Спогади про перше чемпіонство, поради молодим гравцям: передмова Зінченка до нової книги про Пепа

Цією весною з'явилась українська версія нової розповіді про "Сіті" Пепа від інсайдерів цього футбольного клубу Лу Мартіна та Пола Баллуса. У ній описана велика кількість історій пов'язана з життям містян. Приємною немподіванкою стала передмова Олександра Зінченка. Далі - пряма мова:

"Під час читання цієї книги я повторно пережив деякі моменти! У 23 главі гравці та тренери пригадують, де перебували в момент, коли дізнались, що виграли чемпіонський титул: Лоренцо Бонавентура був у Кадісі, Мікель Артета летів на Майорку, Пеп їхав автомобілем зі своїм сином... А я дізнався про чемпіонство "Манчестер Сіті" в аеропорту!

Пригадую, це трапилось вельми несподівано. Після перемоги над "Тоттнемом" нам надали три вихідних дні, які я вирішив провести в Нідерландах. Буквально наступного дня я очікував свій рейс, і водночас відбувався матч "Манчестер Юнайтед" - "Вест Бромвіч Альбіон" (0:1), який я зі своїм дядьком-агентом Анатолієм Патуком зміг додивитися по телевізору. Вони втратили очки, і ми виграли титул достроково.

Особливо для мене цей чемпіонський шлях не був простим - як і моя адаптація до нової позиції лівого захисника. Усе відбувалося поступово, але я намагався швидко засвоювати всі отримані знання. Тому не можу сказати, що в моїй підготовці є якась особлива таємниця. Мені потрібно було зростати як психологічно, так і фізично - і це те, що я продовжую робити до сьогодні. Приміром, у мене є певний фітнес-план, який я повинен виконувати у тренажерній залі. Зазвичай у ній практично цілодобово перебуває фізіотерапевт, до якого я підходжу і говорю: "Треба попрацювати над цим і тим". Спочатку мені було непросто. Але я дуже хотів грати і взагалі бути в цій команді, відтак усвідомлював потребу якнайшвидшої адаптації.

Помічники Пепа Гвардіоли в цьому дуже допомагали й продовжують допомагати. З кожним із них - Лоренцо Бонавентурою, Браяном Кіддом, Мікелем Артетою - у мене склались хороші стосунки. Але все ж таки найбільше я хотів би відзначити Мікеля Артету. Цей тренер дав мені дуже багато. Я намагався максимально застосовувати всі його рекомендації. Те, як він проводив час із молодими футболістами після тренувань дорого коштує. Тому мені було важко з ним прощатись, коли він очолив "Арсенал". Але це життя, і у кожного свій шлях... Артета заслужив це підвищення. Я на сто відсотків у цьому переконаний і бажаю йому всього найліпшого.

Цей період у "Сіті" запам'ятався мені не тільки вважкими тренуваннями, але й чудовою атмосферою в роздягальні. У команді є гумор, і ми часто кепкуємо один над одним (це правда, що найчастіше дістається Бернарду Сілві - як і описано в книзі!). Щодня в нас відбуваються якісь суперечки з приводу одягу. Кожен намагається винести "модний вирок" іншому. Якщо комусь не сподобалося твоє нове взуття - стережися! Після повернення з тренування ти можеш виявити його біля смітника або прив'язаним на шнурках до стелі.

Що б я побажав молодим гравцям, які прагнуть грати в топ-клубах Європи? Найголовніше: наполегливо працювати над собою щодня. Просто так нічого не відбудеться. Перебуваючи в "Сіті", я також зрозумів важливість вивчення іноземних мов - це необхідно, якщо ти хочеш грати на серйозному рівні. У кар'єрі гравця бувають ситуації, які від тебе не залежать, і складається враження, ніби світ від тебе відвернувся. Але в такі миті головне не опускати голову й не здаватися. Якщо ти це зробиш, тебе одразу "з'їдять". Слід боротися за своє місце під сонцем.

Я чув, що в оригінальній, іспанській версії цієї книги автори не присвятили мені цілої глави. Я задоволений, що своєю працею і зусиллями змусив їх виправити це непорозуміння в англійській версії!"

Повна назва книги: Pep`s City: The Making Of A Superteam