Забарний навіть тут здивував, а Зінченко провалився: оцінки збірній України за матч з Італією
Версія Олександра Сажка.
Матч з Англією збірна України досить якісно провела саме командно та структурно в захисті – за що при оцінюванні ми прийняли рівень 6 балів як мінімальний. Бо результат був командний – і вона змогла компенсувати будь-які індивідуальні недоліки.
З Італією зовсім інша історія: Україна, навпаки, програла саме командно – не вистачило швидкості, компактності та спільної агресії. При цьому в атаці цей матч був цікавішим, ніж з англійцями. Тому в цьому випадку доведеться ставитись до оцінок більш індивідуально – не буде командної націнки за результат, знайти раціональний підхід значно складніше, що точно викличе багато сперечань. Доведеться нагадати, що всі оцінки тут – суб'єктивні.
Хоч і очевидно, що максимальних балів не буде, але хочеться все ж таки пояснити контекст: багатьом міг не сподобатись цей матч проти Італії, бо він був гірше Англії, але насправді Україна не провалилась критично та вийшла з однієї з найскладніших спарок матчів в історії з результатом 1:1 та 1:2. Немає нічого жахливого в поразці Італії – саме це треба розуміти першочергово, щоб сприйняти ці оцінки за матч по десятибальній шкалі.
Вони враховують контекст гри, рівень суперника, статистику та особисті враження. І саме цим можуть суттєво відрізнятися від статистичних порталів, які вираховують свої оцінки автоматично лише зі статистичних показників.
Георгій Бущан – 6 (8 – далі в дужках оцінка за матч з Англією)
Зробив декілька непоганих сейвів, але при цьому в обох голах точно не врятував: перший влетів в ближній воротарський кут, другий – після не сильного удару по центру воріт. Навряд як мінімум в другому випадку треба говорити про помилку, але й видатного Бущан в цьому матчі нічого не зробив.
Віталій Миколенко – 4,5 (6)
Як і з Англією, дуже непросто поставити оцінку Віталію. З одного боку, італійці знову систематично тиснули саме на його фланг – і з нього прийшло чимало гостроти на відміну від протилежного. Миколенко хоч і виграв найбільше дуелей з українців (5), але й програв також найбільше на полі (6) – з ефективністю 45%. Зробив чотири фоли та підсів на жовту. Також Віталій був знову неефективним в пасовій грі та майже не виходив зі своєї половини в атаки.
З іншого боку, на відміну від Англії, обидва пропущених голи навряд можна вважати його прямою зоною відповідальності. І під таким тиском працювати завжди важко – не можна сказати, що партнери, які також відповідали за цей фланг та напівфланг, сильно допомагали (Кривцов, Зінченко, Циганков). Віталія постійно залишали сам на сам з Дзаньоло, але й він не слідкував, що відбувається за спиною під час швидких переведень з іншого флангу. Не дарма більшість суперників обирають саме його зону для тиску.
При цьому Миколенко має 15 вдалих захисних дій (перехоплення, виноси, відбори, повернення – все разом) – з відривом найбільше на полі. Оцінка буде нижчою, ніж минулий матч, але не критично нижчою. Бо партнери допомагали Віталію дуже погано.
Сергій Кривцов – 3,5 (8)
Найслабша ланка в захисті збірної України. Можливо, цього не сказати по статистиці, яку дає, наприклад, FotMob: 4 з 6 виграних єдиноборств. Але проблема в тому, що Кривцову катастрофічно не вистачало швидкості, щоб встигати вступати в ці єдиноборства.
Італійці були швидші за Сергія, він також не встигав ані страхувати Миколенка (той постійно залишався в ізоляціях), ані вчасно висуватись поміж лініями. Італія знищувала лівий фланг та напівфланг збірної України.
Ілля Забарний – 6,5 (9)
Навіть в такому матчі примудрився виглядати достатньо надійно, щоб рука не підіймалась сильно критикувати. Так, в загальному хаосі знищеної швидкими переміщеннями захисної структури збірної України (в цьому є провина всієї команди) ніяк не міг зіграти ідеально – були не найкращі рішення в позиціонуванні в зонах завершення, елементарно складно на все зреагувати в карному, коли все сиплеться.
Але при цьому Ілля декілька разів підчистив навіть в зоні відповідальності Кривцова, має другу після Миколенка загальну кількість вдалих захисних дій на полі (12) та був достатньо корисним на тих відрізках, коли Україні вдавалося відібрати м'яч (8 пасів у фінальну третину проти 3 у Кривцова та ще декілька цікавих входжень в простір).
Юхим Конопля – 6 (10)
Італійці абсолютно свідомо весь матч тиснули на Миколенка – і м'яч майже не доходив до зони відповідальності Коноплі. Тому така дивна історія, що ми наче невдало грали в захисті (21 удар суперника), але Єфиму можна серйозно дорікнути хіба що за те, що залишив в грі Фраттезі у другому голі (але то був випадковий рикошет від Кривцова), та якісь дрібні епізоди, кожен з яких немає сенсу розбирати в тексті такого формату.
До того ж Юхим знову був активним при підключеннях в атаку та епізодами грав дуже високо. Тому тут він добрав свої бали до цілком нормальної оцінки за програний матч.
Тарас Степаненко – 4 (10+)
Ще один складний випадок, як з Миколенком. Цього разу Тарасу не вдалося настільки вдало компенсувати помилки партнерів, щоб закрити центр поля. Це не лише його проблема, бо компактності в захисті не було, але і Степаненко не встигав за італійцями, які грали швидше англійців.
Ми програли саме центр поля. І єдина причина, чому оцінка не нижче – це все ж таки суттєво більше провина партнера по центру, ніж Тараса. Який намагався компенсувати, але не був настільки всюди, як з Англією, бо треба було закривати значно більше простору.
Олександр Зінченко – 1 (9)
Один з найгірших матчів Зінченка в складі збірної України. Повний провал в захисті, відсутність боротьби (лише одне єдиноборство за матч), невдале розташування корпусу при прийомі, постійні паси назад, зникнення з пасової гри, без креативу та швидкості.
Все було настільки погано, що зрештою Ребров був змушений поміняти Зінченка та Судакова місцями в захисному блоці – і сховати Олександра вище. Подалі і від відповідальних зон в захисті, і від розіграшу м'яча. Здається, що саме провал Зінченка є найбільш визначним в тому, що Україна не змогла тримати загальну командну компактність та інтенсивність.
Георгій Судаков – 5 (7,5)
Переведення Судакова нижче не зупинило Італію повністю, але хоча б частково покращило ситуацію в центрі поля – в суперника більше не було настільки критичної переваги. В нас все одно були проблеми поміж лініями в цьому напівфланзі, але Георгій точно значно більш відповідально поставився до роботи в обороні, хоч і виграв лише 1 з 5 єдиноборств. Ну, і помилка при першому голі – нещасний випадок.
Суттєво компенсував Судаков тим, що замінив Зінченка в плеймейкінгу: 11 пасів у фінальну третину – найбільше в збірній України. Кілька його хороших пасів на Довбика, який вдало відкривався ближче до правого флангу, розганяли атаки збірної України.
Віктор Циганков – 4,5 (8,5)
Грав на проблемному фланзі в обороні більшу частину часу на полі. Як і Миколенко, часто не дивився, що відбувається за спиною. Італія занадто легко витягувала всіх далеко в центр, щоб звільнити простір для гравця на цьому фланзі. Як і Кривцов, зазвичай залишав Віталія в самотності розгрібати завали на фланзі.
І не можна сказати, що повністю компенсував це в атаці, де не знайшов правильного рівня взаємодії з Миколенком. Хоч і повністю відрізаним від розіграшів також не був.
Андрій Ярмоленко – 6 (не грав з Англією)
Створив класний момент Довбику, а потім знайшов м'яч в карному після помилки італійського захисника. Виконав свою роботу атакуючого гравця та відіграв, наскільки можна було в ці 58 хвилин на полі – єдиний, хто приймав нестандартні рішення в атаці. Навряд від Ярмоленка можна було чекати більшого після такої паузи – він не грав майже місяць та тільки повернувся після травми.
Так, можливо, присутність Ярмоленка додала Україні проблем з командою швидкістю, що було проти Італії особливо помітно. Але цей вибір Реброва більше спрацював, ніж ні.
Артем Довбик – 6 (6)
Нечасто зустрічався з м'ячем, але зробив майже кожен дотик корисним, коли той до нього доходив. Встиг завдати чотири удари по воротах, один з яких в розвитку призвів до голу.
Добре відкривався під передачі Судакова в правому напівфланзі, де було простіше зустрітися з м'ячем. Як тільки замість нього вийшов Яремчук – більше розвитку таких атак не було.
Роман Яремчук – 4 (6)
Відборовся свій час, як і в першому матчі. Але підсилити гру збірної України не зміг. Після виходу Романа більше не було відкривань, які пропонував Довбик – а компенсувати він їх нічим не зміг.
Звичайно, можна сказати, що форварда треба годувати м'ячами, щоб він щось показав – і в цьому є частина правди. Але інша частина в тому, що Довбик знаходив свої епізоди навіть при невиразній грі півзахисту, а Яремчук – ні.
Михайло Мудрик – 4 (6)
За пів години на полі програв 5 з 6 єдиноборств (більше програних лише в Миколенка), нічого не створив та зовсім невдало пробив перспективний штрафний.
Звичайно, як і з Яремчуком, можна сказати, що невдача Мудрика пов'язана з провалом в центрі півзахисту, який не міг забезпечувати групу атаки м'ячами. Тому оцінка не нижче. Але у своїх епізодах Мудрик також не зміг переконати у корисності на полі.
Віталій Буяльський, Владислав Ванат, Сергій Сидорчук – без оцінки (замало часу на полі)
***
Сергій Ребров та його штаб – 5,5 (10)
Якщо після Англії хотілось хоча б авансом поставити роботі Реброва максимальний бал, хоч Україна і не була ідеальною, то тут до тренера є як мінімум кілька питань:
1. Чому так пізно відреагували на явний провал Зінченка, а спочатку лише посунули його вище? Дуже напрошувався вихід Буяльського.
2. Навіщо так рано замінили Довбика, який грамотно відкривався та хоча б чіплявся за м'ячі, коли ми могли їх вивести зі своєї половини?
3. Чому команда була такою нерішучою в розіграші м`яча та єдиноборствах на початку матчу?
Варто повторити, що в такій поразці від Італії немає сорому. Збірна України абсолютно без ганьби пережила одну з найскладніших, якщо не найскладнішу, спарку матчів у своїй історії. Хотілось мріяти про більше, але реальність десь посередині – як і оцінка Реброва за цей матч.
Вся статистика: FotMob
Фото: Оксана Васільєва
