«Кривбас» вийшов на «Шахтар» із зайвою повагою – і поплатився за відмову від звичного стилю
Інтрига зникла через втрату фокуса та необов‘язкову червону.
Оперативно розбираємо, чому у зустрічі двох лідерів чемпіонату один з них здобув настільки комфортну перемогу за результатом та, головне, за грою.
***
У «Шахтаря» було одразу декілька кадрових проблем, про що зранку у студії УПЛ ТБ повідомив Дарійо Срна. Егіналдо та Степаненко гру пропускали через травми, а Зубков, ймовірно, вийшов у старті не до кінця готовим. Також дискваліфікацію відбував Матвієнко. Особливих сюрпризів щодо їхніх замін не було – в опорній зоні знову вийшов Криськів (це награвали на зборах), у центрі захисту – Ракицький, як і проти «Марселя». Єдиний цікавий момент полягав у тому, що у запас вкотре присів 15-мільйонний Кевін, який «адаптовується», а місце в основі дісталося Невертону та Сікану.
У «Кривбаса» була одна зміна у порівнянні з минулою грою проти ЛНЗ – Луньов замість Микитишина. Проте варто згадати, яка загалом перебудова у криворіжців після відновлення сезону, адже є пертурбації у ланках захисту та атаки. Через травму Бескоровайного у центрі оборони грає номінальний фулбек (та колишній півзахисник) Понєдєльнік, а його позицію займає португальський новачок Бандейра. Статус основних втратили Кожушко та Задерака – їх вдруге поспіль витіснили легіонери Соса та Аду, які вражали на зборах та виправдали довіру тиждень тому.
«Кривбас» не взяв приклад з «Марселя» та «Олександрії» – не пресингував високо та поплатився за це
З перших хвилин одразу впало у вічі, що «Кривбас» вирішив не слідувати успішним напрацюванням попередніх суперників «Шахтаря». Гірники в останніх двох матчах з «Марселем» та «Олександрією» мали проблеми з тим, щоб виходити з-під агресивного високого пресингу. Причина – у намаганнях Марино Пушича привчити команду до коротких розіграшів. Вони так і роблять – навіть тоді, коли є шанс вийти довгою передачею вперед. У підсумку є часто трапляються необов‘язкові помилки. Коли у складі немає Ракицького, чиї діагоналі ніхто не «забороняє», то стає ще важче.
Однак «Кривбас» не ризикнув – опустився у середній блок, а тиск створював лише тоді, коли м‘яч доходив у другу третину.
Той же Ракицький за таких умов почувався надто комфортно – не мав належного опору при прийомі м‘яча:
Те саме стосується Криськіва, який сідав глибше, та Бондаря. Власне, криворіжці швидко поплатилися, недооцінивши потенціал цієї свободи у захисників «Шахтаря». Так, перший гол став наслідком стандарту (розіграний кутовий). Але сам стандарт став наслідком того, що Бондар виконав діагональ на правий фланг, коли нападник «Кривбаса» не встиг вчасно йому завадити (або хоча б зімітувати тиск):
Виходить, «Кривбас» у спробах полегшити собі життя середнім блоком та ставками на контратаки, полегшив життя супернику, який опинився у комфортних для себе умовах для гри першим номером з володінням та високою лінією захисту з м‘ячем (без пресингу криворіжців).
«Кривбас» активізувався та зрівняв тоді, коли тиск став сміливішим. Але потім знову став обережнішим
«Кривбас» наступні 10 хвилин після пропущеного провів значно краще, ніж «Шахтар» – почав вище та акцентованіше зустрічати опонента:
У той період почали з‘являтися моменти, а команда Юрія Вернидуба непогано насичувала чужу половину поля:
«Шахтар» навпаки підсів та наче почав грати «по рахунку». Не спрацювало – криворіжці відігралися. Та результативна атака не стала прямим наслідком пресингу (банальне закидання зі своєї половини поля), але ця сміливість просто створила умови для якісніших та більш кількісних атак.
Зрівнявши, «Кривбас» знову відійшов. Знову дав спокій Ракицькому та Бондарю та знову стикався з діагоналями на фланги:
Наскільки це виправдано – складно сказати, адже трапився другий пропущений. Той самий, де розбирати треба не ігрову складову, а концентрацію гравців. Ніхто не очікував, що «Шахтар» розіграє м‘яч, допоки Зубков лежить на газоні, а допомогу йому надає Дібанго. Втрата фокуса була не тільки у ту мить, а й під час подальшого розвитку атаки – гості поля повелися надто пасивно за відсутності свистка. Ключова подія, без сумнівів.
«Шахтар» певний час страждав через закидання на фланг Коноплі – «Кривбас» шукав там Дібанго
Щодо проблем «Шахтаря», то є один аспект, в якому «Кривбас» точно варто хвалити – правильний акцент на діях Коноплі. Пушич у цьому матчі не відмовився від зимових напрацювань, залишивши гібридні ролі Зубкову та Юхиму на правому фланзі.
Фулбек звично для себе опинявся де завгодно, а Олександр – на обох флангах атаки, на вістрі та поруч з хавбеками. В плані зламування чужої оборони – ефективний засіб, в плані покриття простору за спинами – ні. Особливо, коли на полі немає чистого опорника Степаненка, який закриє зону у разі швидкої атаки.
З «Кривбасом» це був дуже ризиковий крок, адже Зубкову та Коноплі на фланзі протистояв швидкий та потужний Дібанго. Більшість створеної загрози біля воріт Різника – це довгі закидання в цю зону. Забитий гол – яскравий приклад:
Легіонера таким чином залучали доволі активно:
І загалом після другого матчу весни стає зрозуміло, навіщо Вернидубу у центрі захисту Понєдєльнік, а не хтось із запасних профільних виконавців цієї позиції (які, можливо, ще не готові) – він вміє віддавати хороші дальні передачі. Це додає варіативності – тепер такі паси у «Кривбаса» видають обидва захисники, а не один, тож суперникам важче «направляти» пресинг. Інша справа, що витиснути максимум з цього не вдалося, але це претензії швидше до середньої ланки чи атаки.
Після видалення гра фактично завершилася – «Кривбас» посипався, почалися розриви
На жаль, серйозна боротьба на полі закінчилася ще на старті другого тайму – «Кривбас» залишився у меншості через пряму червону Ілича.
І все, про жоден пресинг не могло йтися. Ні про пресинг, ні про організованість, ні про небезпечні контракти, ні про дисципліну у захисті. Впродовж 20 хвилин після видалення «Шахтар» створив більше, ніж за усі попередні матчі весни – момент Сікана (перекинув голкіпера, але не влучив у ворота), шанс Бондаренка, удар Педрінью, дальній постріл Ракицького. До речі, навіть за такої ситуації непомітним надалі здавався Судаков, який начебто розчинився на полі.
Згодом пішли й голи – до розгромного рахунок довели той же Бондаренко (класно поцілив з лінії карного), Криськів (дубль) та Траоре після ефектного м‘яча Стецькова. І це не дивно, бо розриви, які допускав «Кривбас», неприємно вражали. Наприклад, під час четвертого голу:
Або ж у будь-який інший момент, коли «Шахтар» здійснював перехоплення:
Все могло скластися по-іншому – за кілька секунд до того, як червону отримав Ілич, переодягнений Кожушко вислуховував настанови тренерського штабу. Є припущення, що він мав замінити Луньова, аби додати активності у пресингу (це очевидно сильна сторона Олега). І, відповідно, знову поставити «Шахтар» у незручне становище при білд-апі. 5 хвилинами раніше подібний тиск призвів до атаки з ударом Соси з 17 метрів, що могло бути «сигналом» для тренерів «Кривбаса».
Однак ми тепер ніколи не дізнаємося, чи насправді такий план виник у Вернидуба та чи спрацював би він за рівних складів. Пушич натомість відреагував у своєму стилі – перестрахувався, випустивши Назарину замість Невертона, а Криськіва перевів на лівий фланг. Кевін просидів на лавці усі 90 хвилин.
Фото: скриншоти трансляції УПЛ ТБ, «Кривбас»
