Як грає найбільш українська команда Грузії. Тактика
ФК «Діла» з міста Горі — один із двох потенційних суперників полтавської «Ворскли» у Лізі Конференцій.
Цей допис узагалі став можливим завдяки тому, що ЗСУ боронять Україну й тил ще може займатися футболом. Подякувати їм можна будь-яким донатом на групу аеророзвідки 116 бригади ТрО «Соловей».
Тепер до розбору. У «Ділі» грає два українці, а тренує її український тренер Андрій Демченко, відомий виступами й роботою в запорізькому «Металурзі». Я переглянув три матчі цієї команди — проти «Торпедо» (Кутаїсі) та «Динамо» (Тбілісі) в Суперкубку Грузії, а також проти ДАК у Словаччині в Лізі Конференцій — для того, щоб проаналізувати їхню тактику.
Перше, що впадає в очі, це обмежений ростер «Діли». Три останні матчі вони починали одним і тим же складом. У Словаччині, у протистоянні з ДАКом у Лізі Конференцій, на заміні було 8 гравців (4 вийшли), у двох іграх грузинського Суперкубка — по 7 (4 і 5 виходили). Це менше, ніж у кожного з трьох суперників.
Почнемо з виходу в атаки. Український воротар Кучеренко нечасто вибиває м’яч від воріт, віддаючи перевагу розіграшам із центральними оборонцями Дзоценідзе (№26) і Ету (№33). Під пас воротаря або центрбеків часто опускається №5 Алеф. Ось як це виглядає.
Якщо ж Алефа й центрбеків контролюють суперники, то починаються труднощі з виходом, як ось тут:
Якщо варіант перший неможливий, то Кучеренко вибиває м’яч на фланги своїм крайкам або центральним півзахисникам, але це більш ризикована історія, тому що може трапитися отак, як на відео, коли пас на правого захисника (№30) був перехоплений.
Окремо слід зазначити, що Кучеренко — лівоногий воротар, тому атакувати голкіпера слід саме на цю ногу, щоб змусити його грати правою і вправо.
Також при розіграші слід приділити увагу №5, тому що саме він у «Діли» відповідає за початок атак, опускаючись у лінію захисту за м’ячем. Коли центральні захисники не встигають повернутися, саме він їх страхує. До того ж він нинішній капітан команди, хоч і бразилець і попри свій 26-річний вік. У попередньому сезоні провів 34 матчі (понад 3000 хвилин) і забив три голи правою ногою, один із яких дальнім ударом. На заміну йому виходить №6 Андронікашвілі, який виконує в цілому ті ж самі функції.
Якщо ж «Діла» намагається організувати швидку атаку, то тут у пригоді стають прудкі крайні гравці. У захисті праворуч діє №30 Чітейшвілі. Крім основних своїх функцій, він ще виконує штрафні й кутові з правого флангу, має хороший пас правою ногою, а ще вкидає аут до штрафної площі. Через хороший пас може зіграти в центрі поля.
Лівий захисник — №25 бразилець Вандерсон. Теж швидкий гравець, лівоногий, з ударом, до того ж ще й середнього зросту, 184 см. Обидва флангові захисники вкрай важливі для команди, настільки, що Демченко їх в останніх іграх намагався не міняти.
Нечасто, але коли є можливість, «Діла» використовує і довгі передачі. Особливо якщо у центрбеків є можливість виконати пас, особливо у номера 26. Тоді вперед, на краї атаки висуваються флангові захисники й попереду опиняються одразу п’ятеро футболістів, що виглядає вкрай небезпечно і для п’яти захисників (як тут), і тим більше для чотирьох:
Позиційна атака грузинської команди виглядає ось так:
Ми бачимо двох центральних захисників і закритого №5 Алефа, флангові захисники (№30 і №25) розташовані невисоко. У центральному колі розставлені два центральних півзахисники — №23 бразилець Жан Віктор і №11 Отар Парулава. Обидва невисокі (нижче 180 см) і технічні, їхня задача — бути човниками між обороною й атакою, а також швидкі вривання й пошук простору. І якщо бразилець цього року провів 21 матч, голами й передачами не відзначився, натомість має 4 жовтих, то 11 номер Отар Парулава більше діє на атаку, однак провів тільки 11 ігор, адже порівняно нещодавно перейшов до команди. У його активі — удар, швидкість дриблінг, заробляння на собі фолів. Однак цей футболіст менше працює в обороні.
Крім того, саме в центрі поля є найбільша втрата команди Демченка. Це капітан команди 22-річний Ніка Гагнідзе. Він виступав за молодіжну збірну на Євро, провів 2 матчі (116 хвилин), але в другому, проти Бельгії, вийшовши по перерві, на 71-й хвилині зазнав травми й був замінений. Попри це він виконав 47 передач, із яких 44 були точними, і 6 перехоплень. У клубі цей №20 виконує схожі функції: через нього будується гра (він діє в центрі глибше або ближче до атаки), в нього в 17 матчах цього року 4 голи й 2 передачі. Наразі він числиться травмованим і умовно замість нього якраз і отримав місце в основі Парулава. Я не знайшов інформації про характер травми й час відновлення, однак і матчі Суперкубка Грузії, і першу зустріч з ДАКом у Словаччині він пропустив.
На цьому скриншоті видно розташування вінгерів. На дальньому від нас лівому фланзі діє №10, а внизу за кадром — №7. Це теж небезпечні футболісти, які при позиційному розіграші розташовані ось так (тут ворота «Діли» ліворуч, відповідно, Гоміс №7 в нижньому правому кутку):
Гоміс сенегалець, йому 27 років. Він невисокий (172 см), прудкий і має удар з обох ніг. Важливо те, що саме з обох, тобто при проходах своїм правим флангом він може зміститися в центр і пробити лівою. І взагалі, часто зміщується в напівфланг і в центр, якщо його страхує захисник. Наслідком цього є те, що у 22 матчах цього року він має 6 забитих і 6 передач (тобто результативна дія більш ніж у половині) — і лівою, і правою ногою. Ось тут у матчі з ДАКом видно, що поки Гейл намагається вийти з флангу, Гоміс змістився у центр поля, а Парулава перейшов далі у напівфланг.
З іншого флангу під номером 10 грає не менш небезпечний форвард. Це 21-річний барбадосець (збірник) Тьєррі Гейл. Він теж не гренадер (168 см), що не заважає бути йому найкращим бомбардиром команди: у 25 іграх — 12 забитих м’ячів і 5 передач. У команди Демченка фланги інвертовані: правий вінгер лівоногий, а лівий — Гейл — відповідно правоногий. Швидкий і прудкий, Гейл забиває з обох ніг. Ось як він розташовується під час володіння своєї команди. І теж регулярно зміщується в напівфланг і в центр під праву ногу.
Попереду в «Діли» грає українець Микола Ковталюк (в Україні пограв за Арсенал, Полтаву, Колос). Його габарити (191 см) диктують його роль на полі: це центрфорвард, який бореться за м’ячі, забиває головою та після кросів із флангів. У 15 іграх він забив 5 м’ячів і віддав 2 передачі. Робоча нога — права. Відносну повільність компенсує боротьбою, грою корпусом і вибором позиції. Саме він забив єдиний м’яч у ворота словацького ДАКу в першому матчі. З передачі №26, до речі, центрального захисника.
На кутових «Діла» відряджає у чужу штрафну звісно що його (№22), а також обох центрбеків Дзосенідзе (№26) й Ету (№33), там же чатує Гейл (№10), а на ближній штанзі Парулава (№11), який буде рухатися в бік подачі, уводячи за собою захисника. На підбираннях №23 (Жан Віктор) і 30 (Чітейшвілі), подає №7 Гоміс, хоча переважно це робить якраз Чітейшвілі.
У підсумку буде приблизно така картина:
В іншому матчі з іншого флангу знову бачимо п'ятьох у штрафній і два на підборі, тепер уже №7 Гоміс уводить захисника в напрямку подачі, на якій — Гейл.
У запасі на всі ці позиції є №19 Банту Мзвакалі з Південноафриканської республіки, невисокий лівий вінгер, з ударом з обох ніг. У 21 грі він забив 4 голи й віддав 6 передач. Якщо він виходить замість когось із центральних півзахисників, то на фланг зміщується Парулава. Атакувальним півзахисником і на лівому фланзі може зіграти №9 Мішико Сардалішвілі, а на заміну Ковталюку з’являється №14 Серго Кухіанідзе (6 матчів, 1 гол).
Переходимо до оборони. Якщо команда встигає розставитися, то зустрічає суперника ось так. Тут звертаємо увагу, що попереду швидкі (може бути хтось з-поміж Парулави, Гейла, Гоміса і Жана Віктора), а форвард Ковталюк — трохи нижче.
Якщо не встигають, то напрям пресингу задає Ковталюк, а позаду перекриває зони четвірка півзахисників:
При глибокій обороні Парулава (№11) десь трохи нижче Ковталюка, решта обороняється в дві лінії, з опорником Алефом (№5). Замість когось із центрбеків виходив №3 Зураб Тевзадзе зі зростом 189 см.
Але при швидких атаках суперника та верховій грі з обороною у «Діли» виникають проблеми. ДАК у першій грі скористався цим. Перший гол — програна позиційна та верхова боротьба захисниками.
Другий — швидка атака в кілька передач.
Наостанок відзначимо й нагадаємо, що наявність невисоких гравців у центрі поля робить проблематичними виноси воротаря Кучеренка, який до того ж переважно робить це лівою, а центральні захисники під час підключень на кутові іноді не встигають повертатися на позиції. Це все можна використовувати. І ще раз наголошуємо, що при швидких атаках оборона сипеться.
Ну а прудконогі й невеличкі Гейл і Гоміс наскільки небезпечні попереду, настільки ж менш небезпечні при захисті. Вони обидва забили за 2023 рік 18 м’ячів, приблизно половину від усіх забитих «Ділою».
У двох суперкубкових матчах «Діла» брала участь у серіях пенальті. №5 бив правою ногою в лівий від себе кут, 30 — правою по центру, 7 — лівою по центру, 9 — правою в лівий; 30 — знову правою в правий, 3 — правою в правий, 14 — не забив паненку, 6 — правою в правий, 25 — лівою в правий, 10 — правою в лівий, 33 — правою в лівий. Голкіпер Кучеренко виконав два сейви, якщо стрибав — то переважно обирав лівий від себе кут воріт.
Додамо, що чемпіонат Грузії проходить за схемою «весна — осінь», тобто зараз у них перерва між колами, кілька днів як завершився турнір за Суперкубок, тож гравці перебувають в ігровому тонусі.
Якщо вам сподобався цей розбір, ви можете подякувати автору будь-яким донатом на підрозділ аеророзвідки 116 бригади ТрО «Соловей», завдяки яким ми можемо займатися футболом.
