Срібло Лузан і Четверікової – лише початок. У цієї пари чудові перспективи бути в топі довгі роки
Їхній дует придумав двічі олімпійський чемпіон Юрій Чебан.
Їхній дует придумав двічі олімпійський чемпіон Юрій Чебан.
В серпні справи в українців на Олімпіаді йдуть однозначно краще, ніж у липні. Нарешті здобуваємо не лише бронзові медалі. До золота Беленюка та срібла Романчука, Насібова та Терлюги сьогодні додались ще медалі боксера Хижняка та пари каноїсток – Людмили Лузан та Анастасії Четверікової. Саме з успіху дівчат стартував цей олімпійський день для України.
Що тішить ще більше – амбіції каноїсток на цьому не закінчуються. Для багатьох спортсменів навіть бронза ОІ є вершиною сподівань, після досягнення якої можна видихати. Тут геть інша історія. 24-річна Людмила та 23-річна Анастасія на дорослій Олімпіаді виступили вперше, одразу взяли нагороди і уже говорять про покращення результату на наступних Іграх: «100 відсотків, це дзвіночок на золото в Парижі. Тепер будемо тримати курс туди і боротись за чемпіонство. В нас є потенціал».
Меншого очікувати й не слід, адже Україна бере медалі у веслуванні на байдарках та каное вже п’яті Ігри поспіль. А головним тренером нашої веслувальної збірної сьогодні є той, хто творив цю статистику на трьох попередніх Олімпіадах. І саме на жіноче каное він робить особливий наголос в роботі.
Лузан та Четверікова – підопічні дворазового олімпійського чемпіона Юрія Чебана. Він розвиває жіноче каное в Україні та виводить дівчат на новий рівень
«Цю медаль я присвячую своєму тренеру, Юрію Чебану. Він показав мені, що медаль та олімпійський п’єдестал – це можливо», – прокоментувала срібло Анастасія Четверікова.
Чемпіон Лондона-2012 та Ріо-2016 Юрій Чебан подався в тренери одразу після закінчення кар’єри. У 2017 році його затвердили головним тренером збірної України з веслування на байдарках та каное. Результат – за чотири роки він підготував кількох призерів чемпіонатів Європи та світу.
Серед них особливе місце посідають Лузан та Четверікова. Нічого дивного, головний тренер акцентував роботу саме на розвитку жіночого каное, яке на цих Іграх вперше з’явилось в олімпійській програмі.
Люда і Настя в парі на відміну від багатьох інших дуетів суперниць веслують обоє на один бік – правий:
При Чебану дует Людмили та Анастасії став чемпіоном, срібним та бронзовим призером чемпіонату Європи серед молоді. Крім цього дівчата індивідуально ставали найкращими на континенті серед молоді у 2018 (Лузан) та 2019 (Четверікова) роках.
Поза тим на дорослих змаганнях Анастасія взяла бронзу на чемпіонаті світу-2019 в Угорщині. А Людмила на цьогорічному ЧЄ в Польщі взяла чотири медалі (два золота, срібло та бронзу) і стала першою в історії України веслувальницею, якій це вдалось. Крім цього в індивідуальному активі Лузан срібло юнацької Олімпіади-2014 і свіжа бронза цих Ігор.
Здебільшого це досягнення каноїсток в коронних для них спринтах на дистанціях у 200 та 500 метрів. І ось, що з цього приводу думає сам Юрій Чебан:
«Ми зробили неможливе. Дві медалі на Олімпійських іграх у видах, які тільки увійшли в програму – це сенсація. Це наша командна робота, робота тренерського складу, спортсменів, масажистів. Це свідчить про те, що ми працюємо як єдиний організм.
Так, є деякі недоліки, над якими ще будемо працювати, але це нормально. З дівчатами нам дуже пощастило. Ми довели, що олімпійські нагороди у веслуванні – не випадковість. З такою командою нас чекає успіх».
Небезпідставно на це сподіваємось.
До переходу у веслування Лузан займалась спортивною гімнастикою. Зміні спорту посприяв високий ріст і брат, який уже веслував
Людмила Лузан родом з Івано-Франківська. На цій Олімпіаді вона взяла участь у двох дисциплінах, і в обох фінішувала серед призерів. Два дні тому була бронза в індивідуальному спринті на 200 метрів, сьогодні – срібло в парному на 500 метрів. Майже ідеально, як для дебютантки Ігор.
Але цього могло й не бути, якби обставини не змусили Людмилу змінити вид спорту. До веслування вона займалась спортивною гімнастикою, яку покинула лише в 14 років.
«Мої батьки не мали ніякого відношення до спорту. Але після мого народження мама, за її словами, відразу зрозуміла, що я буду спортсменкою. В чотири роки вона відвела мене в секцію спортивної гімнастики. В підсумку десять років свого життя я віддала цьому виду спорту.
Гімнастика давалася мені дуже нелегко. Було важко, чимало травм. Якийсь період я ходила, бо було потрібно, не відчуваючи при цьому ніякого задоволення. Інші дівчата могли робити більше, ніж я. А мені через великий зріст і велику як для гімнастики вагу, чекати великого успіху не було сенсу. З горем навпіл я дотягнула до майстра спорту».
Людмила Лузан (друга справа) у 8 років на секції з гімнастики
Все вирішив один невдалий день. Людмила вкотре травмувалась під час виконання вправи на брусах і зрозуміла, що з неї досить.
«Я вирішила завершити заняття гімнастикою. І тут якраз брат запропонував спробувати себе у веслуванні, яким займався сам. Спробувала і відразу зрозуміла, що означає любити вид спорту, яким займаєшся, кожен день ходити із задоволенням на тренування, мріяти про великі досягнення.
Я сама собі дивувалася, як це можна йти на тренування і повертатися з них з таким задоволенням. Я засинала з усмішкою на обличчі, з думкою про те, що завтра піду на веслування, де від тренувань отримувала неабияке задоволення. Я зрозуміла, що веслування – це справа мого життя. А те, що я займалась іншим спортом до цього, стало моїм козирем».
Перші та успішні кроки у веслуванні Лузан допоміг зробити місцевий тренер Сергій Батуманкоєв, якому вона вдячна до сьогодні. Подорослішавши, Людмила стала представляти Полтавщину і займатись тут в знакового для українського веслування тренера Миколи Мацапури. Саме він нещодавно пояснив, чому Людмилу не зупиняють здерті після тренувань мозолі на пальцях, які вона оприлюднила рік тому.
«Люда – це зібрані в єдине працелюбність, віддача, впевненість в собі та віра в тренера. Яку б роботу я їй не дав, вона не цурається», – хвалив підопічну Мацапура.
Але окремим пунктом Лузан сьогодні говорить про вклад в загальний її успіх саме Юрія Чебана.
«З приходом Юрія Володимировича жіноче каное в України отримало неабиякий імпульс. На чемпіонаті України, наприклад, конкуренція виросла дуже сильно. Видно, що головний тренер збірної зацікавлений в жіночому каное, в якого в Україні велике майбутнє – цей вид зараз розвивається дуже потужно».
Наслідком роботи Чебана став не лише прогрес Людмили. Згадана нею конкуренція в чемпіонаті України, де Лузан тривалий час домінувала, посилилась із появою якраз Анастасії Четверікової. І ця конкуренція привела до створення їхньої потужної пари.
Четверікова теж раніше займалась іншими видами – танцями та баскетболом. Свій перший човен втопила
«Одного разу Юрій Володимирович підійшов до мене як до найсильнішої одиночниці щодо створення двійки, – розповідала рік тому Лузан. – Причому він пропонував спробувати праву двійку. На той момент я цим серйозно не займалася, адже не було сильних напарниць, щоб бути конкурентоспроможними на міжнародному рівні.
Пробувалися різні поєднання, але саме з Анастасією Четверіковою човен пішов. Це не дивно, адже ми ідеально підходимо одна одній. Краще за все виходить, коли я на першому номері, а вона – на другому. У мене гребок трохи коротший та різкий, у Насті – розтягнутий та потужний. Вона ідеально справляється з роботою на другому номері. Саме наша двійка є найсильнішою в Україні».
Шлях Четверікової до цього статусу теж не був прямим. Уродженка Херсону Анастасія у веслування потрапила в 12, теж привів брат.
«До цього ще танцями займалася. І баскетболом. Були навіть певні успіхи – була бронзовою призеркою чемпіонату області, в університеті ще грала.
А у веслування привів брат. Посадили мене в байдарку, але без сляйда (сидіння в байдарці – прим.) і без керма. Тому перший свій човен я втопила. Вивернулася, а він пішов на дно. Батьків навіть змусили пірнати з ним, але марно».
Спочатку Анастасія займалась на байдарках, на яких згодом стала брати медалі на чемпіонатах України. Але одного дня вирішила пересісти на каное, попри застереження.
«Мої ініціативу не підтримали ані мій тренер Василь Цеховліс, який бачив у мені перспективну байдарочницю, ані мама. Підтримав лише батько. Сказав: «Хочеш – спробуй. Вірю, у тебе все вийде». І в мене вийшло».
Анастасія Четверікова (крайня зліва) у 2014 році
В каное Четверікову чекав стрімкий розвиток. Першу медаль вона взяла на першому ж юнацькому чемпіонаті України. При цьому одразу почала практикувати і запливи у двійці. Згодом це допомогло на міжнародному рівні, де перші нагороди Анастасія взяла саме у двійці з Людмилою Лузан.
«Мені зателефонував головний тренер збірної України Юрій Чебан. Той дзвінок і визначив моє майбутнє. Він запропонував поїхати на збір в Горішні Плавні і спробувати різні варіанти двійок з іншими дівчатами.
Без контрольного проходження було зрозуміло, що наша двійка з Людою Лузан найшвидша. А контроль тільки підтвердив це. Так склалася двійка, яку вже почали готувати на найближчі національні старти. Це був молодіжний чемпіонат України. Ми тоді перемогли з досить таки відчутною перевагою і відібралися на чемпіонат Європи серед молоді».
Відтоді дівчата почали здобувати нагороди в парі, дебютувавши з бронзи на тому молодіжному ЧЄ. А в індивідуальних запливах Анастасія та Людмила досі залишаються конкурентками як в Україні, так і на міжнародному рівні. Поки ця конкуренція обом йде тільки на користь і зумовлює прогрес. Сподіватись на золото в Парижі на сьогодні є всі підстави.
Фото: ФКУ, REUTERS/UESLEI MARCELINO; Reuters / Maxim Shemetov.
