В чому суть претензій до Петракова

Олександр Сажко – про конфлікт тренера з вболівальниками та журналістами, який той сам вигадав.

Після першої перемоги збірної України під керівництвом нового головного тренера від прихильників Олександра Петракова чутно тільки один дуже голосний месседж: «Ну що, критики, отримали! Коли будете вибачатись?» І це досить кумедно спостерігати, тому що більшість претензій, які виникли за останні пару місяців до Петракова або взагалі не пов’язані з якістю гри команди та її результатами, або пов’язані дуже опосередковано.

Це легко зрозуміти. За короткий проміжок часу головний тренер збірної України прийняв стільки контроверсійних рішень та зробив дій і заяв, що все переплуталось. Насправді можна виділити декілька зовсім різних груп критиків тренера:

– ті, хто від самого початку вважає Петракова фізруком, якого не можна було пускати в збірну;

– ті, кому не подобаються кадрові рішення, особливо – невиклик Руслана Маліновського;

– ті, хто вважає, що тренер ображає гравців, обговорюючи їхні недоліки публічно;

– ті, кому не подобається дитяча (прес-конференція перед Фінляндією) або хамська (відповідь на нормальне питання про схему гри) поведінка Петракова.

Скоріше за все, дехто потрапить в кожну або більшість з цих категорій. Особливо ті, хто від самого початку вважав Петракова фізруком, але саме їх взагалі нічого не переконає. Бо це найбільш радикальна група хейтерів, а не критиків (бо це різне).

Все ж таки здається, що більшість належить до однієї або максимум двох груп – і точно не до першої. І головне, що спочатку переважна більшість позитивно сприймала появу Петракова, а критику в кожного вмикала різна риса характеру або момент в поведінці тренера, які той показував з часом.

Якщо говорити за себе, то я належу тільки до останньої групи, кому не подобається саме образливий стиль поведінки Петракова. Останньою краплею були 37 слів тренера перед Фінляндією. До цього позиція була нейтральною – в очікуванні результатів.

Адже все інше не так важко зрозуміти. Можна бути не згодним з рішеннями по складу, але це і справді право тренера. І головне – ми не розуміємо до кінця, що сталось між ним та Маліновським. Відкритість Петракова – це взагалі круто. Хоч ми й не були готові до того, що саме буде за цією відкритістю, але це значно краще, ніж з Шевченком. З цим всім можна жити.

Петраков против Малиновского: кто на самом деле виноват в конфликте

А ось показове ігнорування журналістів, створення конфлікту («ви всі мене ненавидите»), коли його насправді ніколи не було, – це важко сприймати нормально. Обговорення дій тренера і всебічне їх освітлення не є конфліктом, викликаним журналістами або вболівальниками. Це нормальна історія уваги ЗМІ до важливої публічної особи, з якої сам Петраков зробив конфлікт. Величезний тиск був на будь-якого головного тренера збірної України. Різниця тільки в тому, як вони з ним впорались.

Якщо брати Tribuna.com, то в нас були матеріали зовсім різних напрямків: і критичні, і аналітично-нейтральні, і фактологічні, і схвальні або які виправдовують дії тренера. Але Петраков бачить тільки те, що йому не подобається – і йде війною на журналістів, об’єднуючи всіх до однієї купи. Як і його найпалкіші прихильники, які вважають, що ВСІМ критикам вже втерли носа.

Це війна проти всього світу. Хоча далеко не весь світ настільки проти Петракова, що взагалі не хоче бачити його в збірній. Обговорення недоліків не дорівнює автоматичній вимозі звільнення з посади. Принаймні це моя особиста позиція – я не хочу відставки. Не треба намагатись напівтони перефарбувати в зручне для сприйняття чорне та біле.

Повернемось до головного: велика частина претензій до Петракова зовсім не стосується гри команди, і як би не зіграла збірна України наступні матчі, саме для цієї групи людей тренер все одно залишиться неправим по конкретних пунктах. Справа не тільки в результатах, а в людяності та ставленні до оточуючих.

Цей текст спеціально написаний до вирішальних матчів з Боснією. Тому що дуже не хочеться, щоб в залежності від результату реакції звузились до примітивних тез «Петраков правий у всьому» в разі перемоги та «Петраков не правий у всьому» в разі поразки. Все набагато складніше. Петраков приймав різні рішення: правильні, яскраві, спірні, хамські, неправильні. Він дуже різний і контроверсійний – тим і настільки цікавий та притягує увагу ЗМІ, які ловлять та обговорюють в деталях кожне його слово та дію.

Так, результат дасть індульгенцію тренеру. Тому що він визначає баланс: наскільки більше той приніс користі, ніж шкоди. І буде чудово, якщо в підсумку цей баланс залишиться позитивним. Зрештою, ми всі вболіваємо за Україну – і це головне. Буде результат – тоді призначення Петракова виправдане і він заслуговує на повагу. Але саме за результат! Його дії поза полем назавжди залишаться з ним. Вони не стануть менш неприємними та образливими для інших, якщо команда переможе.

Телеграм-канал автора «Овертайм із Сажком» – українською про український футбол

Фото: УАФ.

-84
Популярные комментарии
Андрій Чумак
+177
"Олександр Сажко – про конфлікт тренера з вболівальниками та журналістами, який той сам вигадав." А мені здається, що конфлікт вигадав саме Сажко та інші журналісти. Трильон відео та статтей від цього автора підтверджують цю теорію.

Це якийсь варіант мазохізму? Підіймати тему, яка усіх бісить - отримувати за це заслужену критику - піднімати її знову.
Oliver Shkiller
+128
Раджу поставити мінус цій статті
Vitaliy Korets
+101
Ну що ви до... всі до дядька і хайпите на цьому? Немає інших тем?
Написать комментарий 167 комментариев
Loading...
Реклама 18+