7 найцікавіших тактичних ходів на ЧС-2022
Олег Барков розповідає та показує.
Говорити про великі тактичні напрацювання на чемпіонатах світу чи Європи досить складно. У тренерів збірних не так багато часу, щоб відточити ті чи інші тактичні моделі, тож у матчах на мундіалі найчастіше на перший план виходять інші речі – мотивація, ситуативні рішення тренерів під суперника, клас та форма гравців. А тим більше на чемпіонаті світу в Катарі, де підготовка більшості команд зайняла критично мало часу – лише один тиждень.
«На жаль, багато хто забуває, що ми не клуб, у якого повно часу на тренування. Люди думають, що збірні можуть грати, як «Реал», «Барселона» чи «ПСЖ». Але у нас просто немає часу, щоб досягти їхнього рівня. Вирішальною є абсолютно кожна гра. У клубі можна програти в якомусь матчі, а за тиждень виправити помилки. У збірній такої розкоші немає», – говорив перед початком турніру тренер Сенегалу Аліу Сіссе.
Проте футбол без тактики неможливий. Деякі напрацювання та тактичні прийоми ми на цьому мундіалі все ж таки бачимо. Нижче найцікавіші тактичні ходи, які подарували команди за цей час.
Сміливий стиль гри Саудівської Аравії, висока лінія оборони від Ерве Ренара
Напевно, Саудівська Аравія – головне відкриття групового етапу з точки зору гри. Ерве Ренар не піддався загальному тренду цього мундіалю і не почав закриватися. Він показав, що є справжнім романтиком, відкривав гру в кожному з матчів групового етапу. Навіть з Аргентиною. Звичайно, якостей саудитам явно не вистачало, щоб реалізувати всі задуми свого тренера, але дещо виходило дуже непогано.
У матчі з аргентинцями Саудівська Аравія зненацька здивувала дуже авантюрною моделлю гри, особливо у першому таймі. Лінія оборони азіатів розташовувалась настільки високо, що Мессі та компанія могли ще до перерви знімати всі питання про переможця, але раз-по-раз потрапляли в офсайд. У першому таймі арбітри фіксували 7 офсайдів, загалом за матч – 10.
Можна довго сперечатися про ефективність такої ставки Ренара. Справді, дуже часто саудити залишали позаду себе простір 40-45 метрів на відкритому м'ячі – коли суперник починає атаки без тиску. Але при цьому їм вдавалося створювати ситуативний пресинг у моменти, коли аргентинці ув'язали в центрі поля.
Наприклад, перший гол саудити забили саме так – організували тиск на Мессі, відібрали м'яч та провели результативну атаку.
Завдяки ураганному пресингу Канада замкнула бельгійців на їхній половині поля
Ще один сміливий перформанс – у виконанні Канади. У матчі з Бельгією команда продемонструвала феноменальний пресинг і перевершила суперника за всіма показниками завдяки високому пресингу.
Канадці перейшли на схему 3-4-3. Тим самим Джон Хердман спробував віддзеркалити схему Бельгії та зіграв персонально у пресингу. На всіх ділянках поля канадці тиснули на суперника та змушували його помилятися. Цей підхід бельгійці міксували зі зміщеннями до зон і чудово накривали бельгійців. Деколи вдавалося створювати на полі суперника чисельну перевагу.
Як результат – 41% часу матч проходив на половині поля Бельгії. При цьому бельгійці у володінні були частіше – 54%. Завдяки ураганному пресингу Канада завдала вдвічі більше ударів по воротах (21 проти 9) та дуже гідно програла.
Варто зазначити, що у пресингу Канада була гарною лише у матчі з Бельгією. І хоч у двох інших іграх теж намагалася грати сміливо, результату їй це не принесло.
Оборона Бразилії – близька до ідеалу. Вони не допустили ударів у площину у двох перших матчах і обережно використовують фулбеків
«Ви нам заб'єте скільки зможете, а ми вам – скільки захочемо», – ця знаменита цитата Пеле завжди як ніщо краще характеризувала збірну Бразилії. Але Бразилія Тіте зовсім інша. Це тільки на перший погляд здається, що Неймар і компанія створюють феєрію в атаці і з таким потенціалом можуть не думати про оборону. Насправді Тіте дуже багато уваги приділяє захисту своїх воріт. У перших двох матчах проти Сербії та Швейцарії збірна Бразилії взагалі не допустила жодного удару по воротах від суперників! Це досягнення не вдавалося нікому з часів Франції на ЧС-1998.
З ким у вас асоціюється словосполучення бразильський фулбек? Напевно, це Кафу, Марсело чи Роберто Карлос – всі вони насамперед запам'яталися грою на атаку. Тіте ж вимагає від своїх крайків зовсім іншого, він хоче надійності біля своїх воріт і хорошої готовності до втрати м'яча.
При виході з оборони останні захисники бразильців не прагнуть грати високо. Вони допомагають поступово просувати м'яч, беруть участь у контролі, а за ширину відповідають вінгери. У володінні команда перебудовується на 4-2-4 і якщо не вдається просуватися вперед, то опорник підключається в атаку, а фулбеки грають на одній лінії з Каземіро – виходить щось схоже на 2-3-5.
У матчі з Кореєю важливу роль у володінні відіграв Даніло. Він виконував функції хибного фулбека і допомагав Бразилії протистояти 4-4-2 корейців. Мілітао зміщувався в трійку до Маркіньоса та Тіаго Сілви, а Даніло розташовувався в опорній зоні з Каземіро.
Після втрати м'яча Бразилія перебудовується на 4-4-2 та намагається максимально перекрити центральну зону. Команда розташовується компактно і досить вузько, а останні захисники завжди встигають зайняти свої позиції, що досить важливо для Тіте. Власне тому ми не бачимо їх високо у володінні.
Варто зазначити, що після втрати м'яча Бразилія намагається швидко його повернути собі – у «пентакампеонів» один із найвищих показників індексу PPDA (9,46). Але відсутність балансу між лініями виливається у проблему, яку можуть використовувати сильніші суперники. У Бразилії занадто часто утворюються простори між лініями в перехідній фазі, що той же Модрич може конвертувати це у швидкі атаки.
Гібридна схема США та її пресинг
Якщо говорити про команди за межами топ-8 на мундіалі, то збірна США одна із найцікавіших. Не лише завдяки оригінальним лукам їхнього тренера Грега Берхалтера, але й його цікавим ідеям. Насамперед, це гібридна схема та пресинг.
Для тих, хто трохи стежить за збірною США, не є новиною, що американці роблять ставку на володіння м'ячем. В іграх з Уельсом та Іраном вони перевершили своїх суперників за цим показником – 59% та 51% відповідно. В іграх, де суперники більш-менш рівні їм, вони не соромляться грати у свій футбол. Допомагає гібридна схема. Спочатку американці розташовуються у схемі 4-3-3, але на полі правий захисник Дест приєднується до пари ЦЗ, а лівий Робінсон висувається вище (іноді їх ролі змінюються). Пулішич зміщується в середину до форварда Серджента, а за праву бровку відповідає Тімоті Веа.
Трійка атакувальних гравців при відборі м'яча розташовується вузько і намагається правильно розподілити ролі: Серджент опускається нижче та контролює передачу на опорника, а Веа та Пулішич створюють тиск на лівого та правого центрбеків.
Проти Уельсу все виходило ідеально, поки валлійці не задіяли Кіффера Мура – почали вантажити м'ячі на нього. У матчі з Іраном все було ще простіше – там американцям протистояла четвірка захисників. Але ідеї Берхалтера перекреслили Нідерланди та Луї ван Гал.
Ван Гал – головний тактик цього мундіалю. Він знайшов оптимальні ролі для своїх футболістів, грамотно нейтралізував сильні сторони опонентів
Луї вирішив проблему пресингу США досить легко – Де Йонг приходив до трійки захисників для розіграшу, що ставило американців перед вибором: продовжувати сміливо тиснути на опонентів, при цьому висмикуючи ще одного гравця із середньої лінії, або зберегти компактність у центрі поля і не дозволити нідерландцям використовувати цей простір. Берхалтер віддав перевагу другому варіанту, але гол американці пропустили якраз після невдалого тиску на суперника.
Ораньє грамотно виманювали суперника, користуючись тим, що в них завжди був вільний гравець. Потім переводили м'яч, поки не здобували простір і не розвивали атаку. До голу Депая в матчі з США футболісти Нідерландів зробили 20 передач – рекорд збірної на ЧС.
Тут важливо відзначити кілька моментів: по-перше, чудову гру Де Йонга та розумні дії Клаасена. Френкі проводить відмінний турнір і зовсім не схожий на себе у клубі. Його дії в моменті з першим м'ячем це чудово підтверджують. Спочатку він опустився під розіграш, щоби нейтралізувати пресинг США. Допоміг Тімберу вийти з-під тиску.
А далі ввімкнувся Клаасен. Він спочатку став важливою частиною вертикалізації атаки, коли відкрився під передачу та скинув м'яч на Депая, після чого м'яч перевели на фланг – Думфрісу.
На завершальній стадії саме Клаасен повів захисників, звільнивши простір для Депая, якому потрібно було лише влучити у ворота.
Воістину висококласний матч Ораньє. Але у кожному поєдинку Луї ван Гал готував для своїх опонентів сюрпризи. Зміг нейтралізувати пресинг США та Еквадору, скористався слабкостями американців у просуванні м'яча, створивши для них незручні умови, максимально ефективно використовував своїх футболістів у незвичній для Нідерландів схемі 3-4-1-2 (насамперед, мова про Гакпо, якого тренер перевів у центр). Чи зможе Луї нейтралізувати Мессі?
Грізманн – тінь Мбаппе. Він неймовірно корисний на цьому мундіалі, Дешам максимально ефективно його використовує
Безумовно, Кіліан Мбаппе – звір на цьому чемпіонаті світу, і він є беззаперечним лідером збірної Франції. Але за його голами стоїть титанічна праця Антуана Грізманна, який за обсягом корисної роботи як з м'ячем, так і без м'яча неймовірно здивував.
Гризманн став у цій структурі Дешама тією балансуючою ланкою, яка дозволяє тренеру розв'язати руки Мбаппе та підкреслити його сильні якості. Формально він виконує роль «десятки», але багато працює без м'яча по всьому периметру поля, демонструє дисципліну в оборонних діях та допомагає команді відбирати м'ячі.
Грізманн чудовий у тому, що завжди вмів – відкриватися між лініями, стягувати на себе опонентів і тим самим допомагати Мбаппе. А ще він дуже ефективний у диспетчерських функціях. За чотири неповні матчі Антуан віддав 15 передач під удар, нехай і половина з них – зі стандартів.
Інтелект цього футболіста на найвищому рівні, але ще більше дивує його рішення без м'яча. Він дуже тонко відчуває простір, вміє витягувати захисників, куди одразу вривається Мбаппе.
Ще більше дивує те, як Гризман не цурається чорнової роботи. При обороні він падає у середню лінію та закриває варіанти передач у центрі, працює на підстраховці. У матчі з Данією він грав по Еріксену та ускладнював вихід датчан в атаку. Антуан вміє тиснути на опонентів і непогано це робить. До того ж, його дисциплінована гра на оборону дозволяє Мбаппе отримувати більше часу на відпочинок – Кіліан не бере участі в обороні та економить сили на ривки в останній третині матчу (що в нього чудово виходить).
На тлі Мбаппе і Жиру Грізман не результативний (всього 1 асист), але при цьому дуже корисний Дешаму у всіх фазах гри.
Сім команд на груповому етапі тричі змінювали схему, у плей-офф пройшов лише Сенегал – Аліу Сіссе показав гнучкість і знайшов важливу роль для Ідрисса Гує
Бельгія, Уругвай, Мексика, Іран, Еквадор, Данія та Сенегал – всі ці команди поєднує один факт. В кожному із трьох матчів групового турніру ЧС-2022 вони використовували три різні схеми. Але лише африканська команда змогла вийти із групи.
Успіх Сенегалу – тренерське досягнення. На батьківщині Аліу Сіссе називають Ель Тактіко за його розумні тренерські рішення, які дозволяють досягати результату. Так було й у Катарі.
Глобально Сенегал – посередня команда, особливо без травмованого Мане. Африканці не показали себе у позиційній грі, не продемонстрували ефективного пресингу, навіть без м'яча зіграли класно лише у матчі з Нідерландами, де повністю нейтралізували Де Йонга. Усе вирішували деталі, якими вміло керував Сіссе.
З втратою Мане головною зіркою Сенегалу став Ідрісса Гує. У 80-х його б називали персональником, він виконував важливу функцію нейтралізації головних зірок опонентів і часто опиняється у Сіссе на різних позиціях – залежно від контексту матчу і тієї функції, яку належить виконувати.
У матчі з Нідерландами Гує грав «десятку» – несподівано, але лише на перший погляд. Сіссе вирішив підлаштуватися під Ораньє і випустив на поле одразу трьох центрхавів оборонної спрямованості. Роль Гує полягала в тому, що він повинен був закривати Де Йонга і заважати йому будувати атаки. З урахуванням того, що Френкі часто йшов до захисників, Ідрісса йшов за ним.
Аналогічну роль, лише на позиції «вісімки» у схемі 4-1-4-1, Ідрісса Гуйє виконував у матчі з Еквадором. Там він вимикав із гри Мойсеса Кайседо.
Більше того, ця роль Ідрісса не є ексклюзивом для ЧС-2022. Раніше Сіссе вже приклеював його до лідерів команд в інших матчах. Наприклад, аналогічно хавбек діяв на позиції лівого хавбека у фіналі Кубка Африки проти Єгипту, щоби закрити Мо Салаха.
Гуйє, завдяки своїй витривалості, може виконувати великий обсяг роботи. І тренер просто підлаштовує його функціонал під ті завдання, які потрібно виконати. А в оборонній роботі Ідрісса на високому рівні. Важливість хавбека для Сенегалу показав матч із Англією у плей-офф – Ідрісса його пропускав через дискваліфікацію, а африканці вилетіли з турніру без шансів.
Фото: Marcio Machado/Global Look Press
