошани після здобуття чемпіонства.
Це прізвисько в жодному випадку не несе ніякого негативу чи тролінгу, а навпаки висловлює повагу військовим та традиціям, які так бережуть в Англії.
«Аристократи»
Ця гламурна назва стала популярною в пострадянському просторі, коли клуб купив російський олігарх Роман Абрамович. Могла виникнути через розташування клубу в елітному та багатому районі Лондона Челсі. А стадіон «Стемфорд Брідж» розташувався на землях, які належали графам Кадоганам. Один з представників цієї аристократичної родини був першим президентом команди.
В Англії та серед фанатів «Челсі» не використовується, а швидше викликає роздратування. Не належить до історичних та загальноприйнятних нікнеймів.
З Абрамовичем пов'язана ще одна назва – «Сhelski». У фан-шопах клубу навіть продавали сувенірку з цією назвою. Сподіваємось, зараз там вже нема шапок-вушанок.
«Таксисти»
Так «Челсі» взагалі рідко називають, але згадаємо, що є і такий варіант. Таке прізвисько можуть використовувати суперники чи хейтери команди. Є кілька версій його появи. Перша – біля клубної бази знаходиться велика парковка для жовтих кебів. А друга – традиція «Челсі» роздавати перед статусними матчами прапори біло-синього кольору, що нагадують картаті шашечки на машинах таксі.
Ще одне хейтерське прізвисько «Челсі» - «rent boys». Вболівальники суперників співають «Chelsea rent boys!», щоб образити команду та її фанатів. Цей чант вважають гомофобним. Раніше Футбольна асоціація Англії просто його засуджувала, але нещодавно написала клубам попередження, що тепер вони можуть бути покарані за такі співи своїх фанатів.
Англійський вислів «rent boy» означає чоловіка, який надає сексуальні послуги гомосексуалістам за гроші. Тобто, займається проституцією.
Щодо походження цього нікнейму, то є кілька версій. Прізвисько «rent boys» з'явилося після приходу Абрамовича, який купував гравців за великі гроші. «Челсі» тоді не був таким топ-клубом, як тепер, тож вболівальники інших команд вважали фінанси єдиною мотивацією для переходу футболістів.
Також ходили чутки про те, що у 1980-х роках під час поліцейського рейду одного з хуліганів «Челсі» застали в ліжку з чоловіком-повією. Це підхопили таблоїди, а згодом і конкуренти. До всього, район поблизу «Стемфорд-Брідж» був місцем, де збиралися чоловіки-повії.
