«Шахтарю» потрібна була така героїчна та нервова перемога в ЛЧ, щоб нарешті вийти з анабіозу
Олександр Сажко – про топовий камбек з «Антверпеном».
Чи говорить камбек «Шахтаря» з 0:2 на 3:2, що команда вже повністю одужала та далі все точно має бути краще? Звичайно, ні. По-перше, це все ж таки «Антверпен», а не «Порту» чи «Барселона». По-друге, це лише один матч, а питань до ван Леувена та всієї команди набагато більше на дистанції.
Але такий матч точно може стати першим кроком для одужання, якщо ван Леувен зможе зберегти цей імпульс в команді. Ледь не головною претензією до «Шахтаря» та його нового головного тренера були насправді не якісь тактичні нюанси, а відсутність емоцій на полі, якась дивна апатія стосовно всього, що відбувається на полі.
«Шахтар» був в якомусь анабіозі.
Ван Леувен дуже відрізняється від Йовичевича, і, здається, його холодність передавалась гравцям. І навіть зараз зі 100-відсотковою впевненістю складно сказати, що щось точно зміниться системно. Бо поки команда була не готова до підходів до тренувань, тактики та елементарного спілкування в колективі Ван Леувена. Тренер та команда існували в різних реальностях.
Але матч з «Антверпеном» став ледь не першим, коли стали помітні зміни – не тактичні, а в першу чергу емоційні. Щось там клікнуло між тренером та гравцями.
Насправді навіть перший тайм, який закінчився 0:2, не був жахливим для «Шахтаря». Писав у своєму телеграмі, що все не так погано, хоча, схоже, не всі зрозуміли сарказм про те, що ван Леувена треба звільнити вже в перерві.
А от по перерві ми побачили зовсім інший «Шахтар»: заряджений, агресивний, швидкий, домінуючий над суперником. В першу чергу зміна була у ставленні, але її підсилили і якісні тактичні рішення ван Леувена, які допомогли швидко рухати м'яч: флангові захисники піднялись вище та отримували м'яч в зону, а не в ноги (особливо був агресивним Конопля), вінгери звузились, більше не чекали на боковій лінії довгих діагоналей та дали варіанти відкривань поміж лініями, Судаков опустився нижче та допоміг виходити низом через пас з-під пресингу, Степаненко сховали вище, щоб не заважав з розіграшем.
Все зрослось та полетіло. Так, в «Шахтаря» жахливий захист, і це ніякий ван Леувен так швидко не змінить, але, виявляється, він може хотіти перемогти та бути повноцінною командою, яка вигризає результат.
«Шахтарю» це дуже давно було потрібно. Складна, навіть героїчна, але головне – надемоційна перемога, яка покаже, що команді не все одно та можна рухатись далі. Іскра є, тепер треба її зберегти та роздмухати до полум'я.
І навіть добре, що абсолютно впевнений другий тайм, де «Шахтар» повністю контролював суперника, закінчився по суті відскоком та незабитим пенальті «Антверпеном» на 96-й хвилині. Це нагадування, що не все ще добре, гірники відпустили кінцівку та ледь не віддали перемогу.
Роботи попереду багато, але принаймні зараз ван Леувен може трохи перепочити від тиску та чуток про звільнення.
Фото: «Шахтар»
