11 відкриттів старту УПЛ, які змусили стежити за своєю грою
Здивувала не тільки молодь, а і досвідчені футболісти.
Від редакції: текст написаний перед поточним 9-м туром УПЛ.
Позаду вже 8 турів УПЛ – і хоч не всі команди зіграли всі матчі, цікавого футболу за цей час було вдосталь. Як мінімум, з точки зору появи нових облич у чемпіонаті або несподіваного оверперформансу з боку досвідчених виконавців.
У цьому списку одинадцяти відкриттів представлені обидві категорії. Основний суб’єктивний критерій – хто поки виступає значно вище очікувань (навіть якщо вони й так були високими) та змушує стежити за їхньою грою.
Єрмакову – 31. Якщо говорити про досвід, то якраз у нього все в порядку – понад 75 матчів в УПЛ, понад 140 у першій лізі. Тільки раніше Віталій не виходив на передній план попри стабільні виступи за «Десну» чи «Металіст 1925».
Але це історія про те, коли гравець потрапляє у руки тренера, який здатен розкрити його найкращі приховані якості. У Романа Григорчука Єрмаков став незамінним на позиції центрбека та іноді лівого фулбека, коли вище підіймається Максим Брагару. Все тому, що у нього є всі вміння для гри у футбол цього «Чорноморця».
Перш за все, це стосується роботи з м’ячем – він серед лідерів за глибокими передачами, різного роду просуваннями тощо. Окрім цього – перманентна небезпека при стандартах (три голи минулого сезону та один у попередньому матчі з «Олександрією), хороші єдиноборства та позиційна грамотність.
Безсумнівно одна з тіньових ключових фігур Григорчука, на якому зокрема тримається феномен «Чорноморця».
Коли заходить мова про відкриття сезону, то пріоритетно увагу точно варто звертати на «Рух», який пішов на ризиковану стратегію та зробив ще більшу ставку на свою молодь. Цей хід подарував велику кількість маловідомих для УПЛ хлопців, які засяяли – ми вибрали двох найяскравіших, хоча уваги заслуговують й інші.
Перший з них – 20-річний вінгер Квасниця, для якого ця кампанія є дебютною повноцінною на дорослому рівні. Ілля – це про яскравість та гру «на вболівальника»: лідер УПЛ за дриблінгом (10.13 спроб обіграшу за 90 хвилин), 3 голи (ще 4-й в Кубку), середній xG 0.89 (що є дуже крутим показником), у середньому по 2 передачі під удар. Якщо коротко – максимальна ефективність.
Втім, це довгий час не дозволяло хоча б пробитися в основу «Руха». У Віталія Пономарьова він був джокером, а ситуація змінилася от буквально в останніх матчах – двічі вийшов з перших хвилин.
Богдан Слюбик, «Рух»
У Слюбика, який став героєм матчу з «Шахтарем», ситуація дещо інша – місце в складі він мав ще минулого сезону, але настільки стрімкий прогрес став певною мірою несподіванкою.
Так, у грі 19-річного центрбека залишилися старі проблеми: пасова робота, просування, дії під тиском. Як приклад – лише 68% точності передач вперед, 55% точності передач у третю зону, 26% точності розрізних пасів. Це також наслідок стилю гри Богдани та самого «Руха», тобто вертикальність, перехідні фази та велику кількість ризикованих діагоналей.
Різниця ж помітна у тому, як Слюбик почав перекривати свої слабкі сторони сильними – чудово читає гру, став сміливішим у єдиноборствах, у виявленні ініціативи на чужій половині. А в молодіжній збірній України U-21 отримує досвід роботи з іспанськими тренерами, що повинно піти на користь та підтягнути проблемні аспекти.
У Волошина схожа зі Слюбиком історія – навесні його залучали до матчів «Динамо», а з Олександром Шовковським взагалі мав багато ігрового часу. Назар проявив себе в оренді у «Кривбасі» восени та на зимових зборах з Мірчею Луческу, але процес його повноцінної інтеграції затягнувся. Аж до єврокубкових матчів у кваліфікації ЛК.
З того часу Волошин набрав форму та продемонстрував неабияку ефективність – 4 голи у сезоні (2 в УПЛ) та хороші ігри, які викликали розмови про потенційний виклик у збірну у майбутньому.
Щоправда, 20-річному вінгеру теж є над чим працювати. Здається, Луческу зараз проводить виховну роботу – двічі поспіль посадив Назара у запас та довірився Самба Діалло після того, як не був задоволений рішеннями українця в завершальних стадіях атак проти «Ворскли» (попри гол). Тож попереду – складна конкуренція.
Перша неочікуваність: коли «Колос» продав Євгена Волинця у «Дніпро-1», усі чекали підписання нового голкіпера, але тренерський штаб довірив місце у воротах 21-річному Фесюну. Друга неочікуваність – Кіріл сходу виправдав довіру.
Як і у випадках з іншими молодими футболістами, трапляються помилки – як, наприклад, гол «Кривбаса» з гострого кута. Проте велика заслуга Фесюна у тому, що «Колос» у 8 турах пропустив тільки 7 м’ячів. Серед команд, які зіграли усі 8 матчів, менше лише у «Полісся».
Кіріл при цьому запобіг 0.95 xG, 57% своїх сейвів зробив на реакції, а за індексом WyScout є четвертим найкращим голкіпером ліги. Він також стабільно викликається у збірну U-21, але має надскладне завдання – конкурувати з Русланом Нещеретом, який такої стабільної практики у клубі не має.
Автор голу Фесюну з гострого кута – Задерака, який перехопив у Капича роль лідера атак «Кривбаса». Детально про старт сезону у виконанні Максима та його лідерство в УПЛ за цифрами креативу ми розповідали у комплексному тексті:
З того часу минув тиждень, а криворіжці встигли розгромити «Ворсклу» (4:1). Задерака не просто зберіг свої показники, а покращив їх – забив ще один гол та закріпився у топ-5 ліги за xA+xG (0.6 у середньому за 90 хвилин).
Окрім цього, перебування у верхніх частинах рейтингів розрізних, ключових та розумних передач, а ще статус другого найкращого вінгера чемпіонату після Ярмоленка за індексом WyScout.
Джихад Бізімана, «Кривбас»
У «Кривбасі» яскравих персон вистачає – і якщо рівень Івана Дібанго та Данила Бескоровайного у поточному сезоні не став сюрпризом, то швидка адаптація руандійського опорника Бізімана здивувала. Особливо на тлі скептицизму, який був після трансферу – мовляв, взяли гравця з нижчого дивізіону Бельгії.
У реальності ж виявилося, що скаути/тренери не помилилися. Джихад – один з найефективніших хавбеків захисного плану в УПЛ станом на кінець вересня. Найголовніша його заслуга у тому, що він різноплановий. Наприклад, має 86% точності перед у фінальну третину та є другим у чемпіонаті за цим показником після В’ячеслава Танковського.
З іншого – у середньому по 4 перехоплення за матч, по 9 підборів на чужій половині поля та відповідно чудова інтеграція в інтенсивну систему Вернидуба.
«Зоря» розпочинала сезон з голкіпером-відкриттям весняної частини УПЛ 2022/23 – 19-річним Олександром Сапутіним, який під керівництвом Ненада Лалатовича провів 2 стартових матчі. Провів не надто впевнено – і серб дав шанс Турбаєвському, який ним скористався та виграв конкуренцію (залишившись основним у Валерія Кривенцова).
21-річний Микита, звісно, найкраще проявив себе в єврокубках, а не в УПЛ. Втім, 6 пропущених у 5 турах та -0.07 у графі відбитих xG – далеко не найгірша метрика у контексті форми «Зорі».
А так, він регулярно рятує партнерів та непогано грає ногами, хоч і не безпомилково.
Тобто це все ж швидше про демонстрацію перспективи росту та прогресу – враховуючи, що луганці грають у Лізі конференцій, можливо навіть під зацікавленість європейських клубів.
Можливо, трохи дивно бачити у переліку відкриттів гравця, який минулого сезону зробив 16+10 в оренді в азербайджанському «Сабаху». З іншого боку, різні чутки вказували на те, що клуб не проти продати 23-річного вінгера, до якого був інтерес.
І відповідно місця в основному складі «Шахтаря» видно не було, враховуючи, що справа незамінний для гірників Олександр Зубков, а на лівий фланг придбали двох бразильців. Але Кащук спочатку пограв на зборах, а потім почав отримувати практику в УПЛ, здивувавши ефективністю – 3+1 за 424 проведених хвилин у 6 матчах (та ще один гол у Кубку).
Загалом хороший фундамент для подальшої боротьби з легіонерами, які рано чи пізно мають остаточно адаптуватися.
Черненку – 30 років, за всю свою кар’єру у вищих дивізіонах до літа 2023-го зіграв всього 2 матчі, набивши при цьому 150+ у першій лізі. Однак саме він став тим, хто на тлі «Оболоні», яку хвалять за дисципліну та командну гру, виділяється індивідуально.
З козирів – розрізні передачі, удари (лідер ліги за кількістю спроб, по 2.26 за 90 хвилин) та виконання стандартів. Це саме він зробив 1+1 проти «Динамо» в УПЛ, відзначившись після хитрого прострілу зі штрафного з флангу.
За такими історіями завжди приємно стежити, особливо якщо «Оболонь» такими темпами все ж збереже місце в еліті, маючи дійсно найменші для цього ресурси.
Трохи авансом. Але коли «Полісся» оголосило про підписання цього 19-річного бразильського нападника, то великі надії на нього в плані «тут і зараз» мало хто покладав. Адже хлопець на дорослому рівні ще не грав – бігав за команду «Крузейро» U-20.
Як виявилося, навіть цього достатньо, щоб демонструвати різницю у сьогоднішній УПЛ. Почав Аріельсон дуже класно – забив у дебюті у ворота ЛНЗ, а потім непогано виглядав у дуеті з Будківським в наступних матчах.
Згодом пішов певний спад та суха серія, яку розбавляють помітні проблеми з позиційною роботою на полі та дотриманням структури. Водночас видно й те, як в окремих епізодах Аріельсон у видовищному стилі розбирається з суперниками та як пропонує себе під передачі. Тож цілком ймовірно, що ефектність з часом переросте в ефективність.
***
А кого б обрали ви? 🤔
Фото: «Рух», «Чорноморець», «Зоря», «Динамо», «Колос», «Кривбас», «Оболонь», «Полісся»
