Червень 2019-го – найкращий місяць українського футболу. Ми сумуємо
Україна – Сербія – 5:0, U-20 – чемпіони світу.
Ірина Козюпа згадує: Україна – Сербія – 5:0, U-20 – чемпіони світу.
Якось їхала в метро і читала біографію Юргена Клоппа. Коли оголосили мою зупинку, закрила книжку і раптом побачила перед собою Олександра Петракова. Перша думка: «О, Боже, це тренер, який півроку тому став чемпіоном світу з командою U-20». Так хотілося підійти до нього, сказати, що в цій перемозі є щось героїчне, подякувати за цю радість, потиснути руку чи навіть обійняти.
Але я просто вийшла, бо моя зупинка, бо запізнювалася, бо якось незручно турбувати людину, бо скажу це іншим разом. Зловила себе тоді на думці, що читала про Клоппа, а могла б тримати в руках інше чтиво – про перемогу і героїв збірної України U-20 на чемпіонаті світу. Це ще той сюжет для книги. А масштаб самої події – як політ Crew Dragon Ілона Маска на Міжнародну космічну станцію.
Так само, як і трансформація національної збірної України з Андрієм Шевченком і його штабом. Колега з Польщі писав, як добре, що його збірна не потрапила в одну групу з Україною. А на відпочинку в Афінах зустріла ісландця, який говорив, що наша команда – топ в Європі, і захоплювався роботою Шевченка-тренера. І так тепло було від цих слів.
Червень 2019-го, мабуть, найкращий місяць в історії українського футболу.
Якби хтось на початку того спекотного літа сказав, що Україна втопче Сербію в газон «Арени Львів» з рахунком 5:0, а команда U-20 стане чемпіоном світу, то при всім своїм оптимізмі, я б не повірила.
А коли збірна України в ідеальному матчі розтрощила сербів, а команда U-20 повернулася до Києва з кубком чемпіона світу, все одно було важко усвідомити це до кінця. Хоча я була на стадіоні у Львові та навіть тримала той красивий кубок у руках. Також не забуваємо про перемогу над маленьким, але гордим Люксембургом - 1:0.
Можливо, тільки зараз ми, зачинені по домах карантином і погодою, стали краще розуміти та цінувати те, що відбулось рік тому. Це не паралельна реальність, не фентезі й не солодкий сон. Це все трапилося насправді і це було f###ing great.
Як же тепер бракує таких вибухових емоцій, які змушують серце калатати і не дають заснути. І як приємно згадувати «Арену Львів», яка співає гімн України, шедеври, які забивали Циганков, Коноплянка і Яремчук, атмосферне святкування футболістів з фанатами.
Від перемоги U-20 у Польщі взагалі можна було збожеволіти. Згадайте свої емоції відразу після фіналу з Південною Кореєю. Фантастичний гол Цітаїшвілі, рахунок 3:1 на табло і синьо-жовті прапори на трибунах у Лодзі. Шок! Сенсація! Брейкінг! Збірна України – чемпіон світу! Без сліз неможливо дивитися відео з нагородження.
Хочеться повернутися в минулий червень. І хоча б ненадовго забути про коронавірус, дощі, факапи і всю нелогічність українського футболу.
Повернутися в місця щасливих людей.
Фото: REUTERS/GLEB GARANICH
