«Минай» і «Ворскла» грали в басейні. Чому це сталося та як цього не допустити надалі
5 листопада в 13 турі УПЛ грали «Минай» і «Ворскла». Матч відбувався на стадіоні «Минай-арена», закінчився з рахунком 0:0, а умови проведення видно на світлині. Дощ і стан поля очевидно завадив обом командам набрати більше очок, перетворивши газон на залиту водою галявину й позбавивши команди і можливостей комбінувати, і можливостей влучно пробивати. Хто в цьому винен і що робити, щоб це не повторювалося надалі?
Перша логічна відповідь — винна погода. Це справді так, але лише частково. Річ у тім, що про погодні умови було відомо за добу до матчу — ось штормове попередження Закарпатського гідрометцентру, видане напередодні.
І делегат УАФ, і суддя очевидно знали про це, адже передматчева нарада зазвичай відбувається вранці в день гри. Але матч таки розпочався, що, взагалі-то, цілковито правильно, бо поля для цього і мають бути обладнані дренажем. Поки що без порушень, лишень на нараді треба було ще раз порушити питання можливих несприятливих погодних умов і додатково оцінити придатність поля.
Можливо, дощ виявився надзвичайним? За інформацією того ж Гідрометцентру, за три години в Ужгороді випало 8 мм опадів.
Бачимо, що ні до матчу, об 11:00, ні після, о 17:00, дощу синоптики не зафіксували. 8 мм опадів — це 8 літрів води на квадратний метр площі. Менше, ніж одне звичайне відро, вилите на газон. Та й те — протягом усього часу, поки йшов дощ, а не разово.
Багато це чи мало? Порівняймо з іншим дощовим матчем, який відбувся у Полтаві — наприкінці жовтня «Ворскла» грала з «Дніпром-1». Тоді, за даними з метеостанції Полтава, випало 34.8 мм опадів. Тобто майже 35 літрів на квадратний метр — це три з половиною відра. Щоправда, це теж протягом кількох годин. І такого басейну, як на стадіоні Миная, не було (світлина ФК «Ворскла»).
Тоді, можливо, слід поставити запитання до суддів, які, бачачи, що дренаж не працює як слід, дозволили продовжити матч? Так, напевно, варто було в перерві за допомогою відскоку м’яча перевірити придатність газону до продовження гри. Але в регламенті ніде не прописано ОБОВ'ЯЗКУ судді це робити. Якщо ж поле буде визнане непридатним, то це технічна поразка 0:3 «Минаю» за неготовність поля, згідно зі статтею регламенту, та компенсація «Ворсклі» витрат...
Або ж, якби Дирекція прийняла рішення про догравання чи перегравання — то тоді «Ворскла» сама понесла б витрати за проживання або ще один доїзд із Полтави до Ужгорода. І це без жодних гарантій здобуття очок і невідомо, в який час, може, у грудні чи лютому. Чи міг суддя Сергій Задіран наважитися одноосібно приймати таке рішення, яке і в першому, і в другому випадку викличе нарікання й незаплановані витрати?
До речі, з огляду на такі витрати й наслідки обидві команди могли й погодитися грати, якщо в них питали згоди, — бо інакше доля матчу буде вирішуватися не ними й це гарантовано призведе до більших витрат.
Тому цілком логічним кроком із боку судді було продовжувати грати, щоб не створювати ще більших скандалів. Рішення міг прийняти делегат Сергій Головченко. Однак я нічого не можу сказати щодо його рішень, бо мені невідомо, чи були якісь переговори та чи розглядали варіанти, як діяти. Понад те, в рапорті арбітра, опублікованому на сайті УПЛ, узагалі немає оцінки поля, їх просто не публікують.
То, можливо, гра була зіпсована через стан поля, на якому немає дренажу? Але за документами він там має бути. В інакшому випадку «Минай-арену» не мали б допускати до змагань, адже в регламенті чітко вказано, що якісний дренаж має бути. Це можна побачити на скрині вище. Та сама вимога є і в регламенті інфраструктурному.
Чи є дренаж на «Минай-арені»? Раніше «Минай» грав на «Авангарді» в Ужгороді (там дренаж є), однак цей стадіон клубу не належить, він у комунальній власності, отже виступи там «Миная» мають бути регламентовані комерційною угодою. Звісно, вигідніше мати свій стадіон, тут до клубу нема претензій.
Вони його й побудували 2018 року. Медіа з посиланням на інформаційний департамент ФК «Минай» писали, що дренаж на «Минай-арені» є. Однак наскільки він якісний? 2021 року «Минай-арена» мала лише другу категорію (категорій стадіонів усього чотири, четверта — найвища, перша — найнижча), тобто там було дозволено тільки проведення матчів чемпіонатів серед команд клубів ПФЛ України І ліги, Кубку України до стадії ½ фіналу, згідно з Положенням про категорії стадіонів, затвердженого виконкомом тоді ще ФФУ 2017 року.
Однак у лютому 2023 року, а потім у липні цього ж року цей стадіон уже з’являється в списку дозволених для проведення матчів УПЛ, згідно з рішенням Комітету з питань стадіонів і безпеки проведення змагань.
Очолює комітет Прокопович Геннадій Володимирович. На сайті комітету я не знайшов рішень з обґрунтуванням змін категорій стадіонів, тому нічого не можу сказати про підстави переміщення «Минай-арени» з однієї категорії в іншу.
Результат гри вже не зміниш, вона відбулася. Але якраз більшої відкритості й пояснень від цих людей і хотілося б мати надалі. Зокрема, почути відповіді на питання про якість дренажу на «Минай-арені» (пишу це з максимальною повагою до клубу, який усе ж таки в такі часи будує спортивні об'єкти). Адже газон не витримав навіть 8 мм опадів під час матчу. І це точно не останній осінній поєдинок на цьому стадіоні.
Хотілося б також розуміти, чи обговорювали делегат і суддя ситуацію з газоном та чим саме, якими рекомендаціями чи протоколами керувалися, якщо приймали рішення продовжувати матч. Чи взагалі є десь прописані такі рекомендації? Адже за нинішнього формату та з теперішнім календарем усім клубам доведеться грати пізньої осені та зими. Якщо алгоритму дій на випадок негоди немає, то, напевно, їх слід створити, на мою думку.
По-третє, хотілося б пояснень від комітету стадіонів, яким чином арени радикально змінюють категорію та яким чином комітет перевіряє наявність на стадіонах якісного дренажу. Пишу це так само з максимальною повагою, адже розумію, що мені недоступні внутрішні документи комітету. Теж хотілося б, щоб вони десь оприлюднювалися.
І з цього випливає останнє. Хотілося б, щоб усі ці особи й установи — клуби, судді, делегати, комітети — були більш відкритими й пояснювали свої дії та рішення (особливо коли вони стосуються таких форс-мажорних обставин) ще до того, як їх смикнуть, тобто проактивно, а не реагуючи на скандали. Бо там, де інформації бракує, завжди множаться чутки, дезінформація, теорії змови, необґрунтована критика й взаємна недовіра.
Наш футбол буде цікавим, коли всі дотримуватимуться стандартів якості й правил роботи, прописаних у регламенті. Тоді обидві команди виборюватимуть очки в чесній і цікавій боротьбі, а не на напівзатопленій галявині.
