Нудний тур УПЛ та роздуми, чому настільки скучні за наповненням матчі чемпіонату в цілому?
Нецікавий тур окрім одного матчу і можливо кількох відрізків в інших зустрічах.
Бачив усі поєдинки крім одного єдиного, кінцевий рахунок якого не спонукає дивитись, хто зрозумів про котрий йде мова пишіть в коментарях.Без врахування гри Зоря – Шахтар клуби в 7-ми матчах спромоглися забити 9 м'ячів (2 з пенальті та 1 автогол). Найменш результативний тур.
Коли дивишся календар більшості команд здається ніби й немає прохідних в більшості суперників з іншого боку можна грати ледь не зі всіма, але чомусь останні тури все завершується чималою кількістю повільних за темпом/нудних матчів.
В УПЛ загалом є проблема з паузами в грі. Часті аути, дрібні фоли свистки після котрих не завжди доречні, довгий перегляд ВАР і т.д. – вбивають ігровий час.
Наявність невеликої кількості гравців, що добре грають з м'ячем спонукає деякі клуби бути занадто прагматичними й баталії, між такими колективами уособлюють на екрані значення слів «найшла коса на камінь» часто на це боляче дивитись.
Команди із більшими бюджетами цікавіші з боку видовищності (за дриблінгом Макуани легше спостерігати, ніж за спробами умовно когось з братів Шараїв) але за смисловим наповненням не відповідають навіть тим відносно невеликим, ніж зазвичай витрачених на них сумам.
Шахтар/Дніпро-1 в пошуках з поправкою, що останні хоча б в обороні гру налагодили, а перші не дають чіткої відповіді, що буде завтра?
Динамо можна назвати граючою командою, але все залежить від форми 3-4 гравців, якщо вони разом на полі – вірогідність вдалого завершення гри для киян доволі висока, якщо хтось випадає, або суперник починає тиснути у відповідь подекуди лягаючи кістьми в обороні біло-синя машина починає гучно скрипіти.
Є Кривбас, проте на їх матчі найцікавіше дивитись коли присутній певний підтекст/градус протистояння/статусний суперник, якщо цього немає «мужики» Вернидуба сприймаються, як така ж прагматична команда де клас виконавців трохи вище середнього.
Рух – це про майстерність, яка має прийти з часом. Дотискати Ікаруси – десь не вистачає ігрового інтелекту, інколи на заваді стає прямолінійність, подекуди просто не щастить, хоча цей сезон для них в будь-якому випадку успішний.
Чорноморцю все ж не вистачає класу, щоб бути настільки переконливим, як багатші сусіди по таблиці (тут мова й про ресурси також). Ця команда може здивувати, але на дистанції яким би не був чарівником Григорчук складно їм бути стабільними в результатах від початку й до кінця.
Полісся уособлення того, що майстерність за гроші можна купити. В житомирян трапляються невдалі матчі, але наявність виконавців котрі самотужки можуть вирішити долі зустрічей допомагають нівелювати нерівності рельєфу і плавно йти в сезоні, але не поспішайте з висновками. Полісся виглядає в кращій формі за деяких сусідів по таблиці/бюджетах, однак, ті ще можуть й мають додати та чи втримається команда Калитвинцева там куди вона піднялась цікаве питання.
Відсутність високого класу можна компенсувати зіграністю Оболонь, як приклад. Якщо звернули увагу: Динамо/Кривбас/Рух/Чорноморець/Оболонь – це про кістяк із минулого сезону з невеликими вкрапленнями людей котрих розуміли для чого брали, часто саме рівень взаємодії їм допомагає взяти трохи більше, ніж дозволяє ситуація.
Нині прийшла перерва на матчі збірних, коли вона закінчиться буде потроху завершуватись жовтень і до проблем з суддівством, майстерністю, темпом матчів додадуться ще й проблеми з полями. Сподіваюсь деякі тренери зроблять висновки відносно гри їх команд і стане принаймні на дещицю ліпше, хоча над станом газонів певним клубам теж не завадить попрацювати.
Підписуйтесь на мій телеграм канал👇 про український футбол там чимало цікавих постів.( він називається «Темп Шепетівка»)
https://t.me/TEMPSHEPETIVKA
