Мудрик з Лемпардом також не отримав простору в АПЛ – проти «Вулвз» він знову опинився в некомфортних умовах
Михайло провів 10-й матч за лондонців без голів.
Падіння «Челсі» продовжується – після зустрічі з «Вулвергемптоном» (0:1), від якої просто вибухнув увесь твіттер синьої сторони Лондона, у команди 2 нічиїх та 2 поразки в останніх чотирьох матчах. Клуб на чолі з Тоддом Боелі підтвердив стереотип про повернення до «колишніх», а український вінгер Михайло Мудрик вкотре на собі відчув, що це таке – потрапити у хаос та колектив без структури.
Вирішити цю проблему за декілька днів не вдалося новому виконувачу обов’язків головного тренера Френку Лемпарду. Ба більше, гра у виконанні лондонців була ще депресивнішою, ніж з Гремом Поттером. Так, декілька моментів створити вдалося (на 0,82 xG), але загалом простежувалася справжня безідейність.
Мудрик на полі з’явився у другому таймі, отримавши майже пів години ігрового часу, враховуючи додані хвилини. Чи зіграв блідо? Так. Однак схожий опис можна застосувати ледь не до кожного футболіста – призначення Лемпарда нікого з них не підштовхнуло.
Лемпард пішов на зміни, але зліва випустив Фелікса у незручній для Жоау ролі
Три останні матчі «Челсі» провів за трьома різними схемами. Проти «Астон Вілли» з Поттером було 3-4-3, проти «Ліверпуля» з Бруно Салтором – 3-5-2, а Лемпард повернувся до звичних 4-3-3.
Щоправда, важко сказати, що гра була заточена під вінгерів, яких Френк так полюбляє.
Жоау Фелікс не є тим виконавцем, який звик діяти виключно на фланзі та створювати загрозу з ширини. Якщо при білд-апі суперника він дійсно опинявся у позиції вінгера, то при атаках віддавав простір Марку Кукурельї.
Чому це важливо в контексті Мудрика? Тому що Михайло навряд чи вжився б у цій ролі, особливо з іспанцем на фланзі, який розташовується біля самої бровки. Тільки проблема у тому, що експеримент Лемпарда не спрацював – Фелікс губився, коли потрібно було швидко перелаштовуватися та повертатися на свою половину поля (у Поттера у нього була повна свобода). У підсумку це вилилося у цілковиту кашу, що доводять середні позиції:
Загалом обидва вінгери «Челсі» перші 45 хвилин відверто провалили. Жоау виконав 5 з 11 точних пасів (45%), а Стерлінг, який виявився ізольованим справа – 6 з 11 (55%).
Чесно кажучи, після такого слабкого тайму були сподівання на вихід Мудрика вже в перерві. Цього не трапилося, а потім стало зрозуміло, чому – першим Лемпард у бій кинув Крістіана Пулишича, адже ще не був готовий знімати Кукурелью. Американець, як і Фелікс, увесь цей час (7 хвилин) підлаштовувався під фулбека:
Михайло ж натомість з’явився разом з Беном Чілвеллом на 68-й хвилині, змінивши «картину» на фланзі.
Лемпард замінами намагався створити простір на фланзі, але Мудрика знову накрили
Для українця цей матч став вже 10-м (9-м в АПЛ) за нову команду. Парадокс, але на відкритому просторі в чемпіонаті він зіграв лише двічі – 20 хвилин у дебюті проти «Ліверпуля» та 10 проти «Лестера», коли у другому таймі змістився з позиції центрфорварда.
Це виглядає трохи дивно. Попри індивідуальні невдачі Михайла варто звертати увагу й на рішення тренерів, які не створюють для нього комфортні умови. Це можна було б зрозуміти, якби обрана ними стратегія без акценту на Мудрика працювала – але ж ні, команда страждає.
Лемпард наче й намагався чогось у цьому плані досягти – з виходом Михайла саме йому діставалася найширша позиція, а не захиснику.
Тільки от користі з цього не було, бо механізм явно не був відпрацьованим. Та й Мудрик знову вийшов на поле за умов, коли команда поступається в рахунку, а опонент грає на втримання переваги, роблячи ставку на оборону.
22-річний футболіст мало залучався до атак – у перші 10 хвилин в його активі було два дотики, нуль (!) пасів та одне вигране єдиноборство. Втім, це точно не той випадок, де слід винити виключно 15-го номера – весь «Челсі» у цей період часу займався бозна-чим.
У Михайла ж було пару перспективних дій, які закінчувалися грамотними фолами суперників.
А ще окремо відзначаємо епізод, де швидкісний потенціал українця був похований прагматизмом Матео Ковачича – хорват вирішив заробити порушення правил замість того, щоб ризикнути в дотик відправити вінгера у відрив:
У Мудрика був один шанс проявити себе – він не ризикнув ним скористатися
Мудрик активізувався ближче до фінального свистка, нехай це й не відображає остаточна статистика:
➡️ 27 хвилин;
➡️ 9 дотиків;
➡️ 2 з 2 пасів;
➡️ 1 з 3 спроб дриблінгу;
➡️ 2 втрати;
➡️ 2 зароблених фоли;
➡️ 0 ударів, 0 навісів та 0 ключових передач.
Чим же запам’ятався Михайло?
Спочатку відкрився під діагональ Кулібалі, але опинився поміж двох захисників «Вулвз»:
А на 2-й компенсованій хвилині зустрівся з м’ячем перед карним майданчиком:
Українець цілком міг взяти ініціативу на себе, вийшовши на удар (можливість для цього була), але зіграв акуратніше – в дотик скинув на партнера, який натомість викотив під дальній постріл Чілвелла.
Цього разу Мудрик принаймні не халтурив у захисті
Напевно, перший відрізок Михайла у футболці «Челсі», коли навряд чи будуть доречними претензії щодо його роботи на захист. Так, завдячувати варто й Нельсону Семеду – португалець вкрай рідко під кінець матчу долучався до атак. А коли це траплялося, то Мудрик був постійно поруч:
Українець навіть пару разів якісно зіграв у відборі. Свого суперника Мудрик вперше та востаннє відпустив лише на 76-й хвилині, давши прострілити:
***
Підбиваючи підсумки, хочеться зазначити, що за такої гри «Челсі» складно аналізувати індивідуальний перформанс Мудрика.
Єдиний конкретний висновок, який напрошується – «Челсі» вже з третім тренером намагається ставити у пріоритет сильні сторони тих виконавців, які не можуть виправдати довіру впродовж як мінімум двох місяців. Так, Мудрику також давали вдосталь шансів, проте жодного разу не будували гру під нього.
Френку, матчі з контратаками «Шахтаря» у Лізі чемпіонів є у вільному доступі, в Мадриді знадобляться.
