Tribuna/Футбол/Блоги/Апельсинова кава/Бестселер Шовковського, історії Ротаня і поради Ващука. Українські футболісти і тренери, які написали книги

Бестселер Шовковського, історії Ротаня і поради Ващука. Українські футболісти і тренери, які написали книги

За останню декаду.

Автор — Ірина Козюпа
30 ноября 2020, 19:31
8

За останню декаду. 

Іспанський легіонер «Динамо» Фран Соль, який зараз виступає на правах оренди за «Тенеріфе», влітку видав свій дебютний роман «Мадрид 2035».

«Я все життя щось пишу, хоча цього ніхто не знає. Приблизно рік тому я наважився надати форму нотаткам, написаним раніше.

Річард – багатий колишній елітний спортсмен, який проводить життя, намагаючись знайти свій наступний виклик. При цьому він маніпулює бажаннями своєї сім’ї. Зі своїми скромними і розумними, але банальними і красномовними думками він відправляється в подорож, щоб вилікувати себе від дивної хвороби. Після декількох років у вигнанні він знаходить майбутнє, яке навіть і не міг собі уявити», – розповів про своє творіння автор.

Приклад Соля надихнув ще одного гравця «Динамо». Карлос де Пена теж почав писати – поки просто для себе. Можливо, у майбутньому він також наважиться опублікувати свою книгу.

«Пишу про різні моменти у своєму житті і кар’єрі. Деякі речі стосуються футболу, інші про моїх друзів, сім’ю та дружину. Як правило, пишу вдома зранку, попиваючи чашку кави. Кайфую від цього – люблю писати і читати. Якщо я все-таки вирішу опублікувати свій роман, то постараюся, щоб в Україні вийшов його переклад», – пообіцяв Карлос в інтерв’ю Tribuna.com.

Згадуємо, хто з українських футболістів і тренерів теж писав книги. Говоримо саме про останню декаду. 

Олександр Шовковський

«Все у твоїх руках»

Два роки тому автобіографія легенди «Динамо» та збірної України стала сенсацією та хітом продажів на Книжковому Арсеналі. На презентацію прийшли Максим Коваль та Катерина Осадча, модератором зустрічі з читачами та фанатами був Ігор Циганик, FootballHub вів стрім у прямому ефірі. Все було з розмахом та шаленим ажіотажем, як для світу українського спортивного книговидавництва. 

Жоден інший письменник не зібрав такої довгої черги за автографами на найбільшому книжковому фестивалі України – люди годинами стояли, щоб підписати книжку, фото та плакати з Шовковським. Пізніше футболіст також презентував україномовну версію своєї автобіографії.

У читачів «Все у твоїх руках» викликала неоднозначну реакцію. Наприклад, у книзі мало вогню, закулісних історій, зате багато емоцій та власних переживань Шовковського. Олександр Сажко влучно у своїй рецензії зазначає, що автобіографія писалася більше для самого футболіста, ніж для вболівальників.

В будь-якому разі, дуже добре, що колишній зірковий воротар зважився написати і видати свою історію. В Україні з такою літературою просто катастрофа.

Обман ФФУ і помилка зі Словенією

«Перед матчем зі збірною Ісландії (в 1999-му) започаткували приз «Найкращому гравцеві збірної України», який мав отримати автомобіль Mazda, по-моєму, 626 або 636. За підсумками зустрічі мене визнали найкращим гравцем.

І як раз перед самим матчем зі Словенією я задаю питання: «А де ж моя машина?» І мені адміністратори збірної кажуть: «Яка машина? Хлопчику, про що ти взагалі говориш? Ти виконував свою роботу, тому правильно буде, якщо ця машина залишиться у Федерації футболу і на ній будуть їздити її представники».

Але ж приз засновувала не Федерація футболу, а спонсори. Ну як же так?

В описаній ситуації мене обурив саме обман, негарний вчинок функціонерів. Саме це вивело мене з рівноваги. А в Ісландії я б все одно зробив все від мене залежне і навіть більше, без того буде винагорода чи ні. І скажіть мені тепер: чи вплинула ця ситуація на той матч зі збірною Словенії?»

Руслан Ротань

«#29»

Того ж року свою автобіографію видав ще один легендарний футболіст. Руслан Ротань скромно назвав книгу за своїм ігровим номером і таким чином вирішив підсумувати свою кар’єру гравця. Також він присвятив видання 100-річчю «Дніпра».

Книгу на 300 з хвостиком сторінок писав чотири місяці. Цікава фішка – видання одночасно видане українською і російською мовами, є багато архівних фото. Сама історія вийшла досить душевною і щирою – є гострі шпильки у бік Коломойського і Стеценка, теплі слова про Селезньова, чимало футбольних байок і горбилів.

Про гру на мільйон доларів

«Коломойський, коли «горів» футболом і «Дніпром», міг робити екстравагантні вчинки. Чого тільки варта гра на мільйон доларів! Телефонує мені якось у вихідний Андрій Русол і каже: «Русик, збирай команду, завтра гра на мільйон – Ігор Валерійович виступив з ініціативою!»

У резиденції Коломойського нас зустрів він сам зі своїми колегами по банку вже у спортивній формі: «Ну що, хлопці, ви нам віддаєте трьох ваших, включаючи воротаря Лаштувку, граємо 11 на 8. Ставка – мільйон доларів!» Звичайно, ми виграли. Ігор Валерійович сказав своїм: «Ну що, хлопці, скидаємося і віддаємо сумку з грошима переможцям!» Приз за перемогу ми роздали персоналу клубу».

Віталій Кварцяний

«Футбол – це не тільки перемоги»

Якби у Кварцяного не було своєї автобіографії, то це був би просто злочин проти футболу. Тренер, який вмів влаштовувати шоу на своїх прес-конференціях, презентував книгу у 2013 році у Луцьку за кілька днів до свого 60-річчя. Сама ідея виникла за два роки до того після поразки «Волині» від «Шахтаря». Журналісти запитали тоді у Кварцяного про плани щодо книги.

«Все життя живу футболом, але ніколи не думав, що напишу книжку. Але тоді задумався і збагнув, що нема такого видання про волинський футбол», – зізнався тренер на презентації.

Так як тривалий час Кварцяний і волинський футбол були нероздільними, то книга вийшла не тільки особисто про тренера, але й про цілу епоху в історії клубу. Видання написане російською мовою. Там багато інсайдів, як Віталій Володимирович шукав і підписував футболістів за «вагон картоплі». Є й місце для особистого – дитинства, дружини, внуків. З особливою теплотою тренер описує свою любов до собак. Кажуть, що гравці «Волині» на презентації відразу купили собі по примірнику. 

На жаль, книга не вийшла такою ж запальною, як його вогняні спічі на прес-конференціях чи на тому ж легендарному відео з роздягальні. Тоді це точно був би бестселер.

Про Тимощука

«Я дуже хотів забрати Тимощука, буквально ночі не спав. Мені говорили: «Володимировичу, що ви сушите собі голову за цього худого Тимощука? Поки він виросте, поки він заграє…» Я кажу: «Та він уже гравець. Його постав на поле – він же м’яч не втратить, він же думає правильно, він вміє віддати, він горить бажанням відбирати, у нього чіпкість, він і рухається весь час. Все, що він робить серед дітей, буде робити серед дорослих. Треба йому повірити, це гравець великого майбутнього». Всі мене відмовляли, а я всіх напряг, що мені потрібен цей гравець, і уперся рогом.

Почали вмовляти батька і матір – нічого не виходить. А хлопець хотів грати. Я йому казав: «Синку, я тебе випущу в цьому році у вищій лізі, вийдеш грати». А він: «А я толком в юнаках і не грав». Я: «Це нічого».

Владислав Ващук

«Як стати футболістом»

Від колишнього захисника «Динамо» і збірної України хотілося б отримати велику і щиру, як його пости у фейсбук, автобіографію. І сам Влад ще три роки тому натякав, що готовий до написання такої книги, але поки тиша. Зате ще у 2009 році він разом з упорядником Сергієм Павельчуком видали книжку для найменших читачів «Як стати футболістом». Це навчально-ігрове видання з порадами для дітей 6-10 років українською мовою на 28 сторінок.

Також Ващук виступив амбасадором українського перекладу дитячої книги «Школа футболу».

«Ця книга може допомогти дитині швидше зрозуміти ази футболу – як правильно відкриватися, бити, віддавати пас. Там все це є», – говорив Влад на презентації.

Час вже Ващуку переходити в іншу вікову категорію. Йому точно є що розповісти.

Микола Павлов

«Нема нічого кращого від правди»

На презентацію книги тренера зібралася вся еліта українського футболу – від Даріо Срни до Вадима Шаблія. Хоча раніше тренер говорив, що за життя нічого публікувати не буде. Але журналісти Артур Валерко і Анатолій Янголь переконали, що не варто відкладати таке діло на потім.

Робота над книгою тривала рік, а друкували її на експериментальному папері, який прийшов до України з-за кордону. Було також декілька екземплярів у сувенірній обкладинці з цупкого картону.

«Це автобіографія з першого дня життя до останнього дня у професії, – розповів Анатолій Янголь Tribuna.com. – Я був здивований тим, як точно Павлов пам’ятає деталі свого життя, скажімо, 30-річної давнини. Як на мене, то книга дуже відверта. Ми також дали згадки про нього від членів родини, найближчих друзів та колег по цеху».

Про свої правила життя

«Мені не подобається, коли людина виходить на публіку – хай на робоче місце, хай на прес-конференцію, хай на телезйомку – незачесаною і в пом’ятій, неохайній одежі. Це ознака неповаги до свого діла і оточуючих. Хоч як важко це було робити при моєму розпорядку дня, я завжди старався виходити на матч у костюмі, при краватці, щоб усе у мене було випраним і ошатним, а я сам – виголеним і зі свіжим обличчям».

Бонус: Кирило Круторогов

«#Бомбардир»

Коментатор каналів «Футбол» у 2017 році видав свій дебютний роман «Бомбардир». Це історія молодого талановитого футболіста «Динамо» Київ, яким цікавиться «Манчестер Юнайтед», а скаутингом особистого життя гравця займається український журналіст. Сюжет і персонажі вигадані. Робота над книгою тривала 5 місяців. 

Кирило з дитинства мріяв коментувати і писати. Зрештою, йому таки вдалося поєднати дві свої пристрасті – написати художню книжку про футбол.

«Я ніколи не відмовлявся від мрії, хоча розумів, наскільки складно буде пробитися в цю закриту сферу. Я пробував писати в художньому жанрі: повісті, романи, потім шукав вихід на видавців, літературних агентів, але ніде і ніхто не чекав мене з розпростертими обіймами. Проте, я до останнього не відмовлявся від своєї мрії, шукав шляхи її реалізації.

Хотів показати сучасний український футбол і його реалії в художньому жанрі. Я не хотів робити довідник або біографію якогось футболіста, а прагнув написати в легкій і доступній манері те, що зазвичай залишається закритим. Намагався показати читачеві шлях, яким йде футболіст – від хлопчика-мрійника до професіонала, яким цікавляться топ-клуби Європи».

Одним із перших читачів став володар «Золотого м’яча» Ігор Беланов, який написав передмову до «#Бомбардира». 

***

А чию книгу із всесвіту українського футболу ви чекаєте найбільше?  

Фото: Кореспондент, JetSetter, Football.ua

Лучшее в блогахБольше интересных постов

Другие посты блога

Все посты