Єдиний успішний плей-оф збірної України: спогади Селезньова, Кравця, Федецького та Шевчука
«Я тоді практично не міг спати».
Сьогодні збірна України провела перший вирішальний матч – півфінал плей-оф відбору на Євро-2024 з Боснією та Герцеговиною. Наша команда перемогла, забивши двічі на 85-й та 88-й хвилині, а 26 березня команда Реброва зіграє фінал з проти збірної Ісландії.
Історично так склалось, що збірна України лише один раз успішно пройшла стадію плей-оф – вийшла на Євро-2016, пройшовши Словенію.
Дарина Калінчук поспілкувалась з учасниками тих матчів – Євген Селезньов, Артем Федецький, Артем Кравець та В'ячеслав Шевчук згадали свої емоції, провокації гравців збірної Словенії та атмосферу «Арени Львів».
«У мене вперше за всю мою футбольну кар'єру був такий приємний мандраж»
Перенесемось у 2015-й. Тоді збірна України вдруге в історії потрапила у плей-оф кваліфікації Євро, посівши третє місце в групі з Іспанією, Словаччиною, Люксембургом, Північною Македонією та Білоруссю. І вдруге на цій стадії українцям випала Словенія! Вболівальники, мабуть, холодним потом вкривались, згадуючи, як зі словенцями було в 1999-му – гол Ачимовича з центру поля, «Сашко, де ти гуляв?», засніжений матч-відповідь у Києві.
Артем Кравець пригадує, що перед матчами плей-оф зі Словенією тиску не відчував.
«Була впевненість перед початком цих ігор, що нам під силу, що ми сильніші. Особисто в мене була внутрішня впевненість, що ми вийдемо на чемпіонат Європи.
Для мене це були перші стикові матчі. Ми підходили у ролі фаворитів, а суперник, не в образу збірній Словенії... Але все ж таки на той момент мені здавалося, що ми сильніші, ніж ця збірна».
Перший матч пройшов на «Арені Львів». Всі знають, як у Львові вміють вболівати. У ніч на 15 листопада там творилася історія. Збірна України вийшла на домашній матч в такому складі:
Пятов, Ракицький, Гармаш (Маліновский 80), Рибалка, Федецький, Сидорчук, Шевчук, Селезньов (Кравець 83), Коноплянка, Ярмоленко (Караваєв 90+1), Хачеріді.
«Такі матчі не забуваються, – згадує В'ячеслав Шевчук. – Матч на «Арені Львів» – це фантастична атмосфера. За такої підтримки та з такими вболівальниками ми просто не могли зіграти по-іншому. Провели чудовий матч і вважаю, що могли виграти й з більшим рахунком також».
Для Артема Федецького обидва матчі були особливими.
«Напевно, за всю футбольну кар'єру це такий дуплет матчів, що в мене вперше був такий приємний мандраж. Перший матч грали в рідному Львові. Багато своїх футбольних років там провів і знав підтримку публіки. Це було шикарно, що гра проходила у Львові».
Обидві команди активно стартували. Учасники матчу згадують, як вболівальники вели збірну Україну вперед і на 22-й хвилині Андрій Ярмоленка з подачі Коноплянки нарешті відкрив рахунок, а Євген Селезньов в першій половині другого тайму його подвоїв.
«Це був один з таких епізодів, коли Ярмоленко нарешті дав ту передачу, коли забігання зробив, – жартує Федецький. – Бо я Андрію завжди говорив: «Ти за рахунок мене голи забиваєш за збірну. Зміщаєшся під свої лівеньку-лівеньку». Досі пам'ятаю той гол. Там було переведення, Ярмоленко отримав м'яч, затримав, мені покотив, і Сєля в своєму стилі здорово закрив дальню штангу. Тому вийшов і гарний гол, і, звичайно, емоції класні».
Автор забитого м'яча також пам'ятає ті емоції. «Тільки позитивні емоції. Нормальний гол вийшов. Федя прострілював, а я замкнув. Все памʼятаю, історична подія була», – каже Євген Селезньов.
«Я тоді практично не міг спати»
Якщо у домашньому матчі в збірної України була добряча підтримка від вболівальників, то виїзний поєдинок видався бойовим.
«Після першого матчу ми виграли 2:0, можливо, могли перемагати й більше, але десь трошки все одно нервозність була перед матчем-відповіддю.
Відразу після матчу ми вилетіли на Словенію. Якщо брати в плані психології та емоцій, то це було безпосередньо в матчі-відповіді. Між матчами було 2-3 дні. Я тоді практично не міг спати, – зізнається Артем Федецький. – Преса нагнітає, що Україна не пройшла п'ять плей-оф, в одному з яких була Словенія. Там пропустили, там словенці зрівняли. Я маю на увазі, коли Шовковському з центру поля забили. Потім матч у снігу в Києві. І знову Словенія знову, і стадіон в Мариборі фартовий для них, бо вони там жодного разу не програвали. Нервозність була аж доти, поки ми не пройшли».
На виїзний матч Михайло Фоменко зробив у стартовому складі збірної лише одну заміну – дискваліфікований на першу гру Тарас Степаненко вийшов замість Дениса Гармаша.
Євген Селезньов пригадав, що тренер говорив команді перед матчами зі Словенією: «У Фоменка головне, щоб бійцівські якості були, згуртований колектив, щоб один за одного були. Але хлопці тоді і самі все розуміли».
«У нас в команді при Фоменкові була чудова атмосфера. Він тренер такий дуже спокійний, багато не говорить, але психологічно він нас відчував. Він розумів, що потрібно, як з хлопцями розмовляти, щоб ми були максимально готові», – каже В'ячеслав Шевчук.
У Мариборі відбулась справжня битва за вихід на Євро. Українська команда ще й зіткнулась з провокаціями зі сторони суперника.
«Було їх дуже багато, починаючи з перших хвилини матчу, – згадує Артем Федецький. – Тому матч був емоційно доволі потужний. Розумію, що можливо не такий яскравий, бо збірна такі матчі завжди грала на характері, на емоціях, була командою бійців на футбольному полі. А тут психологічно було не просто.
Балканські команди всі так люблять. Десь і під час матчу сказати, десь і на стандартних положеннях. Як кажуть, для перемоги будь-які методи хороші. У тому плані все було дійсно не по-спортивному, можливо. Але ж нічого не вдієш. Треба розуміти відповідальність. Повестись на провокацію і підвести команду, отримати вилучення і залишити команду вдесятьох – це не дуже правильно. Тому всі повинні бути навіть в психологічному плані професіоналами і робити свою справу.
У нас була чітка ціль – це потрапляння на Євро, і ми зобов'язані були проходити Словенію. Звичайно, ми по складу були цікавіші, ми по грі були цікавіші. У нас підбір футболістів. У нас просто вибору не було. Команди, які слабші, десь намагаються грати на таких моментах, щоб десь того чи іншого гравця вивести з психологічної рівноваги. Десь наступити на стандартах, десь вщипнути чи щось сказати, десь провокувати і щось там плюнути.
Треба бути в першу чергу професіоналом і робити свою справу, а потім тихенько після матчу хай дивляться на табло, які рахунки, хто куди поїхав, хто залишився вдома. Я зараз про це так говорю, але, повірте, в грі, знаючи свій запальний характер, то доволі непросто. Але, думаю, ми з цим справились».
«Історія була не на боці України, але все ж вдалося забити той гол у відповідь. І вже було зрозуміло, що ми на Євро»
Після домашньої перемоги Україна, хоч і приїхала на матч-відповідь в статусі фаворита, без нервів не обійшлось. Словенці вже на 10-й хвилині змогли збити, відзначився капітан Цесар.
«Після першої гри 2:0 було зрозуміло, що втратити такий шанс ми не маємо права.У матчі-відповіді, була тяжка гра, емоційна, бо на кону була путівка на Євро. Історія була не на боці України. У тому плані, що ми ніколи не проходили через стикові ігри, але все ж в кінці гри вдалося забити той гол у відповідь (мова про гол Ярмоленка в компенсований час, – прим. Tribuna.com) зрівняти рахунок на останніх хвилинах. І вже було зрозуміло – ми на Євро».
Згадаєте свої емоції, коли збірна таки змогла пробитись на Євро-2016? Для Артема Федецького першою такою емоцією було психологічне розвантаження.
«Це було щось! Весь емоційний тягар було знято. От емоції до матчу – це нервозність, переживання, налаштування і підготовка. Все дається в знаки в психологічному плані.
Але от це психологічне розвантаження після матчу. Тим паче, що ми забили на останній хвилини і здобули той результат, який нам був потрібен – це путівка на фінальну частину Євро у Франції. Досі згадуєш ті емоції так, ніби це було вчора».
Влітку було Євро-2016, яке збірна України провалила. «Та збірна, яка виходила в плей-оф на Євро, і збірна, яка потім грала на Євро, – дві різні команди. Я не хочу вдаватися в подробиці, але, думаю, це нам і завадило краще виступити на Євро», – відповів на це Євген Селезньов.
Але це вже зовсім інша історія..
***
Артем Федецький очікує на те, що в Зениці також можуть бути провокації зі сторони вболівальників Боснії та Герцеговини.
«Я бажаю нашій збірній так само не звертати увагу на пресу, не звертати увагу на різні провокації, а вони однозначно будуть. Мені здається, що згадають нам і війну, яка відбувається в Україні. Можуть якісь кричалки свої.
Від цього потрібно повністю абстрагуватися, робити свою справу, хлопці розуміють, що вони грають у футболці збірної України. Особисто для мене – це була найвища вершина у кар'єрі. Коли ти одягаєш футболку збірної, незважаючи на те, за який клуб ти граєш. Для мене збірна – це завжди було щось особливе. Тим паче в сьогоднішніх реаліях, коли за тебе вболіває абсолютно вся країна, коли в першу чергу наші захисники будуть дивитися. Я впевнений, що хлопці не підведуть».
Фото: Nogometna zveza Slovenije, інстаграм Андрія Ярмоленка, Panoramic/ZUMAPRESS.com, Uwe Anspach/dpa/Globallookpress.com
