«Краснопір – самородок». Форварда «Оболоні» знайшли в аматорах, а тепер він забиває в УПЛ та за збірну U-21
Нам розповіли в клубі про гравця, який не дає інтерв'ю.
З початком повномасштабної війни в українському футболі вистрілило чимало зовсім невідомих футболістів, які пробилися буквально з низів.
Одним з найяскравіших прикладів є історія Ігоря Краснопіра з «Оболоні». Його карʼєра справді унікальна – він не займався в топових академіях, а в «Оболонь» потрапив з аматорського чемпіонату Київської області. Ігор приєднався до команди влітку 2022-го, пройшов з нею шлях від першої ліги до УПЛ і став беззаперечним гравцем основи. А тепер ще й грає та забиває за молодіжну збірну України.
Цікаво, що сам Ігор відмовляється давати інтервʼю, пояснюючи це тим, що йому це може нашкодити. Тож Дарина Калінчук поспілкувалась про ІКраснопіра з представниками менеджменту, тренерського штабу та пресаташе «Оболоні».
«Він грав крайнього півзахисника, але тренери «Оболоні» вирішили, що з нього може вийти непоганий нападник»
Тренер-аналітик «Оболоні» Микола Михайлов зізнається, що про Ігоря Краснопіра в київському клубі знали давно, але серйозно звернули увагу лише у 2022-му.
«Футбольний світ дуже тісний, всі спілкуються одне з одним. Тренери Ігоря, які були в нього у «Калинівці» та в «Денгоффі», казали звернути на хлопця увагу ще у 2021-му. Тоді Ігор був молодий і в нас його позиція на полі була закрита.
У 2022-му, після початку повномасштабної війни, багато наших футболістів не повернулися, команду комплектували практично з нуля. Домовились зіграти контрольну гру з «Денгоффом» – це попередня команда Ігоря. «Оболонь» тоді перемогла 4:2, а Краснопір відіграв весь матч за суперників. За декілька днів ми запросили його на перегляд – у нас тоді були товариські матчі з «Дружбою» та «Чорноморцем».
Він себе непогано в них проявив, пройшов з нами двотижневі збори, і в підсумку ми підписали контракт. Що цікаво, в «Денгоффі» і в попередніх командах Ігор грав крайнього півзахисника. До нас він також приїжджав на цю позицію. З «Дружбою» він зіграв півзахисника, з «Чорноморцем» – також розпочав на цій позиції. Але буквально через 10-15 хвилин тренерським штабом вирішили, що за якостями з нього може вийти непоганий нападник. Він на цій позиції набагато краще виглядає, ніж півзахисником».
Директор Олександр Різниченко стверджує, що той факт, що Ігор так швидко заграв і закріпився в основі «Оболоні» – заслуга самого футболіста.
«Звичайно, у хлопця є футбольний талант, але він не лише на тренуваннях, а навіть поза ними, в міжсезоння, працює над вдосконаленням своїх вмінь. Спочатку Ігорю було важко, але тренери поступово почали довіряти і він заграв, почав забивати. Дуже важливо, щоб тренери довіряли молодим футболістам. Чим більше довірятимуть, тим більше молодь хотітиме віддячити тренерам за це».
Те, що Ігор працює понаднормово і навіть ускладнює собі завдання на тренуваннях, підтверджує і пресаташе клубу Сергій Владиченко.
«Після тренування він завжди залишається. Ми знімаємо відео перед та після тренування, тому це бачимо. Він один з перших приїжджає, до початку тренування йде в тренажерну залу, щоб додатково розігрітися. Ну і після тренування він, мабуть, реально останній, хто йде. Він там додатково відпрацьовує дриблінг, фінти.
Можна помітити, що інколи на тренуваннях Ігор може навіть завдання від тренера сам ускладнити. Наприклад, біг з введенням м'яча – це на початку тренування базова вправа. А Ігор може бігти з заплющеними очима, тобто він сам собі трошки ускладнює завдання. Це те, що найбільше помічається за ним. Він дуже старанний, багато працює».
Микола Михайлов додає, що Ігор Краснопір ще на зборах довів, що попри свій юний вік готовий виконувати всі завдання тренерського штабу.
«Попри те, що Ігор прийшов з аматорського футболу, професіоналізм в нього на дуже високому рівні. Він багато індивідуально допрацьовує, тож доводиться просто забирати його з поля. Скажімо, навантаження футболісти вже отримали на тренуванні, а в нього є бажання працювати більше-більше-більше».
Була інформація, що клуб УПЛ готовий віддати за Краснопіра пів мільйона, а неназваний португальський клуб помітив футболіста на матчі молодіжної збірної.
«На цю мить ніяких конкретних пропозицій по Ігорю у нас немає. Тим паче, поки ми такі питання і не розглядали б, оскільки в нас стоять свої завдання і такі футболісти нам потрібні. Молодих та якісних нападників зараз великий дефіцит в нинішньому футболі.
Якщо він буде далі прогресувати – це залежить і від тренерів, і від нього. Якщо вимоги до себе не зменшить, а буде працювати, як зараз, то, я думаю, що в цього хлопця є перспектива заграти десь і в зарубіжному клубі», – відповів на це директор «Оболоні».
«Більшість футболістів такого віку хочуть якесь інтерв'ю дати, щоб про них написали, їх показали, однак Ігор не такий»
Кожен, хто знає та працює з Ігорем, характеризує футболіста одним словом – «скромний».
«Хлопець він сам по собі скромний та дуже порядний. Як то кажуть у футбольному світі, не зловив зірочку. Працювати з такими гравцями одне задоволення. Він коли прийшов, його було не чути. Але він вписався в колектив і за людськими, і за професійними якостями», – каже директор клубу Різниченко.
«У нього скромність – це, мабуть, найголовніша риса, яку виділяють всі в команді, – підтверджує тренер-аналітик Микола Михайлов. – Приклад наведу, який трапився у молодіжній збірній. Вони грали з Люксембургом, а Ігор забив гол.
А в трансляції зі святкування навіть не зрозуміло, хто саме забив. Відчуття, ніби він і не брав участі в цій атаці. Нема такого: «От я забив, я такий».
Сергій Владиченко, пресаташе «Оболоні», знає Ігоря Краснопіра з літа і також відзначив у ньому саме цю рису характеру.
«Я можу сказати, що він дуже вихований та скромний. Це навіть проявляється у тому, що він до мене звертається на ви, хоча ми майже ровесники.
Хоча б, здавалося, Ігор Краснопір. Його викликають у юнацьку збірну, людина вже знайома з багатьма тренерами відомими і гравцями, однак він дуже скромний».
Футболіст відмовляється давати інтерв’ю навіть клубним медіа.
«Ми кожного домашнього матчу випускаємо передматчеві програмки. Я декілька разів пропонував Ігорю стати автором інтерв'ю у ній, – розповідає пресаташе клубу. – Людина, яка його дає, іде на обкладинку, а саме інтерв'ю виходить у цій програмці – і там друкується близько 100 штук.
Я йому навіть казав: «Давай в будь-якому форматі, в якому тобі буде комфортно. Якщо ти не хочеш на відео, я розумію, давай в аудіо. Не хочеш в аудіо, давай в текстовому, але він відмовився. Навіть з умовою, що я узгоджу з ним всі запитання. Він сам дуже приємний. Я не можу сказати, що він якось відсторонюється від всіх. Але Ігор мені пояснив, що не хоче, щоб його прізвище багато де звучало.
Справді, більшість футболістів такого віку і у нас в команді, і в інших командах, хочуть якесь інтерв'ю дати, хочуть, щоб про них написали, хочуть, щоб їх десь показали, однак Ігор не такий.
Я знаю від колег, що рік тому, коли його вперше викликали до молодіжної збірної, намагалися в нашому клубі записати з ним інтерв'ю – так само не вийшло.
У нас в пресслужбі є колишній футболіст «Оболоні» Костянтин Коваленко. Костянтин бажання Ігоря пояснює тим, що він сам, коли був футболістом, не дуже любив роздавати інтерв'ю. Казав, що хотів сконцентруватися суто на футболі. Тому він, як колишній гравець, розуміє Ігоря.
Коли Коваленко пояснив мені, як людина зі сторони, яка краще знає Ігоря, то зрозумів, що ну, мабуть, такі люди є. Це нормально, і якщо Ігор це робить, то розуміє для чого. І, може, це дійсно йому піде на користь, а може прийдуть з часом люди, які йому теж пояснять, що це також потрібно для іміджу, для реклами і він почне це робити.
У нашій пресслужбі не прописані контрактні умови, які є в «Динамо», наприклад. Там футболіст зобов'язаний давати інтерв'ю – у нас такого немає, тому інколи через це важко.
А так я з Ігорем можу поспілкуватися, не на камеру. Ми і на виїзди декілька разів в одному купе їздили. Ми їхали на виїзний матч з «Минаєм», він взяв з собою ноутбук. Ігор ще навчається, і він просто сидів, робив якесь практичне завдання в університет. Після гри, ми тоді перемогли 1:0, так само він просто їхав в потязі, ввечері дістав ноутбук і знову робив щось по навчанню собі».
«Краснопір – це самородок, який з'явився і одразу увійшов до професійної команди. Таких футболістів треба шукати»
Стратегія «Оболоні» побудована на тому, що вони систематично шукають футболістів в нижчих лігах. За словами Олександра Різниченка, президент клубу покладає великі надії на молодих футболістів.
«Він завжди акцентує, щоб і при селекційній роботі звертали увагу на молодих футболістів, і щоб тренери більше довіряли їм. Бо це майбутнє як і клубу, так і нашого українського футболу.
На жаль, війна в країні внесла свої корективи, і дуже негативні корективи відносно футболу. Дуже багато молодих футболістів виїхало з дитячих шкіл, тому я думаю, що на цьому рівні нас чекають через рік-два дуже великі проблеми. Так, ми слідкуємо за аматорськими змаганнями. У нас є спортивний директор Олег Миколайович Мазуренко – досвідчений футболіст та тренер, це його прямий обов'язок.
У нас ще є команда U-19, але ми слідкуємо за футболістами і в інших клубах. Звичайно, селекційна робота не зупиняється ніколи, але основні зусилля ми все-таки ставимо на нашу футбольну школу «Зміна».
Звичайно, слідкуємо і на аматорському рівні, але зараз дуже велика проблема із футболістами. Розумієте, Краснопір – це такий самородок, який з'явився, одразу увійшов до професійної команди і почав грати основного футболіста на полі.
Таких футболістів треба шукати. Я не можу сказати, що їх немає, але треба шукати, не лінуватися, відслідковувати різні чемпіонати, обласні чемпіонати дивитися. Ми також маємо контакти людей з інших аматорських команд, які рекомендують нам футболістів на перегляд. Ті, які відповідатимуть вимогам тренерів і футбольним вимогам, звичайно, докладатимемо всіх зусиль, щоб такі гравці з'явилися в нашому клубі».
Фото: «Оболонь», УАФ
