Гра воротарів у матчі ПФК «Львів» - «Ворскла»
Після того, як Павло Ісенко завдяки вдалій грі у серії післяматчевих пенальті вивів «Ворсклу» до фіналу Кубку України, було вдвічі цікавіше подивитися його гру. І от, на гру із ПФК Львів полтавчани виходять повністю молодіжним складом! Забігаючи наперед скажу, що молоді полтавчани просто на рівних грали із більш дорослими опонентами, і якщо нереалізовані моменти полтавчан можна списати на недосвідченість, то до гравців зі Львова є питання. Розглянемо дії обох воротарів у матчі. Почнемо з більш досвідченого Богдана Сарнавського, воротаря ПФК Львів.
Дії Сарнавського
Матч почався із шикарної атаки «Ворскли», удару на виконання, і Сарнавський уже на 7 хвилині витягує м’яч з сітки воріт!
Слід зазначити, що у першому таймі Сарнавський відверто розчаровував. Так, наприклад, він абсолютно не страхував команду під час довгих передач полтавчан з їхньої половини поля, а це призводило до того, що полтавчанам давали можливість наздоганяти м’ячі і робити небезпечні передачі у штрафний майданчик львів’ян. На скріншоті ви бачите, як пасивність воротаря львів’ян призводить до небезпечних дій полтавчан
А ось на скріншоті момент, коли Богдан Сарнавський замість того, щоб віддати м’яч або на вільного партнера, або розпочати атаку довгим пасом, просто віддає м’яч у вільну зону. М’ячем з легкістю заволоділи полтавчани і організували рейд до воріт львів’ян
У підсумку цей «рейд» завершився прострілом, який сам же винуватець і перехопив, але ж цього моменту могло б і не бути взагалі!
Варто сказати, що у другому таймі Богдан повністю переглянув свій погляд на гру і таких помилок більше не припускався, розігруючи м’яч із найближчим партнером.
У другому таймі львів’яни іноді просто безперешкодно давали бити по своїх воротах, іноді із зовсім близьких дистанцій, і якби не погане завершення моментів «необстріляною» полтавською молоддю, то довелось би Богдану Сарнавському ще не раз діставати з сітки м’ячі, бо зробити щось він навряд чи зміг би. І якщо можна зрозуміти полтавчан, списавши їх помилки на юний вік, то чому такі дитячі помилки робили захисники львів'ян - питання відкрите.
Варто ще відзначити, що при розіграші кутових до 88 хвилини, Богдан ставив на штангу захисника і не сам виходив забирати верхові м’ячі, а довіряв саме захиснику, який стояв на ближній штанзі, вибивати м’яч, що призводило іноді до його підбору полтавчанами. Під час цього фатального кутового на 88 хвилині, Богдан не поставив на штангу нікого...
У кінці гри Богдан таки змушений був фіксувати лише поглядом м’яч, який влетів у сітку його воріт. Після розіграшу кутового Богдан, сподіваючись на свого захисника, пішов страхувати правий від себе кут, а захисник не завадив гравцю «Ворскли» пробити якраз у протилежний кут. Таким чином, удар застав воротаря на проти ході і ось - 2:2! І як тут не згадати, що до цього при кутових у Богдана на штанзі стояв захисник!..
Дії Ісенко
Дій у Павла було більше, ніж у Богдана і вони були нестабільними, що властиво таким молодим голкіперам. Павло міг спочатку зробити шикарну дію, а потім безпідставно вибігти і пропустити собі «за комірець».Проте, слід зазначити, що позицію Ісенко намагався обирати правильну, і це йому вдавалось, що призводило до того, що він спокійно забирав кілька ударів у ствір воріт від львів’ян.
Разом з тим, у Павла був момент, коли він намагався чи то перехопити м’яч, чи то проконтролювати його політ (м’яч летів із флангу паралельно воротам і на його шляху не було нікого). Вийшло щось і середнє, і в результаті і сам Павло уже опинився на газоні, і напрямок польоту м’яча він не змінив. На скріншоті видно, якби у «помаранчевій зоні» був хтось із львів’ян, то міг би бути гол, і запобігти йому міг би хіба що зафіксований суддями офсайд. проте у грі може бути все що завгодно і до таких моментів треба ставитися серйозно.
Дуже класно Павло грав на виходах – його вчасні виходи рятували полтавчан.
Проте, свій гол він пропустив. Безпідставно вийшовши так далеко з воріт він просто відкрив нападнику львів’ян всю площину воріт. Всього-то навсього залишалось перекинути воротаря, що і сталось – 1:1.
На 61 хвилині Павло знову «включає опцію» шикарної реакції і вдалого вибору позиції, і удар з центру штрафного майданчика він парирує ногою. Не обери тут Павло позицію – був би вірний гол. До речі, м'яч відлетів у суперника, а від нього у ворота, але судді зафіксували офсайд і гол не зарахували.
На його жаль, трохи згодом його партнери по команді Павла підвели, і поки Ісенко як білка в колесі крутився у рамці, і біг на суперника, перекриваючи ближній кут, партнери Павла стояли і дивились, як іде подача на лінію воротарського майданчика і абсолютно вільний гравець Львова Борзенко просто головою перенаправляє м’яч у порожні ворота. Провини Павла у цьому голі немає.
Згодом, Павло ледь не відчув дежавю – він знову занадто далеко вийшов з воріт і знову відкрив майже всю площину воріт, і лише перекладина врятувала його команду від третього голу. Якби львів’янин знову перекинув би голкіпера – було б дуже прикро для молодого воротаря.
В цілому гра Павла, як для його 16-річного віку, досить солідна! Ми всі сподіваємось, що таке молоде і нове покоління воротарів не загубиться на футбольній мапі світу!
