«Треба звикати, що за спорт доведеться платити». Яким буде показ футболу на ТБ у новому році
Медіа-експерт пояснює, чому любов до халяви – це погано.
Медіа-експерт Олександр Глущенко пояснює, чому любов до халяви – це погано.
– Що зміниться для українського телебачення з першого січня?
– З першого січня нічого не зміниться. Від слова взагалі. Зміни будуть з 20 січня, коли канали чотирьох медіа-груп (Inter Media Group, «1+1», Медіа Група Україна і StarLightMedia) закодують свій сигнал. Вони будуть доступні на супутнику лише у складі програмної послуги таких платформ, як Viasat Україна та Xtra TV.
Для пересічного громадянина це виглядає так – у нього були телеканали, які він міг приймати у відкритому доступі з супутника. Тепер вони йдуть з супутника, а їх сигнал з’являється у складі супутникових платформ платного телебачення. Viasat і Xtra TV просто перепіднімають на супутник цей сигнал, купуючи його у правовласників і продаючи абонентам у складі власної програмної послуги.
Якщо у когось є дуже велика ностальгія за цими телеканалами, то є декілька варіантів, як їх дивитися. Перший – з супутника у складі програмних послуг Viasat Україна та Xtra TV за абонентську плату. Другий – з цифрового ефіру в T2 безкоштовно. Або у кабельного оператора, якщо він є на території проживання, у складі програмної послуги IPTV від інтернет-провайдера чи будь-якого українського легального OTT-сервісу.
– Як це вплине на показ спорту на каналах «Футбол 1/2», «UA:Перший», «Xsport», «2+2», «Спорт 1/2»?
– Поки ніяк. З 20 січня точно нічого для них не зміниться. Телевізійний сезон ще не закінчився.
В Україні просто відбувається побудова ринку платного телебачення. Щоб ТБ стало якіснішим, у нього звідкись мають взятися гроші. В усіх цивілізованих країнах ТБ платне. За перегляд преміального контенту, до якого належить спорт, користувач платить.
Спорт – це взагалі найдорожчий продукт і продукт прямого ефіру. Нікому не цікаво дивитися матч, який був учора. Нам ще дуже далеко до цивілізованих країн, тому зараз медіа-групи просто намагаються сформувати ринок.
Ринок – це коли користувач платить за контент, а у компанії є можливість порахувати гроші від його продажу. «UA:Перший» це не стосується, бо це канал суспільного мовлення. У них окреме програмування. Тут будуть робити більше акцент на українському спорті.
Телеканали «Поверхності» – це виключно платна історія. Xsport захоче монетизуватись. Швидше за все, він буде доступний у складі Viasat і Xtra TV за гроші. З «2+2» також все зрозуміло. Це канал медіа-групи «1+1». Все йде до того, що преміальний спорт піде на платні канали. У нас до цієї категорії належить тільки футбол і бокс. Все інше в Україні менш топове.
Якби у нас було сильне ТБ з грошима, то якраз воно було б драйвером розвитку різних місцевих ліг. Умовно кажучи, ті ж «Спорт 1/2» за наявності мільйонної абонентської бази, могли б спокійно показувати чемпіонат України з волейболу, хокею, міні-футболу, водного поло та інших видів спорту, які ТБ оминуло своєю увагою. Все знову впирається у питання грошей. З точки зору медіа-бізнесу, Україна – не найбагатша країна, в якій аудиторія звикла до піратського контенту. Люди не задаються питанням, скільки він коштує у країні походження.
Якщо будемо трішки красти в НТВ+, то нічого їм не станеться. Вони ж багаті. На мапі світу Україна виглядає великою чорною плямою, в якій немає грошей і культури оплати контенту і прав. Це бомба уповільненої дії. Сьогодні люди дивляться на халяву, а завтра позбавляють себе можливості переглянути класний спорт у прямому ефірі. Це совок головного мозку. Світ так влаштований, що за все треба платити.
Ринок перебудовується, хоча зміни відбуватимуться не так швидко. Але з часом поява грошей і розумна економіка призведе до того, що ставку робитимуть саме на якісний контент.
«Україні до цього ще далеко, але з часом будуть продаватися права на перегляд спортивних заходів»
– Якщо пофантазувати, то коли Україна перейде на платне телебачення?
– Україна ніколи повністю не перейде на платне ТБ. Світ так швидко змінюється з точки зору технологій, що за контент потрібно буде платити, ніхто його на шару не виробляє і всі не проти його монетизувати. Коли розповідають, що в YouTube контент безкоштовний, то це неправда. Більшість людей, які професійно цим займаються, заливають свій продукт туди для монетизації – основної чи додаткової. Альтруїстів у нас немає.
Треба розуміти, що чим більше буде в країні грошей, тим вищими стануть ціни. Так не буває, що бабла валом, а все дешево. Просто у цивілізованому світі усе йде до того, що права продаються на технологію, спосіб доставки. Україні до цього ще далеко, але з часом будуть продаватися права на перегляд спортивних заходів.
Наприклад, як рay-per-view в США, коли продається окремий доступ до самої події. Ми дивилися бокс по Інтері на халяву, бо за цей перегляд заплатили рекламодавці разом з телеканалом. В Штатах за бій Усика платили по 80 доларів, а в Британії – 25 чи 30 фунтів. Все дуже просто – хочеш дивитися, то маєш заплатити. Не дав грошей – не подивився. А у нас інколи живуть за принципом: хочу дивитися, але платити не буду.
А з цих грошей беруться преміальні, бонуси командам, організація шоу і так далі. Телебачення – це той же шоу-бізнес тільки в іншому флаконі. Ми можемо скільки завгодно фантазувати, а можемо чітко констатувати факт, що за контент доведеться платити. Ми від цього нікуди не дінемося. Будь-який виробник і правовласник, для якого це бізнес, хоче отримати прибуток. Український ринок тут не виключення. Так, як було колись, вже ніколи не буде.
В ідеалі завдання провайдера платного ТБ – зібрати у себе на платформі якомога більше спортивного контенту. Платне ТБ – це не купівля перегляду, а купівля можливості переглянути контент, якщо тобі треба, і доступу до нього.
– Що таке аналогове кабельне ТБ, і чому канали «Футбол 1/2» йдуть звідти?
– З точки зору бізнесу, вони йдуть з того середовища, де не можуть порахувати абонентів. Тут є дві сторони медалі. Якщо у мене є послуга аналогового кабельного ТБ, то я умовно плачу відразу за 70 каналів, а дивлюся тільки ті, які мені цікаві. З одного боку виходить, що я витрачаю гроші на те, чим не користуюсь. Але якщо я дивлюся «Футбол 1/2», то вони дістаються мені дешевше, ніж я купив би їх напряму в OLL.TV.
Виходить ситуація, коли аналогове кабельне ТБ, з точки зору спортивного телеканалу, заважає його розвитку. Все зводиться до того, що футбол буде продаватися у тому середовищі, яке можна порахувати, і в додаткових пакетах. Тобто присутність «Футбол 1/2» у базовому пакеті аналогового кабельного ТБ в якомусь містечку заважає розвитку цифрових технологій.
Візьмемо приклад Triolan. За 75 гривень ви купуєте один пакет, де є «Футбол 1/2» і Viasat. Варість каналів на OLL.TV – 109 гривень на місяць. Виходить, що дешевше їх купити у Triolan. Але якщо ви абонент іншої технології (IPTV чи OTT), то бізнес побудований так, що за такі самі гроші він не з’явиться у вашого оператора.
«Футбол 1/2» йдуть в цифру, тому що там є можливість продаватися окремо в пакетах і лише тим користувачам, яким це потрібно. Можна побачити скільки насправді в Україні є поціновувачів футболу, які готові за це платити.
– Що робити людям, які дивилися «Футбол 1/2» в аналоговому кабельному ТБ?
– В Україні багато абонентів, які користуються цією технологією. Але думаю, що людей, які не готові платити за футбол більше, ніж тих, які хочуть це робити.
Якщо у вас аналогова мережа, то є кілька варіантів. Перший – переходити на інші технології. Аналогове кабельне мовлення деградує, технічно і технологічно програє цифровим технологіям (IPTV і OTT). Всі рано чи пізно прийдуть до інтернет-телебачення, яке має додаткові послуги, можливості та сервіси. Якщо дуже хочеться футболу, то можна його придбати напряму в OLL.TV або в Xtra TV, якщо у вас супутникове ТБ.
Фішка ще в тому, що у великих операторів, крім аналогового ТБ є ще цифрове. Їм простіше. Складніша ситуація в операторів, в яких був лише аналоговий пакет.
Ще один варіант – у Київстар у тарифних планах, які коштують більше, ніж 150 гривень, є послуга Київстар Футбол, про яку більшість людей не знають, а вона їм доступна. Це ті ж самі канали «Футбол 1/2» для абонентів Київстар. Вони доступні, як мінімум у мобільному телефоні.
– Скільки канали «Футбол 1/2» заробляли на аналогову кабельному ТБ? Є інформація, що це було близько 15 мільйонів гривень на рік.
– Думаю, що всі ці цифри – це абстракція. Правдиві дані є тільки в Медіа Групи Україна, але вони ніколи їх не оприлюднять, бо це їхня комерційна таємниця.
Умовно кажучи, в Україні половина користувачів кабельного ТБ – аналогове. З точки зору МГУ – це крок вперед, щоб визначити свою аудиторію і привчити її до того, що спортивний продукт треба купувати окремо, якщо він вам потрібен.
В Ланет футбол продається в окремому пакеті. Якщо він мені не цікавий, я за нього не плачу. Це чесно. Цифрова технологія дозволяє таку послугу. Провайдеру це вигідно тим, що він не повинен платити за всю абонентську базу.
Дорогий канал не вигідно тримати у базовому пакеті. Це прикольно з точки зору абонента і глядача. Це дешевше, ніж придбати напряму чи в окремому цифровому пакеті. Але з боку бізнесу і побудови послуги платного ТБ – це зовсім некомфортно, коли з тебе беруть бабло за всю базу.
– Які ще переваги цифрового кабельного телебачення?
– Мінімізація ресурсів і можливість пакетування. Якщо в аналог ми можемо додати 75 каналів, то у цифру – 250-300. Їх можна розподілити в різні пакети і продавати окремо.
IPTV і OTT – це також цифрове ТБ, але через інтернет. Тут кількість каналів може бути необмежена. Все впирається в права. Плюс є можливість додаткових сервісів – запис, архів, соціологія, інтерактив. За цим майбутнє.
Еволюція дуже проста: від аналога – до OTT. Більшість людей відразу перейдуть на цю технологію. Це як мінімум, прогресивно. У кого регресивний погляд на життя, той пройде повністю всю еволюцію телебачення: аналог – цифрове аналогове ТБ – цифрове (ефірне або кабельне) – IPTV – OTT.
Найпростіший приклад OTT – це YouTube. Користувач сам обирає контент, який він хоче дивитися. Якщо хтось вірить, що YouTube – це безкоштовно, то це просто класний міф. Google всіх по-тихеньку монетизує і це ще один показник того, що за контент все одно треба платити.
«Ненормально, коли люди вважають, що вони мають подивитися преміальний спорт на халяву»
– Чому «Футбол 1/2» з усіх OTT-платформ є тільки на сервісі OLL.TV, який лагає на матчах Ліги чемпіонів?
– Це технічна і технологічна проблема. Поясню на простому прикладі. Система не може розподілити навантаження, коли у них з’являється пікова кількість абонентів в конкретний момент часу. Візьмемо середню цифру – 100 тисяч людей регулярно дивляться ТБ. І в якийсь момент їх стає 150 тисяч. Системі складно з цим впоратися. В OLL.TV намагаються вирішити цю проблему. Щоб все нормально працювало, їм потрібно встановити по Україні кеш-сервера. А все це приходить з баблом.
У сервісі платного ТБ найгірше – це такі пікові речі, коли твоя абонентська база непостійна, і люди купують доступ на тиждень, щоб просто подивитися Лігу чемпіонів. Як правило, більшість робить це за 10 хвилин до початку матчу. Коли стабільна кількість абонентів і немає таких піків, тоді системі простіше розподілити навантаження.
Минулої середи був футбол, народ скаржився на погану роботу сервісу. Ми також дивилися матч на OLL.TV. Я ще запускав мобільний додаток на телефоні, коли почалися скарги, але проблем не було. Всі ці випадки треба роздивлятися індивідуально, адже факторів дуже багато – навантаження серверів у самій компанії Digital Screens, яким шляхом провайдер отримує до них доступ, яке обладнання стоїть вдома у користувача.
– Чому канали «Футбол 1/2» не підуть на інші сервіси, а представлені тільки на OLL.TV?
Бізнес. Медіа Група Україна, як власник каналів «Футбол 1/2», Digital Screens, OLL.TV і Xtra TV, монетизує контент, який вони придбали. На відкритому ринку ніхто нікому не заважав виграти тендер, придбати права і перепродати їх, але так склалося, що саме ці хлопці це зробили.
У більшості випадків спорт продається тільки в одні руки. Тому вони придбали для себе ексклюзивні права і монетизують їх. Це нормально з точки зору бізнесу, враховуючи вартість телевізійних спортивних прав. Європейські правовласники не сильно роблять поправку для ринків, які не такі багаті.
– Setanta представлена на OLL.TV і Megogo. Чи реально, щоб канали «Футбол 1/2» теж з’явилися на Megogo?
– Теоретично і технічно можливо все. Коли ринок буде сталий і сформований, мінімізований вплив пірацтва, люди захочуть платити за контент, а не дивитися його на халяву, тоді правовласник свої канали зможе перепродати іншим платформам. З точки зору користувача, щоб подивитися ексклюзивний контент, треба придбати доступ до кількох додатків. А це не дуже зручно.
Логічно і нормально, коли канал хоче відбити свої витрати. Ненормально, коли люди вважають, що вони мають подивитися це на халяву. Виходить замкнене коло. Всі хочуть продати свою працю дорожче, а чужою скористатися безкоштовно. Треба звикати до того, що за спорт доведеться платити.
Коли люди на шару дивляться крадений піратський контент, а потім скаржаться, що на наших канал не такі коментатори, то в першу чергу вони мають звинувачувати себе. Якби вони платили за продукт, то у мовника були б гроші на кращих фахівців. А поки маємо те, що маємо.
– Медіа Група Україна стала дистриб’ютором Setanta в HoReCa (готелі, ресторани, кафе). Чи означає це зближення ірландської телекомпанії з каналами «Футбол 1/2»?
– Ні. Це нормальний і логічний крок. Setanta – це окрема компанія, яка займається лише виробництвом телеканалу. StarLight Digital, який перепродає її провайдерам платного ТБ, це окремий гравець на ринку.
З точки зору HoReCa, більша частина наших закладів навіть не в курсі, що права на публічний показ продаються окремо. Не можна просто поставити антену (супутникову, ефірну) чи підключити інтернет-ТБ і все це показувати людям. У МГУ є підрозділ, який займається HoReCa і досвід дистрибуції каналів «Футбол 1/2».
Будь-який заклад, який хоче працювати в легальному полі, не боїться у своїй рекламі написати, що у них офіційний футбол, то це не так дорого коштує. І вони більше ні про що не хвилюються. Бізнес має бути прогнозований. Люди хочуть порахувати, скільки вони можуть заробити.
Закладу комфортніше придбати права в одного продавця відразу на 3-4 телеканали за однією технологією. Тобто, один раз заплатив і отримав найретинговіші спортивні події. Так роблять у всьому світі.
Для МГУ – це логічний крок, щоб надалі розвивати легальний публічний показ. Дивимося на ситуацію з точки зору Setanta. В МГУ вже є мережа закладів, з якими в них угоди. Їм простіше було не створювати власну мережу, а просто віддати сигнал під якісь конкретні гроші і почати заробляти умовно через місяць, а не невідомо коли.
«У нас є два клуби, які між собою не можуть поділити, хто з них розумний, а хто красивий»
– Як ви дивитеся на ситуацію з єдиним пулом в УПЛ?
– Покупця не цікавить половина. Не можна їхати на половині коня. Якщо в мене є канал, то я хочу права на весь чемпіонат. В іншому випадку ти не побудуєш нормальний ринок платного ТБ.
Якщо я користувач, то не завжди комфортно збирати чемпіонат на 20 телеканалах через те, що у нас не можуть домовитися. Я за телепул. Єдине, що це повинен бути бізнес. У нас є два клуби, які між собою не можуть поділити, хто з них розумний, а хто красивий. У кожного з них є платформи, телеканали і ведучі, які посилають один одному знаки в ефірі. Хай почнуть розмовляти з каналом Суспільного мовлення. Це як мінімум буде чесно.
Плюси не можуть говорити з Україною. Давайте, зберуться всі клуби, УАФ, УПЛ, НСТУ і домовляться, як можна вирішити цю ситуацію, щоб це було вигідно з точки зору грошей, монетизації і доступу до контенту. Головне, не забувати про глядача. Хто б що не розповідав, але у цивілізованих країнах, бабло в абонента. Він за це платить.
А в нас виходить так, що за існування клубу платять власники. Це називається меценатство. Враховуючи скільки футбольних клубів ми вже загубили, ні до чого хорошого це не призводить. Побудувати бізнес не виходить, і тільки в мецената стає погано з баблом чи з державними структурами, клуб стає нецікавим і зникає.
Створення єдиного пулу – це можливість, як мінімум, бачити якісь цифри і орієнтуватись на них. Також це створення продукту, який можна продати не тільки в Україні, але і за її межами. Звісно, якщо наш чудовий чемпіонат комусь цікавий закордоном.
Фото: з особистого архіву Олександра Глущенка, «Шахтар»
