4 варіанти складу збірної України на Англію: консерватизм, дилема Судакова, ідеї Поттера та Артети
З відверто проблемних позицій – лише центр захисту.
Наприкінці цього тижня збірна України розпочинає шлях у відборі Євро-2024, який не обіцяє бути легким. Італія та Англія, з якою й проведемо стартовий матч у Лондоні, стануть серйозним випробуванням для нового покоління гравців та нового тренера, ким би він не був. Зараз уся відповідальність звалилася на плечі багатофункціонального Руслана Ротаня.
Окрім того тиску, який створюється на тимчасового коуча після «якісної роботи» УАФ, у нього вистачає й кадрових труднощів. Збірна підходить до протистояння з англійцями далеко не в оптимальному стані – хтось вже давно травмований та навіть не потрапив у розширену заявку, а хтось так і не встиг в останній момент відновитися.
Розбираємось у ситуації зі складом та розглядаємо варіанти стартових 11, які можуть вийти у неділю на «Вемблі» проти збірної Англії.
Забарний та Ярмоленко не готові до матчу
Перш за все, нагадаємо, на кого Ротань не зможе розраховувати. Команді вже точно не допоможуть Олександр Зубков та Юхим Конопля, який «на уколах» грав дуже важливий матч УПЛ проти «Руха». З проблемами зі здоров’ям також приїхали Ілля Забарний та Андрій Ярмоленко.
Якщо у Ярмоленка є ще хоча б якийсь шанс вийти на поле «Вемблі», то із Забарним все складніше – він вже покинув розташування збірної. Ілля з 30 листопада (!) не мав практики в офіційних зустрічах, а на зборах «Динамо» встиг зіграти лише у двох спарингах. Навіть якщо його пошкодження вже не заважало б, то він все одно навряд був би готовий до матчу.
Ярмоленко ж не грав з 25 лютого (тобто майже місяць) через м’язову травму стегна, що теж викликає запитання щодо готовності 33-річного капітана, а тепер і в збірній він тренується лише індивідуально. Однак втрата Андрія не виглядає критичною за наявності Віктора Циганкова, який знаходиться у неймовірній формі.
Тому якщо тренерський штаб вирішить не видумувати велосипед, то єдиною серйозною кадровою проблемою стане саме заміна для Забарного.
Загалом у розпорядженні Ротаня тепер залишилося 25 футболістів.
Воротарі: Анатолій Трубін («Шахтар»), Андрій Лунін («Реал»), Микита Шевченко («Олександрія»);
Захисники: Олександр Караваєв, Денис Попов (обидва – «Динамо»), Микола Матвієнко («Шахтар»), Віталій Миколенко («Евертон»), Едуард Соболь («Страсбур»), Олександр Сваток, Едуард Сарапій (обидва – «Дніпро-1»), Денис Мірошниченко («Олександрія»);
Півзахисники: Тарас Степаненко, Георгій Судаков, Артем Бондаренко (усі – «Шахтар»), Сергій Сидорчук, Віталій Буяльський (обидва – «Динамо»), Олександр Піхальонок («Дніпро-1»), Андрій Ярмоленко («Аль-Айн»), Руслан Маліновський («Марсель»), Олександр Зінченко («Арсенал»), Віктор Циганков («Жирона»), Михайло Мудрик («Челсі»), Євген Коноплянка («Краковія»);
Нападники: Роман Яремчук («Брюгге»), Артем Довбик («Дніпро-1»).
Варіант №1. Консервативні 4-3-3
Так, це дійсно найлегший шлях, де потрібно буде поморочити голову над питанням: Попов, Сваток чи Сарапій? Враховуючи, що динамівець спочатку перебував у резервному списку, логічною виглядає поява у старті когось із представників «Дніпра-1».
Але. Не потрібно шукати логіку в українському футболі. Ротань цілком міг розраховувати на відновлення Забарного, а коли отримав неприємні звістки – зрозумів, що має у своєму розпорядженні тільки двох центрбеків з нулем матчів за збірну. Дебютувати в основі проти Англії – завдання не з найпростіших.
Що грає на користь Попова? По-перше, хоча б якийсь досвід. По-друге – фізичні дані. Напевно, проти жодного іншого суперника цей аргумент не був би настільки вагомим через інші недоліки Дениса – позиційні помилки, робота з м’ячем під тиском, зайва агресивність у діях. Але з Англією, яка робить акцент на стандарти та закидання на Гаррі Кейна, він за відсутності Забарного виглядає оптимальною опцією. Що грає проти Попова? Його жахлива поточна форма за «Динамо».
А чи може у центрі вийти Миколенко? Може, але такий розвиток подій є сумнівним у контексті схеми 4-3-3 та стилю Англії. Не виключатимемо такий хід, але просто не вважатимемо його одним з найкращих. Пояснення полягає у наступному – з Миколенком у центрі та із Зінченком зліва у нас буде чотири не найвищих захисники (справа наліво – 1.75 м, 1.82 м, 1.80 м, 1.75 м).
По ту сторону – Кейн (1.88 м), Беллінґем (1.86 м), височенні центрбеки, ухил до вертикального футболу та стандарти Ґарета Саутґейта, які завжди були ефективними (у тому числі проти України на Євро-2020).
Якщо дотримуватися консервативного підходу, то усі інші позиції будуть безальтернативними. У воротах на 99% побачимо Трубіна – в Луніна немає ігрової практики. Вихід Шевченка – щось з категорії фантастики, як і Мірошниченка справа в обороні, де основним кандидатом після дуже вагомої причини відсутності Коноплі став Караваєв. Матвієнко та Миколенко – основна зв’язка на лівому фланзі.
В атаці все очевидно – для гри другим номером критично необхідний швидкий Мудрик, залишити Циганкова у запасі – гріх, а Яремчук після своїх промахів за «Брюгге» явно не у тому стані, щоб конкурувати з Довбиком.
Зіграний трикутник Зінченко-Степаненко-Маліновський у центрі поля – найбільш надійний варіант. Але є нюанс. Ім’я цьому нюансу – Георгій Судаков.
Варіант №2. 4-3-3 із Судаковим у старті
Те, що Судаков може бути корисним збірній у матчах з Англією та Італією, стало зрозуміло ще восени на груповому етапі Ліги чемпіонів. Якщо Мудрик грав на піаніно, то Георгій його підносив, ставши ключовим гравцем у контратакувальному футболі Ігора Йовичевича.
Після продажу Мудрика ми побачили ще одну версію Судакова – версію лідера, який тепер бере на себе ініціативу в «Шахтарі». Виникає дилема – а чи не здатен Судаков витіснити Маліновського, який не є настільки швидким та динамічним? Ба більше, що вибір буде за Ротанем, у якого Георгій був незамінним у молодіжці.
З іншого боку, у Маліновського є свої аргументи – як і в історії з Поповим, сильні сторони Руслана у контексті гри з Англією перекривають його недоліки. Проти такого суперника зайвими не будуть дальні удари, довгі діагоналі (теоретично на Мудрика) та стандарти у виконанні легіонера «Марселя».
Судаков при цьому може отримати вихід у старті, якщо тренери таки підуть на вищевказане переведення Миколенка у центр оборони – тоді для Георгія місце звільнить Зінченко.
Є й альтернативний, але авантюрний варіант – Судаков замість Степаненка у трикутнику, де найглибше діятиме Зінченко. Зіграти у контроль та з позиції сили у центрі поля проти Райса та Беллінґема – можемо таке уявити?
Варіант №3. 5-2-3 та «арсеналівська» роль Зінченка
Хоча так, швидше уявляємо, що на «Вемблі» паркуватимемо автобус. Можливо, у схемі з 5 захисниками. Однак і її можна використати нестандартно, запозичивши напрацювання Мікеля Артети в «Арсеналі».
Суть у чому: в обороні побудова команди виглядатиме як 5-3-2, але у грі з м’ячем Зінченко епізодично робитиме свої фірмові зміщення в опорну зону, а Миколенко повертатиметься на фланг, перетворюючи все на стандартні 4-3-3.
Це в теорії полегшить життя у захисті – перш за все, кількісно. Тут і здвоєні фланги проти топових англійських вінгерів (особливо АПЛівська дуель зліва проти Сака), і більше футболістів у карному майданчику при флангових передачах.
Контратакувальна гра також нікуди не дінеться – Мудрик та Циганков залишаються на своїх звичних місцях.
Варіант №4. Ідея Поттера з Мудриком у центрі нападу
Дискусія про нападника на Англію – це як суперечки про біло-золотисте та синьо-чорне плаття. Потрібен сильний форвард, щоб був хоч якийсь шанс протаранити Маґвайра та Стоунза, чи потрібен різкий і швидкий форвард, бо там Маґвайр і Стоунз, від яких можна втекти?
Хтось скаже, що другого типажу нападника у нас немає. «Ні, є», – відповість Грем Поттер, який використав Мудрика на вістрі атаки «Челсі» у зустрічі з «Лестером». Так, цей експеримент не став неймовірно успішним, але щось у цьому є.
Зліва ж Михайла можуть замінити Судаков та Циганков (якщо Ярмоленко вийде справа). Або ж хтось згадає свій лихий 2012-й.
***
Який з варіантів вам здається найбільш реальним та ефективним?
Фото: інфографіка Tribuna.com, ANP via Getty Images, Adam Nurkiewicz/Getty Images
