Миколенко став менше грати в «Евертоні», але турбуватись рано – його відсутність в старті має пояснення
Здається, зовсім скоро Дайч поверне українця в основу.
Минулого тижня серед вболівальників була помітна певна схвильованість, коли Віталій Миколенко вп’яте поспіль залишився поза стартом «Евертона». Українець випав з основи через хворобу на початку минулого місяця, однак досі не встиг назад відвоювати своє місце у Бена Годфрі, який є правшею та номінально гравцем центру.
Так, звучить це все доволі погано. Тільки бити тривогу рано. Є одразу декілька причин вважати, що відсутність українця у складі команди не є сигналом про потенційні проблеми. Розбираємося у ситуації та пояснюємо, чому це може бути лише тимчасова тенденція.
Миколенко переніс важку форму коронавірусу та мав проблеми зі спиною
Все почалося з того, що Миколенко у зв‘язку з хворобою пропустив матч з «Ноттінгем Форест» – таке трапилося вперше у поточному розіграші АПЛ. До того українець взагалі входив у топ-15 польових гравців за кількістю проведених хвилин – 2333 у 25 турах.
Як виявилося пізніше, Віталій не просто захворів, а переніс важку форму коронавірусу – про це повідомив Віктор Вацко. Він же зазначив, що футболіст «важко відновлюється». І це певною мірою дивно, бо до появи цієї інформації фулбек відіграв 105 хвилин у двох іграх проти «Брентфорда» та Англії за збірну України.
Дивно у тому плані, що Ротань та його тренерський штаб кинули Миколенка у бій. Ба більше, сам Руслан на післяматчевій пресконференції зазначив, що гравця турбувала ще й біль у спині, а його участь до останнього була під питанням. У підсумку в ЗМІ навіть просочився інсайд, що про заміну Віталія серйозно думали ще у перерві протистояння з Англією, але все ж випустили на другий тайм.
Тому ні, Миколенко у свій клуб повернувся далеко не в оптимальній формі. Ймовірно, тренування та ігрова практика у національній команді не просто не допомогли набрати потрібні кондиції, а навпаки пригальмували процес відновлення.
Головний тренер Шон Дайч, до слова, перед іграми збірної попереджав, що хвороба українця може довго даватися взнаки:
🗣 «Миколенко добре порався, але, на жаль, захворів. Негативний ефект хвороби полягає у тому, що вона може впливати на вас ще деякий час».
«Евертон» після повернення Миколенка провів два матчі впродовж одного тижня. Якщо тверезо оцінювати ситуацію та згадати про потенційні ускладнення зі спиною, то відсутність Віталія у старті на «Тоттенгем» та «Манчестер Юнайтед» – максимально логічна з огляду саме на стан фулбека.
Футбол Дайча – дуже енергозатратний, а Миколенка підводять поступово
Наступні обставини, які потрібно врахувати – положення «Евертона» в таблиці, календар команди та підхід Дайча. Що стосується останнього пункту, то віддані фани АПЛ чудово знають про стиль Шона та його «брексіт-футбол», який є дуже енергозатратним через ставку на боротьбу та бігову роботу.
Те, що тренерський штаб не ризикнув поставити неготового гравця в основу – не трагедія. Якщо поглянути під іншим кутом, то навпаки знаходимо оптимізм – Дайч двічі поспіль випускав українця у своєму першому слоті для замін.
Проти «Манчестер Юнайтед» Віталій з’явився на полі вже після перерви, а у грі з «Тоттенгемом» вийшов разом з Еллісом Сіммсом за 15 хвилин до фінального свистка. Коли тренер використовує свої перші заміни на лівого захисника, то це про щось таки свідчить. І явно не про втрату довіри до підопічного.
Конкуренти Миколенка не вражають
Інший аргумент на користь можливого повернення Миколенка у стартову 11-ку – форма його конкурентів по позиції. Тут слід розглядати не лише перформанси Годфрі, який взагалі-то не є лівим фулбеком та вимушено перемістився туди через травму українця, а й Шеймуса Коулмена на правому фланзі.
Якщо у 2-3 стартових матчах вони обоє непогано поралися за відсутності Миколенка та Натана Паттерсона, то ігри зі «шпорами» та «МЮ» точно не можуть занести собі в актив. Окрім результативних помилок (з флангу Бена прийшов перший гол манкуніанців, а Шеймус привіз другий м‘яч), обидва помітно поступаються за декількома ключовими показниками.
Наприклад, пасова робота. Так, цей компонент у грі Миколенка аж ніяк не можна назвати сильною стороною, але на тлі того ж Годфрі Віталій виглядає куди переконливіше – у середньому 78% точності передач у сезоні, 73% точності передач вперед та 50% точності діагоналей. За пасами з просуванням та ж історія – 67% (хоча це менше, ніж у Коулмена).
Чому ми взагалі розглядаємо ці показники, якщо Дайч грає у суровий британський футбол? Бо насправді саме в цьому й суть – якщо порівнювати з роботою Френка Лемпарда, то тепер футболісти «Евертона» отримують вказівку частіше ризикувати та грати вперед навіть в неочевидних ситуаціях. А не намагатися контролювати м’яч, все одно потім втрачаючи його через низький рівень індивідуальної майстерності.
Тобто виходить, що Дайч не намагається покращити якість атак (бо для цього потрібна перш за все кадрова чистка), а їхню кількість – в сподіваннях, що рано чи пізно щось спрацює. В принципі, так «Евертон» зараз і здобуває результат.
Тільки от 57% точності пасів вперед у Годфрі в цю історію не надто вписуються. Втім, він діє не на своїй рідній позиції, маючи робочу праву ногу, а отже цілком можна очікувати на його переведення на правий фланг, де все частіше провалюється Коулмен.
Однак не применшуватимемо заслугу нового тренерського штабу – як мінімум команда почала активніше створювати тиск та інтенсивніше діяти у єдиноборствах. І тут Миколенко знову у виграшній позиції, бо продемонстрував різницю після виходів з лави запасних. Проти «Тоттенгема», наприклад, Віталій виграв усі 5 своїх дуелей за 15 хвилин, а проти «МЮ» – 3 з 4 за тайм.
***
Отже, виокремлюємо декілька причин, чому Миколенко не виходив у старті:
➡️ «Евертон» веде відчайдушну боротьбу за виживання та не може дозволити собі ризики з неготовими фізично футболістами;
➡️ Хоч команда й не показувала хороший футбол, але до матчу з «МЮ» 4 рази поспіль не програвала – «переможний» склад не змінюють;
➡️ У перших матчах свій шанс непогано використовував Годфрі.
Проте після поразки від «МЮ» стало куди більше передумов, чому вже найближчим часом ми знову регулярно спостерігатимемо за іграми «Евертона» за участі Миколенка:
➡️ Годфрі та Коулмен достатньо напомилялися в останніх зустрічах;
➡️ Ірландець взагалі отримав пошкодження та як мінімум пропустить протистояння з «Фулгемом» (Паттерсон, який своєю появою на правому фланзі може залишити Годфрі зліва, після травми зіграв лише 4 хвилини з осені);
➡️ Миколенко солідно виглядав під час своїх виходів на заміну та вписувався у футбол Дайча;
➡️ Віталій за цей час повинен був остаточно відновитися та набрати необхідні кондиції.
До українця було багато претензій до хвороби, тож зараз саме час виправлятися після так званої реабілітації – прямолінійний стиль Дайча теоретично дозволяє приховати свої слабкі сторони та проявити сильні.
Матч з «Фулгемом» – сьогодні о 17.00. Прогнозуємо, що Миколенко зіграє з перших хвилин. А як піде далі – тепер залежатиме виключно від гри Віталія, а не від сторонніх факторів, як впродовж останнього місяця.
Фото: інстаграм Віталія Миколенка, Craig Mercer/MB Media/Getty Images, Tony McArdle/Everton FC via Getty Images
