У 2004-му «Шахтар» зіграв з «Волинню» без українців у старті. Це був останній сезон без ліміту на легіонерів

А в основі волинян було лише чотири українці.

2004 рік – один з найзнаковіших в історії українського футболу. Андрій Шевченко бере Золотий м’яч; збірна Блохіна ударно починає історичний відбір на ЧС-2006; вдруге в історії в груповий етап ЛЧ пробиваються одразу дві українські команди; вперше одразу три наші клуби виходять у весняну частину єврокубків («Динамо», «Шахтар» та «Дніпро»); Григорій Суркіс стає першим українцем у виконкомі УЄФА.

Паралельно з успіхами на міжнародній арені системні зміни відбуваються в українському чемпіонаті. У Одесі розігрують перший Суперкубок України. На вирішальні матчі клуби починають запрошувати іноземних арбітрів. У вищій лізі з’являється турнір дублерів. ФФУ вводить податок на легіонерів – за заявку іноземця кожен клуб повинен сплатити від $10 тисяч у фонд розвитку дитячо-юнацького футболу.

В купі з останнім рішенням футбольна влада вирішує також вперше в історії чемпіонату України запровадити ліміт на легіонерів, але сезоном пізніше. Кампанія 2004/05 стає останньою без обмежень.

***

На початку нульових ЧУ впевнено став на рейси олігархічного футболу. Азарт заможних власників спричинив засилля іноземців у вищій лізі. Наприклад, в сезоні 2003/04 елітний дивізіон України був серед європейських лідерів за цим показником – 178 легіонерів. Подобалось це не всім.

«В інтересах національної команди треба обов’язково вводити квоту. Бо часто буває, що найкращі українські виконавці не мають ігрової практики», – ратував за ліміт тодішній головний тренер «Іллічівця» Микола Павлов, у якого в команді був лише один іноземець – білорус Тимофій Калачов.

«Ми так скоро на пальцях однієї руки будемо перелічувати гідних збірної України гравців», – підтримував колегу Мирон Маркевич, який тоді працював у «Карпатах» й мав у колективі аж десятьох легіонерів.

Менш категоричним був тодішній-теперішній очільник «Динамо» Олексій Михайличенко, команда якого була серед лідерів за іноземцями в складі (18 гравців). «Квота на легіонерів не обов’язкова. Але. Одна справа, якщо до нас їдуть рядові іноземці, й зовсім інша, якщо мова йде про футболістів своїх національних збірних», – казав він.

Боротьба була схожа на протистояння тих, хто може дозволити собі привозити більш-менш якісних гравців з-за кордону, і тих, в кого проблеми або з селекцією, або з грошима. Зрештою, весною 2004-го ФФУ таки прийняла ліміт – не більше восьми легіонерів на полі в складі однієї команди вищої ліги з сезону 2005/06.

Іронічно, але збірна України впевнено кваліфікувалась на ЧС-2006, не дочекавшись, коли обмеження почнуть діяти.

***

Попри те, що в останньому безлімітному сезоні 2004/05 легіонерів у вищій лізі поменшало (131 футболіст), їхній вплив на розіграш призових місць збільшився. Чільну трійку за підсумками сезону посіли команди-лідери за кількістю іноземців у заявці – «Шахтар» (20), «Динамо» (19) та донецький «Металург» (21). А після першого кола четвертою йшла «Волинь», теж наполовину укомплектована імпортом.

Не дивно, що волиняни та гірники зіграли в тій кампаній один з найпоказовіших поєдинків періоду до ліміту. 2 грудня 2004 року команди вийшли на зустріч лише з чотирма українцями в старті – й усі вони були в старті «Волині» (Неділько, Герасимюк, Сачко та Гащин). Луческу, який проводив перший сезон на чолі донеччан, вперше вирішив обійтись без них зовсім.

Іноземне представництво на полі було симптоматичним для тогочасного наповнення вищої ліги – п’ять сербів, три поляки, два чехи, по одному естонцю, боснійцю, чорногорцю, хорвату, румуну, нігерійцю. І лише два бразильці у «Шахтаря» – то був ще період з чітким балканським акцентом у трансферній діяльності українських клубів.

Але не балканці виявились ключовими персонами на полі в той день. «Шахтар» обіграв «Волинь» 3:1 – на голи Агахови, Брандао та Воробея (вийшов замість Джуліуса в другому таймі) суперник відповів лише м’ячем Сачка. Завдяки перемозі гірники повернули лідерство в чемпіонаті, який і виграли в підсумку. Лише вдруге у своїй історії.

«Волинь» – «Шахтар» 1:3 (0:1, 1:2)

2 грудня 2004, 14:00, стадіон «Чорноморець»

Голи: Сачко (86) – Агахова (5), Брандао (53), Воробей (90+1)

«Волинь»: Неділько, Ряхн, Джудовіч, Герасимюк, Ганчаржік, Новак, Гащин (Панас, 81), Мітіч, Круніч, Трішовіч, Сачко (к)

«Шахтар»: Лаштувка, Лалатович Беркеуана, Гюбшман, Срна, Левандовскі (к), Матузалем, Дуляй, Вукіч (Пуканич, 80), Брандао (Бєлік, 60), Агахова (Воробей, 71)

***

В сезоні 04/05 «Шахтар» часто балансував на межі повної відсутності українців у старті. Якби ліміт діяв уже в тому розіграші, то лише в одному поєдинку Луческу б дотримався його – в середньому він випускав на гру 9 легіонерів. Дві вакантні позиції найчастіше займав хтось із пари нападників Андрій Воробей/Олексій Бєлік та капітан команди Анатолій Тимощук. Але якщо перші двоє швидше програвали боротьбу запрошеним форвардам, то відібрати місце в старті у Тимощука було малореально – Анатолій мав таку ж вагу в центрі поля, яка сьогодні є в команді у Тараса Степаненка.

Навряд Тимощук пропустив би й той матч проти «Волині», і зустріч швидше б не стала історичною через відсутність українців у складі однієї з команд. Але за два тури до цього Анатолій травмувався в грі з «Таврією», яка в Сімферополі жорстко прийняла лідера чемпіонату, обігравши його 2:1.

«Гра нагадувала кориду. Тимощук та Матузалем вибули надовго. Наш капітан, швидше за все, не зіграє за збірну України в матчі з Туреччиною. Але «Таврія» виграла заслужено», – резюмував після матчу Луческу.

В підсумку Анатолій більше не зіграв у тому році, пропустивши важливі поєдинки в ЛЧ проти «Мілана» (0:4) та «Барселони» (2:0), легендарний матч України в Стамбулі (3:0) та три останні тури першого кола ЧУ.

Саме у двох з них «Шахтар» зіграв без українців у старті – вслід за матчем з «Волинню» Луческу повторив трюк в грі з «Іллічівцем» (4:1). А потім ще разок в поєдинку другого кола проти «Ворскли-Нафтогаз» (1:0) – це була остання на сьогодні зустріч ЧУ, на яку одна з команд вийшла повністю легіонерним складом.

***

Історичною ту гру «Шахтаря» з «Волинню» зробило не лише засилля легіонерів. Поєдинок відбувся на фоні розпалу Помаранчевої революції, яка прямо вплинула на його долю. Ігри 14-го туру повинні були пройти в останні вихідні листопада – 27-28 числа. Але поєдинок в Луцьку вчасно не пройшов – його довелось перенести через боязнь протестів, які активно проходили тими днями, особливо на Західній Україні.

Політичне протистояння Віктора Ющенка та Віктора Януковича поглибило в країні відчуття конфлікту між Заходом та Сходом. Через це клуб з Донбасу непокоїла поїздка в гості до клубу з Волині, а клуб з Волині не був певний, що забезпечить безпечне проведення гри. Обоє погодились провести матч на кілька днів пізніше (2 грудня) та на нейтральному полі – одеський «Чорноморець» погодився позичити свій стадіон.

Згодом, найкраще антураж гри пояснив головний тренер «Волині» Віталій Кварцяний. Й ще раз підкреслив, як навіть на такі речі впливала велика кількість іноземців в українських клубах:

«Ви знаєте, яка зараз ситуація в Луцьку. Йдуть мітинги, змінюється влада. В таких умовах було б дуже важко підтримувати порядок на стадіоні. У нас уже в цьому сезоні була нервова гра: 15 жовтих карток і 3 червоні. Добре, що обійшлося без ексцесів. У Луцьку будь-яке зіткнення в матчі з «Шахтарем» сприймалося б вболівальниками не зовсім адекватно.

Що стосується варіантів, то перенесення в Донецьк на 12 грудня нас не влаштовувало з однієї причини – у наших легіонерів 6 грудня закінчуються угорські візи. Перенести матч на лютий або березень – теж не найкращий варіант для нас. Тому ми вирішили зіграти в Одесі. Хоч ми й програли, але матч пройшов без ексцесів. Тому наш клуб не покарають санкціями. В Одесі я міг дати гарантії, що матч закінчиться без проблем».

Лучшие легионеры, которые ушли из «Шахтера»: в сумме больше 1000 матчей в топ-5 лигах

Фото: Футбол 24, ФК «Шахтар»

+48
Реклама 18+
Популярные комментарии
slayer_v
+36
Маразм крепчал, враги окружали...))
Ответ на комментарий Crotovich
Початок боротьби від наших футбольних органів проти Шахтаря. Робили все щоб Шахтар не став сильнішим. Але Палкін через 10 років придумає комбінацію з паспортами і поставить всім мат. Як бачимо зараз нічого в них не вийшло. Шахтар продовжує штампувати золоті медалі Чемпіонату УКРАЇНИ навіть з їхніми обмеженнями
Dyadya Vitya
+18
Памятаю той матч і сцикуняцьку поведінку Шахти перед ним. Вже тоді "каманда" Ахметова сциканула в Луцьк приїхати до бандерівців))) А потім памятаю після матча в нас всі вболівали за Мілан в ЛЧ і 4:0 ))
Никита Черкашин
+12
Не знал, что когда-то отсутствовала лимит 😇
Написать комментарий 75 комментариев
Loading...
Реклама 18+