Унікальний сезон: у «Динамо» та «Шахтаря» мінімум представників у збірній першого кола УПЛ
Дмитро Ватрас відзначає нових героїв чемпіонату України.
В УПЛ завершилося перше коло. І хоч до кінця осінньої частини ще 2 тури, можна підбити підсумки відрізка, впродовж якого кожен зіграв з кожним (ну, майже).
Перш за все, підсумки індивідуальних виступів складанням символічних збірних. Цього сезону ситуація дуже цікава – у таблиці інтрига, а на авансцену виходять нові обличчя. Домінування гравців «Шахтаря» та «Динамо», яке зникло ще у попередній кампанії, зараз взагалі малопомітне.
На це накладаються й інші обставини. Наприклад, обидва гранди зіграли менше, ніж інші. Та і стабільності їм бракувало – у «Шахтаря» зі зміною тренерів та травмами була активна ротація, а лідери довгий час лікувалися (у Судакова та Матвієнка по 9 виходів, у Бондаренка – 6). «Динамо» ж просто провалило період після втрати Андрія Ярмоленка, за винятком кількох виконавців.
Tribuna.com склала три збірні першого кола, де майже рівне представництво клубів – основна, альтернативна та U-21. Таким чином отримуємо 33 найцікавіших гравці сезону.
Одразу ремарка – схемою була обрана несиметрична 3-4-3 з більш оборонним лівим флангом та атакувальним протилежним. Це зумовлено відсутністю яскравих індивідуальних перформансів на позиції правого захисника та високою конкуренцією в інших зонах (центрбеки та вінгери). Тож просто зібрали найкращих та спробували вмістити їх в одну команду.
Голкіпер: Денис Бойко («Полісся»)
Альтернативний варіант: Кіріл Фесюн («Колос»)
Найкращим воротарем оберемо Бойка, у якого серйозний конкурент в особі Фесюна з «Колоса». Їхні команди мають найкращий захист у лізі, допустили 10 та 9 м’ячів відповідно.
Кіріл є лідером УПЛ за попередженими голами (різниця між реальними пропущеними та xG ударів суперника в у площину) – 4.17. Частка сейвів 82%, 8 сухих ігор з 14 – топові показники, але проблема у тому, що вплив Бойка куди вагоміший.
По-перше, Денис не сильно відстав за порятунками (попередив 3.98xG) та переважає за відсотком сейвів (84%). По-друге, якщо Фесюн допомагав «Колосу» триматися у середині таблиці та не падати вниз, то ексдинамівець утримував «Полісся» у зоні лідерів. Зустріч з «Шахтарем» у 15-му турі – як один з прикладів топових матчів Бойка.
Правий центрбек: Сергій Чоботенко («Полісся»)
Альтернативний варіант: Богдан Слюбик («Рух»)
Наступний у списку ще один представник «Полісся». Сергій виділяється на тлі інших захисників ліги, у нього 77% виграних єдиноборств – це найвищий показник серед усіх, хто зіграв 700+ хвилин (а він пропустив лише один матч в УПЛ). Сюди ж 63% успішності у верхових дуелях та у середньому по 4.5 перехоплення за гру.
У пасовій роботі (хоч у «Поліссі» це не так важливо) нічим не поступається «креативному» Шабанову – у них схожі цифри. Враховуючи, що системною команду з Житомира не назвеш, а вона йде у лідерах – то особисті виступи гравців треба оцінювати високо, особливо надійного Чоботенка.
Альтернатива – 19-річний Слюбик з «Руха», який, очевидно, дуже додав у поточному сезоні, але все ж не дотягує за стабільністю та іноді «просідає».
Центрбек: Данило Бескоровайний («Кривбас»)
Альтернативний варіант: Олександр Сваток («Дніпро-1»)
Можливо, найкращий захисник першого кола УПЛ – на цей статус аж ніяк не повинна вплинути сумнівна пряма червона у недавньому матчі з «Динамо».
«Кривбас» – на вершині таблиці, а потужний Бескоровайний – у топі різних рейтингів за впливом у захисті. Данило домінує у повітрі – має 72% успішності таких дуелей та є перманентною загрозою на стандартах, з яких навіть забив три голи.
Що стосується роботи з м‘ячем, то тут капітан віддає ініціативу у руки партнеру Стецькову, а сам просто грає надійно – 89% точності пасів, 80% точних пасів вперед.
Під Данилом – Сваток з «Дніпра-1». Конкурувати за місце у «старті» не дозволив поганий початок сезону, але натомість вдалося не впустити у цей рейтинг партнера Сарапія. Допомогли кращі показники єдиноборств та той факт, що у парі центрбеків дніпрян якраз Олександр є «ватажком».
Лівий центрбек: Валерій Бондаренко («Колос»)
Альтернативний варіант: Віталій Єрмаков («Чорноморець»)
Бондаренко – унікальний персонаж для «Колоса». У команди, яка грає максимально прямолінійно та «нудно», є людина, яка може розбавляти усе це видовище хорошою пасовою роботою та просуваннями (по 7.07 передач за матч з точністю 69%). І при цьому не просідати за своїми прямими обов’язками – 60% виграних наземних дуелей та 66% верхових.
Рекордні для сезону УПЛ 9 пропущених «Колоса» у 14 іграх – це заслуга трьох гравців: Бондаренка, Бурди та Фесюна. Серед захисників обираємо Валерія через різносторонність функцій та більший вплив на команду гру.
Інший лівоногий центрбек зі схожими якостями, якого треба згадати – Єрмаков, універсальний боєць Романа Григорчука у «Чорноморці». Він у першому колі встиг закрити усі позиції в обороні, зокрема підміняти Брагару зліва на фланзі, коли того ставили в атаку.
Лівий латераль: Іван Дібанго («Кривбас»)
Альтернативний варіант: Владислав Дубінчак («Динамо»)
Напевно, найлегша для вибору позиція. 21-річний легіонер «Кривбаса» без сумнівів є найкращим лівим фулбеком у чемпіонаті. Це підтверджує як статистика, так і візуальні враження від гри.
Дібанго – постійна загроза на своєму фланзі. Він однаково добре встигає у захисті та атаці. Попереду використовує свою швидкість та техніку: 3 асисти, 66% успішних спроб дриблінгу (лідер серед фулбеків), 31% точності кросів. Позаду – фізичні дані та цупкість: 72% виграних наземних єдиноборств, 67% верхових, у топі за перехопленнями та відборами.
Основна чеснота – здатність виконувати такий обсяг роботи впродовж усіх 90 хвилин.
Тому іншим до Дібанго далеко, але якщо обирати, то Дубінчака – одну з небагатьох світлих плям оборони «Динамо». Конкурентом для нього міг бути хіба що Смоляков з «Полісся» – він переважає за показниками у захисті, але сильно поступається за впливом в атаці:
– 0.72 проти 2.6 за просуваннями у середньому за гру;
– 0.43 проти 1.73 за входженнями у карний;
– 0.22 проти 0.67 за глибокими передачами;
– 62% проти 78% за пасами вперед.
Правий півзахисник: Максим Задерака («Кривбас»)
Альтернативний варіант: Артем Козак («Полісся»)
Одна з двох атакувальних позицій на правому фланзі. Оскільки вже обрано таку схему, то і гравці тут повинні бути хоча б трохи залучені до захисних дій. У випадку Задераки це виконання великого обсягу роботи у системі Вернидуба.
Тут і велика кількість єдиноборств, і по 3.84 перехоплення у середньому за гру. Однак найголовніше – імпакт в атаці. Максим забив 5 голів та віддав 1 результативний пас, а за очікуваними асистами (xA) йде у топ-5 чемпіонату. Цікаво, що за комплексною оцінкою індексу WyScout Задерака є взагалі найкращим вінгером УПЛ.
Альтернатива – один з капітанів «Полісся» Козак, ледь не головна причина, чому команда може створювати комфортні умови для зіркового легіонера Макуана на протилежному фланзі. Артем компенсує свободу Бені та бере на себе багато функцій – у захисті, у пресингу, у креативі, у доставленні м’яча вперед (по 4.13 передач у фінальну третину). Встигає й сам давати результат – 3+1 за «гол+пас».
Центрхав оборонного плану: Тарас Степаненко («Шахтар»)
Альтернативний варіант: Марко Сапуга («Рух»)
Степаненко – один з тих лідерів «Шахтаря», який теж провів неповноцінне перше коло, відновлюючись від травми на старті сезону. Однак на відміну від інших з моменту свого повернення видав стабільний відрізок та став рятівною опцією у кризові моменти. Наприклад, коли не йшла гра з Патріком Ван Леувеном та коли відбувалася швидка перебудова під нового тренера.
До Тараса обмаль запитань – серед усіх опорників з 700+ хвилинами у нього найкращий показник успішності єдиноборств у захисті (72%). Гравець його позиції у «Шахтарі» очевидно повинен встигати й попереду, що капітану вдається – хороші цифри за просуванням, пасами вперед та у фінальну третину/карний, а також їхня точність (всюди понад 70%).
Альтернативою могли стати одразу 2 гравці «Руха» – типовий опорник Едсон та бокс-ту-бокс Сапуга. Обрали молодого українця через різноманітність функцій та обсяг роботи. Марко куди частіше опиняється в атаці – багато б’є (34 удари), віддає паси з просуванням (78% точності), насичує третю зону (по 7.08 таких пасів). Капітан забезпечує й агресивний пресинг, чим «Рух» вражає цього сезону.
Центрхав атакувального плану: Олександр Піхальонок («Дніпро-1»)
Альтернативний варіант: Віталій Буяльський («Динамо»)
Позиція, де вибір двійки не підлягав жодним сумнівам, але де визначити кращого з них було дуже складно. «Переміг» Піхальонок – з огляду на ряд причин:
1. Буяльський є залежним від команди та від того, наскільки часто його «годують» пасами. Віталій стає «утворюючою» фігурою безпосередньо у завершальних стадіях атак – і, відповідно, має кращі показники за пасами у карний, глибокими передачами та xA. А Піхальонок – це загалом «утворююча» фігура «Дніпра-1», яка сама веде гру. Олександр діє з глибини та має більший вплив – частіше віддає у третю зону, частіше сам тягне м’яч (майже вдвічі більше пасів з просуванням), іноді допомагає у захисті (понад 65% виграних єдинобортсв).
2. Піхальонок у першому колі УПЛ був ефективнішим – має кращий відсоток точності пасів у карний, кращу точність у просуванні, кращу точність навісів.
Так, у Буяльського аж 9 (6+3) очок за «гол+пас» – але три з цих м’ячів були з пенальті, а останнім часом у Віталія простежується спад (0 гольових дій у 4 турах). Олександр натомість є одним з факторів стрімкого прогресу «Дніпра-1» з Юрієм Максимовим та має 3+3 з одним голом з пенальті.
Лівий вінгер: Бені Макуана («Полісся»)
Альтернативний варіант: Ілля Квасниця («Рух»)
Хороших вінгерів в УПЛ стало багато, але Макуана потрапляє у збірну як один з найяскравіших. Попри те, що у першому колі конголезець явно не реалізував увесь свій потенціал.
На рахунку Бені 4 голи при xG 3.45 та асист, а також ключова роль у команді, яка будує гру навколо нього. Це поки виправдовує себе – в епізодах, коли легіонер опиняється на просторі, він конвертує це у гостроту біля чужих воріт. Перш за все, завдяки крутому дриблінгу та швидкості – лідер УПЛ за успішністю спроб обіграшів (65%).
Запасний варіант – універсал Квасниця, який переважно діє справа, але може зіграти на обох флангах. Ілля – найефективніший гравець чемпіонату з 5+5 за 800 проведених хвилин. Потрапити в «основу» завадив статус запасного на старті сезону, адже у Віталія Пономарьова він був джокером – у перших 12 турах лише одного разу вийшов у старті. Також у контексті конкуренції з Макуана важливо, що «Полісся» серед лідерів, а «Рух» 5-й та відстає на 6 очок.
Правий нападник: Андрій Штогрін («Чорноморець»)
Альтернативний варіант: Олексій Гуцуляк («Дніпро-1»)
Без перебільшення – відкриття першого кола УПЛ. Центрфорвард, який минулого сезону провів 511 сухих хвилин (0+0) у 17 матчах «Чорноморця», восени 2023-го скористався травмою Бадібанга та показав шалену ефективність на нерідній позиції правого вінгера.
У 16 іграх кампанії 2023/24 Штогрін забив більше (8), ніж за 80 матчів у клубі до того (6). 5 з цих голів – у рамках УПЛ з конвертацією ударів у 25%. Ба більше, Андрій дає креатив і за окремим метриками випереджає футболіста, який багатьом міг здатися очевидним варіантом на звання найкращого правого вінгера – Гуцуляка з «Дніпра-1».
В Олексія стільки ж результативних дій (5+1), але гірші метрики, наприклад, за просуванням та точністю пасів у фінальну третину (70% проти 89%). Штогрін – все ж головний сюрприз УПЛ та «переможець» у цій дуелі.
Про всякий випадок зазначимо, чому немає Ярмоленка – він зіграв тільки 6 матчів.
Форвард: Владислав Ванат («Динамо»)
Альтернативний варіант: Олег Кожушко («Кривбас»)
Включення Ваната може бути суперечливим з огляду на те, що у Владислава останнім часом трапився спад, з якого він остаточно не вийшов. Однак проблема у тому, що в УПЛ після трансферу Артема Довбика не залишилося стабільних форвардів.
У Климчука був топовий серпень, але 2 результативні дії в останніх 9 матчах (2+0) та 11% конвертації ударів. Сікан попри перформанси в ЛЧ на внутрішній арені не так виблискував – 3 голи та поганий початок з Ван Леувеном, коли грав лівим вінгером. У Будківського стільки ж забитих м’ячів та зменшення впливу на «Полісся» у порівнянні з періодом у першій лізі, у Філліпова – непоганий відрізок з Максимовим, але суха серія на старті та втрата місця в основі на якийсь час.
Ванат на цьому тлі дійсно найкращий – 5 голів та 3 асисти за 877 хвилин, конвертація ударів 15% та більший вплив в атаці, ніж у його альтернативи Кожушка з «Кривбаса». Олег забив 6 голів (усі з гри) та віддав асист, але і провів більше хвилин (1056), і за додатковими функціями поступається.
Владислав, наприклад, бере активну участь у побудові атак «Динамо» – по 2.97 дриблінги за гру, по 1.59 глибоких передач, по 0.64 ключових передач. У Кожушка – 2.3, 0.6 та 0.17 відповідно.
***
Що стосується збірної U-21, то тут 7 представників двох «основних» команд – Фесюн, Слюбик, Дібанго, Сапуга, Квасниця, Макуана та Ванат.
Коротко про інших:
Роман Дідик («Рух») – другий основний центрбек львів‘ян, який теж доволі надійно провів перше коло. За статистикою міг бути й претендентом у перші збірні – 70% виграних єдиноборств, по 5.23 перехоплення, 75% точності пасів вперед.
Євген Павлюк («Ворскла») – універсал, який може зіграти як у центрі оборони, так і в опорній зоні. Звідси маємо хорошу пасову роботу, а також дії у пресингу – по 11.7 повернень м‘яча за гру.
Максим Брагару («Чорноморець») – трохи незвична позиція справа. Але все тому, що Григорчук почав частіше використовувати його на рідному фланзі в атаці (як у збірній України U-21), а не зліва у захисті. За впливом на одеську команду – очевидно один з лідерів.
Валентин Рубчинський («Дніпро-1») – ще один двигун дніпрян у центрі поля, який чудово доповнює Піхальонка, діючи трохи глибше – 2 асисти, по 4.4 паси у фінальну третину, 84% точності пасів вперед та хороша ініціативність.
Фото: інфографіка Tribuna.com, «Кривбас», «Шахтар», «Динамо», «Колос»
