Пандеміє, сумувати не будемо. Весь треш і крінж ковідної епохи в футболі, через що радієш її завершенню ще більше
5 травня 2023 року Всесвітня організація охорони здоров‘я після 38-місячного глобального карантину нарешті скасувала статус пандемії COVID-19. Якщо останній рік цієї епідемії життя у світі, за винятком, на жаль, України, фактично було більш-менш схоже на докарантинний 2019-й, то перші два роки пандемії стали справжнім випробуванням для людства. В тому числі і для світу спорту.
Перші тривожні дзвінки з‘явилися у лютому 2020 року, коли несподівано тоді ще, здавалося б, далекий китайський тропічний вірус кажанів завирував в Італії. Половину матчів 29 лютого було перенесено на 8 березня, коли вони були зіграні вже без глядачів.
Збіг чи ні, але за 10 днів до того на переповненому Сан-Сіро «Аталанта» у блискавичному стилі розкатала «Валенсію» у першому матчі 1/8 Ліги Чемпіонів. Саме Бергамо та Ломбардія в цілому стала епіцентром першої хвилі коронавірусу у світі – багато людей стверджують, що натовп на міланському стадіоні посприяв стрімкому поширенню недуги в регіоні. Той матч навіть прозвали «біологічною бомбою».
Так чи інакше, але матч-відповідь за 3 тижні відбувся вже без глядачів, і ніхто з простих смертних не зміг наживо побачити покер Ілічіча, для якого це був останній топ-виступ перед затяжною депресією. Насмілюся припустити, що карантин теж став тому причиною – у мене теж не все в порядку з нервовою системою ще саме з тих часів, хоч від мене, на відміну від словенця, не йшла дружина. Іншою цікавою деталлю матчу стало те, що тренер «Аталанти» Джан П’єро Ґасперіні вже постфактум зізнався, що вивів свою команду на поле в тому матчі, маючи відверті симптоми ковіду.
Той матч був одним із останніх перед закриттям європейського футболу на карантин – окрім вболівальників почали захворювати і самі футболісти, а ніяких ковідних протоколів тоді ще не було, настільки все це стало несподіваним як сніг на голову. Тож не було ніяких інших рішень проблеми з коронавірусом, окрім закриття всіх публічних заходів, включно зі спортивними.
Світовий спорт зачинився фактично аж до літа. Євро-2020 та Олімпійські ігри було перенесено на 2021 рік, а останній етап Кубка світу з біатлону було скасовано, сумбурно і в скороченому вигляді догравши передостанній, так що Мартана Фуркада довелося проводжати на пенсію за порожніх трибун.
Грали незважаючи на пандемію хіба що в Білорусі та Нікарагуа (вгадайте з двох разів, консульство якої латиноамериканської країни відчинилося кілька років тому в окупованому Криму) – так, що огляди матчів чемпіонату наших північних сусідів навіть почали показувати на Sky Sports, а редакція Трибуни почала писати про розклади у нікарагуійській лізі. Як то кажуть, на безриб‘ї і в Білорусі в футбол грають.
Першою з топ-чемпіонатів повернулася Бундесліга – 16 травня був зіграний перший матч між «Боруссією» та «Шальке». Запам‘ятався він тим, що тоді футболісти ще намагалися дотримуватися новоствореного протоколу та максимально обмежувати контакти між собою. Фото зі святкування Голандом першого післякарантинного голу на соціальній дистанції від партнерів досі перед очима як щось постапокаліптичне.
Чемпіонати поверталися один за одним, в нетопових лігах навіть намагалися потрохи повертати глядачів (а потім знову зачиняти трибуни після спалахів захворювань), але від цього коронавірус нікуди не зник і продовжив створювати командам проблеми. Я виділив 5 матчів різного рівня, які через спалахи коронавірусу в команд вийшли фактично фарсовими та викликали обурення у вболівальників.
Швейцарія-Україна, Ліга Націй УЄФА, 11 листопада 2020 року
Під час першої хвилі пандемії коронавірусу українці більше боялися, ніж переживали його особисто. Показники захворювання на нову недугу в Україні були трохи більшими, ніж на умовну малярію. Тому починаючи з кінця літа було вирішено пом‘якшити карантин. Звісно, це призвело до сплеску захворюваності й не оминуло національну збірну з футболу.
Перший карантинний збір у вересні збірна провела без проблем зі здоров‘ям, виконавши задачу максимум – обіграла Швейцарію у Львові, що було важливо для боротьби за виживання в найвищому дивізіоні Ліги Націй. Негаразди почалися в жовтні.
Багато футболістів збірної вилетіли з ростеру ще до збору, інша ж частина гравців захворіла вже в розташуванні головної команди. Проте тоді масового спалаху вдалося уникнути, і який-не який резервний склад збірної, в який навіть довелося вносити Шовковського резервним воротарем, таки зміг взяти участь у непотрібному товарняку з Францією, який планувався ще до карантину як частина підготовки до Євро-2020. Лише зіпсували собі статистику, зафіксувавши найбільшу поразку в історії збірної України з рахунком 7:1. На тлі такого рахунку не згадаєш, що саме в тому матчі за збірну дебютували Бущан, Конопля, Забарний і вже забутий Євген Чеберко. Так чи інакше, але ця поразка не вплинула на бойовий дух команди і в двох київських матчах Ліги Націй українці вже ближчим до основного складом дали бій Німеччині та виграли в Іспанії.
Ніщо б не віщувало біди, якби наші головні конкуренти – швейцарці – теж не набрали б 3 очки за нічиї з фаворитами, а в листопаді збірна не пережила б ще більший спалах коронавірусу. Передостанній матч у Німеччині Україна почала гідно, незважаючи на ковідні втрати, і якийсь час навіть вела в рахунку, що у випадку перемоги над Швейцарією могло б дозволити нам навіть на перше місце замахнутися. Проте Німеччина змогла переламати хід матчу і останні хвилини українці більше стежили за тим, що відбувалося в Швейцарії, де місцева команда ледь не виграла в Іспанії. Рамос не забив два пенальті, а його команда врятувалася лише на 89 хвилині. Україні в тому матчі була необхідна лише перемога Іспанії, яка б дозволила віддалитися від Швейцарії на рятівні 4 очки і не зважати на результат очного матчу в завершальному турі. Проте швейцарці втримали нічию, а те, що було далі, досі сниться українським уболівальникам у страшних снах.
Чи то через ігнорування ковідного протоколу, чи то за жахливим збігом обставин українські футболісти почали здавати один за одним позитивні тести на коронавірус вже по прибуттю до Швейцарії. Лікар Люцернського кантону був змушений посадити нашу команду на карантин, що означало, що ці гравці не могли вийти на матч. Єдиним варіантом було терміново викликати молодіжку разом з її тренером провести матч у якості основної, як це в тому ж турі зробила Норвегія. Проте з причин, які знає лише керівництво УАФ, цього не було зроблено, а аргументи за перенесення матчу на наступний березень були дуже слабкими, й збірна України отримала технічну поразку, цим самим пропустивши Швейцарію вперед за очними зустрічами і вилетівши з Ліги А.
Відлуння того карантину ми можемо бачити й досі, адже ми невдало провели попередній сезон у Лізі В та отримали дуже складну групу відбору на Євро-2024 з третього кошика. Якби ми залишилися в Лізі А, то точно опинилися б принаймні на один кошик вище.
«Рівер Плейт»-«Санта Фе», Кубок Лібертадорес, 19 травня 2021 року
За рік після свого початку пандемія коронавірусу вийшла на пік в бідних країнах, в тому числі в Південній Америці. На свій пік ковідна ситуація в футболі КОНМЕБОЛ вийшла перед 5 туром Кубка Лібертадорес, коли захворіли 20 гравців з обойми «Рівер Плейта», в тому числі всі воротарі. Перед матчем із «Санта Фе» у розпорядженні аргентинців залишалося лише 10 здорових польових футболістів та травмований ветеран без ковіду Енцо Перес.
На відміну від чемпіонату Аргентини, дозаявляти якихось дублерів у склад «Рівера» було заборонено, тож команда була змушена грати тими, хто залишився здоровий. Серед них були знайомі українським уболівальникам Хонатан Майдана та Хорхе Карраскаль (краще б він там і залишився). Було вирішено ризикнути здоров’ям Переса та поставити його на ворота, щоб не грати вдесятьох з самого початку.
Про рівень «Санта Фе» говорить той факт, що «Рівер Плейт» той матч виграв – без замін і з польовим воротарем. Але до честі колумбійців сказати, що за статистикою в них була перевага над господарями, і з Енцо Переса вийшов кращий воротар, ніж із Гаррі Кейна – з 5 ударів в площину він пропустив лише один. А один із двох голів «Рівера» забив тоді ще невідомий європейським уболівальникам Хуліан Альварес.
Бразилія-Аргентина, кваліфікація ЧС-2022, 05 вересня 2021 року
До матчу все здавалося нормальним – ніхто з його учасників не здав позитивний тест, незважаючи на бурхливу епідемію в Південній Америці, та й сам матч розпочався нормально.
Проте вже на 7 хвилині поєдинок було раптово перервано появою бразильської поліції на полі. Річ у тому, що за тодішнім бразильським законом у список країн, звідки не пускали нікого, навіть спортсменів, без карантину, була Велика Британія. У складі Аргентини виявились четверо гравців з АПЛ – Еміліано Мартінес, Еміліано Буендіа, Джовані Ло Чельсо та Крістіан Ромеро, які порушили цей закон.
Чому бразильська поліція звернула на це увагу лише після початку матчу, а не по прибуттю цих гравців на територію Бразилії, та вирішила перервати гру вже після її початку, невідомо. Учні у швейцарських лікарів не найкращі – могли б просто зачинити всю аргентинську команду на карантин і вимагати технічну перемогу.
В підсумку матч так і не було дограно й ніхто з його учасників не отримав технар, і досі в таблиці південноамериканського відбору на ЧС-2022 у Бразилії та Аргентини на матч менше. Це ні на що не впливає, бо бразильці випередили Аргентину на невідігрувані 6 очок і обидвоє пройшли на мундіаль, але все ж у Франції з‘явилася вагома причина відсудити програний фінал в Аргентини, адже вони, можливо, й не мали права брати участі в ЧС-2022, не закінчивши відбір.
«Белененсеш САД»-«Бенфіка», Примейра Ліга, 27 листопада 2021 року
Синій клуб Лісабону перед дербі проти беззаперечного фаворита мав такі самі проблеми, як «Рівер Плейт», але ще більші – здорових футболістів залишилося лише 9, і всіх їх довелося випустити. З них аж двоє були воротарями, тож одного довелося ставити в поле.
«Бенфіку» критикували за те, що вона відмовилися піти «майже Белененсешу» назустріч і перенести матч. Все одно «орли» були беззаперечним фаворитом проти команди, що й без цього матчу в підсумку вилетіла з Примейри.
Та, на щастя господарів, це припинилося швидко – гості забили 7 голів за перший тайм, а на початку другого кілька гравців «Белененсеш САД» лягли на газон, симулюючи травму. Тому арбітр не міг продовжити гру, коли в господарів залишилося менше семи футболістів на полі. І це ще Яремчук не грав.
Щоб зрозуміти рівень гравців «Белененсеш САД» у тому матчі – для багатьох із них це був дебютний або взагалі єдиний матч у Примейрі, а один з них нині грає у Молдові за «Сфинтул Георге».
Камерун-Коморські острови, Кубок Африки, 24 січня 2022 року
Рівно за місяць до…
Збірна Комор може претендувати на статус головної сенсації минулого Кубка Африки, і хто знає, до якого раунду вони б дійшли, якби не коронавірус. Для островитян той турнір взагалі був дебютним, і все почалося доволі прогнозовано – з поразок Габону та Марокко. Проте в останньому турі коморці створили справжню сенсацію, обігравши Гану та посівши цим 3 місце в групі. Набраних 3 очок збірній Коморських островів вистачило, щоб стати четвертою з шести третіх команд усіх груп і вийти до плей-оф, де на них чекали господарі турніру – Камерун.
Проте за 6 днів, що минули між Ганою та Камеруном, у таборі коморської команди сталася біда – десятеро футболістів заслабли на ковід. Здавалося б, цифра невелика і все б нічого, але в числі цих десяти були всі троє воротарів.
Довелося викручуватися і ставити на ворота польового футболіста. Вибір пав на запасного захисника Шакера Алядюра. Йому зробили іменну воротарську форму й дали 16 номер, який належав запасному воротарю Мояду Уссені. Проте хто ж знав, що номери не можна міняти по ходу турніру? Напевне, всі, окрім екіпірувальників збірної Коморських островів.
Тож Алядюр запам‘ятався не стільки своєю грою на воротах – між іншим, він не зганьбився і пропустив всього 2 голи за кількох чудових сейвів – скільки приклеєною скотчем трійкою поверх 16 номера. Так що з першого погляду можна було б подумати, що спонсором збірної Комор був ПаріМатч.
Коморські острови програли 2:1 – можна вважати це за досягнення, адже вони 83 хвилини грали в меншості після вилучення Наджима Абду проти явного фаворита й господаря турніру, для яких не мало б бути проблемою обіграти навіть основний склад Комор.
Наприкінці посту хочеться побажати нам всім миру і здоров‘я. Щоб ні війни, ні пандемії в майбутньому не заважали нашому життю і розвитку спорту в світі, і щоб вищезгадані матчі та ще десятки їм подібних на нижчому рівні назавжди залишилися в історії, і більше ніколи трибуни не зачинялися для вболівальників. А також подякувати всім лікарям та імунологам світу, завдяки яким пандемія COVID-19 припинилася, і Силам оборони України, завдяки яким ця війна також припиниться, і неодмінно нашою перемогою.
Пишіть свої враження від посту в коментарі, ставте йому реакції та підписуйтеся на мій канал у Telegram.
