50 найкращих гравців в історії «Барселони»
Легенди «синьо-гранатових».
Tribuna.com та Setanta Sports продовжують розповідати про легендарних гравців найкращих клубів світу – після «Реала» настала черга «Барселони».
В історії «Барселони» було декілька великих команд, але майже завжди були зірки здатні самостійно вирішувати долю матчів. На початку 1950-х була блискуча команда із Сесаром Родгіресом та голкіпером Рамальєтсом, в кінці 1950-х розпочалася ера «п’яти кубків» і там були свої герої: Луїс Суарес, Кубала, Еварісто, Кочиш та інші.
В 1970-х настав час Кройффа, який змінив історію клубу спочатку як гравець, вигравши перше чемпіонство за 14 років, а згодом як тренер, зібравши легендарну «дрім-тім», що підкорила головний євротрофей. Команди Робсона, Ван Гаала та Райкаарда теж виблискували зірками, а покоління команди Пепа повністю переписало історію.
У список 50 не потрапили чимало суперзірок, які залишили по собі вагомий слід у клубі: Кранкль, Сімонсен, Хаджі, Анрі, Ракітич або Маскерано, але усі хто таки увійшли, точно заслуговують місця серед найкращих.
***
Гравець носив прізвисько «каталонський звір» і став важливою частиною «Барси» Кройффа. А ще ви можете знати його племінника, який непогано грає в теніс та вболіває за «Реал». Мігель з «Барселоною» виграв 14 титулів і був одним із найкращих захисників Іспанії 90-х.
Майже всю кар’єру талановитого голландця називали Йохан II, але таке порівняння не дратувало його. Він став третім у голландському тріумвіраті: Міхелс – Кройфф – Нескенс. Здавалося, що це стане відродженням «Аякса» в Барселоні, але далеко не все вдалося реалізувати на полі. Їм вдавалися дійсно дивовижні матчі, але очікуваної кількості титулів не було.
Команда тричі поспіль була другою, та лише одного разу виграла Кубок Короля. В останньому сезоні, вже без Кройффа, Нескенс зумів виграти Кубок Кубків, та багатьма визнавався найкращим гравцем фіналу. Але новий президент Нуньєс вирішив, що йому більше не місце в команді та попри гнів вболівальників розпрощався із Йоханом ІІ.
48. Кіні (1980-1984)
Астурієць, перейшовши зі «Спортинга», одразу ж став найкращим бомбардиром Прімери. За рік він повторив своє досягнення, ставши тричі поспіль володарем «Трофео Пічічі», а загалом п’ять разів ставатиме найкращим бомбардиром першості. Титулів форвард здобув не так багато, головним досягненням став Кубок Кубків. Фінал проходив на «Камп Ноу», а Кіні забив вирішальний гол «Стандарту».
У 1980 році сталася ще одна жахлива подія – його викрали члени терористичної організації, яка боролася проти відділення Каталонії від Іспанії. Форвард декілька тижнів провів в жахливому полоні, а зловмисники вимагали гроші та відмови від боротьби за титул. «Барса» переказала гроші, а за шість матчів без Кіні взяла лише одне очко. В кінці сезону Кіні забив два голи фіналі Кубка Короля рідному «Спортингу» і віддячив каталонській торсиді.
Захисник закінчив свої виступи за «Барселону» із найбільшою кількістю матчів в історії клубу, лише згодом цей рекорд зумів побити Решак. Сегарра став одним із уособлень «команди п’яти кубків», в команді його називали не інакше як «великий капітан». Суперники та партнери відзначали його джентльменську поведінку та благородство на футбольному полі, а також доволі потужний удар.
Трохи дивно виглядають роки його роки кар’єри у «Барселоні», адже в цей час у Європі палала Друга Світова. Проте Іспанію ця участь оминула, тому Мартін зумів проявити себе на повну. Один із найкращих нападників в історії клубу, за кількістю голів він випереджає навіть Клюйверта та Решака, а середня результативність 0,88 гола за матч дуже вражає.
Вона могла бути ще кращою, якби не травма, яку він отримав в матчі за збірну Каталонії у 1944 році. Після цього його результативність впала, але він встиг одного разу стати найкращим бомбардиром чемпіонату та двічі виграти чемпіонство.
Амор був одним із тих молодих вихованців клубної школи, яких влив в основний склад Кройфф: Гвардіола, Амор, Альберт Феррер, а згодом і Серхі Бархуан стали на багато сезонів кістяком команди. Коли ми говоримо про «Барсу» великого голландця, то часто згадуємо саме Пепа, як мозковий центр команди, хоча Амор теж виконував надзвичайно важливу функцію в центрі поля.
Він не лише відбирав м’ячі, але забивав ключові голи. Щоправда, досить часто піддавався дискваліфікаціям, саме через одну з них він пропустив фінал на «Вемблі», де «Барса» святкувала перший тріумф у КЄЧ.
Давід переходив у «Барселону» за титулами, він їх і отримав. Дві Ла Ліги, ЛЧ, Кубок Іспанії – хіба цього не достатньо аби вважати три сезони в «Барселоні» успішними. Окрім того, нападник забив гол у фіналі ЛЧ у ворота «Юнайтед», а в першому ж сезоні відзначився 18 разів у Прімері. В наступних сезонах він забивав не так багато, але попри травми залишався важливим гравцем для «блаугранас».
Баск був справжнім мотором команди Кройффа, його лівий фланг постійно створював проблеми супернику, а сам Чікі не лише віддавав, але й достатньо забивав. За період у «Барсі» Чікі забив 80 голів та створив незліченну кількість моментів для партнерів, особливо вражала їх баскська зв’язка із Бакеро, із яким він дружив ще в Сан-Себастьяні. В останніх сезонах він вже не витримував конкуренцію з боку молоді і пішов вільним агентом у 1995 році, щоб потім повернутися в якості менеджера у 2003-му і знову запалити в «Барсі».
Перед тим як стати ворогом для кожного «кулес» Фігу показував неймовірний футбол і навіть одягав капітанську пов’язку. Тут він двічі вигравав чемпіонат та одного разу Кубок Кубків. Португалець непогано ладнав на полі із Рівалдо та Клюйвертом, їхнє тріо виглядало досить перспективним, але влітку 2000 року португалець поїхав грати у Мадрид. Вболівальники зненавиділи його, а матчах можна було побачити голову мертвої свині, якою намагалися поцілити у гравця.
Коли Луїс на правах вільного агента переходив із «Реала» в «Барсу», то багато хто не сприймав цей трансфер, але Енріке зумів стати справжнім «кулес». Ще у футболці «Реала» він говорив в інтерв’ю, що «Барса» його улюблена команда в Іспанії після «Спортинга», чим розізлив торсиду. З часом він знайшов собі місце на полі поміж Фігу та Рівалдо і сам чимало забивав. Закінчував Луїс у «Барсі» вже із капітанською пов’язкою та під вдячне скандування публіки на «Камп Ноу».
Яскравий півзахисник та один із улюблених басків Йогана Кройффа. Перейшов до Каталонії у 1988 році, коли вже відбувся у рідному «Сосьєдаді» і двічі ставав чемпіоном. У «Барсі» пограв зі колишніми одноклубниками Рекарте та Бегірістайном. У «Барселоні» виграв ще чотири титули чемпіона та Кубок чемпіонів. Залишив по собі вагомий слід, забивши 94 голи.
За п’ять сезонів у «Барселоні» бразилець наколотив 105 голів (стільки ж у Неймара) і вважається одним із найкращих легіонерів в історії клубу. Серед бразильців за «Барселону» більше забивав лише Рівалдо. Великий бомбардир робив хет-трик у ворота «Реала» на «Бернабеу», а його гол у ворота «Реала» у 1/8-й КЄЧ-1961 не дозволив «Реалу» виграти турнір вперше зі часу його існування.
Щоправда, потім сам гравець, образившись на «Барсу», яка змушувала його прийняти іспанське громадянство, обере «Реал», але там вже не зможе показувати свій рівень.
Один із головних креативників «дрім-тім» Йогана Кройффа та один із трьох дозволених легіонерів. Його вклад у чотири завойовані чемпіонства та перший в історії клубу КЄЧ був величезним. Данець забив 49 голів за «Барселону» та підкорив публіку своїм неперевершеним стилем. Але з приходом в команду Ромаріо, саме Лаудруп став жертвою ліміту на трьох легіонерів і відправився у стан найбільшого ворога у Мадрид.
Важко уявити собі рейтинг, де Марадона був би так низько, але «Барса» не стала для Дієго своєю. Хоча статистка у нього досить непогана і перехід не можна назвати цілковитим провалом. Дієго забив 23 голи у 35 матчах та познущався з «Реала», забивши свій знаменитий гол на «Бернабеу». І це попри перенесений протягом сезону гепатит.
В другому сезоні він забив 15 голів у 23 матчах, але сварки з президентом Нуньєсом ставали всі більш частими. Дієго не приймав дисципліну, а президент не хотів бачити вседозволеність аргентинця. В результаті гравця відпустили в «Наполі», а далі ви знаєте.
Важко оцінювати гру людини, яка грала у футбол понад сто років тому, але без Гампера не було б всього іншого. Саме з його ініціативи було створено клуб, а сам швейцарець став першим капітаном. Хоча подекуди його результативність вражала – у матчі проти «Франко Еспаньйола» він забив аж 9 голів.
А от у першому в історії «класико» не забивав, хоча відіграв той матч, а «Барселона» перемогла із рахунком 3:1. Чисто формально, саме у Гампера найкраща середня результативність серед усіх гравців «Барселони» (2,29 гола за матч!), але рівень багатьох турнірів був аж надто низький.
Попри те, що у «Барсі» в 1970-х грали чимало зірок світового рівня, вихованець «Ельче» не лише не знітився, але став однією з ікон клубу та отримав капітанську пов’язку після того, як команду покинув Кройфф. У чемпіонстві 1974 року є його величезна заслуга, адже він зіграв у всіх матчах та забив 11 голів.
У 1979 році «Барса» виграла Кубок Кубків, да Асенсі забив один з голів у фіналі. Всього провів 396 матчів і забив 101 гол за команду, після чого раптом перебрався в мексиканську «Пуеблу».
Мігель Бянкетті перейшов у «Барсу» з «Кадіса» у 1973-му і став на довгих 15 сезонів невіддільною частиною команди. Його 550 матчів за клуб були недосяжним рекордом, поки не прийшло покоління Хаві та Мессі, які посунули легенду аж на сьоме місце. Пара захисників Мігелі-Алесанко довгий час вважалася однією з найкращих в історії команди, але Мігель так і не зумів дограти до такого бажаного Кубку чемпіонів. В його активі лише два чемпіонства, а у Європі два Кубки Кубків, але значущість для клубу важко переоцінити.
Форвард одразу зачарував Каталонію своїм талантом та харизмою, яка іноді аж занадто сильно себе проявляла, через що гравець потрапляв у скандали. Клюйверт забивав красиві голи, чудово взаємодіяв із Рівалдо та Савіолою, але команда не вигравала титулів. Чемпіонство у 1999 році так і залишилося єдиним трофеєм Патріка у «Барселоні». Нападник приходив до голландця Ван Гаала, а пішов вже від іншого голландця Райкаарда, який будував абсолютно нову команду, де місця Патріку не знайшлося.
Якщо у збірінй Марку не пощастило потрапити під епоху Ноєра, то в «Барсі» він виграв конкуренцію у Браво і став незамінним основним голкіпером на довгі роки. Німцю ще жодного разу не вдавалося виграти Трофео Самора, але тут важко його винити, адже захист «Барселони» в останні сезони залишає бажати кращого і саме Тер Стеген часто виступає в ролі єдиного рятівника.
«Феномен» зіграв у Каталоні лише один сезон, зате, можливо, найкращий в житті. 34 голи у 37 матчах Прімери, «Золота бутса», а вже в «Інтері» його наздогнав «Золотий мяч», який не в останню чергу був вручений саме за гру у «Барсі» Боббі Робсона. Але кулуарні ігри агентів зробили свою справу, Моратті вдалося за шалені гроші викупити Роналдо, виплативши «блаугранас» клаусулу.
Після того «зубастик» ще вигравав «Золотий мяч» та забивав безліч голів, але такого грандіозного індивідуального перформанса йому більше не вдавалося зробити. Гол у ворота «Компостели», як квінтесенція всього. І це ще протягом сезону бразилець примудрявся на декілька тижнів втікати на тусовки у Бразилію.
Легендарний баск відіграв 13 сезонів за «Барселону», виграв 4 рази Примеру та головний європейський трофей, обігравши у фіналі ЛЧ «Сампу». Гравці з Басконії завжди були на хорошому рахунку в «Барсі», але кажуть, що це саме він привідкрив двері для нового покоління басків, після чого там сформувалося ціле земляцтво, що було основою команди: Бакеро, Гойкоечеа, Салінас, Бегірістайн, Субісаретта.
Алесанко був одним з тих, хто не забив пенальті румунському голкіперу Дукадаму у фіналі КЄЧ-86. Капітан промазав і задав неприємний тон, а «Барса» програла. Але вже у фіналі 1992 року, Кройфф випустив його на 113 хвилині замість молодого Гвардіоли, а Субісаретта передав капітанську повязку. Алесанко – перший капітан «Барселони», який підняв над головою Кубок чемпіонів.
Ней, перейшовши із «Сантоса», одразу отримав статус суперзірки, любов та визнання публіки і дружбу з Мессі. Він часто видавав просто шалені індивідуальні виступи, як наприклад, у матчі з «Вільярреалом» та у фіналі ЛЧ. Понад 100 голів у всіх турнірах говорять лише про те, що бразилець чудово себе почував в Каталонії, але бажання вийти з тіні Мессі перемогло. У 2015-му Ней став найкращим бомбардиром ЛЧ, та отримав «Бронзовий м’яч».
Гравець народився в Іспанській Ост-Індії (зараз Філіппіни), але згодом його батько каталонець разом із матір’ю філіппінкою переїхали в Каталонію. Тут юного хлопця побачив Гампер та запросив до «Барселони». Так розпочалась історія одного за найкращих форвардів в історії клубу. Всього він наколотить 395 голів у 399 матчах (із урахуванням товариських матчів і турнірів).
Такі результати не підкорилися навіть Мессі, тим цікавіше, що майже сім років у «Барселоні» він поєднував гру за клуб, збірну і та практику лікаря-дерматолога, до якого зверталися сотні пацієнтів.
Одна з головних зірок першої великої «Барси», поруч із Пауліньо Алькантрою та Рікардо Саморою. Хосеп діяв з глибини і забивав менше, ніж його товариш Пауліньо, але його функція революційним чином змінила погляд на гру центральних півзахисників. Самітьєр вигравав чемпіонат Іспанії з «Барсою» п’ять разів, але водночас мав дуже цікавих друзів. Серед його товаришів був Сальвадор Далі, майстер танго Карлос Гардель, актор Маурісіо Шевальє та генералісимус Франко.
Саме дружбою із Франко багато хто пояснює те, що Самітьєр, як голова селекції «Барселони», провалив трансфер Ді Стефано, що вже був на руках. Але як тоді пояснити те, що раніше він буквально вирвав з рук «Мадрида» Кубалу, підпоївши його на вокзалі. Геніальний гравець на прізвисько «сюрреаліста» був не менш геніальним менеджером.
Угорець опинився в «Барселоні», коли йому вже було 29 і після двох років без футболу. Втекти з Угорщини і одразу заграти йому не вдалося, але в Каталонії він майже одразу показав свій рівень. За 126 матчів він забив 82 голи, зокрема й у фіналі Кубка Іспанії та КЄЧ-1961, який він програв у Берні, як і фінал німцям на ЧС. Шандора називали «золота голова» – за феноменальну гру на другому поверсі, хоча він міг забивати обома ногами, та був дуже різностороннім форвардом.
«Принц «Камп Ноу» прийшов у не найкращий час в «Барселону» – за 8 сезонів він лише раз став чемпіоном. За свою гру у «Барсі» він тричі ставав третім гравцем Європи за версією «Франс Футболу», а одного разу програв у фіналі КЄЧ румунському «Стяуа». У злополучному фіналі Шустера замінили на 73-й хвилині, а він навіть не залишився на стадіоні. Серію пенальті німець дивився вже в готелі. Образа на Венейблса та клуб була досить великою, але Шустер провів ще два сезони, поки пішов з Каталонії. Німець забив 92 голи, віддав найкращі роки своєї кар’єри і перейшов в «Реал».
Вихованець «Барселони», який прийшов до основної команди із «Валенсії», та одразу став своїм. Альба зайняв місце лівого латераля і чудово взаємодіяв з Мессі. За роки у клубі він став одним із сенаторів команди, хоча у «Барсі» Пепа так і не встиг пограти. Двічі потрапляв у символічну збірну Європи, а 2015-му потрапив у збірну ЛЧ.
Один із найкращих голкіперів в історії «Барси» та й всього іспанського футболу. П’ять разів вигравав Трофео Самора, а за свій особливий стиль отримав від вболівальників на ЧС-50 прізвисько «кіт Маракани». Єдине, що трішки затьмарює кар’єру великого голкіпера в клубі – це прикрий автогол у фіналі КЄЧ-1961. З ним каталонці виграли всі можливі трофеї, але фінал у Берні програли «Бенфіці».
Бразилець приїхав в Каталонію на піку кар’єри, саме в цей час він став чемпіоном світу і забивав голи в колосальній кількості. У першому ж сезоні Ромаріо наколотив 30 голів у Ла Лізі і знайшов спільну мову з таким же божевільним Хрісто Стоїчковим. Хет-трик «Реалу» та феноменальна гра проти «МЮ» увійшли в золотий фонд клубу.
Але скандальна сторона Ромаріо теж себе проявила і посеред сезону 1994/1995 він поїхав до Бразилії грати за «Фламенго». Попри сварку з Йоганом, бразилець завжди називав Кройффа своїм найкращим тренером у кар’єрі.
Основний голкіпер епохи «дрім-тім» та перший воротар за кількістю матчів до Вальдеса. Харизматичний баск одного разу вигравав Трофео Самора, а 1987 році навіть став футболістом року в Іспанії. У своїй біографії Кройфф напише, що Субі був найкращим голкіпером зі яким йому доводилися працювати, навіть попри той фатальний гол у фіналі ЛЧ-1994 з «Міланом» від Деяна Савичевича.
Перший володар «Золотого мяча» в складі «Барселони», великий «архітектор» та один з улюбленців Еленіо Еррери. З того часу жоден іспанець так не зумів завоювати «Золотий мяч» (і загалом за всю історію країни, якщо не рахувати аргентинця Ді Стефано).
Його вплив на гру та авторитет в команді був величезним, але «Інтер» прийшов з пропозицією від якої не можна відмовитися. 250 млн лір – світовий рекорд на той час, а також можливість знову попрацювати з Еррерою, зробили Суареса ще й легендою «Інтера». Можливо, навіть більшою, ніж «Барси».
До приходу Мессі саме його 226 голів в офіційних матчах були рекордом «Барселони», хоча найкращим бомбардиром чемпіонату він був лише раз. Сесар на полі вмів все: бив з обох ніг, віддавав передачі і чудово діяв головю. За раннє облисіння його називали в команді «парик», але дехто з партнерів пояснював втрату волосся тим, що він дуже сильно бив головою. Родрігес встиг пограти і здружитися з Кубалою, разом із яким вони створювали смертоносну зв’язку для суперників.
Лідер за кількістю матчів серед голкіперів, п’ятиразовий володар Трофео Самора (повторив досягнення Рамальєтса), шестиразовий чемпіон Іспанії і тричі переможець ЛЧ. Вальдеса можна впевнено називати найкращим голкіпером в історії клубу, хоч у збірній він програвав конкуренцію Ікеру. У Віктора рідко були феноменальні сейви, зате його стабільність та чудове взаєморозуміння з партнерами зробили з нього ледь не ідеального голкіпера для «Барси».
Кількість титулів бразильця здається просто аномальною, Дані став легендою ще у свій перший прихід в «Барселону», а гра в 2021-2022 лише підкреслила цей статус. Ідеальний латераль із сильним ударом, хорошою швидкістю та відмінним відчуттям гри. ФІФА 8 разів включала його у символічну збірну світу, а у 2009 році Дані став найкращим захисником Ла Ліги.
На зламі тисячоліть не було кращого гравця у футбол, ніж десятка «Барселони». У «Барсі» він став володарем «Золотого м’яча», хоча виграв лише чемпіонат Іспанії, але зумів обійти Бекхема та Шевченка. Впродовж усієї кар’єри у клубі він наче боровся з тренерами, особливо з Ван Галем, який хотів нав’язати йому свою позицію. Рівалдо ж просто творив, забивав шедевральні голи, а коли Ван Гаал повернувся, поїхав у «Мілан», щоб разом із Шевченком таки виграти ЛЧ.
Кубала довгий час був другим бомбардиром в історії «Барси», аж поки не з’явилися Мессі та Луїс Суарес. Так, уругваєць обійшов Кубалу лише на два голи. Угорець був головною ударною силою «Барселони» 1950-х та допоміг каталонцям запросити співвітчизників Цибора та Кочиша. Квартет Кубала-Кочиш-Цибор-Луїс Суарес досі вважається одним із найкращих в історії «Барселони». Його 7 голів у ворота «Спортинга» досі є рекордом для футболіста каталонського клубу в одному матчі.
Праймовий Піке був одним із найкращих захисників Європи, не дарма у Каталонії його називали «Пікенбауер». Він міг віддавати передачі, забивати голи (ставили навіть центрфорвардом), але найкраще у нього виходило захищати власні ворота. Звісно, за останні сезони Жерар доволі сильно здав, але попри це він залишається однією з найбільших легенд клубу.
Пеп-тренер давно перевершив Пепа-гравця, але це абсолютно не значить, що ми забули про талант Гвардіоли. Увірвавшись в основний склад після ушкодженя Гільєрмо Амора, Гвардіола майже одразу став одним з улюбленців Кройффа. Уже в 24 роки він став капітаном команди і якби не численні травми, ми б точно говорили про одного із найкращих хавбеків Європи свого покоління. Хоча повністю здоровий Гвардіола справді був таким, його манеру гри згодом копіював Хаві, а потужні удари досі приходять у кошмарах вболівальникам суперників.
Вихованець Мадрида став одним із найуспішніших нападників «Барселони». Він двічі забивав у фіналах ЛЧ за «Барсу», та був максимально незручним форвардом для будь-якого захисту. Саммі був майже ідеальним форвардом, який зумів вийти на п’яте місце в списку бомбардирів клубу. Можливо, він міг дати клубу ще більше, але поруч із юним Мессі будь-який форвард, що прагне забивати голи, буде почуватися трохи ніяково.
Молодий Калес прийшов в команду, яка переживала не найкращі часи, але саме із ним «Барса» знову повернеться на чемпіонську вершину. Стильний, завжди готовий поговорити з публікою футболіст часто конфліктував з тренерами, особливо важко довелося Міхелсу, який любив дисципліну. Зате на полі він був феноменальним гравцем, за що Решаку багато чого вибачали. Карлес любив забивати, але не меншим задоволення було створювати голи. У п’ятрірці: Асенсі-Кройфф-Марсіаль-Соттіл-Решак, саме Карлес був головним плеймейкером. Чарлі обожнювали вболівальники, адже він був хлопцем із сусідньої вулиці, на відміну від того ж Кройффа. У нього 122 голи, та 9 місце серед усіх голеадорів «Барси.
В одному з перших інтерв’ю у Каталонії «Іцо» заявив: «Якщо знайдеться хтось, хто б скинув атомну бомбу на Мадрид, то я пожму йому руку». Після цих слів в Іспанії спалахнув скандал, а Стоїчкова почали обожнювати свої, але всією душею ненавиділи суперники. У 1992 році вся Каталонія вважала, що Хрісто обікрали із «Золотим м’ячем», коли вручили його вічно травмованому Ван Бастену. У 1994 Хрісто таки отримав нагороду, а загалом забив 120 голів за час свого перебування в «Барсі».
Хто сьогодні вже згадає розмови про те, що Гвардіола взяв Бускетса в команду лише тому, що він грав з його батьком. Серхіо усе довів своєю кар’єрою, впродовж якої виграв усі можливі титули і став одним із символів барселонізму. Він не претендував на «Золотий м’яч», як Хаві чи Іньєста, але від того роль Серхіо точно не стала меншою. Геній центра поля, який показав, що для того, аби відбирати мяч, зовсім не обов’язково їздити в підкатах та витрушувати із суперника душу жорсткою боротьбою. Елегантний стиль Бускетса став прообразом опорника нового штибу.
«Ель Пістолеро» за шість років зумів стати третім бомбардиром в історії клубу, обійшовши цілу купу легенд. Він і сам став легендою, коли єдиний наблизився до космічних цифр Мессі та Роналду в Ла Лізі. У 2016-му Суарес виграв гонку бомбардирів із 40 голами, віддавши при цьому 16 гольових. Чотири титули чемпіона та одна перемога в ЛЧ стали непоганим доробком, але недостатнім, щоб керівництво клубу змогло нормально з ним розпрощатися. Велич і впевненість тріо МСН дуже добре демонструє ось цей гол.
Людина із серцем лева, людина одного клубу, гравець який був капітаном «Барселони» у найкращий період її історії. Капітан тричі здіймав «вухастого» над головою, залишаючись лідером команди на полі і в роздягальні. Карлес завдяки важкій праці зумів стати світовим топом, спочатку ним захоплювалися, як правим захисником, пізніше стало зрозуміло, що він і в центрі один з найкращих у світі на своїй позиції. Розуміючи, що його гра йде на спад, у 36 років Карлес завершив кар’єру у рідному клубі, не шукаючи варіантів у грошовитих заокеанських лігах.
Прихід бразильця із «ПСЖ» ознаменував нову ери для «Барселони» із Райкаардом та Лапортою, але саме Рон залишиться у серцях вболівальників найдовше. Він показував результативність Мессі чи свого товариша Роналдо, але також привіз в Каталонію магію, яку потім Nike використає у рекламній кампанії Joga Bonito. Гол у ворота «Челсі» досі виглядає, як футбольний танець зі м’ячем. Два чемпіонства, «Золотий мяч» та виграна ЛЧ не пояснюють всього, чим Роналдіньо був для футболу 2000-х, але пристрасть до футболу часто програвали пристрасті до веселого життя поза стадіоном. Але навіть за п’ять сезонів Ронні довів свою велич.
Захисник із скіллами Кумана і зараз би легко заграв у «Барселоні». Чудовий перший пас, вміння обирати позицію – і як бонус шалена результативність, яка багатьом атакувальни гравцям навіть не снилась. У сезоні 1993/94 Куман навіть став найкращим бомбардиром ЛЧ із 8 голами. А його удар на «Вемблі» у ворота «Сампдорії» зробив Рональда легендою ще за життя.
Великий «ілюзіоніст» став справжнім скарбом «Ла Мансії», але його шлях до визнання не був легким. Франк Райкаард не поспішав довіряти молодому гравцю, якого відрив Ван Гаал, але з приходом Пепа Іньєсту нарешті оцінили. Гол на «Стемфорд Брідж» у ворота «Челсі» і зараз виглядає доволі шалено, але саме він вивів «Барселону» у фінал ЛЧ-09. Всього Андрес зіграв 674 матчі, більше лише у Хаві, Бускетса і Мессі. Дев’ять чемпіонських титулів та три кубки ЛЧ говорять краще за будь-які описи, але його гру краще бачити.
Після травми Пепа у 1999 році до основи почали підпускати юного Хаві. Весь символізм моменту розкриється потім, але вже у 2004-му вихованець клубу став віце-капітаном команди. З часом його роль тільки зросте, а у 2008 році він розкриється остаточно. Кажуть, якщо в Мессі не йшла гра, то Хаві ставив його біля себе на полі та пасував на аргентинця, аж поки його не проривало. Іспанця чотири рази визнавали найкращим плеймейкером року, але вплив Хаві на гру неможливо порахувати лише цифрами, він керував на полі часом і простором, так як цього вчив Гвардіола.
Якщо порівняти титули, які виграв у «Барселоні» Кройфф із послужним списком гравців, що грали за «Барсу» в нульових чи десятих, то можна лише посміхнутися. Одне чемпіонство та один Кубок Іспанії – хіба цього достатньо, аби вважатися великим? Не побачите ви у Йогана і фантастичних індивідуальних показників, за «блаугранас» він забив 60 голів (42 результат в історії). Але як і Гвардіола чи Іньєста, він давав те, що складно виміряти лише голами. Кройфф-гравець відрив двері барселонізму, який визначить гру команди на десятиліття.
Щоб зрозуміти велич Лео і його значення для «Барселони», можна просто відкрити перелік рекордів клубу і спробувати знайти там той, який не належить Мессі.
Лео не став провісником нової епохи, але без нього вона б не відбулася. Гвардіола, Хаві та Іньєста творили б магію, але Лео єдиний, хто зумів поставити чудеса на конвеєр.
***
15 січня відбудеться очікувана подія - перше Ель Класіко цього року! О 21:00 за Києвом «Реал» і «Барса» зійдуться в поєдинку за Суперкубок Іспанії.
Подивитися цю гру можна буде ексклюзивно на setantasports.com. Не пропустіть головне протистояння у світі футболу.
ФОТО: imago sportfotodienst,Bagu Blanco/globallookpres
