НЗЛД-ЗМЛ. №3. 31.08. Аморфний Челсі. Звільнення Паркера. Жадібна УПЛ.
1. Саутгемптон 2:1 Челсі
Стан газону. Якщо певні клуби грішать тим, що залишають висоту трави на своєму стадіоні на максимально дозволеному рівні, щоб м’яч рухався повільніше, то Саутгемптон притримувався стратегії мінімальної кількість трави на полі. Вже на 16-ій хвилині Зієш відчув нерівномірність цього покриття, коли здорово відчепився від захисників та намагався пробити з 11 метрів, але м’яч, після передачі Хаверца, відскочив занадто високо від газону. З плином часу зеленого кольору було все менше, як і шансів у Челсі здобути очки.
Схема Челсі. Я б не загострював на самій схемі Челсі уваги, якби наш вельмишановний коментатор Ігор Бойко до 6-ої хвилини, не намагався розібратись, за якою схемою грають лондонці. Він прийшов до висновку, що це класична 4-3-3 з трьома півзахисниками в лінію. Я не погоджуюсь з таким заключення.
На початку матчу, Челсі грало за схемою 4-2-4, в певних моментах навіть на 3-3-1-3, адже в першому таймі був дисбаланс між атакувальними діями флангових захисників. Кукурелья піднімався вище, в той час, як Аспілікуета дуже рідко атакував праву бровку до кінця. Можливо Тухель розуміючи, що Сезар буде менш активним в атаці і випустив разом Стерлінга і Зієша, які часто опинялись, як 2 вінгери на одному фланці.
В другому таймі, коли на 66-ій хвилині Тухель зробив заміни, щоб рятувати матч, схема була схожою вже на 4-1-5, і одного футболіста в центрі поля було занадто мало, щоб зв’язати захист з атакою. Під кінець матчу це виглядало, як дві окремі команди? шириною від флангу до флангу і довжиною в 15 метрів між якими було 20 метрів вакууму.
3 голи. Атака, яка завершилась голом Стерлінга – це ідеальна демонстрація того, для чого Тухелю потрібні активні латералі. Кукурелья жодного разу не доторкнувся до м’яча за всю атаку, але він пробіг 70 метрів, щоб вивести центрального захисника зі своєї зони і дати коридор для Гаверца. Далі все елементарно, простріл і з другої спроби – гол.
Перший гол Саутгемптона. Наскільки Челсі боялись стандартів Саутгемптона, в першу чергу це стосувалось кутових та аутів. Нерідко були ситуації, коли 11 гравців Челсі в штрафній зоні чекали вкидання ауту від Салісу. І тут теж. Ворд-Праус - знаний майстер кутових, всі його подачі були направлені в штрафний майданчик, але це не означає що потрібно повністю кидати зону підбору. І в результаті, 18-тирічний Лавія кладе м’яч у сітку, в той момент коли 10 гравців Челсі знаходяться в своїй штрафній.
Другий гол Саутгемптона показує, чому правий захисник з Зієша слабкий. Зіграй Зієш, маючи підстраховку за спиною, щільніше, і не було б ні прострілу, ні голу.
Цю гру можна прокоментувати однією фразою, яку використав коментатор цього матчу «Це був матч, чи це глина». (В оригіналі замість матч – м’яч).
2. Відставка Скотта Паркера.
Звільнення Скотта Паркера з Борнмута протягом сезону, або в кінці нього, очікувалось з ймовірністю +-90%. Команда, на фоні інших новачків, пасла задніх у адаптації складу до Прем’єр Ліги. Всього 5 трансферів, і тут навіть не питання в тому скільки команда витратила грошей. Якість цих футболістів не відповідає амбіціям команди, якщо вона звичайно збирається залишатись в АПЛ.
В успішних сезонах Паркера у ролі головного тренера – у команді був гравець в атаці, який здатний знаходити та, що важливо, реалізовувати моменти та не поступався захисникам суперника в рівні гри.
За свою 5-тирічну тренерську кар’єру Скотт Паркер був головним тренером трьох команд – Борнмут 21/22, Фулхем – 19/20,20/21 та Тоттенхем U18 – 17/18. З яких провальним є лише сезон 20/21 у Фулгемі в АПЛ.
В Борнмуті в сезоні 21/22 у Паркера був Соланке, який сезон забив 29 голів, тобто 39% голів всієї команди. В Чемпіоншипі для Соланке це був вже другий сезон з 10+ голів, але в АПЛ такої результативності поки немає, і в найближчому майбутньому не очікується. 4 голи в 64 матчах.
У Фулхемі, який грав в Чемпіоншипі, в сезоні 19/20 на вістрі атак був Мітровіч, який видав 26 голів з 64 командних – 40% всі забитих мячів. (Для розуміння що 39% і 40% це значний показник, Варді в чемпіонському сезоні за Лестер, забив 24 голи з 68-ми командних – 35%, і на той момент він вважався найкращим форвардом Англії, або Мітровіч і 43 голи за Фулхем в минулому сезоні – це теж 40% від 106 командних).
Навіть в Тоттенхемі U18 у Паркера був свій «улюбленець» - Ріо Гріффітс, який забив 27 голів в 20-ти матчах (47%) та став найкращим бомбардиром того розіграшу, друге та третє місця зайняли Мейсон Грінвуд та Ентоні Гордон, яких ми знаємо по виступах вже в АПЛ. Гріффітс після цього перейшов до Ліону, де пограв за другу команду та в минулому сезоні перебрався до Донкастера.
Мораль: може, щоб Паркер менше балакав, йому треба було купити хорошого центрфорварда? Сенесі, Нету, Фредерікс, Ротвелл, Таверньє - це все не про реалізацію моментів в чужій штрафній.
Найкращий варіант, як на мене, міг бути Белотті, бо топ клуби АПЛ вже ним не цікавились, після спаду в Торіно, а Рома брала Андреа явно не в основу. В трансфері італійця ключовим було б питання - чи хоче Белотті грати за Борнумут.
Ще один варіант - найкращий бомбардир Ередивізії 20/21 та Прем’єр Ліги Шотландії 21/22 Георгіос Якумакіс, який за Венло забив 26 голів. Венло, який в тому сезоні боровся за збереження прописки в еліті, але боротьбу все таки програв. Зараз Якумакіс переважно виходить на останні 15-20 хвилин у матчах чемпіонату Шотландії та навіть так встиг забити 2 голи.
Також, як варіант, можна було б підписати Тьємму Пуккі, який гарантовано дав би 10-15 голів за сезон навіть в АПЛ.
Тепер ми вже ніколи не дізнаємось, яким був би цей Борнмут Скотта Паркера, а у всьому винні «русскі».
3. Сайти футбольних чемпіонатів.
Я зараз готую матеріал про один команду із Серії А, тому був вимушений шукати детальну статистику по матчах Серії А. Ви колись скачували match report із сайту Серії А? Наскільки там все деталізовано.
Після цього, в одному з відео українських блогерів я почув, як прозвучало порівняння аналітики матчу Чорноморець – Верес з твором школяра «Як я провів літо». Я вирішив зайти, подивитись, чи все так погано. Все навіть гірше. Вся інформація по матчу - автор голу, заміни, стартові склади, жовті картки та особисте відношення автора статті до подій на полі, можливо, той хто писав текст, навіть не бачив самого матчу.
Скажете, «війна в країні, нікому немає діла до футбольної статистики», а чому тоді такий підхід зберігається з року в рік? Чому навіть, якщо такий «допитливий вболівальник» як я, але з іншої країни, захоче подивитись: як зіграли Минай – Колос, яка модель гри Ярослава Вишняка та скільки ключових передач зробив Сергій Мякушко – він не зможе цього зробити? А все просто, для УПЛ вести статистику – це додаткова стаття витрат, а отже менші прибутки. Гроші керують нашим футболом, точніше їх відсутність. Навіть така дрібниця (хоча, напевно, далеко не дрібниця) популяризує український футбол. Чи ми хочемо опуститись до рівня сайту ліги Албанії, де в стартових складах команд на офіційному сайті є пропуски?
Посилання
Найближчим часом я проведу дослідження інформативності сайтів всіх вищих європейських ліг. Наскільки повною є інформація по команді, чи є детальна статистика по кожному матчу, кожній команді, кожному гравцю. Чи буде Вам цікава така інформація?
