Поліграф — недоведений наукою метод, який слабко регулюється юридично. Але по своєму дієвий

«Якщо арбітр не пройде поліграф – він не повернеться до роботи». Це коротке пояснення реформи суддівства в українському футболі словами ініціатора, нового президента УАФ Андрія Шевченка.

Два місяці ця тема обговорюється публічно, ділячи футбольну спільноту на її прихильників та противників. Одні бачать у детекторі брехні можливість подолати корупцію в середовищі рефері, інші — сумнівний метод з такими ж перспективами.

Іронія в тому, що поліграф за своєю суттю водночас може підтверджувати та заперечувати обидві позиції. Tribuna.com пояснює цей метод з наукової точки зору та юридичної.

Поліграф виявляє брехню через фізіологічні реакції людини. Але наукою ця кореляція не доведена

Поліграф — це пристрій, який приєднується до людини та різними каналами реєструє (звідки й назва методу) її психофізіологічні реакції під час допиту. До таких реакцій належать тембр голосу, дихання, потовиділення, частота серцевих скорочувань, тремор.

Вважається, що сукупність зібраних даних може виявляти брехню людини, відштовхуючись від зміни її психофізіологічних реакцій при відповідях на запитання.

От тільки цей метод після років досліджень та використання досі немає остаточного схвалення науково.

«Це застаріла методика, що має слабке наукове підґрунтя», - пояснив у коментарі Tribuna.com науковець-патофізіолог Віктор Досенко.

Річ у тому, що на роботу поліграфа впливає багато не повʼязаних між собою чинників, які в підсумку можуть викривлювати результати. Показники можуть різнитись залежно від екзаменатора, інтерпретації даних і навіть обладнання. Не існує стандартизованого методу проведення тестів на поліграфі, що призводить до невідповідності результатів.

До всього зміна психофізіологічних реакцій під час допиту не завжди може означати брехню. Це також може відбуватись через стрес, тривогу, страх, збудження, викликані не спробою щось приховати. Тому наукою досі не доведена кореляція між цими фізіологічними реакціями та обманом.

Це також наслідок того, що поліграф вразливий до маніпуляцій. Як з боку екзаменатора (порядок і подача запитань), так і з боку допитуваного (імітація реакцій — дихання, тембр, тремор). Через це самі поліграфологи ділять реакції людини за ступенями достовірності.

Попри це звʼязок між брехнею та фізіологічними реакціями людини продовжують досліджувати, як і альтернативні методи виявлення неправди. А тим часом у світі продовжують використовувати поліграф, попри всі його недоліки. В тому числі в юридичній площині.

Звільнення через непроходження поліграфа важко оскаржити в суді. Його використання незарегульоване українським законодавством

Нещодавно журналіст Михайло Співаковський поділився інсайдом про прийдешню перевірку футбольних суддів поліграфом:

«Цього тижня (інформація прозвучала 22 березня - Tribuna.com) арбітри, асистенти арбітрів, делегати отримали на свої електронні скриньки повідомлення про згоду на проведення дослідження з використанням поліграфа. Це додаток до угоди, яку арбітри, я так розумію, підписують з УАФ».

А вже цього тижня журналіст Володимир Звєров повідомив, що кілька українських суддів уже навіть пройшли цю перевірку.

Проходження поліграфа найманими працівниками — не нова ідея для України. Так званий детектор брехні широко використовують як у правоохоронних органах, так і, наприклад, у великих компаніях, де цим займаються служби безпеки.

Звісно, за добровільної згоди, але це зазвичай вибір без вибору. Відмовляєшся проходити поліграф — то й не можеш бути працівником.

Але як всі ці моменти регулює українське законодавство? Чи можна такий підхід оскаржити в суді, враховуючи сумнівну користь поліграфа? Пояснює юрист та адвокат Олександр Ніорадзе:

«На сьогодні використання поліграфа регулюється різними інструкціями. Наприклад, є наказ МВС, який регулює можливість використання поліграфа при працевлаштуванні [в органи]. В Бюро економічної безпеки також є такий наказ.

Схожа інструкція є і про судову експертизу. Сказане на поліграфі може слугувати доказом у рамках призначеної судової експертизи, це називається психофізіологічне інтервʼю. Але не всі суди поділяють таку точку зору. Тут однозначної відповіді немає.

Можливість відмовитись від проходження поліграфа передбачена Конституцією. Йде посилання на статтю 28, яка забороняє досліди над людиною без її згоди. А використання поліграфа можна так розцінювати. І це підстава для відмови.

Навіть у вищезгаданих інструкціях є заява про добровільне проходження поліграфа. Але служби безпеки різних компаній, особливо великих (наприклад, «Приватбанк»), все одно часто використовують поліграф при працевлаштуванні. Чи законно це? Швидше ні.

Бо якщо ти відмовишся, тебе можуть не працевлаштувати, але сам факт відмови у роботі на такій підставі є незаконним. Інша справа, що довести, що тебе не взяли на роботу через відмову проходити поліграф, теж майже неможливо.

Тобто, з одного боку українському законодавству не чуже поняття поліграфа та його проходження. Але сфера його використання не до кінця зарегульована».

Це може прямо вплинути й на ситуацію з футбольними суддями. Ніорадзе пояснює — через відсутність в українському законодавстві чіткого статусу особи, яка відмовляється пройти поліграф, є багато питань до того, як їй захистити свої права. Наприклад, якщо її звільнять через відмову проходити детектор брехні, Адже навряд це зроблять саме з таким формулюванням — трудове законодавство має визначений перелік підстав для звільнення.

Попри всі ці напівтони поліграф залишається по-своєму дієвим методом. Але не для виявлення брехні та встановлення правди, а швидше для додаткового тиску. Наприклад, у правоохоронців є практика комбінувати його з іншими методами допиту, аби підвищити його (допит) якість.

Тобто, заявлена мета УАФ перевірити поліграфом доброчесність арбітрів навряд чи досягне успіхів. Але може слугувати тим же елементом пресингу, не враховувати який нечисті на руку судді не зможуть.

Фото: кадр з фільму «Люксембург, Люксембург», Всеукраїнська асоціація поліграфологів, УАФ