Фантастичний шлях «Уніона»: 15 років тому були у 3-й лізі, а зараз підписали Бонуччі та грають у ЛЧ
«Ми не повинні були бути настільки успішними!»
Напередодні дебютного матчу берлінського «Уніона» в Лізі чемпіонів проти «Реала» (0:1) натрапив на примітивну, але доволі показову статистику:
Матчів в ЛЧ: «Реал» 474:0 «Уніон»;
Перемог в ЛЧ: «Реал» 283:0 «Уніон»;
Голів в ЛЧ: «Реал» 1042:0 «Уніон»;
Кубків ЛЧ: «Реал» 14:0 «Уніон».
Німецький клуб не був не знайомий із найпрестижнішим клубним турніром, але стартував у ньому відразу проти «королівського клубу» – та ще й на «Сантьяго Бернабеу». Хоч і програли 0:1, але на останніх секундах, весь матч трималися дуже гідно.
Берлінці протягом останніх років написали вже чимало красивих історій, тож їхній дебют у ЛЧ – лише продовження успішного шляху, у який ні 5, ні 10, ні 15 років тому ніхто б взагалі і не повірив.
15 років тому «Уніон» готувався до матчів третьої ліги, а зараз виходитиме на поєдинок ЛЧ на «Бернабеу»
Історія берлінського клубу розпочинається ще у далекому 1906-му році, але саме під назвою «Уніон» він фактично почав грати на загальнонімецькому рівні з сезону 1991/92 – майже через рік після возз'єднання країни.
З тих пір як команду на футбольному полі, так і клуб як структуру загалом постійно колихало – «Уніон» вештався між другим та третім німецькими дивізіонами, а клуб буквально страждав від фінансових проблем (апогею труднощі досягли саме після підвищення у класі – виходу команди у другу Бундеслігу). Місцеві вболівальники здавали кров та донували отримані кошти, щоб клуб продовжив своє існування, але у 2004-му, коли бізнесмен та один із фанатів «Уніона» Дірк Цинглер став президентом клубу, ситуація значно покращилася.
Принаймні ситуація фінансова, адже з футбольної точки зору ера Цинглера розпочалася з вильоту у Оберлігу – четвертий на той час (зараз – п'ятий) німецький дивізіон. Впевнено можна сказати, що саме тоді вони впали на дно, втім успішно від нього відштовхнулися – швидко заробили промоушен, а все, що було далі – лише кроки вперед.
У сезоні 2008/09 «Уніон» переміг у першому розіграші третьої ліги, в якій грав із другими командами «Баварії», «Вердера» і «Штутгарта», та повернувся у другу Бундеслігу, в якій провів наступні 10 років.
Це були справді 10 зовсім непровальних сезонів, адже берлінці жодного разу не падали нижче 12 місця та часом видавали дуже непогані серії матчів, які заряджали вболівальників. «Уніон» навіть міг часом заскочити у топ-3, які так чи інакше сприяли підвищенню у класі, але свій успіх команда все ніяк не могла підтвердити на дистанції, проводила все такі ж серії, але вже з негативних результатів та падала у турнірній таблиці.
Напередодні сезону 2018/19 команду очолив іменитий (принаймні для «Уніона») Урс Фішер. Останнім місцем роботи швейцарця був місцевий «Базель», із яким він двічі брав чемпіонство та вигравав кубок Швейцарії. За збігом різноманітних обставин, вже у тому ж сезоні берлінці закінчили регулярний чемпіонат на третьому місці, а в перехідних матчах пройшли «Штутгарт» за рахунок забитих на виїзді голів.
Далі було так:
Потім так:
А в результаті – ось так:
Але на горизонті був дебютний в історії клубу сезон у Бундеслізі.
В першому ж сезоні «Уніон» закінчив 11-м, далі опинився на 7-й позиції, потім закінчив 5-м, а минулого сезону (протягом якого досить довгий час очолював турнірну таблицю) заскочив у топ-4 – зону Ліги чемпіонів.
Успіх берлінської команди на футбольному полі полягає у примітивному футболі. Бундеслігу люблять за видовищний футбол – тут забивають багато, чимало пропускають, атака однієї команди переривається контратакою іншої, і від усього цього «горять» вболівальники, які створюють феноменальну атмосферу на трибунах.
Але у цей час в чемпіонаті з'являється «Уніон», який грає зовсім інакше та нав'язує свій ігровий стиль. Міцний низький блок не дозволяє суперникам розвивати швидкі атаки та змушує шукати інші підходи до їхніх воріт. Тут берлінці вже біжать в контрнаступ, бум – гол. А тут заробили кутовий, подача – гол. «Як вони це роблять?», – запитання, на яке і досі у більшості клубів Бундесліги немає відповіді.
Фішер привчив команду до того, що у них не буде багато моментів протягом матчу, враховуючи стиль гри команди, тож користуватися потрібно кожним гольовим шансом. У сезоні 2019/20 «Уніон» посів 12-те місце із лише 41 голом у своєму активі – менше було лише у трьох команд, дві з яких вилетіли. В середньому команда швейцарця наносила лише 4 удари у площину воріт в одному матчі, а середній xG команди зупинився на показнику 0,34.
Із загальним xG 46,9 «Уніон» забив 50 голів наступного сезону, ідентична ситуація була і у сезоні 2021/22 (47 xG, 50 голів), а минулої кампанії 51 м'яч припав на 37,9 очікуваних голів. Змінювалася лише позиція берлінців у турнірній таблиці – вони постійно рухалися вгору.
Поточний сезон у чемпіонаті Німеччини команда Урса Фішера розпочала із двох перемог з рахунком 4:1, але згодом вже двічі програла. Участь у Лізі чемпіонів також скерує сезон команди у логічне русло, але вже на дистанції «Уніон» не лише став головним клубом Берлін, а й серйозним суперником у Бундеслізі, у матчах з яким і «Баварія», і «Дортмунд» вже не раз втрачали очки.
Тепер «Уніон», який ще 15 років тому готувався до матчів з брауншвейгським «Айнтрахтом», «Вупперталером» та «Вакером» із містечка Бурґгаузен, проводить передматчеву розминку на «Сантьяго Бернабеу» перед зустріччю із найуспішнішим клубом в історії Ліги чемпіонів.
Утопія, в яку не повірив би ніхто ні 15, ні 5 років тому.
Влітку «Уніон» смачно підсилився: прийшли Бонуччі (!) та Ґозенс, в оренду приїхав гравець «Челсі» та рекордний трансфер «Лідса» в історії
Також тоді ніхто б не повірив, що так скоро у складі «Уніона» гратимуть футболісти міжнародного рівня. Напередодні дебютного сезону у Лізі чемпіонів берлінський клуб дуже серйозно підсилився, хоч і витратив на трансфери лише 32 млн євро.
Найдорожчим придбанням берлінців став Робін Ґозенс, який у минулому сезоні виходив у матчі фіналу Ліги чемпіонів за «Інтер». 29-річний німець вперше у своїй кар'єрі грає у Бундеслізі та вже непогано розпочав – має 3 голи у стартових чотирьох поєдинках.
Центральний захисник Діогу Лейте, який минулого сезону грав за «Уніон» на правах оренди, цього літа оформив повноцінний трансфер з «Порту» за 7,5 млн євро. Центрфорварди Кевін Фолланд, Міккел Кауфманн та Бенедикт Холлербах прийшли з «Монако», «Копенгагена» та «Веена» відповідно, а в оренду приїхали Бренден Ааросон з «Лідса», Датро Фофана з «Челсі» та екс-футболіст «Вест Гема» Алекс Крал, який минулий сезон провів у «Шальке».
Цікаво, що «Уніон» також підсилився двома гравцями із «Герти» – іншого берлінського клубу та фактично ворога «сталевих». Опорника Люку Тузара підписали всього за 2,8 млн євро (у 2020-му переходив у «Герту» за 25 млн євро), а голкіпер Александер Шволов прийшов на правах вільного агента.
Втім, безумовно найзірковіше підписання «Уніона» влітку 2023-го – це Леонардо Бонуччі. Італієць зі скандалом залишив «Ювентус», в якому заробив статус легенди світового футболу та мав декілька пропозицій з Серії А, але «Уніон» із Лігою чемпіонів виявився пріоритетним варіантом для 36-річного центрбека.
Бонуччі в «Уніоні» – навіть звучить фантастично. Але це реальність. Капітан берлінців Крістофер Тріммель розповів The Athletic цікаву історію напередодні матчу у Мадриді: «Минулого тижня ми сиділи у роздягальні і говорили про «Бернабеу». Хтось запитав у Лео: «Ти колись грав там?». Тріммель, коли називав відповідь Бонуччі, голосно розсміявся: «Він сказав, що грав там аж 5 разів!».
Сам Бонуччі 5 разів грав на «Бернабеу», а на рахунку «Уніона» поки що жодного матчу в ЛЧ.
Але головні герої «Уніона» – не новачки. Капітан із клубом вже 9 років, 32-річний центрфорвард грав у німецьких низах, а зараз дає інтерв'ю про збірну Німеччини
«Уніон» – це клуб із традиціями. Неймовірна фан-база, історії про здачу крові, понад 2000 вболівальників, які брали участь у реновації стадіону, привітання водія автобуса у офіційному твіттері – усе цю романтику і клуб, і фанати відчайдушно стараються зберегти, але навіть на футбольному полі у команди достатньо історій, які змушують нею захоплюватися.
Наприклад, все той же капітан Тріммель приєднався до «Уніона» ще у далекому 2014-му, вже тоді виводив команду у деяких матчах з капітанською пов'язкою та пройшов із нею майже весь шлях у другому дивізіоні до виходу у Лігу чемпіонів.
Крістофер, поряд з усіма своїми футбольними досягненнями, улюбленець фанатів ще й через свою особистість. Сам австрієць називає себе «неординарним» футболістом, адже любить татуювання (його дружина – тату-майстер), їздить на американському чоппері Harley-Davidson та ходить на панк-рок концерти. У Тріммеля є тату із кількістю вболівальників «Уніона», він разом із ними та керівництвом клубу обговорював ціни на пиво та ковбаски на стадіоні та загалом постійно спілкується з фанатами і вислуховує їхню думку.
У лютому йому виповнилося 36, він вже не є безальтернативним гравцем стартового складу, але саме його асоціюють з усіма командними успіхами протягом останніх років.
Ще одна місцева зірка – 32-річний Кевін Беренс. У своєму активі німець має понад 150 матчів за різні клуби Регіональної ліги (четвертий за ієрархією дивізіон Німеччини) та майже 100 матчів у другій Бундеслізі. Влітку 2021-го «Уніон» безкоштовно підписав Беренса після того, як у нього завершився контракт із друголіговим «Зандгаузеном».
У еліті німецького футболі Кевін дебютував у 30 років, вже минулого сезону забив 8 голів у Бундеслізі, а цього року його вже сватають у збірну Німеччини – після хет-трику у ворота «Майнца» в першому турі. Всі три м'ячі Беренс забив головою (цікаво, що 7 із 9 голів цього сезону гравці «Уніона» забили саме головою), а після матчу за традицією сів на свій велосипед та поїхав додому.
Ажіотажу стосовно його пересування на двоколісному Беренс не розуміє: «Я їжджу на велосипеді додому або на тренування ще з тих пір як граю за «Уніон». Не очікував та посміявся, що це створило такий бум».
У цьому контексті цікаво згадати колишнього форварда берлінців Макса Крузе, який на тренування команди приїжджав на Lamborghini Urus.
***
У 2022 році журналіст Кіт Голден випустив книгу під назвою «От лайно! Ми рухаємося вгору!» про «несподіваний підйом повстанського футбольного клубу Берліна». Одна із найкращих цитат у ній належить працівнику медіа-команди «Уніона»: «Ми не повинні були бути настільки успішними! Ми не повинні були бути клубом Бундесліги... Мені подобалося, коли ми грали проти резервної команди «Вольфсбурга».
«Іноді ловлю себе на думці, що все відбувається дуже швидко. Але ми не можемо сповільнити цей процес», – говорить про фантастичний шлях «Уніона» Крістіан Арбайт, клубний директор з комунікацій та водночас диктор стадіону «Штадіон ан дер Альтен Фьорстерай».
Арбайт – ще один завзятий вболівальник команди, який був на трибунах, коли на матчі «Уніона» ходили 700 вболівальників. Тепер берлінці розпродали 60 тисяч сезонних абонементів, їхній річний оборот наближається до 200 мільйонів євро, у складі команди грає Леонардо Бонуччі, а суперники в Ліги чемпіонів – «Реал» та «Наполі».
Шкода лише, що матчі ЛЧ «Уніон» гратиме не на своєму «Альтен Фьорстерай», а на берлінському «Олімпіаштадіоні». Тріммель зізнався, що хотів би грати на рідному та атмосферному стадіоні, але розуміє рішення президента дати можливість більшій кількості вболівальників відвідувати зустрічі Ліги чемпіонів. Вже сьогодні на матчі із «Брагою» очікують аншлаг – 74 тисячі вболівальників.
Фото: Maja Hitij, Stuart Franklin/Bongarts, Jörg Carstensen/picture alliance/Global Look Press, DANIEL ROLAND/AFP/Global Look Press,
