Жіночі збірні, що успішніші за своїх чоловічих співвітчизників
Тут є навіть ті країни, про існування жіночого футболу в яких ви навіть не здогадувалися.
Останнім часом все більше уваги у світі прикуто до жіночого футболу. З 2021 року навіть УАФ почала розвивати свою жіночу галузь, реформувавши національний чемпіонат. Проте поки це не дало плодів та жіноча збірна України лише раз за всю історію брала участь у великому турнірі – та й те, на Євро-2009 посіла останнє місце у групі.
Так чи інакше, але раніше таку велику популярність жіночий футбол не мав. Та і зараз знання рядових фанатів чоловічого спорту обмежується хіба що обізнаністю про найгарніших гравчинь світу та про те, що збірна США є однією з найсильніших у світі. Принаймні цей факт чудово характеризує те, що жіночий футбол за відносним рівнем своїх команд кардинально відрізняється від чоловічого.
За всю історію чемпіонатів світу з футболу серед жінок у них брали участь подеколи настільки екзотичні збірні, що в це важко повірити з огляду на низький рівень чоловічого футболу в цих країнах. З іншого боку, така збірна, як, наприклад, Хорватія, взагалі ніколи не брала участь у чемпіонаті світу серед жінок, незважаючи на високий статус своєї чоловічої збірної.
Та й не лише США та Канада мають кардинально різні успіхи у футболі різних статей. Тож у цьому пості я виділив ті жіночі збірні, які досягли найбільших успіхів на світовому рівні порівняно зі своїми співвітчизниками-чоловіками.
Тайвань
Збірна Китайської Республіки брала участь у жіночому чемпіонаті світу лише раз – на найпершому мундіалі в 1991 році. Тоді їм вдалося вийти у плей-оф з 3 місця завдяки єдиній перемозі над Нігерією. Проте вже у чвертьфіналі тайваньки були биті американками – 7:0. Що найцікавіше, перший чемпіонат світу і єдиний для збірної Тайваню відбувався в КНР.
Китай
Збірна іншого Китаю має набагато більші успіхи як у чоловічому, так і жіночому футболі. Проте якщо на чоловічих мундіалях китайці виступили лише раз – невдало і навіть без єдиного голу, то регалії жіночої збірної Китаю куди більші. Китаянки виступили аж на 8 з 9 чемпіонатів світу, пропустивши турнір лише у 2011 році. Та й на кожному з цих мундіалів збірна Китаю не була туристом – окрім 2 місця на ЧС-1999, китаянки ще 4 рази доходили до півфіналу, в цілому вийшовши до плей-оф у кожному своєму чемпіонаті світу. Щоправда, цей вони почали невдало, поступившись у першому турі Данії.
Норвегія
Чоловічий норвезький футбол, схоже, лише набирає обертів, адже світових зірок «вікінги» до Ерлінга Голанда не мали. Проте це не стосується жіночої збірної – Норвегія не лише брала участь у всіх мундіалях серед жінок, а й одного разу його навіть виграла. Сталося це у 1995 році, коли норвежки реабілітувалися за поразку в фіналі першого чемпіонату світу за 4 роки до того.
КНДР
Збірна Північної Кореї не має таких великих успіхів, як їхні сусідки з Китаю, проте точно має кращу репутацію перед партією, ніж чоловіки. На відміну від чоловічої збірної, яка лише раз за минулі 40 років грала на мундіалі (та й те повністю там зганьбилася), північнокорейські жінки продемонстрували більшу любов до Кіма та за 4 участі одного разу – у 2007 році – навіть змогли вийти з групи. Щоправда, вже за нового Кіма після 2011 року КНДР жодного разу не пробилася на жіночий чемпіонат світу.
Екваторіальна Гвінея
Як і чоловіча збірна, жіноча команда єдиної іспаномовної африканської країни зірок з неба не хапає. Та їм це не завадило вийти на чемпіонат світу на один раз більше за чоловіків. Сталося це у 2011 році, проте тоді всі 3 матчі Екваторіальна Гвінея програла.
Таїланд
Той випадок, коли краще б не виходили. У 2019 році тайки брали участь у чемпіонаті світу вдруге, за 4 роки до того навіть зумівши один матч у Кот-д‘Івуара виграти. Проте на своєму другому мундіалі збірна Таїланду зганьбилася, програвши усі матчі, найбільше – збірній США із різницею аж у 13 голів. Пента-триком тоді відзначилася не абихто, а одна з найгарніших футболісток світу Алекс Морган.
Філіппіни
Для островитянок цей чемпіонат світу є дебютним. Та вже за 2 тури вони встигли відзначитися з позитивного боку, сенсаційно вигравши у господарок з Нової Зеландії. Фінальний тур проти Норвегії, яка вже не є такою грізною, як раніше, вирішить подальшу долю філіппінок на першому для себе мундіалі.
В‘єтнам
Для іншої азійської збірної нині теж відбувається дебют на чемпіонатах світу. І вже перший їхній матч був оповитий принциповістю – у історичному дербі проти США. Американки, можна сказати, помстилися «гукам» за війну 1960-х років, але збірна В‘єтнаму теж може собою пишатися – пропустили вони «лише» 3 голи, тож можуть цим похизуватися перед тайськими сусідками. У другому матчі поступилися Португалії, пропустивши на гол менше. Група у В‘єтнаму справді складна, тож є сумніви, чи вдасться їм бодай забити один гол у третьому матчі проти фіналістів минулого ЧС із Нідерландів.
Гаїті
Поки для креольських жінок доля на чемпіонатах світу складається так само, як для чоловіків – різниця лише в тому, що між участю чоловічої та жіночої збірної Гаїті на чемпіонатах світу минуло 49 років. У 1974 році чоловіча команда Гаїті посіла останнє місце в групі без набраних очок, тож подивимось, чи зможуть їхні співвітчизниці перевершити це досягнення у матчах з Китаєм та Данією після мінімальної поразки англійкам.
Замбія
Іще один дебютант саме цьогорічного мундіалю. Чоловіча збірна Замбії може похизуватися сенсаційною перемогою на Кубку Африки у 2012 році, та незважаючи на це на світових форумах вони поки не з‘являлися. Натомість замбійські жінки вже мають свою історію виступів на чемпіонаті світу – проте дуже негативну. У обох дебютних матчах Замбія програла по 0:5 – Японії та Іспанії. Будемо стежити, чи вдасться їм завершити свій перший чемпіонат світу на мажорній ноті в матчі за 3 місце групи проти Коста-Рики, котра теж програла обидва матчі.
Як бачите, у 2023 році на жіночому чемпіонаті світу сталося багато дебютів, ще й від тих команд, які вболівальники, обізнані лише в чоловічому футболі, тут точно не чекали. Це наочно демонструє, що національні стратегії розвитку жіночого футболу подекуди дають свої плоди, тож ми можемо небезпідставно сподіватися на дебютний вихід України на жіночий мундіаль уже в цьому десятилітті. Принаймні, певне представництво на кількох чемпіонатах світу ми вже мали.
Звісно, регалії жіночих збірних не обмежуються лише чемпіонатами світу, адже жіночий олимпійський футбол, куди їдуть не молодіжні, а основні збірні, має такий самий престиж. Але, як не крути, в сучасному футболі саме чемпіонати світу є головними змаганнями.
Щоб не пропустити більше цікавого контенту, підписуйтеся на мій канал «Їксперґ» у Telegram та качайте брендовані стікери, де футболісткам теж знайшлося місце.
