В Циганкова нова позиція: став в «Жироні» «десяткою», а Ребров це використав – і Віктор забив два німцям і один македонцям
Чекаємо продовження.
Вибір дебютного стартового складу Сергія Реброва на посаді головного тренера збірної України водночас здивував та став прогнозованим – в одній з версій від Tribuna.com ми вгадали 10 з 11 футболістів, помилившись лише з вибором на користь Юхима Коноплі, а не Олександра Тимчика.
А чому здивував? Бо не сильно вірилось, що новий штаб розпочне настільки сміло. Тобто:
а) сходу піде на експерименти з атакувальним налаштуванням на Німеччину;
б) відмовиться від вже напрацьованої моделі;
в) спробує вмістити на полі усіх найсильніших виконавців, навіть якщо це потребуватиме певних перестановок.
Цією перестановкою стала роль Віктора Циганкова – він вийшов не на звичній для себе позиції справа в атаці, а на гібридній у центрі. Однак це все ж далеко не перший досвід для українця.
Вперше Циганкова у центрі заграв тренер «Жирони» Мічел – проти «Реала»
Схильність Циганкова до зміщень у білд-апі та навіть у завершальних стадіях атак була помітна ще в «Динамо», коли він теж отримував свободу на полі. Проте саме чітко закріпленої за ним позиції у центрі не було, як у половині з останніх 8 матчів «Жирони» у сезоні.
Вперше Мічел повноцінно використав Віктора у новому амплуа весною – це трапилося у переможній зустрічі з «Реалом» (4:2).
На такий крок штаб іспанців наважився не від щасливої долі. У команді була епідемія травм, через яку одночасно вилетіли три основних інсайди – Алекс Гарсія, Борха Гарсія та Янгел Еррера. У розпорядженні залишилися Іван Мартін (непрофільний центрхав), Оріоль Ромеу (опорник), Рейньєр та юний Артеро з молодіжки.
А ще після пошкодження повернувся Ян Коуто – універсальний гравець правого флангу, якому Мічел хотів довіряти, але при цьому не міг посадити лідера Арнау (правого фулбека).
У підсумку знайшлося оптимальне рішення – Коуто виходив справа в атаці, а Циганкова відправили в центр. Чому не довірили тому ж Рейньєру, а перемістили Віктора? Бо навіть на фланзі українець проявив ті якості, які були необхідні Мічелу в ролі відтягнутого форварда/атакувального плеймейкера.
Для активного пресингу в дуеті з форвардом
З самого старту кар’єри в Ла Лізі Циганков показав, що не цурається чорнової роботи та біганини. Для проактивного футболу Мічела це важливо, тому Віктор закріпився у статусі ключового гравця не тільки через вплив в атаці. Детально про відпрацювання українця на захист ми розповідали раніше – у матеріалі про дебютні ігри та у розборах протистоянь з «Реалом» та з «Барсою».
Тож, Циганков став хорошою опцією, щоб створювати тиск на оборону суперника – у парі з двожильним та по-футбольному нахабним Таті Кастельносом:
Причому удвох вони пресингували по всьому периметру, обмінюючись позиціями:
А ще моментами йшли у відбір максимально високо, намагаючись спровокувати на помилку голкіперів:
Умовний Іван Мартін таким обсягом роботи похизуватися не міг.
Для відпрацювання у трійці хавбеків на захист
Унікальність задуму Мічела полягала в тому, що високий пресинг у виконанні Циганкова не звільняв його від допомоги двійці центрхавів. Якщо Кастельянос після своїх ривків у більшості випадках залишався попереду, то Віктор біг назад перекривати лінії та зони:
Бувало, за звичкою опускався навіть у свій карний, що регулярно відбувалося у ролі вінгера, коли потрібно було здвоювати фланг та страхувати Арнау.
Для пошуку простору у центрі між лініями
Ну і найголовніший аспект – сканування простору та пошук зон для відкривань/вбігань. Звісно, набагато простіше це вдається на фланзі, де менша компактність опонентів. Мічел же, ймовірно, свідомо пішов на жертви – справа довірився більш прямолінійному Коуто, щоб Віктор у центрі допомагав у білд-апі та епізодично несподівано використовував позиційні провали суперників.
Приклад №1. Відклеївся від опікунів на підступах до карного:
Приклад №2. Помітив вільний простір та атакував його з подальшим дальнім ударом (голкіпер перевів на кутовий):
Приклад №3. Відкрився у глибину, залишивши за спиною опорника:
Приклади №4-5. Помітив розриви та гостро вривався між двома захисниками:
Приклад №6. Залишився наодинці під час небезпечної контратаки:
Що цікаво, після переведення статистичні показники Циганкова не сильно просіли. У захисті навпаки простежується певний прогрес:
Окрім цього, проти «Реала» на позиції хавбека Віктор виграв 4 з 8 єдиноборств, а проти «Сосьєдада» віддав 5 з 5 точних передач в останню третину, перебуваючи у глибині – тобто мав широкий спектр роботи, який свідчить лише про швидку адаптацію до нових функцій.
Ребров запозичив ідею, однак у збірній обов’язки Циганкова трохи відрізняються
Нехай Ребров фактично запозичив ідею з переведенням Циганкова на позицію «десятки», але ідентичними вимоги до нього точно не є. Це стосується загалом і відсутності схожості у грі «Жирони» та збірної України.
На перший погляд, ось Циганков бігає разом з Артемом Довбиком та пресингує центрбеків і голкіпера – наче все те саме, що в Іспанії:
Насправді ні. Такі випадки були поодинокими, адже Ребров свою лінію захисту проти Німеччини опускав значно нижче, ніж «Жирона» проти «Реала». Звідси одразу декілька наслідків для амплуа Циганкова.
Перший: у пресинг з Довбиком частіше доводилося йти біля центральної лінії, а не на чужій половині поля. У «Жироні» в таких ситуаціях Віктор «відпочивав» від спроб створити тиск, просто перекриваючи лінії у центральному трикутнику, від якого відмовився Ребров.
З іншого боку, низька лінія оборони створювала більше простору в центрі, тому Циганкову було куди простіше просити м‘яч для допомоги у білд-апі.
Виходить, що Ребров звільнив Циганкова від зайвих відходів назад, бережучи сили на пресинг в «опорці» суперника та ривки у вільні зони при швидких контратаках.
Якщо у «Жироні» при контролі м‘яча суперником Віктор у середньому займає такі позиції:
То у збірній України такі:
Звідси – максимальна активність попереду, де в обох своїх голах Циганков класно знаходив та своєчасно атакував простір:
Також пару разів було помітно, як Віктор опускався на фланг та пропонував себе для обіграшу, а не відкривався по боковій лінії, як це часто буває в Ла Лізі.
Для Циганкова це третя позиція в атаці за кар’єру – він стає дуже універсальним гравцем
Циганков потроху перетворюється на максимально універсального гравця, добре проявляючи себе на позиціях з новими вимогами.
Слід згадати, що це вже третє амплуа в кар’єрі українця. Окрім рідного правого флангу, в «Динамо» під керівництвом того ж Реброва він дебютував зліва у 2016 році та грав там ще довгий час до моменту продажу Андрія Ярмоленка в «Боруссію» Дортмунд у 2017-му.
Там ексдинамівця у збірній України постійно використовував штаб Олександра Петракова, коли роль лівого вінгера вважалася проблемною (та й навіть у плей-оф відбору ЧС-2022 Віктор починав матчі зі старту, а не Михайло Мудрик).
Дивуватися не варто. Пояснення цьому феномену – головні козирі Циганкова, які допомагають в адаптації. А саме футбольний інтелект, розуміння гри та ситуації на полі.
***
Підбиваючи підсумки, все ж знайдемо у нововведенні Реброва та Мічела трохи негативу у вигляді порівняння.
У чому користь від переведення Циганкова у центр:
➡️ знаходження вільних зон навіть в умовах обмеженого простору;
➡️ роботоздатність у поєднанні з технікою для якіснішого білд-апу;
➡️ ефективність у завершальних стадіях, коли Віктору надається повна свобода дій.
У чому недоліки:
➡️ рідше зустрічається з м‘ячем (з «Реалом» у центрі було 15 з 20 точних пасів, з Німеччиною – лише 8 з 10);
➡️ зменшення кількості ситуацій, де Циганков може проявити себе 1 в 1 на просторі та вийти на удар/кросу;
Втім, на перший план тут виходять інтереси команди. І якщо тренери вважають жертви та переваги співвідносними, то всі питання автоматично зникають.
Сам Ребров ситуацію з використання Циганкова перед протистоянням з Північною Македонією пояснив так:
«Ми дивимось по тренувальному процесу. Дивимось, чи футболіст може діяти на цій позиції. Якщо він може виконувати вимоги – то він там грає. Я вважаю, що у цій позиції Віктор добре увійшов у гру.
Він має дуже потужну швидкість та використовував її проти збірної Німеччини. Циганков грав у «Жирони» декілька матчів на цій позиції – достатньо вдало. Спробували його, це була важлива гра, ми мали нагоду розкрити футболістів з іншої сторони».
Фото: Kicker, скриншоти трансляції MEGOGOG, інфографіка Tribuna.com, Mike Egerton/PA Images via Getty Images, Siu Wu/picture alliance via Getty Images
