Циганков та Довбик гратимуть разом за «Жирону». Ще пʼять клубів з топ-ліг, за які одночасно виступали двоє і більше українців
Назвете, не відкриваючи пост?
Перехід Артема Довбика з «Дніпра-1» в іспанську «Жирону» відбувся офіційно. Окрім факту ще одного українця в Ла Лізі, це означає також обʼєднання двох гравців збірної України в одному клубі з топ-чемпіонату.
Віктор Циганков, який перебрався до каталонської команди минулої зими, навіть анонсував прихід Довбика у соцмережах «Жирони». Всі в передчутті роботи цієї звʼязки в нападі іспанців.
Та цей вайб не новий для українського вболівальника. Зібрали для вас ще пʼять кейсів, коли двоє і більше українців одночасно виступали за команду з пʼятірки топ-ліг Європи.
«Вердер» (Юрій Максимов, Віктор Скрипник)
Першопрохідцями у листопаді 1997 року стали два гравці збірної України, коли Юрій Максимов приєднався до Віктора Скрипника у бременському «Вердері».
Коли Максимов приходив у клуб з «Динамо», Скрипник уже рік після відходу з «Дніпра» як напрацьовував свою спадщину в Бремені, яка в майбутньому приведе його до посади головного тренера «Вердера».
Разом пара українців провела на «Везерштадіоні» насичені чотири сезони, поки той же Максимов не розірвав дует через конфлікт з головним тренером і не перейшов у «Вальдгоф» з другої Бундесліги.
Головний хайлайт їхньої спільної гри у Бремені — це, звісно, Кубок Німеччини у сезоні 1998/99. Детальніше про цей період гри Юрія та Віктора ми писали в окремому тексті.
«Штутгарт» (Артем Кравець, Борис Тащі)
Продовжили справу Скрипника та Максимова також в Бундеслізі. Правда, пара Артема Кравця та Бориса Тащі була набагато менш тривалою. Це трапилось у другій половині сезону 2015/16, на яку Кравець перебрався у Штутгарт, на правах піврічної оренди з «Динамо».
І назвати цей період успішним що для українців, що для команди не вийде. Насамперед тому, що «Штутгарт» за підсумками того сезону вилетів до другої Бундесліги. Ну й Кравець у чемпіонаті забив лише один гол — у першому матчі за нову команду (зате переможний).
Щодо Тащі, то за місяць до приходу Кравця Борис тільки дебютував за першу команду в Бундеслізі, а в наступному сезоні допоміг команді повернутись в німецьку еліту. Щоб одразу ж покинути її.
В сумі Кравець та Тащі у Штутгарті провели всього пʼять матчів Бундесліги, в яких одночасно були на полі. Чотири з них команда програла, один звела до нічиєї.
«Дармштадт» (Артем Федецький, Денис Олійник, Ігор Березовський)
І знову Бундесліга (востаннє в цьому тексті). В сезоні 2016/17, поки «Штутгарт» пробивав повернення в топ-дивізіон, Артем Федецький, Денис Олійник та Ігор Березовський впевнено вели «Дармштадт» назустріч. Тобто, до вильоту з Бундесліги.
Саме для цього доля рандомно звела цих трьох українців на різному етапі карʼєри в скромному Дармштадті. Федецький прийшов вільним агентом з напівмертвого «Дніпра», Олійник — таким же чином з «Вітесса», а вихованець «Оболоні» Березовський — точно так само з бельгійського «Льєрса».
Результат — теж майже однаковий. Березовський не зіграв жодного матчу за «Дармштадт», Олійник пропустив півсезону через травму, зігравши лише у чотирьох поєдинках (жодного повного), а от Федецький відірвався за всіх трьох — 17 матчів і навіть один асистент.
В підсумку, так щоб одночасно на полі, то українці провели лише три гри. Це коли Федецький та Олійник ще на старті сезону зіграли проти «Кельна», «Хоффенхайма» та «Шальке». Вийшло не дуже — дві поразки та нічия. Промовисто і не дивно, що після вильоту усі троє покинули Дармштадт.
«Леганес» (Андрій Лунін, Василь Кравець)
Для Ла Ліги не в новинку спостерігати двох українців у одній команді. В сезоні 2018/19 «Леганес», який у попередній кампанії ледь уникнув вильоту, взяв у річну оренду в «Реала» молодого Андрія Луніна, який того літа тільки перебрався в Мадрид із «Зорі». А через пів року йому до пари викупив у «Луго» Василя Кравця.
Тобто, разом в одному клубі Андрій та Василь перебували лише пів сезону. Й так мало, так ще й на полі одночасно опинились лише у двох матчах в кінці чемпіонату. Це коли «Леганес» програв «Атлетіко» (0:1) у 27-му турі та «Уесці» у 38-му (1:2).
Нічого дивного. Лунін ще тоді почав гріти лаву запасних в Іспанії, а Кравець в тому сезоні частіше не потрапляв до заявки на матч, ніж навпаки, зігравши загалом лише шість ігор в тому розіграші Ла Ліги за «Леганес».
«Аталанта» (Руслан Маліновський, Віктор Коваленко)
Найсвіжіший приклад, який був останнім таким до нинішнього трансферу Довбика. Але він не виділяється з більшості прикладів у цьому переліку. Тобто, пара Руслана та Віктора в «Аталанті» не залишила помітного сліду.
Утворилась вона взимку сезону 2020/21, коли клуб з Бергамо, за який уже півтора року виступав Маліновський, підписав з «Шахтаря» Коваленка. Що прогнозувало чудовий заміс, особливо для збірної України напередодні Євро-2020. Але очікування не виправдались.
Звісно, мова не про Маліновського. Той сезон Серії А Руслан провів чи не найкраще за період в Італії, закінчивши його у статусі найкращого асистента ліги (11 гольових передач).
Це Коваленко у команду Гасперіні не вписався. За неї він зіграв лише один єдиний матч в ті пів сезону 20/21, коли вийшов на останні три хвилини матчу 28-го туру проти «Верони».
Найіронічніше те, що вийшов він якраз замість Маліновського. Тобто, Руслан та Віктор не зіграли жодного матчу за «Аталанту», в якому б одночасно перебували на полі. Не судилось.
Фото: imago sportfotodienst / Globallookpress.com, «Штутгарт», «Дармштадт», «Леганес», «Аталанта»
