Династії арбітрів УПЛ: Монзуль, Балакін, Шандор та інші, чиї родичі були суддями або працюють в структурі УАФ
Показові родинні зв'язки.
З нового сезону Премʼєр-ліга поповнилась групою молодих арбітрів, які тепер обслуговують її матчі. Логічний процес омолодження суддівського корпусу супроводжується знайомою тенденцією – такою невдячною та стресовою справою як судити український футбол займаються в тому числі близькі родичі колишніх арбітрів та/або функціонерів УАФ.
Досвідчені вболівальники не дадуть збрехати, пригадавши хоча б такі сімейні підряди суддів як Дердо чи Грисьо. В новому сезоні таких прикладів теж вистачає.
Микола Балакін
Найяскравіший приклад в переліку. 34-річному арбітру на роду написано судити, адже його батько Олександр та дідусь Микола теж були арбітрами в радянські часи. Про дідуся навіть можна зустріти інформацію, що це перший український рефері категорії ФІФА. Та й загалом обидва родичі Миколи після активної карʼєри арбітра очолювали суддівські комітети на різних рівнях.
Втім, в інтервʼю Tribuna.com кілька років тому сам Микола розповідав, що не горів бажанням судити, а спочатку прагнув стати футболістом. Але карму не проведеш.
Олександр Шандор
Шандор – гучне прізвище в українському футболі, яке теж належить династії. 34-річний Олександр є сином Андрія Шандора, який обслуговував матчі УПЛ в нульових, а сьогодні працює в комітеті арбітрів УАФ спостерігачем арбітражу. Дідусь Олександра, Арпад Шандор, був радянським футболістом, який в 60-70-х роках минулого століття виступав у чемпіонаті УРСР за різні західноукраїнські команди.
Олексій Деревинський
З 2020 року матчі УПЛ обслуговує син багаторічного арбітра Премʼєр-ліги Олега Деревинського, піком карʼєри якого був фінал Кубка України 2009/10 між «Таврією» та донецьким «Металургом» (в тому матчі він показав дві червоні гравцям сімферопольців). Сьогодні Олег також є спостерігачем арбітражу УАФ.
Ярослав Козик
Представник Мукачева серед суддів УПЛ на фоні вже згаданих колег має менш іменитого родича у суддівстві, але все ж має. Батько Ярослава Василь є відомим футбольним функціонером на Закарпатті. В минулому футболіст, він після карʼєри гравця взявся судити, дорісши до матчів вищої ліги, щоправда, в статусі асистента арбітра. Також працював делегатом ФФУ, а сьогодні входить у виконком Асоціації ветеранів футболу України.
Сергій Задіран
30-річний Сергій є якраз одним із тих молодих арбітрів, яких із цього сезону підвищили до рівня суддів УПЛ. Правда, поки він обслуговував матчі Премʼєр-ліги лише в статусі четвертого рефері. Тому ще попереду спроба перевершити досягнення батька, також Сергія, який в нульових відсудив майже сотню матчів вищої ліги. Сьогодні Сергій Задіран-старший є членом комітету арбітрів УАФ та спостерігачем арбітражу, а раніше також працював заступником центру ліцензування асоціації.
Катерина Монзуль
Перериваємо серію родинних звʼязків у форматі «батько-суддя і син-суддя» прикладом Катерини Монзуль. Ні батько, ні матір 42-річної судді не працювали арбітрами у футболі, натомість таким був її дядько Володимир Воргуль. Він в минулому обслуговував матчі вищої ліги як лайнсмен, а згодом привів у цю професію й племінницю, якій судилось стати однією з найкращих.
Віталій Романов
43-річний Віталій сьогодні є одним з лідерів суддівського корпусу УПЛ. Принаймні, за досвідом. Цікаво знати, чи не викликає це заздрощів у його молодшого брата Дениса, який вслід за ним взявся судити, але наразі трудиться лише в ролі асистента, нехай і також на рівні Премʼєр-ліги.
Клим Заброда
А це випадок, коли старший родич арбітра УПЛ суддівського досвіду не має, але зате має багате резюме функціонера. Батько Клима Василь Заброда багато років пропрацював у ФФУ на різних посадах. Це і технічний директор, і заступник голови комітету з розвитку футболу у регіонах, і член комітету з атестації клубів. Ну і найважливіше – він був членом виконкому та президії ФФУ в часи, коли організацію очолював Григорій Суркіс.
Назар Дьордь
Наостанок ще один представник нової хвилі арбітрів УПЛ, який теж поки після підвищення обмежується статусом четвертого арбітра. Випадок 31-річного Назара перегукується з прикладом Ярослава Козика. Його батько теж знаний функціонер у закарпатському футболі, а саме очолює ужгородську ДЮСШ з цього виду спорту. Правда, на відміну від Василя Козика, Вадим Дьордь в минулому не судив. Зате мав тренерську карʼєру, очолював зокрема збірну України U-15, а згодом пішов працювати у центр ліцензування УАФ.
Фото: Уніан, «Динамо», УАФ, «Гірник-Спорт»
