Фільм «Ольга» про українську гімнастку та Революцію гідності номінували на «Оскар». Він вже отримав приз в Каннах
Головну роль виконала спортсменка з Луганська.
Головну роль виконала спортсменка з Луганська.
Новина, яку ви могли пропустити. Фільм «Ольга» французького режисера Елі Граппа став претендентом на отримання номінації на премію «Оскар», як найкращий міжнародний художній фільм від Швейцарії.
Раніше фільм вже отримав приз Каннського кінофестивалю за найкращий сценарій на Тижні критики. В Україні стрічку представили на Одеському кінофестивалі поза конкурсом. У широкому прокаті «Ольгу» можна буде побачити у лютому наступного року. Стрічка триває 1 годину 25 хвилин.
Фільм розповідає про Євромайдан через історію 15-річної української гімнастки
Обережно! Далі можливі спойлери.
У центрі картини 15-річна українська спортивна гімнастка Ольга. Через її особисту історію глядачам розповідають про події Революції гідності у 2013-му. Мама спортсменки Ілона – відома політична журналістка, яка критикує владу Віктора Януковича, проводить скандальні розслідування, тому її починають переслідувати. Наприклад, влаштовують ДТП. Після однієї аварії вона з донькою дивом залишаються живими.
Заради безпеки вона відправляє дівчину у Швейцарію, де живуть родичі покійного батька Ольги. Там вона продовжує готуватися до виступу на чемпіонаті Європи. Але тепер вже буде представляти на змаганнях не Україну, а Швейцарію. Звідки гімнастка стежить за подіями, які спалахують в Україні. Мама активно висвітлює події на Майдані, а її подруга Саша допомагає протестувальникам.
Паралельно амбіційна Ольга намагається адаптуватися до життя у новій країні, але культурні відмінності та заздрісні конкуренти ускладнюють життя дівчині.
«Ольга» – дебютний повнометражний фільм 27-річного режисера. Елі Грапп народився в Ліоні, а живе у Швейцарії. Нещодавно стрічка також отримала дві нагороди на кінофестивалі у Брюсселі.
«З одного боку, це чудова спортивна драма, а з іншого – хороший політичний фільм, без пафосу і абсолютно приземлений. Він показує точку зору підлітка, який переживає надзвичайний біль.
Наприкінці 2015 року, після зйомок короткометражного фільму про балет, я став співавтором документалки про оркестр. Для нього я знімав українську скрипальку, яка приїхала до Швейцарії якраз перед Євромайданом. Я був глибоко вражений тим, наскільки вона виглядала засмученою, коли розповідала мені про революцію та про її вплив на неї.
Так я знайшов зв’язок між різними історіями для свого першого фільму: показати пристрасть підлітка, її силу в дії та зіставити несподівані особисті проблеми з колективними. Я хотів вивчити потенційний зв’язок між географічними та особистими кордонами. Ми зробили фільм про вигнання, де героїня розривається між кількома виборами та зіштовхується з геополітичною ситуацією, яка понад нею. Як вона може узгодити свої особисті бажання з курсом історії? Я думаю, що навіть сьогодні це все ще досі універсальне питання.
Досліджувати події Майдану мені допомагали українські колеги. Зокрема, перекладач Артем Юрченко, соціолог Юлія Шукан, продюсер Сашко Чубко, які стали важливими співрозмовниками. Було дуже важливо не «відтворювати» Євромайдан, оскільки ці події не є вигадкою. Ми вирішили використовувати лише відео, які демонстранти зняли за допомогою своїх телефонів у вирі подій, а також роботи документалістів, таких як Babylon’13. Мене вразила інтенсивність, присутність тіл на цих кадрах, які передавали колективну боротьбу.
Гімнастика, як музика чи танці, уособлює зусилля, які молоді люди можуть вимагати від себе в ім’я пристрасті. Це одночасно колективний та індивідуальний вид спорту, що перегукується з дилемою Ольги.
Повнота звуків і постійна динаміка робить цю дисципліну досить кінематографічною. З таким видом спорту також цікаво знімати його деталі – дихання перед виконанням вправи, очі, вагання, помилки. Саме в ці моменти ви можете відчути вразливість гімнасток, тобто їхню людяність. І усвідомити ризики, на які вони йдуть.
Мені також було цікаво показати, як спорт і політика часто заперечують себе, постійно дивлячись один одному в очі», – розповів про своє творіння режисер.
«У нас з героїнею дуже схожі долі»
Кадр з фільму
А тепер найцікавіше – роль Ольги виконала 20-річна українська гімнастка Анастасія Будяшкіна. Дівчина народилася в Луганську, а зараз живе в Києві. Спортом почала займатися в чотири роки.
«У нас з героїнею дуже схожі долі. Вона смілива, терпляча та сильна. Перед моєю героїнею стоїть дуже складний вибір, з яким вона повинна впоратися сама. Ольга далеко від мами і їй надзвичайно складно. Це мій перший досвід в кіно. І мені дуже сподобалось. Планую далі продовжувати розвивати акторську кар‘єру. Дуже дякую дівчатам та хлопцям які теж були частиною цього фільму.
Я присвятила спортивній гімнастиці 15 років. Зараз навчаюсь на третьому курсі на тренера. Дуже вдячна своїм тренерам, які готували та допомагали мені – Зінаїді Горбач, Ользі Козаченко, Юлії Каюковій, Світлані Яценко та іншим. Також дякую швейцарським тренерам, які прихистили, допомагали в тренувальному процесі», – розповіла Анастасія в коментарі Tribuna.com.
Сабріна Рубцова, Анастасія Будяшкіна, Елі Граппе на Одеському кінофестивалі
Іронічно, але українка отримала роль після чемпіонату Європи з гімнастики, який пройшов у Швейцарії.
«Це дуже цікава історія. Ми були на змаганнях в 2016 році у швейцарському Берні. На чемпіонаті Європи було дуже багато глядачів, а серед них і Елі. Через тиждень після змагань до нас в спортивну залу заходять двоє чоловіків. Вони розповіли, що були на змаганнях і бачили нашу команду. А тепер хочуть зняти фільм, розповіли сюжет і запросили спробувати себе у кастингу. Було багато різних дівчат, але вибрали тих, хто більше підійшов за сюжетом».
У фільмі також знялася гімнастка Сабріна Рубцова. А частина зйомок проходила на території України.
«Звісно, десь було складно, а десь – не дуже. Багато чого не розуміла. Якісь речі для мене були дуже дивними, траплялися суперечки. Але згодом я зрозуміла, почала втілювати те, що запланував мій чудовий режисер. Дуже рада, що в мене була така чудова команда і такий досвід. Робота над цією стрічкою вийшла довгою і дуже кропіткою. Навіть вивчала іншу мову, але ми впоралися з усіма труднощами. І фільм справді вийшов чудовим. Стрічка художня, але багато хто після перегляду каже, що картина більше схожа на документальну».
Новина про номінацію на «Оскар» прийшла в день народження гімнастки. Кращим подарунком стане сама статуетка.
«Це була неочікувана і дуже приємна новина. Я дуже рада. Для мене це якесь диво. Дуже чекаю на «Оскар». Сподіваюсь, що зорі будуть на нашому боці», – сказала Настя.
«Ольга» – дуже проукраїнський фільм
Фільм не тільки згадує важливі та трагічні події, які відбулися під час Майдану. Він ще й цінний тим, що повертає українське питання в європейське кіно і показує, чому спорт не може бути поза політикою.
«Ольга» – дуже проукраїнський фільм. У картині багато жорсткої документальної хроніки Революції гідності, яка не може залишити байдужим нікого. Ще цей фільм про те, що коли відбуваються такі визначальні події, то немає спорту поза політикою. Взагалі немає нічого поза політикою. І в будь-якому випадку потрібно робити вибір – хто ти і з ким. У фільмі Граппа зробить його і 15-річна Ольга.
А після прем’єри фільму глядачі дуже довго аплодувати», – писала головний редактор сайту НВ Юлія МакГаффі, яка бачила «Ольгу» на прем’єрі в Каннах.
Фільм також отримав хорошу оцінку від європейської преси.
«Це дуже потужна картина. Режисерові вдалося поєднати відразу кілька дуже важливих аспектів: зв’язок мати-дочка, питання міграції та самоідентифікації, політичний аспект, спортивний. І все це на тлі емоцій молодої української дівчини. Надзвичайна робота», – розповів «Радіо Свобода» французький журналіст Себастьян Гільєрме.
Україна не зазначена серед виробників «Ольги»
Фільм «Ольга» – франко-швейцарський копродакшн за участю української кінокомпанії Pronto Film. Але Україна не вказана серед країн-виробників стрічки.
Справа в тому, що стрічка не отримала фінансування від нашого уряду, хоча перемогла на 11-му конкурсі кінопроектів Держкіно у липні 2019 року. Результати конкурсу переглянули через скорочення кількості картин, яким виділили держфінансування. Зі 101 проекту кошти отримали лише 46.
Кінострічки, зняті в ко-виробництві, можуть висуватися на «Оскар» тільки від однієї країни – таке правило. Тому «Ольга» побореться за статуетку кіноакадемії як найкращий міжнародний художній фільм від Швейцарії.
«Оскар» пройде 27 березня 2022 року. Такий пізній термін пояснюють проведенням зимових Олімпійських ігор.
Фото: кадри з фільму, фейсбук Анастасії Будяшкіної та Елі Граппа