FAQ по допінгу. Для України особливо актуальний

Детально пояснюємо базові речі і не тільки.

Тема допінгу завжди на слуху в Україні. І ще не скоро перестане такою бути, судячи з регулярних новин про зловживання серед українських атлетів.

Наша країна серед світових лідерів за вживанням допінгу спортсменами та за кількістю покараних за це. Причин та наслідків море, тому знати про це явище ми зобов’язані більше.

Tribuna.com пояснює ключові поняття в темі допінгу. Починаємо з основ.

Хто бореться з допінгом у професійному спорті?

На чолі цілої системи стоїть Всесвітня антидопінгова агенція, більш відома за своєю абревіатурою як WADA (World Anti-Doping Agency). Цей орган у 1999 році заснував Міжнародний олімпійський комітет з метою промоції, координації та моніторингу антидопінгової діяльності у світовому спорті. Штаб-квартира WADA базується у Монреалі, Канада.

Далі йде мережа. «Під безпосереднім керівництвом WADA працюють національні антидопінгові центри. Вони повинні бути в кожній країні», – розповів Tribuna.com президент федерації легкої атлетики України Ігор Гоцул, який входив до робочих груп Ради Європи та ЮНЕСКО по протидії допінгу.

«Росія докладала багатьох зусиль, щоб потягнути Україну за собою». Гоцул – про допінг, дискваліфікації та гроші

«Паралельно з ними антидопінгові служби існують практично в усіх визнаних WADA міжнародних федераціях. В IAAF (Світова легка атлетика – прим.) це Athletic Integrity Unit – орган з величезними повноваженнями, серйозним бюджетом та високим ступенем автономності. Тут займаються питаннями антидопінгового етичного кодексу, конфліктами інтересів».

Для порівняння, антидопінгову діяльність в УЄФА веде об’єднання так званих офіцерів з допінг-контролю (DCOs) – 55 медичних фахівців із 27 країн.

Хто чи що регулює діяльність WADA?

WADA діє в межах Всесвітнього антидопінгового кодексу. Це документ, прийнятий понад 600 спортивними організаціями у всьому світі, включно з міжнародними федераціями, національними антидопінговими організаціями, а також Міжнародним олімпійським комітетом та Міжнародним паралімпійським комітетом.

Хто фінансує WADA та хто в ній головує?

Роботу WADA фінансують наполовину МОК, наполовину уряди світових держав. Чинним президентом WADA є колишній польський спринтер, а сьогодні політик Вітольд Банька.

Як саме WADA та підзвітні їй організації борються з допінгом?

Шляхів багато. Роз’яснювальна робота, промокампанії з дискредитації допінгу, наукові дослідження, моніторинг, система інформаторів. Але найважливіше – це взяття проб на наявність заборонених препаратів, а також розслідування заборонених методів. Обидва способи постійно вдосконалюють.

«Наприклад, 12-13 років тому WADA запровадила три профілі в роботі з пробами: гормональний, стероїдний та кров’яний, – пояснює Ігор Гоцул. – Це унеможливило довготривалі спортивні кар’єри, побудовані на вживанні допінгу. 

Тести спортсмена досліджують за різними параметрами. Зокрема, кров вимірюють за шістдесятьма. Вимірюють не лише кількісно, але й по співвідношенню до інших компонентів у крові. На випадок, якщо нічого забороненого в крові немає, але є аномальне співвідношення природних компонентів. Це говорить про сліди вживання допінгу також».

Що таке заборонені препарати та методи?

До заборонених методів WADA відносить:

а) маніпуляції з кров’ю та її компонентами (зокрема, заборонено штучно підвищувати рівень поглинання та транспортування кисню кровоносною системою, наприклад, за допомогою модифікованих продуктів гемоглобіну);

б) хімічні та фізичні маніпуляції (наприклад, спроби підробити або змінити цілісність взятих проб);

в) генно-клітинний допінг (в тому числі застосування генномодифікованих клітин).

Що стосується заборонених препаратів, то їхній перелік набагато більший, ще й постійно оновлюється в межах того ж Всесвітнього антидопінгового кодексу. Загалом WADA ділить їх на 11 категорій, розрізняючи на ті, які заборонені завжди, та ті, які під забороною лише в змагальний період або в конкретному виді спорту.

Заборонені завжди

незатверджені речовини (приклад: фармакологічні препарати, які перебувають в доклінічній розробці, або затверджені лише для ветеринарного використання);

анаболіки (приклад: оксандролон та метилтестостерон, через вживання яких олімпійські медалі відібрали в Юрія Білонога (золото Афін-2004) та Людмили Блонської (срібло Пекіна-2008) відповідно. А також турінабол, на якому впіймали багатьох наших олімпійців-медалістів – Ольгу Коробку, Наталю Давидову, Дениса Юрченка, Вікторію Терещук, Олексія Торохтія);

Україна заплатила за виграні на допінгу медалі $770 тисяч. Їх ніхто не поверне

пептидні гормони, фактори росту, супутні речовини та міметики;

бета-2-агоністи;

гормони та метаболічні стимулятори (приклад: знаменитий мельдоній, який знаходили у біатлоністів Артема Тищенка та Ольги Абрамової);

діуретики та маскувальні агенти (приклад: фуросемід, через який постраждав Олександр Рибка; гідрохлортіазид, через який були проблеми у Фреда, а нещодавно його виявили у Наталі Прищепи).

Заборонені в змагальний період:

стимулятори;

наркотики;

канабіноїди (приклад: марихуана або гашиш);

глюкокортикоїди.

Заборонені в конкретному виді спорту:

бета-блокери (заборонені повністю в стрільбі з лука та в стрілецькому спорті; заборонені лише в змагальний період в автомобільних перегонах, усіх дисциплінах більярду, дартсі, гольфі, лижних та підводних видах спорту). 

Який механізм перевірки спортсменів на допінг?

Усіх професійних спортсменів та спортсменок антидопінгові органи перевіряють як під час змагань, так і в позазмагальний період. При цьому, WADA спонукає брати більшу кількість проб саме в позазмагальний період, коли ризик вживання заборонених препаратів вищий. Такі проби можуть брати без попередження.

Кожен професійний атлет повинен мати власний електронний кабінет на спеціальній платформі WADA під назвою ADAMS з великою базою даних. Він, зокрема, потрібен для того, щоб надати антидопінговим органам місце свого перебування та період в ньому.

(Ігор Гоцул)

«Щоб у будь-який момент туди могли приїхати офіцери WADA і взяти пробу, – каже Ігор Гоцул. – І це обов’язково. Бо якщо до спортсмена офіцери приїхали тричі, але не застали його за вказаним у кабінеті місцем, випадок вважається позитивною пробою на допінг зі всіма наслідками».

«Ще один спосіб контролю спортсменів – система інформаторів. Зараз у WADA приходять працювати люди з досвідом роботи в правоохоронних органах. Зокрема, вони збирають різного роду інформацію про атлетів. Якщо в них є об’єктивна підозра, що спортсмен вживає заборонені препарати, йому можуть призначити додаткові дослідження.

Так само, якщо спортсмена певного тренера звинуватили у вживанні допінгу, то до інших учнів цього тренера також буде більше уваги. Теж саме на рівні країни. Якщо в Україні є позитивні проби (а більшість з них це важкі випадки – гормональні анаболічні стероїди), то ми, як країна та її спортивні федерації, перебуваємо під дуже щільною увагою WADA».

Проби чого беруть у спортсменів?

Основний спосіб дослідження в антидопінговій діяльності – це аналіз сечі. Але в деяких видах спорту та їхніх підвидах на дослідження беруть кров. Наприклад, у видах витривалості.

Якщо є потреба, частину проби відбирають для аналізу, а решту заморожують на строк до десяти років. Опісля пробу розморожують, щоб ще раз перевірити на наявність заборонених речовин, але тепер уже за допомогою сучаснішого обладнання та нових технологій.

При цьому варто розуміти, що в таких випадках перевіряють на речовини, які були в списку заборонених саме на момент взяття проби. Тобто, десять років тому.

«Саме так ми втратили кілька олімпійських медалей, в тому числі медаль Юрія Білонога. У нього знайшли препарат, який був заборонений ще в часи його виступів. Просто тоді його не виявили.

Але якщо на момент виступів цей знайдений препарат не був заборонений, то покарати за це не можуть», – пояснює Ігор Гоцул.

Чув щось про проби А та Б. Що це таке?

Кожен спортсмен при здачі проби заповнює дві місткості – А та Б. Він же їх власноруч і запечатує. Ці місткості під однаковим семизначним номером з позначками А та Б одночасно транспортують в лабораторію.

«Там уже фахівці досліджують пробу А. Якщо результат позитивний, то в спортсмена є право запитати аналіз проби Б – в його присутності або в присутності його представника», – розповів Tribuna.com заступник директора Національного антидопінгового центру України Ярослав Кручек.

«При цьому витрати на аналіз проби Б покриває спортсмен. Він також має право перед аналізом пересвідчитись, що ця проба запечатана належним чином».

Ці ж дві проби відповідна антидопінгова організація може замовити в лабораторії на довготривале збереження. Тобто, замороження. 

Як часто у спортсменів беруть проби?

Стабільного числа чи ліміту немає – все залежить від виду спорту. WADA розділила їх за ступенем ризику застосування допінгу в залежності від статистики позитивних проб в кожному з них.

«Також розроблене спеціальне відсоткове співвідношення, за яким працює кожен національний антидопінговий центр. Якщо наш НАДЦУ бере в рік близько дві тисячі проб (повинно бути хоча б 4-5 тисяч, але грошей держава дає лише на 2), то левова їхня частина має складатися з проб у видах спорту з найбільшим ризиком приймання допінгу. До таких належать, наприклад, легка та важка атлетика», – каже Ігор Гоцул.

Відтак, в одного спортсмена може бути лише одна проба за рік, а в іншого – десятки. Окрім виду спорту, кількість також залежить від спортивних показників атлета.

Хто перевіряє проби на допінг?

Збирають та перевіряють проби різні люди. Забір проб – це робота фахівців національних антидопінгових центрів (внутрішні змагання) або їхніх аналогів при світових та континентальних спортивних федераціях (міжнародні змагання).

Потім ці проби кодують та надсилають в лабораторії, які мають сертифікат WADA. Там уже їх й перевіряють, не знаючи, кому саме вони належать. Кожну пробу досліджують три спеціалісти: біохімік, лікар та математик.

І в Україні є такі лабораторії?

В Європі їх 18, але не в Україні. Хоча раніше була – до введення сертифікації WADA. «Раніше багато країн створювали в себе національні антидопінгові лабораторії. Але в певний момент WADA дійшла висновку, що часто вони були інструментом подвійних стандартів – поряд з офіційними пробами робили закриті. Маємо приклад Росії», – говорить Ігор Гоцул.

«Сім років тому WADA вирішила сертифікувати лабораторії. Але тільки в тих країнах, до яких є довіра. Відтак, лабораторія, яка багато років існувала в Україні, втратила своє право на проведення досліджень. Позиція у WADA проста – Україна перебуває на такому рівні довіри, що нової лабораторії у нас не відкриють. Хоча формально, як інституція, вона існує, на неї виділяють бюджетні кошти». 

Що саме відбувається, коли в пробі спортсмена знаходять заборонений препарат?

Якщо в пробі спортсмена виявили заборонений препарат або його підозрюють в забороненому методі, атлета тимчасово відсторонюють від участі в змаганнях на час розслідування. Після вироку цей період можуть зарахувати до усього строку дискваліфікації – як це сталось у нещодавньому випадку з Артемом Бєсєдіним.

Поки спортсмен відсторонений, триває розслідування, в ході якого він має надати пояснення антидопінговим органам.

«В спорті в таких випадках діє презумпція винуватості. Тобто, спортсмен, якого підозрюють у вживанні допінгу, повинен довести, що він невинен», – говорить Ігор Гоцул.

«Поряд з тим, національна федерація [того виду спорту, який представляє спортсмен] також є одним з об’єктів розслідування. Вона виступає як один з потенційних винуватців та жодним чином не впливає на процес. Вона теж має пояснити свої дії або бездіяльність.

Бо зараз є розуміння, що пійманий на допінгу спортсмен не сам прийняв це рішення – майже завжди є хтось, хто порадив, прикрив, колов, консультував і все інше».

Якщо в ході розслідування фігурантами справ стають інші люди (наприклад, тренер, який спонукав до вживання допінгу), відкривається ще одна справа, яку ведуть незалежно від початкового кейсу.

Це одні з багатьох факторів, від яких залежить тривалість кожного розслідування. Тому сталих його розмірів немає.

«Однак, гарним тоном вважається тривалість у пів року. Але це не встановлений чітко термін. Просто бажаний період. Однак, 2021 року вступить в дію міжнародний стандарт розслідування – там уже терміни пропишуть жорсткіше, але залишать право продовжити розслідування при потребі», – пояснює Кручек.

Як карають за вживання допінгу? 

За результатами розслідування того органу, який збирав проби, визначають ступінь вини спортсмена чи спортсменки, якщо таку доводять. Від цього й залежить строк покарання.

Для атлетів, яких вперше піймали на заборонених методах або препаратах, максимальне покарання – це 4 роки відсторонення від спорту. «Цей термін можна зменшити, якщо, наприклад, визнати вину одразу або здати тих, хто причетний до вживання», – каже Ігор Гоцул.

«Вплив має також те, яку речовину знайшли в організмі спортсмена. Є категорія особливих речовин, за перше вживання яких карають відстороненням на два роки. Пом’якшити розмір вироку можуть обставини справи», – каже Ярослав Кручек.

Також WADA може вимагати, щоб тих, кого здав спортсмен чи спортсменка в ході розслідування, перевірили та покарали правоохоронні органи. Без такого покарання пом’якшення вироку може не трапитись.

Якщо атлета впіймали на допінгу вдруге, найжорсткіший вирок – це довічна дискваліфікація.

Рішення про дискваліфікацію можна оскаржити?

Так, будь-яке рішення антидопінгових органів можна оскаржити. На це дається 21 день з моменту винесення рішення про покарання. Останньою інстанцією в процесі є Спортивний арбітражний суд в Лозанні.

Не всі піймані на допінгу спортсмени, вживають його свідомо. Заборонена речовина може потрапити в організм випадково. Як з цим бути?

За канонами WADA професійні спортсмени несуть відповідальність за все, що потрапило в їхні організми. Свідомо чи несвідомо – це уже враховується в ході розслідування. Тому найкраще для атлетів у такій ситуації одразу визнати свою провину.

«Перший чинник, на який звертає увагу WADA в розслідуваннях – спроможність спортсмена визнати свою вину та показати каяття. Свідомо чи несвідомо, але ти порушив правила. Це треба визнати та допомагати розслідуванню, надати інформацію про свої дії та дії інших пов’язаних персон», – пояснює Ігор Гоцул.

«Це важлива річ, яку наші спортсмени часто не готові прийняти. В нас було тільки кілька випадків [визнання вживання допінгу]. Один з них – Інеса Кравець. Тому наші атлети не отримують менших термінів, на які могли б розраховувати. Бо за статистикою WADA, зі ста випадків позитивної проби на допінг, може один-два з них – це випадкове вживання допінгу. Тому я не дуже вірю тут у випадковість».

Один з таких випадків визнаного випадкового потрапляння допінгу в організм спортсмена стався минулого року. Це історія канадської чемпіонки світу з греблі Лоренси Венсан-Лапойнт. Вона, що показово, одразу відмовилась визнавати вину й зрештою таки довела свою невинуватість повністю.

Канадская чемпионка спаслась от бана: допинг принимал ее парень, вещество попало к ней после «обильного обмена жидкостями»

Інколи атлету треба прийняти заборонений препарат через хворобу або загрозу життю. Як WADA трактує такі випадки?

Дуже просто. Спортсмени можуть вживати допінг, але з дозволом на так зване терапевтичне використання. Наприклад, для лікування. Перед цим треба обов’язково звернутись до WADA й отримати дозвіл. За таких обставин може навіть не постраждати запланована участь спортсмена в змаганнях.

«Це легальний спосіб отримати лікування, не маючи наслідків порушення», – пояснює Ярослав Кручек.

Якщо ж заборонений препарат треба прийняти негайно, про всі деталі ситуації слід невідкладно повідомити WADA опісля. Це відповідальність професійного спортсмена, про всі такі випадки потрібно повідомляти та вчасно вносити в реєстр системи ADAMS.

Чому спортсмени вживають допінг, якщо контроль настільки серйозний?

Єдиної причини бути не може. Ігор Гоцул однією з таких в Україні вважає все ще відчутний вплив радянських підходів, коли з допінгом також багато працювали тренери та спортсмени. Через це в українському спорті все ще існує висока толерантність до допінгу, що відбивається на ставлені суспільства також.

Окрім цього, професійні спортсмени в Україні інколи скаржаться, що до вживання допінгу їх підштовхує відсутність дозволених фармакологічних відповідників. Річ у тім, що через великі навантаження в сучасному спорті зростає важливість вміння швидко відновитись. В цьому допомагають в тому числі різного роду препарати та добавки.

За словами атлетів, не завжди у них є змога дістати такі (наприклад, через ціну), тому вони змушені вживати заборонені препарати, а потім виводити їхні залишки з організму за допомогою сечогінних засобів. Але це все одно про відповідальність професійного спортсмена та про його світогляд. Покарання від цього не уникнути.

Фото: Gettyimages.ru/Lutz Bongarts/Bongarts/Getty Images; Alexander Hassenstein/Bongarts; «Динамо»

+23
Популярные комментарии
sserg
+8
Информативно, спасибо! ( от астмы препараты неплохие дают результаты...)
Alexey Kovalchuk
+1
Осталось способы применения озвучить и статья удалась. Можно со списком по аптекам бегать. Жесть, кто ето рецензировал?
V_Voloshyn
0
Четверте.
"Бо якщо до спортсмена офіцери приїхали тричі, але не застали його за вказаним у кабінеті місцем, випадок вважається позитивною пробою на допінг зі всіма наслідками"
Гоцул ще раз підтвердив, що він ідіот, якщо Решнюк зацитував дослівно Гоцула. Інакше тоді ідіот і дилетант - Решнюк.
Тричі - це за 1 рік. Тобто якщо тричі за період з 1 січня 2020 по 1 січня 2021 року допінг-офіцери прийдуть до умовної Журавок за адресою та в години, які вона вказала в АДАМС, тоді це порушення 2.4. Всесвітнього антидопінгового кодексу, але не вважається "позитивною пробою на допінг" (п.2.1.). Більше того, якщо один з пропущених тестів скасувати по поважній причині - порушення не буде. Але треба не пропускати тести, щоб потім не було питань
//////////////////////
П’яте.
Гоцул знову виставляє себе ідіотом. " Позиція у WADA проста – Україна перебуває на такому рівні довіри, що нової лабораторії у нас не відкриють"
Брехня. Є міжнародний стандат щодо лабораторій. Там виключно технічні моменти - обладнання, фахівці з необхідною кваліфікацією і наявність фінансування. Посилання тут
www.wada-ama.org/en/resources/laboratories/international-standard-for-laboratories-isl
Ніякого рівня довіри там немає. Навіть на Росії з її скандалами до грудня 2019 працювала лабораторія ВАДА.
////////////////////////
Шосте.
Ось тут Решнюк пише як повний дилетант. "Якщо в пробі спортсмена виявили заборонений препарат або його підозрюють в забороненому методі, атлета тимчасово відсторонюють від участі в змаганнях на час розслідування. Після вироку цей період можуть зарахувати до усього строку дискваліфікації – як це сталось у нещодавньому випадку з Артемом Бєсєдіним."
Атлета не завжди відстороняють (provisional suspension) після позитивної проби. Приклад - велосипедист Крістофер Фрум або плавець Сунь Ян.
А основне "ВИРОК". Немає ніякого вироку. Вирок існує лише в кримінальних справах. Пан Решнюк, затям собі - в антидопінгових справах є рішення антидопінгових комісій. Але хоч правий у тому, що дійсно період provisional suspension зараховується у загальний строк дискваліфікації.
А ось реально професійна стаття для спортсменів, у яких позитивна проба www.sports.ru/tribuna/blogs/lexsportiva/928061.html
Написать комментарий 6 комментариев
Loading...
Реклама 18+