Огляд фільмів «Веном 2», «Шан-Чі та легенда десяти кілець» і «007: Не час помирати»

Я вирішив об'єднати свої враження від трьох фільмів в один огляд. Чому? Тому що усі ці фільми є бойовиками, частинами франшиз та загалом мають багато спільних рис.

Почнемо з "Венома". Якщо ви бачили першу частину, то цілком можете очікувати того ж самого від частини другої. Том Гарді у своїй співпраці з його злісною половиною-симбіотом продовжує тягнути на собі та своїй харизмі десь 80% фільму, деколи відволікаючись на співпрацю з Мішель Вільямс та Стівеном Ґремом.

І так, я в курсі, що десь тут мав би бути згаданий Вуді Харрельсон, якому виділили злочинно мало часу, і за цей час він особливо нічим не вразив. 

Хронометраж - це, мабуть, найголовніша проблема "Венома", оскільки він триває півтори години. Я не жартую: 1 година і 37 хвилин для сучасного блокбастеру, який повинен відкрити нам нового антигероя - Карнажа - це багато чи мало? А ще й бонусом додали подругу нового симбіота, яка любила покричати. 

Намагаючись вмістити усі сюжетні ходи і стосунки Едді з Веномом, режисер фільму Енді Серкіс був змушений використовувати активний монтаж та розповідати деякі історії шляхом демонстрації розмальованих стін або газетних вирізок.

І тут виникає досить цікаве запитання: до якої категорії фільмів відносити "Венома"?

Якщо сприймати його як хоч і далеку, але частину всесвіту Марвел, то питань до якості сюжету, екшну та навіть акторської гри буде безліч. Якщо сприймати цю історію як бойовичок категорії "В" з парою хороших акторів, прохідним сюжетом та банальним екшном, то дивитись буде простіше. 

Правда десь посередині. У перспективі, якщо поглибити кооперацію Sony і Marvel та об'єдати стандарти американців з андеграундом від японців, то можна отримати щось цікаве - наприклад, нову трилогію "Павука" з Веномом, Морбіусом та іншими. 

4.8 з 10

Що можна сказати про "Не час помирати"? Що це досить суперечливе кіно. 

Настільки суперечливе, що його складові частини сприймаються майже як окремі фільми. Чудовий початок у стилі "Скайфолу" з парою кріпових моментів, класичним Aston Martin як привіт першому Бонду та Анькою де Армас, яка на пару з Крістофом Вальцем була прикрасою фільму. 

Леа Сейду та Деніел Крейг виглядали дещо втомленими від життя та "Бондіани", а Рамі Малек у ролі "суперзлочинця" це взагалі повний міскаст: вищезгаданий Вальц за декілька хвилин виглядав набагато переконливіше.

Персонаж Малека, по-перше, отримав недостатньо екранного часу (що досить дивно, тому що загальний хронометраж "Не часу" склав набагато більше ніж півтори години), а по-друге, виглядає як незрозумілий помічник помічника, що страждає від флешбеків. 

Середина фільму дуже сильно провисає, і не вирівнюється до самого кінця, коли нам демонструють клюквобанальний екшн в стилі кінця 90-х, коли Броснан ще вважався еталоном. Тоді подібне "заходило", а от у 2021 році виглядає банально, притягнуто і відверто дешево. 

Спектр емоцій при перегляді "Не час помирати" в результаті опинився десь посередині між враженнням від нового екранного агента "007" (спойлер: воно, м'яко кажучи, не дуже позитивне) до захоплення від початку фільму. 

6 з 10

Тепер щодо "Шан-Чі". Черговий банальний "оріджин" з тупими жартами, парою посилань, посереднім сюжетом і прохідними акторами? І так, і ні. 

У порівнянні з більшістю проєктів Марвел тут з акторів високого рівня можна виділити хіба що Бена Кінгслі, але його роль другорядна і комічна. "Шан-Чі" більше спирається на міфологію, східний колорит та єдиноборства. 

Постановка боїв - це найкраще, що є у фільмі. За них відповідав Бредлі Аллан - людина, що співпрацювала з Джекі Чаном у декількох проєктах. Також у "Шан-Чі" можна розгледіти стиль уся, з яким ми познайомилися завдяки таким творам як, наприклад, "Тигр підкрадається, дракон ховається". 

Спецефекти на традиційно високому для Марвел рівні, а гра акторів хоча б не дратує. 

Мотивація антигероя та загалом сюжет прописані досить непогано. І тут я, по ідеї, мав би сказати, що ми отримали ще один прохідний типовий фільм від Марвел рівня Капітанші Марвел відповідно, але чомусь ніт.

При всіх наявних "марвелівських" атрибутах в "Шан-Чі" є свій шарм, який чомусь чіпляє.

Як би дивно це не звучало, але для мене це перший фільм "Марвел" з часів останніх "Месників", який я був би не проти подивитися ще раз. 

7 з 10