Іван Піддубний - вічний символ незламності та всесвітньої сили України!
Піддубний народився в день Івана Апостола 1871 року в родині запорізьких козаків в селі Красенівка Золотоніського повіту Полтавської губернії (Золотоніський район Черкаської області, Україна). Маючи велику родину, Піддубному-старшому було важко її забезпечувати, тому Іван був змушений покинути батьківський дім, не доживши до 20 років. У юності Піддубний сім років працював слюсарем у портах Севастополя та Феодосії, отримавши прізвисько Івана Великого. У Феодосії Іван почав займатися з гирями, брав участь у кількох боротьбах. Десь приблизно в 1897-1898 роках він почав їздити з цирковими гастролями і виступав спочатку в Севастополі, а потім і на київських аренах.
Десь у 1903 році Піддубний приєднався до петербурзького атлетичного клубу, з яким брав участь у чемпіонатах світу в Москві та Парижі. У 1905 році він став чемпіоном світу з боротьби в Парижі, а пізніше відвідав Італію, Алжир, Бельгію, Берлін, вигравши чемпіонат у Ніцці. У 1906 році Піддубний виграв ще два чемпіонати світу в Парижі та Мілані.
У 1907 році Георг Хакеншмідт бачить чотирьох сильних борців: Констана Ле Марена, Станіслава Збишко, Івана Піддубного та Джо Роджерса. Усі четверо кидають виклик Хакеншмідту, і він погоджується змагатися з найсильнішим із них, що має визначити турнір. В Англії Хакеншмідт відвідує матч між Збишко та Піддубним, який Збишко виграє шляхом дискваліфікації.
Перш ніж повернутися додому в Красенівку в 1910 році, він також виграв ще кілька кубків світу у Відні, Парижі та Франкфурті.
Іван неодноразово перемагав на «Кубках світу» з греко-римської боротьби серед професіоналів, у тому числі на найавторитетнішому з них – у Парижі (1905–08). У 1925–27 роках виступав у Німеччині та США.
За даними Красенівського музею, він не розтратив гроші, зароблені в боях, а після повернення додому придбав 200 га (490 десятин) землі, дві хати в сусідньому селі Богодухівка, невеликий магазин, маслобойку, два млини, один з який знаходився в Оржиці (нині місто Полтавської області). Приблизно в той час він одружився вперше. Десь у 1913 році Піддубний брав участь у ще одному чемпіонаті світу в Москві, де став другим чемпіоном. Саме тоді його дружина пішла від нього до іншого, забравши його золоті медалі.
Під час гастролей у Ростові Іван знайомиться зі своєю майбутньою другою дружиною, з якою одружується в 1923 році. У 1920-х роках він подорожував Сполученими Штатами, залишаючись непереможеним, відвідуючи Нью-Йорк, Лос-Анджелес, Філадельфію, Чикаго, Сан-Франциско.
Під час свого туру в Сполучених Штатах він був змушений битися фрістайлом як його суперник. У 56 років Іван переміг на конкурсі краси серед чоловіків у США. Не зумівши забрати з банку свої зароблені півмільйона доларів (потрібно бути громадянином), він поїхав додому. З урахуванням інфлянції та процентів цей капітал нині вартує $10-ки мільярдів, а з урахуванням експірієнсу перемог який дарував американцям та світовій спільноті Піддубний у ті тяжкі часи - його внесок для розвитку та становлення ідей демократичного світу є безцінним.
Пізніше Іван продовжував виступати в російських цирках, нарешті пішовши на пенсію у віці 70 років. Свій останній прощальний виступ він дав у Тульському міському цирку в 1941 році. Після виходу на пенсію разом з дружиною оселився на Кубані, купивши в Єйську двоповерховий будинок із садом.
А останній бій проводить у віці 70 років. Після завершення кар'єри він перебрався на Азовське море і прожив до самої смерті - 77 років. Піддубний все життя підтримував професійне суперництво з борцем Станіславом Збишко. Він помер непереможеним 8 серпня 1949 року в місті Єйську на кубанщині якє заснувало українське козацтво - що в ті часи заселяли та створювали міста на пустотах євразії, надихаючись перемогами Піддубного вони заснували потужний український Зелений Клин з містами Владивосток, Cпаське, Хабаровське..