Світлана та Желько Ражнатовічі – мафіозне подружжя в сербському футболі. Його вбили, вона провела півроку у в’язниці
Замах на життя президента УЄФА, загрози гравцям та інші реалії 20-річної давності.
Від редакції: ви знаходитеся в блозі Beograd – gori! Його автор написав цей пост в рамках другого туру конкурсу «Найкращий блогер України-2020». Підтримайте його підпискою, плюсами і коментарями.
***
Найбільший вплив на життя сучасної Сербії мають троє людей (окрім професійних політиків). Це патріарх Сербської православної церкви Іреней, тенісист Новак Джокович і співачка Світлана Ражнатовіч. Цілком очевидно, чому в країні так сприймають володаря ключів від Храму святого Сави та головного поборника карантинних обмежень у світі тенісу.
Але з пані Ражнатовіч не все так очевидно. Так, важливим секретом її успіху стала музика, проте не останню роль відіграли футбол і гроші. Дві останні складові химерно поєднуються в її житті регулярно. Проте, на думку сербської Феміди, не завжди законно.
Красуня й чудовисько
19 лютого 1995 року Белград стояв на вухах. Ні, справа була не в натівських Ф-16 у небі, хоча до підписання Дейтонських угод і сякого-такого миру на Балканах лишався цілий рік. Уся Сербія стежила за весіллям військового командира Желько Ражнатовіча та співачки Світлани Велічковіч.
Желько Ражнатовіч очолював Сербську добровольчу гвардію – паравійськове угрупування добровольців, що пройшли війну в Хорватії та Боснії. Створений на основі фанатів «Црвени Звезди», найпопулярнішого у Сербії футбольного клубу, підрозділ здобув чимало прихильників у країні. Хоча герої та їхній лідер були далеко не ідеальними. Убивства цивільних, викрадення, тортури – до всього цього був причетний Желько, якого ще під час війни вся Сербія з острахом чи то з повагою почали називати Арканом.
Світлана Велічковіч була співачкою, зірка якої зійшла стрімко. Спочатку вона виконувала канонічне етно, потім перекваліфікувалася на турбо-фолк – мікс народної музики та диско. Кажуть, що жанр підтримував особисто Слободан Мілошевич, вбачаючи у цьому спосіб підняття патріотизму на теренах колишньої Югословії. Вона також мала власний псевдонім, який знали більш ніж її справжнє ім’я – Цеца.
Шлюб із Желько Ражнатовічем додав вістів кар’єрі Цеци. У тому, що саме вона одружила на собі головного героя Сербії немає сумнівів. Їхня перша зустріч відбулася в тренувальному таборі СДГ, й Аркан спершу зовсім не звернув на неї уваги – тендітна дівчина з короткою зачіскою та вагою в 48 кілограмів зовсім не відповідала його смакам. Проте жінка яка хоче вийти заміж, на диво, цілеспрямоване створіння. Ну і силікон в поміч, звісно. Після невдалих романів із футболістом та найбагатшим ресторатором Белграда, Цеца побачила фото Аркана на обкладинці Плейбою і закохалася. «Це було найбільш мужнє обличчя, яке я бачила у своєму житті», – говорила вона.
Це був дивний альянс: «Красуня й чудовисько», – писали про них західні ЗМІ. Різниця молодят у віці складала 21 рік. Желько мав сімох дітей від чотирьох різних жінок. Цеца була старшою за одного із синів Аркана лише на два роки.
Балканська преса охрестила їхній союз «весіллям століття». У пошматованій війною Сербії розкіш цього свята нагадувала банкет серед чуми. Вінчання відбувалося в головному кафедральному соборі міста – Храмі святого Сави. Подію у прямому ефірі висвітлювали близько двох сотень телеканалів. Окрім балканських, тут навіть працювали знімальні групи CNN і BBC. Пізніше запис дійства випустили на відеокасетах – продали більше 100 (у деяких джерелах говорять про 200) тисяч примірників.
Протягом весілля Цеца змінила аж три наряди, а Аркан був у костюмі генерала часів сербського королівства з величезним золотим хрестом на шиї. Кортеж дорогою із Житорада, батьківщини Цеци, до Белграда буквально засипав узбіччя грошима. Саме святкування відбулося в «Інтерконтиненталі» – найдорожчому готелі Белграда.
Футбол, мафія та до чого тут Косове поле
Футбол займав значну частину життя Желько Ражнатовіча ще задовго до того, як став знаменитим і впливовим. Аркан починав свій шлях, будучи членом ультрас «Црвени Звезди». Він узяв участь у побоїщі на матчі проти загребського «Динамо», об’єднав розрізнені фанатські угрупування «Црвени Звезди» в потужну й донині «Деліє», навіть закінчив Вищу тренерську школу. Після війни гроші текли до нього рікою: Желько платили данину всі – від виноробів до нафтовиків. Аркан вирішив купити футбольний клуб. Звісно, «Црвену Звезду». Проте якою б корумпованою не була в ті часи Сербія, допустити Ражнатовіча до головного клубу країни держава не могла. Футбол надто популярний у країні, щоб віддавати такий важіль впливу кримінальному авторитету.
Сербський футбол тоді переживав період турбулентності – за кілька років було вбито 11 президентів футбольних клубів. Мафіозні структури контролювали всі трансфери талановитих гравців, отримуючи з них колосальні відсотки. А як хтось не платив, ставили на «лічильник» і відбирали житло й автомобілі як оплату вигаданого ж ними боргу. Тож не дивно, що держава, не хотіла, щоб Аркан контролював «Црвену Звезду». Тому Желько Ражнатовіч вирішує піти іншим шляхом.
Мілош Обіліч, одна з головних фігур сербського героїчного епосу. Він відомий нам ще зі шкільних підручників тим, що під час битви на Косовому полі зарізав османського султана. Нині це чи не головний національний герой Сербії. Футбольний клуб, названий на його честь, не відповідав, м’яко кажучи, величі імені, яке носив. Від часу свого заснування в 1924 році «Витязі» були хронічними невдахами, які ніколи не грали в головному дивізіоні країни. Усе змінилося після 1996 року, коли клуб придбав Желько Ражнатовіч.
Футбольний менеджмент по-сербськи
Уже в наступному сезоні «Обіліч» стає тріумфатором другої ліги та виходить до еліти, а за рік – і чемпіоном Сербії. Таємниця такого успіху лежала не тільки й не стільки в спортивній площині чи «менеджерських» здатностях Аркана. Так, він говорив що його гравці мали найбільш оплачувані в країні контракти, проте справа була в іншому.
Суперникам «Обіліча» телефонували перед матчами й пропонували зробити вибір: праве чи ліве коліно їм прострелити, якщо вони заб’ють гол. Більшість глядачів на трибунах складали ветерани Сербської добровольчої гвардії, і в їхньому репертуарі були пісні на кшталт «Якщо заб’єте нам, то з поля вас винесуть» чи «Ми зламаємо вам ноги, і вам доведеться ходити на руках». Одного із гравців команди-суперника зачинили в гаражі перед початком матчу, він запізнився на гру.
Особливо діставалося «Црвені Звезді», головному супернику й улюбленому клубу Аркана. Побоюючись за свою безпеку, «звездаші» навіть не заходили до роздягалень, переодягаючись прямо в автобусах. Перерву між таймами проводила на полі, там же ходили до туалету в разі потреби. Зоряний форвард «звездашів» Періца Огненович бідкався: «Це не футбол, це – війна. Я полишу цю країну». Так, власне, і станеться: він перейде до «Реалу», із яким виграє Лігу Чемпіонів. Так-так, це той самий Періца, якого пізніше доля занесе до київського «Динамо».
Окрім власних амбіцій, мотивом таких безчинств були гроші. Аркан ніколи не забував про свій заробіток. Перспективний гравець «Воєводіни» Нікола Лазетич категорично відмовився переходити до «Обіліча». Футболіста силою запхали до багажника автівки, кинули якісь копійки керівництву «Старої Дами» та відвезли до Белграду. Пізніше його продадуть до «Фенербахче» за колосальні на той час для Сербії 6 мільйонів доларів.
Убити президента УЄФА
Перемога в чемпіонаті дала «Обілічу» право виступати в єврокубках. У першому раунді кваліфікації Ліги Чемпіонів серби легко пройшли ісландський «ІБВ». УЄФА не могла дозволити собі платити призові клубу, власника якого розшукував Інтерпол за військові злочини. Організація вирішила зняти команду з турніру. Але за чотири дні до матчу-відповіді проти ісландців Аркан переписав клуб на свою дружину. Цеца на той час уже встигла набралася досвіду в «бізнесі» чоловіка і спокійно могла керувати ним. Фокус не вдався – УЄФА все одно мали намір відчепити команду від турніру.
І без того далеко не флегматичний Аркан осатанів. До Відня вирушив загін бойовиків, які мали вбити Леннарта Юханссона – президента УЕФА. Перша спроба замаху не вдалася. Невідомо, як далі розгорталися б події, якби не суперник «Обіліча» в наступному раунді кваліфікації Ліги чемпіонів. Ним стала мюнхенська «Баварія». Аркан ніяк не міг допомогти своїм підопічним, тож серби за сумою двох матчів без шансів згоріли 5:1.
Наступного сезону «Обіліч» завоював срібло: чемпіонат Югославії припинили через бомбардування НАТО, а першим на той момент був «Партизан». УЄФА набридло панькатися з дітищем Аркана, і клубу заборонили брати участь у єврокубках. Не останню роль у цьому зіграв Міжнародний трибунал, який визнав Ражнатовіча винним у геноциді проти хорватів і боснійців.
Готель «Інтерконтиненталь»: версія 2.0
Копірайтер який пише життєві сценарії для кожного з нас, досить талановитий хлоп. І він явно добре попрацював над злою іронією в історії Аркана та Цеци. Майже через п’ять років після їхнього пафосного та дорогого весілля вони обидва знову були в «Інтерконтиненталі». До готелю зайшов чоловік і тричі вистрілив в Аркана. Дві кулі влучили в голову. Цеца намагалася зупинити кров власноруч, але марно – він так і помер прямо в неї на руках.
Знаючи специфіку «бізнесу» родини Ражнатовічів, версій щодо замовників не бракувало. Говорили про бандитські розбірки через переділ сфер впливу, спецслужби Слободана Мілошевича, НАТО, албанців. Існувала навіть версія, що 23-річний стрілець Гаврич був ультрасом «Црвени Звезди», тож скоїв атентат з метою помсти Аркану за покупу «Обіліча», зраду «Деліє» та наругу над «ЦЗ». Управління справами чоловіка повністю перейшло до Світлани Ражнатовіч.
11 друзів Цеци
Без «менеджменту» Аркана «Обіліч» почав потроху сповзати донизу. За кілька років клуб остаточно зникне в нетрях нижчих дивізіонів, шансів на повернення звідти не має досі. Проте в 2001 році Цеца балотується на пост голови Футбольного союзу Югославії. У кандидати її висунув колишній капітан «Аякса» Велібор Васовіч, пояснюючи це тим, що Цеца – одна з небагатьох, хто вкладає гроші в місцевий футбол. Проте перемогу на виборах здобув колишній гравець «Црвени Звезди», «Олімпіка» й «Верони» Драган Стойковіч.
Сербській владі потроху почали набридати регулярні перестрілки на вулицях і тіньові фінансові схеми, які вимивали і без того куций бюджет. Розпочалася рішуча боротьба проти мафії, від засилля якої країна потерпала все перше повоєнне десятиліття. У цей час Цеца не полишає свою музичну кар’єру, активно гастролює. На один із її концертів на «Маракані» прийшло 150 тисяч глядачів. Проте не музикою єдиною.
У 2003 році застрелили прем’єр-міністра Сербії Зорана Джунджича. У країні розпочалися масові арешти членів «Земунського клану» – головного злочинного синдикату на Балканах ще з початку 90-х. На місцевих телеканалах оприлюднили відео зустрічей Світлани Ражнатовіч з представниками угрупування. Під час обшуку в її будинку знайшли 11 пістолетів, близько 5 тисяч набоїв, арбалет зі стрілами, маски, глушники, прибори нічного бачення, наручники, кийки, хорватські номери до автівки, а також величезні суми в німецьких марках та доларах.
Цецу арештували за нелегальне зберігання зброї. Вона провела в одиночній камері близько півроку. Прихильники не відвернулися від вдови, а в країні росло обурення її ув’язненням. Зрештою в Белграді пройшов двадцятитисячний мітинг на її підтримку, і після цього Світлану відпускають. Кримінальну справу проти неї глибоко закопали на полицях архівів.
Вдова практично одразу дала концерт, який зібрав від 100 до 150 тисяч людей. Схоже, що її популярність в Сербії поза часом. Через десять років Цеца збиратиме на концертах вже по 200 тисяч людей.
Головною конкуренткою співачки на музичній арені була боснійка Лепа Брена. Дружина тенісиста Слободана Живоіновича вважалася найпопулярнішою виконавицею Сербії та Югославії в цілому. Це, зрозуміло, відображалося і на гонорарах. Причина її популярності полягала не тільки в якихось особливих вокальних даних чи художній вартості текстів.
Спорт завжди був шалено популярним у Сербії, а чоловік Брени був першою ракетою світу. Тому їхня з Лепою партія в суспільстві сприймалася без негативу, який невпинно переслідував одіозне подружжя Ражнатовічів. У 2000 році Стефана, сина співачки й тенісиста, викрала земунська мафія. Вимагали викуп у 2,5 мільйони німецьких марок. За п’ять днів малого повернуть, але родина Живоіновичів виїхала до США, щоб більше ніколи не повертатися до Сербії. Цеца позбулася конкурентки й остаточно утвердилася на вершині місцевого музичного Олімпу.
Знову іронія долі: незважаючи на більш ніж промовисті натяки на дотичність до криміналу, реальний вирок Світлана отримає не за головним профілем, а завдяки футболу. Точніше через брудні футбольні гроші.
У 2011 році, коли позиції мафії в Сербії було суттєво підважено, її знову арештували. Цецу звинуватили в привласненні 7 мільйонів доларів після продажу 10 гравців «Обіліча» до європейських клубів. Співачці зробили пропозицію: з неї знімуть усі звинувачення за незаконне зберігання зброї, якщо вона визнає факт крадіжки грошей. Чудово пам’ятаючи про 20 тисяч протестуючих прихильників Ражнатовіч на головній площі Белграду, прокуратура на цей раз від початку відмовилася висувати вимогу тюремного ув’язнення.
Цеца визнала провину в розкраданні, а її сестра Лідія Оцоколіч зізналася в співучасті. Цікаво, що Предраг Оцоколіч, чоловік Лідії, був одним із тих футболістів, що вигравали з «Обілічем» срібло. А потім у статусі перспективної сербської зірки його підписав донецький «Шахтар». Питання, чи заробили сестри і на його трансфері, досі лишається відкритим.
Після своїх зізнань Ражнатовіч та Оцоколіч отримали 12 та 6 місяців домашнього арешту відповідно. Також суд постановив відшкодувати державі 1 мільйон євро збитків. Момент, коли на Цецу одягали гламурний браслет для стеження, транслювали в прямому ефірі кілька телеканалів. Рік життя вдома за 6 мільйонів. Що ж, гроші не пахнуть.
Далі буде?
Кілька тижнів тому Сербія пережила важливий момент у своїй історії. Президент Вучич разом із лідером Косово підписали угоду про економічне співробітництво. Першого одразу ж викликали на килим до Москви, другого – до Стамбулу. Проте коли гортаєш сербські сайти новин, складається враження, що навіть така важлива для країни подія знаходиться в силіконовій тіні Цеци. Її сватають у дружини Путіна, вона співає на корпоративах для депутатів у Боснії. Саме тоді, коли президент Вучич у Вашингтоні ставив підпис під доленосною угодою з косоварами, у Ражнатовіч народився онук. Світлана особисто їздила забирати його з пологового будинку й хрестила в Храмі святого Сави. Малого назвали Желько. Зрозуміло, на честь кого.
Фото: AFP, Star Sport
