Пердуті — 30. Хтось пам'ятає його до «Ворскли»?

Гравцю "Ворскли" Ігорю Пердуті сьогодні виповнилося 30 років. Оскільки ім'я Ігор — скандинавського походження, а сам футболіст вирізняється швидкістю й націленістю на боротьбу, то інакшого втілення героїчної складової його образу й бути не могло)

Колаж Олександри Шакурової з постера серіалу "Вікінги" та світлини ФК "Ворскла"

На найвищому рівні він провів 214 ігор за полтавців, а разом із дублем — 260 матчів із 290 у професійній кар'єрі. Для мене самого це величезна кількість, бо я пам'ятаю і те, як він уперше вийшов за дубль, і як дебютував за основу — понад дві сотні матчів тому, понад десять років... Його професійна кар'єра більш-менш відома, а от як усе починалося — не дуже. Тому про все це й розповім, а в кінці буде кумедна історія про те, чому я ніколи, окрім одного-єдиного разу, не брав у нього інтерв'ю.

Ігор Пердута у збірній Шевченка. За Фоменка був у розширеному списку, але так і не покликали, за Шевченка покликали, але Ігор ще в матчах не грав. Фото — УАФ.

Отже, з семи років Ігор почав тренуватися у Теребовлянській ДЮСШ, у рідному містечку. Його батько, Роман Іванович, сам був футболістом-аматором. Після п'ятого класу Ігор почав грати за команду "Надія" (Копиченці). У першості ДЮФЛ він виступав з 2002 до 2006 року, грав в атаці. Далі були ігри за тернопільський педліцей (9-11 класи), студентську команду "Тернопіль" в аматорах та за тернопільську "Ниву" в другій лізі, вже півзахисником.

І 2009 рік для Ігоря виявився переламним. Якраз йому було 18 років.

По-перше, тоді він дебютував у професійному футболі. 11 квітня 2009 року вийшов на зміну на останні 10 хвилин замість Данила Жицького у виїзному матчі "Ниви" проти хмельницького "Динамо" на стадіоні "Поділля". Тернопільці перемогли 2:1, а Пердута потім з'являвся у складі на заміни ще сім разів. За підсумками сезону команда посіла першу сходинку у своїй групі та вийшла до першої ліги.

Улітку того ж 2009 року, після дебюту в професійному футболі у 18 років, Ігор разом із командою тернопільського педуніверситету ще й переміг на студентському Євро. У польському Вроцлаві тернопільські студенти вийшли з групи з першого місця, але лише за кращою різницею, вигравши в поляків з Ополе та програвши парижанам. На стадії чвертьфіналу українці перемогли ексчемпіонів з французького міста Канни (3:1, третій гол забив Пердута), а у півфіналі переграли у серії післяматчевих пенальті німців із Карлсруе 4:2. Там три удари потяг воротар Микола Вірковський. У фіналі тернополянам протистояла команда "Факел" івано-франківського техуніверситету — і перші перемогли 1:0.

Пердута — сидить у верхньому ряді на жовтому тлі прямо по центру найвище від усіх. Світлина Тернопільського університету.

Але першоліговій "Ниві" хлопець не знадобився. Принаймні, так розповідав батько. За його словами, спортдиректор "Ниви" допоміг зв'язатися із Сергієм Свистуном, який очолив дубль "Ворскли", й Ігореві запропонували приїхати на перегляд. А потім — підписати контракт.

Світлина ФК "Ворскла". Ось текст представлення тодішніх (січня 2010 року) новачків "Ворскли", написаний моїм другом і колегою Андрієм Івановим: "Крайній півзахисник, може грати на обох флангах. Він відмінно пройшов усі тести. Чим і "підкупив" тренерський штаб полтавської "Ворскли".  

24 лютого 2010 року він був заявлений за "Ворсклу", а вже 27 числа дебютував у біло-зеленій футболці. Це сталося на полі НТБ "Кірша" у Донецьку, де дублери полтавців перемогли "гірників" 3:2. Ігор провів весь матч на полі, двічі тоді забив Артем Громов, а за донеччан відзначився майбутній футболіст ФК "Полтава" Влад Насібулін.

У Полтаві, на стадіоні "Лтава", Ігор дебютував лише в четвертому турі, бо навесні дублери "Ворскли" в Крутому Березі не грали, їздячи до сусіднього Харкова. 2 квітня 2010 року "Ворскла" приймала "Іллічівець", перемогла 3:1, Пердута провів 90 хвилин, і дублем знову відзначився Громов. У тому сезоні він разом із Юрієм Фуртою з "Карпат" став найкращим бомбардиром молодіжної першості: у Артема було 15 м'ячів (2 з пенальті) у 26 іграх, в Юрія — 15 у 29. А Ігор провів 12 поєдинків.

Наступний сезон 10/11 Пердута зіграв уже в ранзі основного в складі дублерів — 29 матчів, 2 голи. Тодішній сезон запам'ятався появою в складі Безуса, а також тим, що найкращими бомбардирами стали Олег Бараннік та Євген Буднік із "Металіста". У серпні 11-го Ігор ще встиг зіграти за Україну на Універсіаді в Китаї.

Пердута — сидить крайній ліворуч. Світлина Артура Валерка для Football.ua

У наступному чемпіонаті 11/12 років Пердута вже дебютував за основу. Перший вихід на поле трапився у Миколаєві. 21 вересня у третьому раунді Кубку "Ворскла" грала там із місцевою командою, перемагала 2:0 (голи Громова й Осипенка), і Павлов випустив Ігоря на другий тайм замість Олега Баранніка.

А в чемпіонаті — і перед власними трибунами — Пердута з'явився вже наступного 2012-го року, 10 травня. У матчі проти "Металіста" за рахунку 2:2 він на 90+1 хвилині замінив Івана Кривошеєнка.

Той сезон він ще догравав за дубль (сьоме місце в таблиці, а найкращий бомбардир — Кулач із "Шахтаря"), а наступного сезону, з літа 2012-го, несподівано перейшов у київську "Оболонь" на правах оренди. Я пам'ятаю свій подив такому рішенню, бо грав тоді Пердута правого півзахисника та вирізнявся своєю швидкістю.

Історія там була така: Павлов "Ворсклу" залишив, прийшов Євтушенко, який Ігоря у складі не бачив. І порадившись із Сергієм Свистуном, Пердута вирішив піти туди, де гратиме. Але вже за пів року, після 13 ігор переважно в основі першолігової команди, той же Свистун, який змінив Євтушенка після п'ятого його офіційного матчу, покликав гравця назад. "Оболонь" в тому сезоні, до речі, знялася після 21 туру, а ФК "Полтава" проводив свій дебютний сезон у першій лізі.

Так от, уже другу половину сезону — десять матчів — Пердута провів у основі "Ворскли". Уперше в старті він вийшов в Одесі проти "Чорноморця" 3 березня 2013-го, 10 березня — вперше в старті вдома, проти "Шахтаря" (0:1).

Ігор у своєму дебютному матчі в старті "Ворскли" в Одесі. Світлина 048.ua

І після того місце в основі "Ворскли" нікому вже не віддавав — ні за Свистуна, ні за Сачка (який перевів його у захист), ні за Косовського, ні нині за Максимова.

Ось така історія "пахоти" й дисципліни від Ігоря Пердути, який зараз є віцекапітаном "Ворскли", одним із її найавторитетніших гравців, який лише в чемпіонатах 186 разів надягав її футболку та грав скрізь на полі, окрім позицій форварда й воротаря.

У сезонах 18/19 і 19/20 Пердута у кількох іграх був капітаном "Ворскли". Світлина ФК "Ворскла"

І наостанок — обіцяна історія про перше й останнє поки що моє інтерв'ю з Ігорем Пердутою. Та й те, не інтерв'ю, а просто коментар.

29 жовтня 2013 року. "Ворскла" літаком вирушає на кубковий матч проти "Тернополя". Я маю це зняти для ТК "Футбол" і обов'язково когось записати. Спізнюємося. Примчали машиною практично разом із автобусом команди. Поки оператор готує апаратуру, я з мікрофоном ловлю в залі аеропорту когось із гравців. Більшість уже пройшла контроль. Одним із останніх іде Ігор. Знаю, що він скромний хлопець, неговіркий, і ніби колись говорив мені: "Я коли перед матчем щось коментую — ми програємо". Але вибору немає. Підлітаю до нього, починаю теревенити: "Ви з Тернопільщини, грали в Тернополі, зараз зустріч із колишньою командою, який настрій, чи є особливий підтекст, чи приємно повертатися на батьківщину?"

Тут "лайфхак" такий: дати час оператору своїм довгим запитанням налаштувати камеру. Футболіст же не втече посеред питання, правильно?) Ось я і несу всіляку нісенітницю, тримаючи мікрофона перед Ігорем і краєм ока стежачи за оператором, поки він не дасть одному мені зрозумілий сигнал. Пердута з олімпійським спокоєм вислуховує мій спіч, потім говорить: "Я грав за "Ниву", а тут поєдинок з "Тернополем", продовжує якоюсь фразою про важливість кожного матчу, чемно дякує та йде собі до стійки. Не пам'ятаю, чи використав я щось із цієї короткої промови, але пам'ятаю, що довго сердився на власне спізнення й на те, що довелося смикнути гравця не з красномовних, та ще й із забобонами щодо передматчевих коментарів.

І наступного дня "Ворскла" зі скрипом доводить матч із "Тернополем" до серії пенальті (1:1 в основний час), де програє 1:3! От після того я не чіпав Ігоря ніколи: ні напередодні, ні опісля жодного матчу:)

Пердута на "Емірейтс" проти "Арсенала". Світлина з фотостоку, оригінал коштує 19 доларів.

Якщо цікаво читати такі тексти надалі — телеграм-канал автора t.me/futhan або @futhan. Запрошую.