«Волинь» - «Зоря». Волиняни не здаються без бою

«Матч кубку України з футболу!» - пафосно. ¼ фіналу – звучить слабкіше. «Волинь» - «Зоря» – приваблює не більше. Гра, яку не покажуть по ТБ – абсолютний жах.

Здавалося б, що протистояння клубів, котрі до зими боролися за Лігу Європи має бути цікавим для глядача. Тим більше, що навесні вони часто грають епічно, адже той матч в болоті ніхто не забуває. Найбільш ображеними в цій ситуації почувалися луганчани. Спочатку Рафаїлов питав у представників «2+2» чому матч не транслюють, потім Тотовицький рознервувався, а й справді, так його гол побачила би більша кількість людей. Проте ніхто так і не дізнається через що матч був закритий для ТБ.

«Гра, яку можна побачити тільки на трибунах!» – напевно ця думка змусила лучан прийти на стадіон. Не сказати, що «Авангард» був забитий під зав’язку, але підтримка була відчутною, принаймні перекотиполе трибунами не літало.

 І, напевно, побачивши, скільки людей прийшли підтримати «Волинь» луганчани не показали себе на всі 100%. Прогнозовано було би побачити швидку атакувальну гру «Зорі», блискавичні фланги, боротьбу Будківського на другому поверсі, але чомусь нічого цього не було, абсолютно нічого. Фактично весь перший тайм підопічні Вернидуба починали атаки через центральних захисників, але суть в тому, що ні Сіваков, ні Чечер не знали що далі робити з м’ячем. Так і перепасовувалися вони більшість часу один з одним, без просування вперед. А «Волинь» - це зовсім інша історія. Не зрозуміло звідки вони знайшли для себе мотивацію, адже з наступного сезону команди вже не буде. Друголіговому «Торпедо» буде без різниці пройшла «Волинь» колись в півфінал чи ні. Проте Кварцяний зміг достукатися до своїх гравців і вони проявили характер і показали непоганий футбол. Вся суть їхньої гри заключалася в тому, щоб через довгу передачу з оборони відразу перейти в атаку. Будь-хто, як тільки отримував передачу, відправляв м’яч на Козьбана, а він дуже часто чіплявся за нього і обігрувався з партнерами, які підтримували атаку. Так досить гостро вибігали до штрафної «Зорі» Мемешев, Хомченко, Гуменюк. Козьбан вже на початку матчу міг забивати в ближній кут, після того, як волиняни розіграли штрафний на половині поля суперника.

Проте ще більше здивував гол Богданова. Опорник прийняв м’яч від партнера і пробив у ближній кут з відстані 30 метрів, і забив. М’яч, гідний бути показаним по ТБ! Дивно, що «Зоря» фактично нічого не змінила у своїй грі. Дарма Вернедуб кричав на Сухоцького, щоб той відпасовував вперед, а не назад, в атаці луганці викладалися приблизно на 30%.

Але не дарма ж Тотовицький так переживав через те, що матч не стали транслювати. Ніхто вже навіть не сподівався на те, що Ліпартія зможе віддати передачу, проте чарівник Джаба сильно підсік м’яч у бік 11-метрової позначки, де Андрій переправив його у ворота Неділька. «Наконец-то я забил» - кричав півзахисник, схоже, що накипіло вже за безгольовий період.

Другий тайм розпочався з замін, які не принесли ніякої свіжості в гру. «Волинь», після швидкого першого тайму явно підсіла, а «Зоря», здавалося, була задоволена рахунком на табло, принаймні вони зовсім не докладали зусиль, щоб змінити його. Тільки Юрій Вернидуб після матчу був заведеним і, напевно, не зрозумів чому його підопічні провели аж таку слабку гру, адже претендент на Лігу Європи має грати набагато краще.

Тож великий футбол повернувся в Луцьк після зимової перерви, проте єдине питання чи надовго? Принаймні гравці вже змирилися з тим, що гратимуть у другій лізі, але не все ж втрачено, хочеться на це сподіватися. Єдине приємне, що можна витягнути з цього матчу – це нічия, яка обіцяє хоч трохи інтриги у матчі-відповіді.