Усі асоціюють «Інтер» Маямі виключно з Бекхемом, але це не тільки його клуб. Девід – навіть не керуючий власник
Проте з функціями обличчя проекту справляється на відмінно.
«Інтер» Маямі, новий клуб Лео Мессі та інших легенд «Барселони», переважна більшість вболівальників ототожнює із Девідом Бекхемом – першою великою зіркою в історії МЛС та загалом легендою світового футболу.
Його залученість у повсякденне життя проекту дійсно величезна. Англієць обіймає посаду президента організації, беручи участь у всіх можливих та неможливих публічних заходах, і саме завдяки йому «Інтер» взагалі з’явився в МЛС – право зайти у лігу на пільгових умовах (всього за 25 мільйонів доларів – для інших клубів зараз плата за вступ перевищує 300 мільйонів) передбачав його контракт із «Лос-Анджелес Гелексі».
Однак переоцінювати вплив Девіда на організацію не варто – вона існує не тільки на гроші ексзірки «Манчестер Юнайтед» та «Реала». В «Інтера» є й інші власники, і Бекхем серед них – далеко не головний.
Керуючим власником клубу з Маямі є людина, про яку ви досі, напевно, взагалі не чули. Виправляємо це – бо історія родини Хорхе Маса дійсно цікава.
«Інтер» дебютував в МЛС із п’ятьма акціонерами – Бекхем мав найменшу частку з усіх. Потім їх залишилось троє
У 2014-му, коли Девід завершив професійну кар’єру і запустив проект по створенню власного клубу МЛС, йому вдалося зібрати навколо себе потужний консорціум інвесторів. Собі у проекті англієць відвів лише 10-відсоткову частку: решту грошей вклали лідери японського гіганту у сфері телекомунікацій SoftBank, болівієць Марсело Клор та японець Масайоши Сон, а також британський продюсер Саймон Фуллер.
За три роки, коли Бекхем та ліга затвердили Маямі місцем базування майбутньої команди англійця, у проект зайшли місцеві забудовники кубинського походження – брати Хорхе та Хосе Мас. Спочатку вони придбали собі 37,5% акцій клубу, і на момент дебюту в МЛС структура власності «Інтера» була наступною: Клору та братам Мас належали по 37,5%, Сону – 15%, а Бекхему – 10%.
Восени 2021-го Клор та Сон вийшли з проекту – Бекхем та брати Мас викупили їхні частки, залучивши до фінансування проекту ще й компанію з управління інвестиціями Ares Management. Після того, як угода офіційно пройшла, доля Девіда в «Інтері» зросла до 30%, а Хорхе Мас став керуючим власником: точний розмір частки братів-забудовників наразі невідомий (інсайди з цього приводу різняться), але очевидно, що вона перевищує 50%.
Саме із братами Мас та специфікою їхнього бізнесу (статок Хорхе у 2023 році Forbes оцінив у 1,2 мільярди доларів, а вартість їхньої компанії MasTec із 32 тисячами працівників, СЕО якої є Хосе – майже у вісім мільярдів) пов’язаний акцент «Інтера» на розвиток клубної інфраструктури. Команда має сучасний тренувальний центр із шістьма полями з натуральним покриттям та одним синтетичним, а також будує новий виключно футбольний стадіон – нинішній DRV PNK Stadium на 19 тисяч глядачів є лише тимчасовим рішенням.
Брати Мас успадкували бізнес від батька – він боровся проти режиму Кастро (але дуже невдало), а свою першу фірму придбав за 50 тисяч доларів
Корпорація MasTec дісталася братам Мас від батька, Хорхе Маса Каноси – він помер у 1997-му від раку легенів. Починався багатомільярдний бізнес із звичайної телефонної кабельної компанії: батько нинішніх власників «Інтера» придбав її у 1971-му всього за 50 тисяч доларів, а на момент смерті його статок оцінювався у 100 мільйонів.
Мас Каноса має типову для біженців-кубинців першої хвилі біографію. У юності він боровся проти режиму Фіделя Кастро (був заарештований за розклеювання антиурядових листівок на будинках Сантьяго-де-Куба), а після втечі до Сполучених Штатів був залучений американцями до дуже невдалої спроби збройного повалення диктатора – відомої як операція у бухті Кочинос чи висадка у заливі Свиней. У 1961-му ЦРУ сформувало підрозділ з військовослужбовців кубинського походження, але спроба морського десанту з тріском провалилася: 1200 солдатів потрапили у полон, а трохи більше сотні – загинуло.
Масу-старшому пощастило: кубинського берега він не дістався, полону уникнув, і після цього перейшов до більш мирних способів протесту. Працював на радіостанції, яка вела антикастрівську пропаганду, та створив навколо себе велике об’єднання кубинських мігрантів у Флориді, Cuban American National Foundation. Свого часу її звинувачували у фінансуванні тероризму, вона публічно підтримувала військові акції США у країнах третього світу наприкінці Холодної війни, але із своєю головною функцією, підтримкою біженців з острівної держави, вона теж справлялася.
Після смерті батька керуючий власник «Інтера» успадкував головну посаду і у Cuban American National Foundation – однак його позиція стосовно Куби, покійного Кастро та його диктаторського режиму завжди була куди більш помірною, аніж у батька. Зараз діяльність Хорхе Маса у цій організації полягає в основному у фінансовій підтримці її благодійного фонду – який, зокрема, сплачує навчання дітям із сімей кубинських мігрантів, чиї батьки не можуть собі цього дозволити.
Клуб МЛС – не єдиний спортивний актив у пакеті Хорхе Маса. Також він є мажоритарним акціонером (частка – 51%, придбав у 2022 році) «Сарагоси», середняка другого дивізіону чемпіонату Іспанії.
Були чутки про те, що Мессі також може стати акціонером «Інтера». Але поки що – жодної конкретики
Контракт чемпіона світу у складі збірної Аргентини із «Інтером» є рекордним в історії МЛС – він розрахований на два із половиною роки, за які Лео має заробити приблизно 150 мільйонів доларів. Більше того, Мессі отримуватиме додатковий прибуток від ключових спонсорів та партнерів ліги (Apple, Adidas, Fanatics), з якими форвард уклав окремі угоди. Їхні умови достеменно невідомі, а фінансова сторона залежатиме від того, яким виявиться зростання популярності – і, відповідно, монетизації – МЛС завдяки його переїзду до Маямі.
Коли про перехід Лео в «Інтер» було оголошено офіційно, у медіа з’явилася інформація про те, що контракт між гравцем та клубом може містити ще один цікавий пункт – після завершення професійної кар’єри аргентинець матиме право стати одним з акціонерів клубу. Який до його підписання оцінювався приблизно у 600 мільйонів доларів, але у наступному оновленні списку від Forbes цілком може вартувати мільярд (або навіть більше – Хорхе Мас казав про 1,3-1,5 мільярди).
Втім, поки що жодної конкретики з цього приводу немає – ані стосовно можливої частки Мессі у «Інтері», ані стосовно її грошового еквіваленту. Проте подібні чутки цілком мають право на існування – вони періодично виникають й по відношенню до інших суперзірок північноамериканських спортивних ліг (наприклад, Леброна Джеймса, який вже є міноритарним інвестором футбольного «Ліверпуля»), а ситуація, за якої колишній спортсмен стає власником професійної команди після завершення кар’єри гравця, у США є регулярною практикою (тут варто навести приклад Майкла Джордана, який у 2010-му придбав «Шарлотт» за 275 мільйонів доларів, а у 2023-му продав за три мільярди, збільшивши власний і без того солідний статок).
Але поки що Лео має зовсім інший клопіт – спробувати підняти «Інтер» з останньої сходинки турнірної таблиці Східної конференції МЛС. І поборотися із молодим клубом, найбільшим турнірним успіхом якого є виліт у першому раунді плей-оф, за титул – якщо не у цьому сезоні (а це малоймовірно), то бодай у наступному.
