Рішення Кабміну про бойкот змагань з росіянами може зруйнувати спорт в Україні. Яскравий приклад – футбол
Як це може бути.
Цей текст було опубліковано на Tribuna.com минулого тижня – ще до того, як у публічному просторі з’явився офіційний документ про заборону участі українських спортсменів в одних офіційних змаганнях із представниками РФ та Білорусі.
Тепер, коли такий документ прийнято (першим його показав чинний олімпійський чемпіон з боротьби та народний депутат Жан Беленюк), тези, викладені у матеріалі, стали ще більш актуальними. І все виглядає так, що майбутнє футбольної збірної України – дійсно під великою загрозою.
***
Останні пару тижнів український спорт гарячково шукає вихід після рекомендацій МОК повернути російських та білоруських спортсменів у нейтральному статусі.
І хоч Гутцайт непублічно казав очільникам федерацій одне, на офіційному рівні стартував процес оформлення дуже важливого рішення – бойкоту всіх змагань, де виступають росіяни чи білоруси.
Наразі опублікований витяг з протоколу засідання Кабміну, де сказано «про опрацювання питання», а покаранням для тих, хто не буде бойкотувати визначено «позбавлення спортивних федерацій статусу національних».
Це рішення досі не прокомуніковане зі спортивною спільнотою, тому ще ніхто не знає ні чітких механізмів, ні кордонів рішення Кабміну. Але вже можна трохи пофантазувати, що буде з видами спорту, якщо чиновники приймуть те саме рішення, про яке гордо відрапортував міністр Кабміну Олег Немчінов.
Це бойкот змагань, так? Візьмемо за приклад наймасовіший та поки що найживіший вид спорту – футбол.
Що може бути, якщо УАФ погодиться бойкотувати
Дуже важко зараз уявити, що саме Кабмін зараз буде вважати за виступи в турнірах з росіянами. Чи можна вважати за таке виступи Руслана Маліновського в одній лізі с Олександром Головіним?
А у нас ще купа гравців, які грають разом з росіянами в одних командах. Що робити з ними?
Але давайте розглянемо найлегший варіант. Це наразі відбір на Євро-2024. 5 квітня УЄФА провела засідання, де так і не вирішила долю Білорусі. Президент Чеферін тихенько заявив, що «відбувається моніторинг ситуації» – і більше нічого.
Як мінімум у червні Білорусь й надалі виступатиме у відборі до Євро-2024. Так, на нейтральних полях в Сербії, але, якщо порівнювати з рекомендаціями НОК, то тут у збірної навіть залишилися власні кольори та цей радянський прапор.
А отже, за новими правилами, які мають встановити у Кабміні, УАФ повинна бойкотувати цей турнір.
І якщо вона це зробить – то навряд отримає позитивну реакцію від УЄФА та ФІФА. По-перше, це буде порушенням власного Статуту (який написаний згідно регламентним нормам міжнародних федерацій), у якому сказано, що «УАФ зобов’язана брати участь у змаганнях, які організовує УЄФА та ФІФА».
Але це також і порушення Cтатуту УЄФА (стаття 7, пункт 2): «Асоціації-члени керують своїми справами самостійно і без неналежного впливу третіх сторін».
Тиск Кабміну на прийняття рішення може сприйнятися УЄФА як тим самим «впливом третіх сторін». І тоді вже рішення за ФІФА, яка у таких випадках не церемониться та повністю відсторонює країни:
Це стосується як і намагань змінити керівництво федерацій з боку держави, так і спроби прийняти відповідні закони – як це було з Кувейтом у 2015 році. ФІФА тримала повний бан для країни два роки, поки парламент Кувейту не прийняв новий закон, який відмінив усі положення, що були прийняті раніше.
Що означає бан від ФІФА? Три основних пункти:
🔹 Повна заборона на участь у міжнародних турнірах для збірних будь-яких вікових категорій (як чоловічих, так і жіночих) та клубів у єврокубках;
🔹 Заборона на міжнародні трансфери на вхід у лігу. Втім, внутрішні трансфери проводити можна, як і взагалі проводити чемпіонат;
🔹 Повне блокування фінансування футболу в Україні зі сторони ФІФА та УЄФА.
Для прикладу, у одній тільки програмі HatTrick УАФ отримала майже 47 мільйонів євро за 20 років до 2024-го – і має отримати ще 17 млн до 2028 року. А таких програм не так вже й мало.
***
І це перший шлях для УАФ. Але і другий, насправді, призводить до такого ж результату.
Що може бути, якщо УАФ відмовиться бойкотувати
Якщо УАФ відмовиться бойкотувати відбір до Євро-2024 або, наприклад, наступні єврокубки (де також виступають білоруські команди) – то тоді за буквою закону має запуститися процес позбавлення УАФ статусу національної федерації.
А це що означає?
Якщо поглянути Закон України «Про фізичну культуру та спорт», то статус національної надається лише одній спортивній федерації з відповідного виду спорту. Для футболу – це УАФ, а повний перелік в Україні прямо зараз можна поглянути ось тут.
Статус національної федерації дає право:
🔹 підписати двосторонній договір з Мінмолодьспорту на представлення України у виді спорту у відповідних міжнародних спортивних федераціях;
🔹 проводити офіційні міжнародні спортивні змагання на території України та всеукраїнські спортивні змагання;
🔹 отримувати фінансування від державних органів влади.
Тобто, якщо обрати найголовніше, УАФ втратить право на проведення будь-яких з цих змагань на території України:
Також це не вказано прямо, але майже немає сумнівів, що УАФ не зможе контролювати трансферні історії клубів (і взагалі проводити будь-які фінансові операції), а контракти гравців з клубами попадуть під загрозу розторгнення, якщо не з’явиться якась інша федерація.
Але і у цьому випадку можна сміливо переходити до першого розділу. Якщо держава розпустить УАФ та створить нову федерацію, то це буде розцінене ФІФА як вплив третьої сторони. І знову це призведе до бану.
***
Ми обрали футбол лише як один з яскравих прикладів. Рішення Кабміну може зруйнувати і без того хитку зараз систему у цьому виді спорту. Але, можливо, він навіть все одно якось виживе – завдяки внутрішнім змаганням, розвитку молоді та сподіванню, що колись ситуація зміниться на краще.
А от у багатьох інших федерацій такого запасу міцності і близько немає – як і популярності футболу. Ми не знаємо, що може статися з фехтуванням в Україні через три-чотири роки і чи будуть у нас взагалі до того часу сильні активні спортсмени. Чи у плаванні, чи у спортивній боротьбі – видах, які принесли нам найбільше медалей на ОІ в Токіо.
І чи взагалі Мінмолодьспорту хоча б продумує, як рятувати спорт після рішення про бойкот. Так, рішення, яке має право прийняти держава – але про наслідки також варто вже подумати, інакше це буде просто «газ тапком у підлогу у напрямку обриву».
Фото: фейсбук Андрія Павелка, інфографіка Tribuna.com
