«Полісся» та «Рух» не просто борються за єврокубки – це протистояння двох абсолютно різних філософій
Фініш УПЛ має показати, чий підхід наразі краще.
В УПЛ давно існує протистояння між командами, які сильно відрізняються за ігровою філософією – вертикальність проти горизонтальності зі ставкою на володіння, гра на результат проти «красивого футболу», атлетичні команди проти технічних.
Тепер же помітна також битва двох стратегічних філософій, яка розгорнулася у зоні останнього єврокубкового місця. Найімовірніше, долю путівки між собою вирішуватимуть «Полісся» та «Рух». Клуби, у яких максимально різні підходи у багатьох речах.
Відмінність №1. Комплектація складу – ставка на академію vs скаутинг легіонерів/досвідчених гравців
Якщо запитати у глядачів УПЛ, якими є «трейдмарки» обох клубів, то відповідь у більшості випадках буде очевидною – молодь проти інвестицій.
«Рух» давно обрав свій вектор розвитку, що полягає у вихованні футболістів власної академії, в яку вкладаються великі кошти (інфраструктура, запрошення найкращих талантів, табори для вікових груп). Прямо зараз львів‘яни – наймолодша команда УПЛ, в якій гравці U-21 мають найбільше практики у світі.
Значна частина представників основного складу – нещодавні чемпіони України U-19 та учасники Юнацької ліги УЄФА. Так, прямо сьогодні цей резерв дещо вичерпується, що помітно після травм лідерів, які спіткали «Рух» навесні. Усіх провідних гравців підтягнули, а у молодіжній першості відбувся спад (8-ма поточна позиція). Однак навряд нове хороше покоління змусить довго на себе чекати.
У «Полісся» кардинально інший шлях. Можливо, у довгострокових планах також є розвиток власної академії, інвестиції в інфраструктуру тощо. Проте станом на цю мить стратегія має на меті підсилення складу у короткий термін.
Взяти хоча б літнє трансферне вікно – стартовий склад зразка осені 2023-го в УПЛ на 8-9 позицій змінився у порівнянні з весною 2023-го у Першій лізі. Взимку – ще 7 нових трансферів, три з яких легіонери (оренда Фортюне та сумарні витрати у ~2 мільйони євро на Таллеса та Луїфера).
Схоже, що діяльність у цьому напрямі продовжиться. Клуб призначив нового шеф-скаута Анатолія Волкова, який раніше працював у «Шахтарі» (ймовірно, з акцентом на латиноамериканський ринок), а нещодавно новим в.о. спортивного директора став Даріо Друді. Тобто скаутинг якісних та іноді недешевих легіонерів – одна з цілей. Інша, як показує практика, запрошення досвідчених на рівні УПЛ виконавців для балансу – Бойко, Шабанов, Михайліченко, Кравець, частково Назаренко.
Ні один, ні інший підхід натомість так активно не використовуються «Рухом». Так, є поодинокі випадки (приїзд бразильського вінгера взимку), інсайди та натяки щодо бажання підсилити пару позицій легіонерами або досвідченими футболістами, але це – явно не пріоритет. Пріоритет – до кінця розкрити сьогоднішню талановиту молодь, а згодом знайти нових Пастуха, Квасницю, Сапугу, Слюбика, Сича, Романа і т.д.
Тому паралелі між «Рухом» та «Поліссям» у цьому питанні доведеться проводити ще досить довго.
Відмінність №2. Терміни планування – гра в довгу vs надії на миттєвий (або майже миттєвий) результат
Напевно, цей пункт трохи перетинається з попереднім, але він є його наслідком. «Рух» інвестує у майбутнє – тобто у гру в довгу, яка триває ось уже кілька сезонів поспіль з пошуком ідеальної комбінації коуча/гравців (максимально близькими стали у 2023-2024-му). Навіть сьогоднішній успіх львів‘ян не був запланованим, адже мету поборотися за єврокубки ніхто не озвучував. Ба більше, головний тренер Віталій Пономарьов тепер взагалі ледь не скаржиться, що цей додатковий тиск результату навпаки негативно впливає на молодих хлопців.
У «Полісся» амбіції інші – робити все у прискореному варіанті. Це, по-перше, зрозуміло з вкладених у команду ресурсах. Навряд хтось починає витрачати найбільше в чемпіонаті (після «Шахтаря»), щоб просто у дебютний сезон закріпитись десь у середині турнірної таблиці.
По-друге, щодо цього питання конкретно висловлювався директор медіа, маркетингу та спонсорства Олександр Денисов, посилаючись на позицію власника клубу Геннадія Буткевича.
💬 «Зараз період інвестицій. За кілька років чи сезонів ми побачимо ефективність. Ефективність – це дохід: від єврокубків, а бажано від Ліги чемпіонів, та від майбутніх трансферних продажів. Так, можна заробити на інших напрямках, але це основні напрямки, які дають левову частку доходу, який дозволяє президенту відчувати, що він робить правильно.
Це питання 2-3 сезонів, але не більше, тому що Буткевич не працює отак в довгу. «Давай працюй тренер, давай працюй клуб, років за 7 побачимо» – ні. Він – людина, яка любить швидко досягати результату. Зрозуміло, що футбол – це не лише історія про гроші, а й про правильний менеджмент, правильне керування усіма процесами. За ці пів року, як він увійшов в УПЛ, бачимо, що «Полісся» швидше випереджає очікування».
Форсування «Полісся» сильно виділяється на тлі іншої ліги, а особливо у порівнянні з львів‘янами – якнайшвидше сформувати конкурентоздатний склад, якнайшвидше закріпитися серед лідерів, якнайшвидше потрапити в єврокубки (щоб отримати доходи, про що згадував Денисов).
Відмінність №3. Риторика – помірні амбіції vs великі очікування
Великі очікування від «Полісся» попри статус дебютанта з‘явилися не просто так. Вони щоразу підсилювалися амбітними заявами представників клубу.
Для прикладу, ще одна теза Денисова взимку, коли він коментував зокрема оренду Ясінна Фортюне з другої швейцарської ліги («Сьйон»):
💬 «Це менеджмент. Дивіться, раніше можна було сказати: «Ось, легіонери їдуть, багато грошей насипали, все окей».
Гаразд, коли вони їдуть грати за команди, які в єврокубках, тобто їм що обіцяють? Тебе побачать в Лізі чемпіонів, або в Лізі Європи. І вони думають: «О, це класний трамплін далі опинитися в клубі вищого рівня».
А в «Полісся» їдуть не знаючи, чи буде він в єврокубках, але точно знають, що будуть жити в Житомирі і що в країні йде війна. І це є той майстерклас, який зараз демонструє клуб. Тому що не все вирішують гроші.
Ви вибачайте, ми підписали француза. Француза. Окей африканці або бразильці, але їде француз, тому… Оце результат».
Або ж нещодавні вислови новопризначеного Друді:
💬 «…Президент сказав: «Я хочу, щоб ми створили чемпіонську команду, я хочу, щоб ми вигравали лігу».
При чому я побачив, що президент хоче не просто створити команду-чемпіона, а й щоб вона мала цей дух чемпіона, мала ген чемпіона. Щоб кожен гравець знав, що повинен весь час покращувати свої якості, постійно розвиватися – іншого шляху просто немає.
Так, це дуже важко. Це дійсно дуже важко. Але бути чемпіоном – це не просто виграти трофей, треба створити цей ген чемпіона, цю ментальність, щоб кожен, хто приходив сюди, розумів: я є частиною великого клубу, який рухається до чогось більшого…
...Є багато хороших прикладів, але я не хочу, щоб ми були копією якогось проєкту. Я хочу, щоб у нас була своя характерна риса.
Але дуже багато речей ми будемо переймати від таких команд, як «Лейпциг», «Зальцбург», «Баєр» Хабі Алонсо.
Багато речей ми візьмемо звідти, але при цьому лишаючи нашу ідентичність та неповторність…».
«Рух» раніше займався чимось подібним, але у публічній площині змінив риторику – особливо менш активним став засновник Григорій Козловський та чомусь рідко про футбол висловлюється президентка Юлія Думанська. Принаймні у поточному сезоні.
Але є приклад спортивного директора Володимира Лапіцького:
💬 «Хтось каже: «О, ви можете в єврокубки потрапити – візьміть 3-4 чоловіка». Наш клуб рухається поступово. Не можна нам зараз ставити такі завдання, ми вважаємо. Тому що виходити всіма правдами й неправдами в єврокубки – чесно будемо говорити, ми ще сирі для того, ми ще не готові. Той фрукт ще не дозрів так, як би мав.
Зараз завдання – ставити гру. Віталій Юрійович знає, що він робить. У нього є прекрасний тренерський склад. Керівництво йому довіряє, він це відчуває, це відчувають футболісти. Тому я думаю, що все в їхніх руках. Ми як керівництво клубу намагаємося зробити комфортними їхні тренування, збори та умови праці.
Наш засновник клубу ніколи не ображав, скажімо так, фінансово ні тренерів, ні гравців. Звичайно, що ми про це мріємо. Не буду говорити, що ми хочемо все життя грати в УПЛ і там боротися за 6-10-12 місце – ні, звичайно, ми хочемо розвиватися, щось здобувати, виходити на міжнародну арену. Я це говорю відверто, тому що це наша така мрія.
На рахунок премій чи якихось там благ – це навіть не обговорюється. Звичайно, що вони будуть обов’язково, якщо таке станеться».
Чи гендиректора Ігоря Дедишина, який взагалі фактично озвучив ціль зменшити залежність клубу від грошей власника:
💬 «Ми вибудували багато бізнес-процесів, ми створили багато джерел дохідності і ми прагнемо бути тим клубом, який сам себе забезпечує.
Я не хочу залазити в кишеню до власника. Моя ключова ціль – зробити так, щоб наш футбольний клуб від грошей власника не залежав. Амбітна, крута мета.
Ми коштом наших внутрішніх джерел дохідності здатні покрити видаткову частину бюджету клубу. На сьогодні це в межах 6-6.5 мільйонів доларів в нас бюджет. І щоб несильно перебільшувати – думаю, що близько 4 мільйонів ми заробляємо на сьогодні».
Важлива ремарка: не йдеться про те, що якась поведінка є правильнішою/кращою, а якась гіршою. Це просто черговий доказ великої відмінності між «Рухом» та «Поліссям», яка робить поточну та майбутню очну боротьбу значно цікавішою. І, власне, ця боротьба входить в активну фазу – виникла пряма конкуренція за єврокубкове місце та перший публічний конфлікт.
«Рух» та «Полісся» вже встигли посваритись – через УПЛ ТБ. Схоже, це нові прямі конкуренти на дистанції
Зовсім нещодавно трапився невеликий конфлікт – віцепрезидент «Полісся» Володимир Тесля розкритикував УПЛ ТБ за озвучену у студії, на його думку, однобоку позицію «проти» житомирського клубу, натякнувши на заангажованості:
💬 «Фізично студія знаходиться на території бази «Руха». Якщо подивитися з ким нині «Полісся» конкурує у турнірній таблиці, то можна дійти висновку, чому експерти настільки жорстокі до нас».
Детальніше про інцидент тут:
Схоже, це лише перший акт. Тенденції вказують на те, що «Рух» та «Полісся» мають шанс стати прямими конкурентами в УПЛ у наступні кілька років. У львів‘ян підростає та остаточно формується талановита молодь, а житомирська команда з кожним трансферним вікном підсилює й без того якісний склад.
Яка зі стратегій виявиться успішнішою як у спортивному, так і у фінансовому плані – велика інтрига, за чим вкрай цікаво поспостерігати. Як мінімум тому, що обидва клуби фінансово стабільні для виконання плану на дистанції.
У «Руха» невелика перевага за 5 турів до кінця – і легший календар
Але для початку – боротьба у заключних турах сезону 2023/24, де може визначитися володар єврокубкового слота. За 5 турів до фінішу перевага «Руха» становить 2 очки:
Також у львів‘ян, на перший погляд, легший календар – зараз три зустрічі з командами нижньої частини таблиці («Верес», «Олександрія», «Оболонь») та кінцівка з «Чорноморцем» і «Динамо»:
У «Полісся» натомість доволі серйозні суперники – «Полісся», «Зоря», «Кривбас» та «Шахтар» в останньому турі (хоча, можливо, гірники на той час не будуть турнірно вмотивованими).
Ще важливо, що при рівності очок перевага теж буде у «Руха» – за очними зустрічами у нього кращі показники (1:0, 1:1).
