Прев'ю до сезону АПЛ: «Сіті» – фаворити, Зінченко та Миколенко – важливі гравці своїх команд, чекати на відродження «МЮ» не варто
Вже зовсім скоро розпочнеться новий євросезон: свої перші матчі проведуть у Лізі 1, Бундеслізі та АПЛ. Про перші два чемпіонати ми вам уже розповідали – ось:
А вже у п’ятницю АПЛ відкриє новий сезон матчем «Кристал Пелес» та «Арсенала».
Розповідаємо усе, що треба знати напередодні старту.
Що там у топ-6: як провели літо, чого чекати у сезоні
Більш детально про кожного учасника топ-6 ми писали ось тут:
«Ман Сіті» провели не надто активне, але точково круте трансферне літо – без особливих вагань відпустили Стерлінга, Жезуса та Зінченка. Усі троє були важливими у клубі, однак не настільки, щоб їхній відхід став великою проблемою. Першим двом, які так на повну й не стали «майбутнім «Сіті», довелося б конкурувати із двома новачками атаки – Хуліаном Альваресом й Ерлінгом Голандом.
Також «Сіті» підписав Філіпса, урізноманітнивши для Пепа вибір на позиції опорника – після відходу Фернандінью там залишався лише Родрі.
Збалансованість складу, простір для ротації, збереження усіх ключових лідерів («Барса» продовжує носитися з ідеєю підписати Бернарду Сілву, однак поки це все ще виглядає малоймовірним) робить «Сіті» головним претендентом на чемпіонство – третє підряд.
«Ліверпуль» – єдині, хто серйозно можуть позмагатися із «Сіті» за першу сходинку. Команда фактично залишається тією ж, яка торік програла чемпіонство лише через дубль Гюндогана. Це було надзвичайне тихе літо для клубу такого масштабу – відпустили Мане та кількох резервістів, підписали Нуньєса та Карвалью, та й по тому.
Підписання уругвайця може стати трансфером номер один цього літа в Англії за тим, що гравець привнесе в клуб. Після комічних промахів у передсезонці Дарвін знайшов гольове чуття – оформив покер та навіть встиг забити «Сіті» у переможному Суперкубку.
Потужна атакувальна міць (Нуньєс-Салах-Діас-Жота), якісні гравці на інших позиціях – тут є все, щоб кинути виклик Пепу в боротьбі за титул. Інше питання, чи вистачить сил, а головне – глибини?
Для «Челсі» це перший повноцінний сезон нової епохи – після майже 20-річного правління істеричного гаманця Абрамовича клубом тепер володіє Тед Боелі. Американець одразу дав знати, що все буде інакше – відпустив з «Челсі» Грановську (все, росіян тут більше немає, можна вболівати), довірився Тухелю, почав віддавати дорогий неліквід.
Саме з цією оптимізацією пов’язане й повернення Лукаку в «Інтер», й намагання віддати назад Вернера «Лейпцигу», аби не платити гравцям, які приносять користі менше, ніж болю платіжкам клубу. Спроби відправити хоч кудись Кепу можна теж віднести сюди, хоча розпочалися вони ще задовго до того.
Хоча головною проблемою клубу стала «Барселона». Окрім того, що каталонці вже забрали Крістенсена й от-от заберуть Алонсо та Аспілікуету, вони ще й перехопили приблизно усіх, кого так чи інакше хотіли лондонці – Рафінью, Левандовського (меншою мірою), Кесс’є та Кунде. У відповідь «Челсі» ж хоче врятувати «Барсі» фінансову ситуацію покупкою Де Йонга – про це трохи згодом.
Лондонці підсилилися Стерлінгом та Кулібалі – це круто, але цього буде замало для чогось більшого, ніж боротьба за зону ЛЧ. Тухель прямо каже, що у клубі проблеми, і навряд вони вирішаться ось так й одразу. Тим паче, що конкуренти теж не спали.
Один із двох клубів «другого ешелону» топ-6, чиє літо справді інтригує – це «Тоттенгем». Клуб активно попрацював на трансферному ринку, майже за безцінь зібравши топових футболістів (виняток – Рішарлісон, але тут респект «Евертону» за відстоювання своїх позицій). Головне – «Тоттенгем» не набирав футболістів й суми, яких платитиме за них, на рандомайзері, як це було раніше. Леві зрозумів, що необхідно будувати систему – привів спортдира Паратічі й тренера Конте, яким усіляко намагається не заважати.
Сміливий тейк: «Тоттенгем» може навіть протягом певного часу нав’язувати боротьбу за чемпіонство. Так, для цього їм найімовірніше доведеться забити на успіх в ЛЧ – зважити пріоритетність цих турнірів та реалістичність перемоги у них важливо, щоб знати, де робити ставку.
Але це точно буде успішний сезон для «шпор». Якщо не зараз, то коли?
«Арсенал» – клуб, за яким стежитимуть приблизно усі українці, які цікавляться футболом. Про Зінченка нижче, а зараз загалом про те, чого від них чекати.
Коли навесні «каноніри» боролися за вихід в ЛЧ уперше за три роки, ми казали, що цю боротьбу вони можуть програти лише самі собі. Так і сталося: одразу після виходу тексту «Арсенал» програв «Брайтону» та «Саутгемптону». А на ключовий матч із «Тоттенгемом», де треба було вигравати, щоб залишитися у боротьбі, команда вийшла абсолютно непідготовленою, нервовою, розгубленою. Пенальті на 22-й через дурний фол, вилучення на 33-й – кінець казки.
Тому трансфери цього літа максимально радують – це саме той випадок, коли «менталітет переможця» був не менш важливим за футбольні навички. Жезус, Зінченко, Вієйра – гравці з досвідом гри в ЛЧ та перемог у чемпіонатах. Це, а також повернення Саліба – ті ланки, яких не вистачило навесні для заходу в топ-4. Цього сезону має вийти.
«МЮ» тим часом проводить чергову пост-фергюсонівську перебудову – скільки їх там уже було? Тепер все знову виглядає чудово: узяли топового тренера тен Гаґа. Той вирішив привести ледь не усі Нідерланди – поки, правда, довелося обмежитися Маласією, Еріксеном (екс-«Аякс») та Мартінесом. Хотіли ще Френкі де Йонга, але він настільки хотів залишитися в «Барсі», що тепер реально може поїхати у «Челсі».
Однак головна проблема у прогнозуванні будь-чого, що стосується клубу, – Роналду. Детальніше про ситуацію трохи згодом, однак головний наслідок – від рішення залежить, який «МЮ» ми побачимо.
Враховуючи, що сезон уже розпочинається, і будь-який із цих «МЮ» доведеться будувати вже на колінці по ходу змагань, очікувати якогось мега-повернення «червоних дияволів» на передові позиції знову, на жаль, не варто.
Клуби, які можуть здивувати у наступному сезоні
«Лідс» після провалу минулого сезону (команда з Філіпсом та Рафіньєю ледь урятувалася в останньому турі) рішуче налаштований виправлятися й поступово йти за вищими місцями. Клуб дуже активно й грамотно реінвестував зароблені від вищезгаданої пари кошти, підсиливши одразу кілька позицій.
Чи не найважливіший фактор у цьому підсиленні – воно робилося під тренера, хай навіть його прізвище тепер не починається на «Б’є» і не закінчується на «лса». Марш зібрав одразу кілька гравців, з якими знайомий ще з часів «Зальцбурга». Фактично, без грошей «Ред Булла» він тепер закладає ігрові основи «РБ Лідс». І, якщо чесно, це єдиний «РБ», за яким буде цікаво спостерігати.
«Ньюкасл» сюди потрапив, можливо, не стільки через «можуть здивувати», скільки через «повинні». Пам’ятаєте, як після придбання клубу саудитами на «сорок» повісили титул чергового грошового мішка-суперклуба? Теж стомилися, коли їм почали приписувати інтерес приблизно до усіх непоганих футболістів, які існують й отримують 3,5 зірочки потенціалу від вигаданих скаутів ФМ?
Едді Гау не розчарував – і замість того, щоб зібрати Ндомбеле, Зінченка, Роналду та *підставте прізвище*, узяв топового ЦЗ Ботмана з «Лілля», воротаря Поупа з «Бернлі», який вважається одним з найкращих воротарів-англійців, та викупили лівого захисника Таргетта. Не можна навіть сказати, що клуб за них переплатив – 66 млн євро у сумі.
Цьому є причина: тренер вже довів, що із цим складом + кілька підсилень можна розривати в АПЛ. Пам’ятаєте, як у другій половині сезону «сороки» з останнього місця вирвалися у впевнену середину (за результатами у 2022-му були третіми у лізі)? Цей зріст майже гарантовано продовжиться – чекайте на потенційне повернення «Ньюкасла» в єврокубки.
Клуби, які розчарують
«Саутгемптон» – це саме той учасник реаліті-шоу на вибування, якого помічаєш лише у випадку феноменального успіху, або у випадку трешового провалу. Після епохи Почеттіно-Кумана команда з півдня запам’яталася хіба двома поразками по 0:9 та шикарними штрафними Ворд-Проуза.
Попередній сезон клуб провів традиційно ніяк: щось там вигравали, далі скотилися у боротьбу за виживання й з болями забезпечили собі місце десь посеред болота. Така стагнація не сподобалася черговим новим власникам – й вони… вирішили поміняти Газенгюттлю штаб, не змінюючи самого тренера.
Клуб знову закупився 19-20-річними талантами. Белла-Кочап, Газуну, Мара та Лавія окремо – у майбутньому топові гравці, яких можна буде перепродати. Однак далеко не факт, що вони принесуть якість тут і зараз. А вона конче необхідна – конкуренти підсилилися значно краще, і виліт до Чемпіоншипа для «Сотона» реальний як ніколи.
«Лестер» продовжує дивувати. Але не чемпіонством в АПЛ чи боротьбою за зону ЛЧ, а повною відсутністю трансферів. 0 (нуль!) придбань зробила команда Брендона Роджерса станом на зараз, вже втративши Шмейхеля і ризикуючи залишитися без Фофана, Сумаре та Медіссона. З однієї сторони, чутки так само точково пов’язують «лис» із замінами втратам – того ж Шмейхеля, найімовірніше, замінить кіпер «Бенфіки» Влаходімос.
З іншої – якщо команда хотіла боротися за єврокубки, то їй треба було підсилення. Роджерс побудував симпатичний склад, однак ще торік було помітно, що йому не вистачає свіжості – він стагнує. Підсумкове 8 місце в АПЛ може ввести в оману, ніби «Лестер» боровся за єврокубки, однак насправді він просто бовтався майже увесь сезон на 9-му – без жодних натяків на боротьбу.
«Бернлі», «Вотфорд» та «Норвіч» вилетіли. Хто замість них?
«Фулгем». Ah sh*t, here we go again. «Дачники» зроблять чергову спробу закріпитися в АПЛ – після настільки тотальної домінації в Чемпіоншипі будь-який інший результат не зрозуміють. Марку Сілва залишається у клубі, команду точково підсилили – вичепили Лено з «Арсенала», Перейру з «МЮ», вкрали Соломона у «Шахтаря» завдяки правилу ФІФА та, головне, Палінью зі «Спортинга».
Придивитися треба й до тих, хто розривав нижчий дивізіон. У першу чергу, звісно ж, до Митровича – серб забив 43 голи за 44 матчі. Інше питання, чи вдасться йому повторити це на вищому рівні? Перший дубль у сезоні 20/21 був відверто провальним – лише 3 голи за 27 матчів, з яких два в одному. Чи не здується «Фулгем» знову – одна з головних інтриг нижньої половини таблиці.
«Борнмут». Якби цей клуб не підвищився у класі, його треба було придумати – кого ж тепер гейтити у нейтральних матчах, коли «Челсі» більше не пов’язаний із росіянами?
Якщо ж проігнорувати цей факт, то команді усе одно буде важко. Так, Скотт Паркер вміє поставити якісну, симпатичну й – головне – ефективну гру. Однак якості шипівського «Борнмута» явно не вистачає на АПЛ, а з трансферів поки що лише Маркус Таверньє з «Мідлсбро», Ротвелл з «Блекберна» та Фредерікс з «Вест Гема». Доволі сумнівне підсилення.
Поки що скидається на те, що «Борнмут» стане головним претендентом на виліт цього сезону.
«Ноттінгем Форест». А це приклад того, як варто діяти після доволі несподіваного виходу в АПЛ. У команді подивилися на гравців, які виграли плей-оф за підвищення, і зрозуміли, що для збереження прописки в АПЛ цього буде недостатньо.
Інвестиції у потенційний невиліт були зроблені колосальні – скупили молодих топових футболістів на 95 млн євро, серед яких Тайво Авонії з сенсаційного «Уніона», Неко Вільямс з «Ліверпуля», Орель Мангаля зі «Штуттгарта». Не забули й про зіркове придбання – перехопили у «Вест Гема» Джессі Лінгарда. Також ще й повністю перезавантажили воротарську ланку: тепер Дін Гендерсон щонайменше рік не переживатиме через наявність Де Геа, а підстраховуватиме його Вейн Геннессі, який ледь не самостійно вивів Уельс на ЧС.
Додайте до цього 21-річного мегаталановитого нападника Бреннана Джонсона, якісних захисників Ворралла та Маккенну, симпатичний футбол Купера – казка може продовжуватися.
За ким стежити із гравців – очевидні й не дуже таланти
Очевидно, що починати цей перелік треба з Ерлінга Голанда та Дарвіна Нуньєса. Обоє прийшли як топ-форварди двох найкращих команд в АПЛ, від обох очікуватимуть результату тут і зараз. Першу очну зустріч виграв уругваєць (як за результатом, так і за якістю гри), норвежець запам’ятався лише кумедними промахами. Не факт, до речі, що Голанд одразу розриватиме – розкриватися сходу у футболі Пепа не вдавалося майже нікому. А от від уругвайця можна чекати результатів тут і зараз.
Саме тому навряд у тіні норвежця залишатиметься Хуліан Альварес. Той вже сам встиг затьмарити Голанда, забивши гол нехай і в програному Суперкубку. Та й якщо Голанда привели вже як зірку, то Альварес – топ-футболіст на дуже довгі роки.
З нападників варто придивитися ще до Габріеля Жезуса. Після розриву з Обамеянгом та відходу Ляказетта «Арсеналу» знадобився новий нападник-лідер – і бразилець приходив саме таким. Так, достеменно невідомо, який з Габріеля лідер, однак у передсезонці він виглядав чудово. Серед «канонірів» також зверніть увагу й на Вільяма Салібу – після кількох років оренд той повернувся до «Арсенала». У «Марселі» він не просто став ключовим гравцем у виході в 1/2 ЛК та 2-му місці в чемпіонаті – а одним з найкращих захисників топ-5 ліг по просуванню м’яча, найкращим у Лізі 1 за кількістю пасів та серед топів по відбору м’яча.
Якщо ж ви хочете подивитися на воротарів, то зверніть увагу на Гевіна Базуну зі «Саутгемптона». Так, вище ми вже вирішили, що «Сотон» вилітає, однак саме ірландець може стати тим, хто доведе мою неправоту. Молодий, але вже ефективний воротар ще не дебютував в АПЛ, однак вже провів 10 матчів за збірну Ірландії й навіть відбив пенальті Роналду – і це лише початок.
Ну й після Рафіньї було б дивно не згадати про його заміну в «Лідсі»: треба ж знати, на кого далі «Барса» витрачатиме неіснуючі кошти. Таким героєм стане Луїс Сіністерра, який торік дійшов до фіналу ЛК з «Феєнордом». Колумбієць любить не лише реалізовувати моменти, але, що найголовніше, створювати їх – у минулому сезоні був одним із найкращих за цим показником у топ-7 лігах.
Що там українці?
Ми дожили до того моменту, коли одним із найгучніших переходів між клубами АПЛ став українець – Олександр Зінченко. Попри усі інсайди, спекуляції й наше бажання, Артета прямо сказав, що Зіну взяли першочергово як лівого захисника. Враховуючи травматичність Тірні, ціну, яку «каноніри» заплатили за українця, та те, що тренер прагне частіше підключати фланги в атаку, Сашко точно отримає свої нагоди. У передсезонці він за два з половиною тайми вже встиг закохати у себе фанатів клубу – тепер залишилося не здавати в офіційних матчах.
Віталій Миколенко, якого, певне, вже можна називати однією з зірок цього «Евертона» продовжить запалювати. Він має повну довіру Лемпарда та колективу, неймовірне бажання викладатися на сто відсотків та прогресувати – його прогрес у тій же мові за півроку надзвичайний. Оренда Вінагре не завадить: по-перше, мати одного Миколенка на позиції ризиковано через ймовірність травм, по-друге, Віталію банально треба відпочивати. Зрештою, взаємна конкуренція допоможе ще сильніше зрости обом.
Кілька слів, певне, треба сказати й про Єгора Ярмолюка. Українець гратиме за «Брентфорд Б». Кілька слів закінчені – якщо Ярмолюк і отримає шанс дебютувати за основну команду, то хіба у кубкових матчах проти команд помітно нижче класом.
Трансферні історії, які ще не закінчилися: Кріш, Кукурелья, де Йонг
Хоч сезон вже починається, але не всі клуби ще на 100% визначилися, з ким гратимуть, а хто ще піде.
Головна така проблема – це Кріштіану Роналду. Ситуація комічна: клуб хоче залишити футболіста, сам він хоче піти, але його просто ніхто не прагне брати. Остання спроба потрапити в «Атлетіко» не викликала нічого, крім гніву вболівальників «матрасників».
Попри чутки про «Наполі», Кріш почав подавати знаки розуміння ситуації – нарешті повернувся на базу клубу та навіть зіграв із резервом у товарняку проти «Райо». Досі неясно, чи він змирився, що нікому (крім «МЮ») не потрібен, чи то намагається вибити можливість піти. Ясно одне: в самому клубі зроблять все, щоб дохід від цих футболок був їхнім.
Інша драма, яка розвелася останніми днями – це трансфер Марка Кукурельї з «Брайтона». Хоча спочатку ситуація виглядала кришталево чистою: Зінченко їде в «Арсенал», Марк їде в «Сіті» замість нього, «Брайтон» залишається із грошима. Однак «чайки» заламали ціну аж в 50 млн, а «Ман Сіті» вирішив погратися в «ми забули, що наші власники – шейхи», не давав більше 30 млн.
Тут у гру увірвався «Челсі» – так само, як самим лондонцям усе подібним чином псувала «Барса». Далі все понеслося настільки швидко, що цей абзац у ході підготовки довелося переписувати разів зо три. Фабріціо Романо ніби поставив крапку, Кукурелья в «Челсі», клуби домовилися… Аж раптом «Брайтон» включив Піастрі й спростував будь-які домовленості з будь-яким клубом.
Ще одна сага – це Френкі де Йонг та його можливий (не)переїзд в АПЛ. Майже все літо здавалося, що він поїде в «МЮ». Там і гроші пропонують (зараз обіцяють навіть закрити борг «Барси»), й тренер знайомий (хоч в особливих стосунках вони не були). Але Френкі не хотів – і хоч стій хоч падай.
Тут у гру знову увірвався «Челсі», який вирішив «забарселонити» «МЮ». Підписання футболіста такого масштабу точно на користь клубу після проваленого вікна, «Барса» буде рада віддати його будь-кому, аби грошей побільше (хоч публічно й заперечує це), сам Френкі нібито надає перевагу Лондону над Манчестером як містами. Кінець кінцем, це єдиний раз, коли «Челсі» не варто переживати, що «Барса» вкраде і його.
А поки топ-10 трансферів виглядає так:
***
Мій прогноз підсумкових місць виглядає ось так. Майже напевно він буде неточним – у середині турнірної таблиці усе перемішається, а ще ж буде зимове вікно… Тож якщо хочете її покритикувати чи навпаки захистити, то велкам в коменти!
Фото: globallookpress.com/Li Ying/XinHua, IMAGO/Paul Terry, IMAGO/www.imagephotoagency.it, IMAGO/Manjit Narotra, IMAGO/Joshua Smith, IMAGO/Nigel Keene, IMAGO/John Bradley, IMAGO/Patrick Hoelscher/News Images, Filipe Amorim/Keystone Press Agency, IMAGO/Roger Petzsche, IMAGO/Ritchie Sumpter/News Image
