Що спільного між ПАОК і «Олімпіком»
Якщо український «Олімпік» – клуб-переселенець, то ПАОК – клуб переселенців. Він не переїхав, як донеччани, але мав передісторію на землях, які зараз для Греції, а радше греків, є лише історією.
Якщо український «Олімпік» – клуб-переселенець, то ПАОК – клуб переселенців. Він не переїхав, як донеччани, але мав передісторію на землях, які зараз для Греції, а радше греків, є лише історію.
В Константинополі (так і досі в грецькій мові називається Стамбул), навіть після захоплення його турками в 1453 році, завжди жило багато греків. В другій половині 19-го століття, наслідуючи моду розвинених європейських країн, вони створили чимало спортивних клубів. В основному – легкоатлетичні, але грали і в футбол. Відомо про проведення міжнародних спортивних ігор 27-29 травня 1922 року на щойно відкритому стадіоні «Таксім» (нині неіснуючий, він був першим стадіоном Стамбула) – в розкладі змагань були і футбольні.
Але історія греків Константинополя і взагалі Малої Азії тоді добігала кінця. Через кілька місяців, після різанини в Смірні, коли було знищено близько 200 тисяч християн (в основному, греків), так звана «малоазійська Греція», припинила своє існування. Греки, яких не встигли знищити війська Мустафи Кемаля (Ататюрка), втекли на історичну батьківщину – єдине місце на світі, де вони могли почуватися у безпеці. Принаймні, за етнічною ознакою.
Одним із найбільших міст по дорозі з Константинополя були Салоніки. Саме туди і направилися численні біженці, які спочатку самі тікали від османських жахіть, а потім були примусово переселені в форматі «обміну населенням» між Грецією та Туреччиною. Салоніки, які на той момент були аж ніяк не грецьким з етнічної точки зору містом (більшість мешканців – євреї і турки), навіть називали «столицею біженців».
Перебралися до Салонік і греки клубу «Гермес», який деякі дослідники називають «попередником ПАОК». Звісно, про пряму спадковість мова не йде – «Гермес», як спортивний клуб, припинив своє існування, а в Салоніках новий клуб створили з чистого листа, хоча і в основному ті самі люди, які розвивали вже неіснуючий константинопольський клуб. Люди, об’єднані в «Союз константинопольців Салонік».
1925-го в «Союзі» з’явилася спортивна секція. В кінці того ж року футбольна команда вирішила від’єднатися від загальноспортивної організації – так народився «Атлетичний союз константинопольців», АЕК (не плутати з афінським АЕК, який існує досі).
Керівництво спортивної секції «Союзу» намагалось боротись із відступниками-футболістами, але врешті-решт забило і 20 квітня 1926-го створило самостійну організацію – «Панфессалонікійський атлетичний клуб константинопольців», тобто ПАОК. Різниця між салонікійськими ПАОК і АЕК була ще в тому, що перші приймали до клубу і місцевих жителів, АЕК же дозволяв грати за свою команду тільки біженцям з Туреччини.
Три роки в Салоніках існували два «мігрантські» клуби, поки не дійшло до об’єднання. Точніше, потужніший і сильніший ПАОК просто поглинув АЕК і ще кілька невеличких об’єднань біженців, ставши єдиним «константинопольським» клубом Салонік.
Клубні кольори ПАОК теж мають відношення до турецького минулого і були такими з самого початку. Чорний – це пам’ять про ту трагедію, «Малоазійську катастрофу», яка й призвела до появи біженців. Білий – надія на те, що колись усе повернеться на круги своя. Звісно, фарш уже не прокрутити навспак, а пасту не запхнути назад до тюбика – Стамбул вже ніколи не буде знову Константинополем. Але легендарне візантійське (грецьке!) місто досі живе як мінімум в назвах двох футбольних клубів грецької Суперліги. А ще новий стадіон афінського АЕКа, будівництво якого розпочалося кілька днів тому, називатиметься «Айя Софія» – на честь Софійського собору Константинополя.
P.S.
І так, історію «попередників» ПАОК собі не приписував, як деякі українські клуби. Попри тісний зв’язок із константинопольським «Гермесом», ПАОК веде своє літочислення навіть не з 1925-го, коли при «Союзі константинопольців Салонік» з’явилася спортсекція, а з 1926-го – року створення власне ПАОК.
