«Ми, б###ь, просто спалили мільярд». Директор «МЮ» розніс трансферну політику клубу – а ми визначили найгірших із цієї суми
Антирейтинг Костянтина Варварика.
«Ми витратили мільярд євро на футболістів – більше всіх у Європі. Я не в захваті від того, де ми зараз знаходимося. Мене це не влаштовує. Непокоїть, як ми намагатимемося все виправити в майбутньому. Сталося так, що ми, б###ь, просто спалили гроші.
Не можна прийти на тренування і сказати: «Ну покажіть, де тут наш мільярд». Клуб історично не дуже добре розпоряджається коштами. Я не буду ставати на захист власника Джоеля Глейзера, він повинен сказати сам за себе», – такими несподівано відвертими словами описав ситуацію в «МЮ» виконавчий директор клубу Річард Арнольд у розмові з активістами руху Glazers Out, які якраз ішли до його будинку протестувати.
Напевно, це перша відверта оцінка провалу проєкту «МЮ» в еру після Фергюсона. Про те, що це провал, написано вже десятки й сотні текстів і на Tribuna.com (як редакційних, так і блогерських), і в інших виданнях.
Настав час цей провал відсортувати.
Як виглядає цей мільярд. Мова про всі сезони після сера Алекса
Нагадаємо, що Фергюсон залишив «МЮ» після сезону 2012/13 – останнього, коли команді вдалося виграти АПЛ. За роки після того клуб витратив понад 1,33 млрд євро. Отже, йдеться навіть про більше, ніж мільярд.
Також варто згадати, що придбання Санчеса за 34 млн євро було фактично обміном на Мхітаряна.
За цей час «МЮ» продали гравців на 355 млн євро – майже вчетверо меншу суму. Найдорожчим трансфером «на вихід» залишається переїзд Ромелу Лукаку до «Інтера» за 74 млн євро у 2019-му.
Сортуємо найгірших серед найдорожчих: Фред – чи не єдиний вдалий трансфер з категорії 50+, антилідер – усе ж таки Магвайр, а не Погба чи Санчо
Для початку визнаймо очевидне: «МЮ» за фінансовою та історичною потужністю усе ще той клуб, який може собі спокійно витратити на гравця 30-40 мільйонів, прогадати, перепродати його – і це не буде проблемою. Це норма для усіх клубів «вищої категорії», а «червоні дияволи», попри провалений сезон 21/22, до того навіть впевнено йшли на другому місці АПЛ.
Тож усіх, на кого команда витратила до 50 млн євро, оцінювати сенсу немає – хтось допоміг більше, хтось менше. З відвертих провалів цієї категорії хіба що коротко можна виокремити Деніела Джеймса (9+9 за 74 матчі для вінгера – надто погано навіть для 17,5 млн євро), Моргана Шнайдерліна, Алексіса Санчеса (що це було взагалі?) та поки що Донні ван де Бека (ще є нагода виправитися).
Залишилося відсортувати трансфери «50+»: Ді Марія, Марсьяль, Погба, Лукаку, Фред, Магвайр та Санчо. Ці семеро складають 42% того 1,33 мільярда, про який говорив Арнольд.
7 місце: Фред
Прийшов: 18/19, 59 млн євро з «Шахтаря»
Матчів: 157
Голів/асистів: 8/13
Як пішов: досі в клубі
До колишнього півзахисника «Шахтаря», напевно, чи не найменше питань серед цієї сімки. Бразилець доволі швидко влився у команду, зазвичай не даючи приводів для обговорення його персони. Слово зазвичай вжите навмисно – усе ж якщо Фред і помиляється, то робить це максимально безглуздо.
Саркастичне Midfield maestro усе-таки перебор, але Фред, як і весь «МЮ», далекі від ідеалу. Зате його прихід на місце опорника дозволив вивільнити креативну силу Поля Погба (що з цього вийшло – трохи нижче).
6 місце: Ромелу Лукаку
Прийшов: 17/18, 84,7 млн євро з «Евертона»
Матчів: 96
Голів/асистів: 42/13
Як пішов: 2019, за 74 млн євро до «Інтера»
Бельгієць приходив на позицію забивного форварда. Тоді здавалося, що із голами є проблеми, усе-таки 12 і 16 голів за два сезони АПЛ – не те, що від нього чекали (він за «Вест Бром» в АПЛ забивав більше).
На довгій дистанції ж очевидно, що Ромелу за цей період у клубі залишається одним із найкращих на позиції. А його подальші виступи за «Інтер» та «Челсі» лише підкреслюють, що: а) його ще треба вміти використовувати, б) грати під тиском в АПЛ йому важче, ніж у більш розважливих «Евертоні» та «Вест Бромі».
5 місце: Антоні Марсьяль
Прийшов: 15/16, 60 млн євро з «Монако»
Матчів: 269
Голів/асистів: 79/50
Як пішов: схоже, в процесі
Трансфер Марсьяля був одним із найгучніших того сезону, хлопець одразу отримав довіру ван Гала, як для своїх ролей у грі «МЮ» доволі достатньо забивав, хоча й відносно небагато, як для гравця атаки.
Однак, схоже, він досі не вийшов із ролі «молодого й перспективного» – хоча йому вже 26, має бути саме пік кар’єри. А вона лише пішла на спад в останні два сезони. Оренда в «Севілью» це лише довела.
Потенційна можливість втратити його за безцінь чи безплатно при великій витраченій сумі теж зіграла роль у тому, що він в антирейтингу зайняв вище місце, ніж Лукаку.
4 місце: Анхель Ді Марія
Прийшов: 14/15, 75 млн євро з «Реала»
Матчів: 32
Голів/асистів: 4/12
Як пішов: 2015, 63 млн євро до «ПСЖ»
Аргентинець ішов з «Реала» як невизнана зірка. В АПЛ усе починалося чудово: за перші 5 матчів АПЛ зробив 3+3... Хто ж знав, що ті три голи «КПР», «Лестеру» та «Евертону» так і залишаться єдиними його голами в турнірі, а свій четвертий він заб’є в Кубку «Йовілу».
Від катастрофи рятує те, що «МЮ» усе ж вдалося знайти покупця, а «ПСЖ» був готовий витрачатися на гучні імена безвідносно їхньої ігрової форми.
3 місце: Джейдон Санчо
Прийшов: 21/22, 85 млн євро з «Боруссії»
Матчів: 38
Голів/асистів: 5/3
Як пішов: в клубі
Вихованець «Сіті» транзитом через Німеччину приходить в «Юнайтед» і запалює – такою мала бути ця історія. Однак із «запалює» не склалося: при довірі як Сульшера, так і Рангніка, дебютних результативних дій довелося чекати аж до листопада. Та й загалом статистика і користь від Джейдона цього сезону була абсолютно ніякою.
Так, йому не пощастило із піком кризи в клубі, необхідності грати на Роналду в атаці, Рангніком-тренером, зрештою, необхідністю адаптуватися. Санчо в цьому не винен, однак заплачена сума вимагає від нього давати користь тут і зараз. Однак з огляду на те, що по одному сезону висновки робити рано, у топ-2 йому поки не місце.
2 місце: Поль Погба
Прийшов: 16/17, 105 млн євро з «Ювентуса»
Матчів: 226
Голів/асистів: 39/51
Як пішов: вільним агентом у 2022-му
Найдорожчий гравець світу, найгучніше повернення трансферного вікна, один із найбільших талантів у футболі йде з клубу вільним агентом, знімає документалку і готує черговий Pogback – тепер в «Юве». Не можна сказати, що Поль був провалом – свою користь клубу він приніс.
Однак про те, що за «МЮ» він грає гірше, ніж за збірну, минулого літа йому говорив навіть агент Міно Райола – цей момент показано в автобіографічній документалці футболіста (про неї ми розповімо вже незабаром). Постійні сварки із тренерами, образи, піжонство на полі й гра в півсили також не додають йому плюсів у цьому рейтингу.
1 місце: Гарі Магвайр
Прийшов: 19/20, 87 млн євро з «Лестера»
Матчів: 144
Голів/асистів: 7/5
Як пішов: поки ще капітан «МЮ»
Від першої сходинки у моєму рейтингу Поля Погба врятував лише Гаррі Магвайр. Сам бідося у цьому винен лише частково: так, регулярні помилки, так, no-look defending, погано справляється з тиском – це все є. При цьому йому вдалося завоювати авторитет серед одноклубників і тренера, і за три сезони дорости до капітана. І це в сезоні, коли за «МЮ» грала жива легенда футболу Криштіану Роналду.
Однак визнаймо: співвідношення ціна/якість робить провальним цей трансфер. Магвайр ніколи не коштував майже 90 млн євро, і ніколи не грав на таку вартість. Він симптоматичний і для футболу в цілому – переплати за футболістів після ковідної перерви повернулися, а у 2019-му взагалі були безумними, і для «МЮ» зокрема – жоден інший клуб топ-6 не витрачав так багато на посередніх гравців. Переконаний, що якби Магвайр залишався у «Лестері» з простішими задачами, чи хоча б прийшов у «МЮ» за 20-30 млн, про нього б і далі говорили як про одного з найкращих англійських захисників прямо зараз.
Фото: globallookpress.com/Mutsu Kawamori/AFLO, Jose Breton/ZUMAPRESS.com, IMAGO/Craig Thomas/News Images, IMAGO/COLORSPORT/Terry Donnell, Xinhua, Oscar J. Barroso/Keystone Press Agency, imago sportfotodienst
