“Карпати”, “Ворскла” та “Чорноморець” – тріумфатори кваліфікаційних раундів ЛЄ. Чому саме вони?

            Нещодавно я розповідав про виступи наших команд у кваліфікації ЛЄ. За всі роки існування цього турніру лише у 3 команд з України вийшло пройти через всі кваліфікаційні раунди та вийти до групового етапу (не враховуємо результати нашої топ-4). Всі ці вдалі спроби припали на першу половину десятих, коли наш футбол був на підйомі. Але після того як з українського футболу “пішли” великі гроші, жодна з наших команд не змогла пройти через сито кваліфікаційних раундів.

            Декілька разів до групового етапу дуже близька була “Зоря”, але в раундах плей-оф поки в них не складається… Проте сьогодні мова буде йти не про них, а про команди, що змогли пробитися до групи. Спробуємо розібратися чому так сталося і згадати забутих героїв.

№1. “Карпати”

            Львів’яни були першими, хто зміг вийти в груповий етап ЛЄ через кваліфікаційні раунди. Головним тренером тієї команди був Олег Кононов. Саме під керівництвом цього спеціаліста дана команда два роки поспіль завершувала чемпіонат на 5 сходинці та виступала в єврокубках. Дуже вдалі часи для “Карпат”. У білоруського тренера вийшло зібрати бойовий склад, але про все за порядком.

            Гарну роботу в ті роки проводив селекційний штаб “Карпат”. За два роки був зібраний основний кістяк команди. В сезоні 08/09 прийшли гравці, що одразу стали важливими елементами команди: Кузнецов, Ощипко й основна пара центральних захисників Тубіч-Мілошевіч. У сезоні 09/10 команду поповнили: Тлумак, Федецький та Кожанов (останні двоє в оренду). А вже перед стартом в єврокубках у команду прийшов основний лівий захисник Авелар, а також гравці для ротації: брати Баранці, Руденко та Чечер. Команда збиралася поступово, але з розумом. Звісно були і невдалі трансфери, але не в такій кількості як у майбутньому…

            Відмічу і деякі проблеми: коротка лава запасних та відсутність серйозної конкуренції на деяких позиціях. Особливо це стосується позиції центрального захисника: пара Тубіч-Мілошевіч, а за ними лише Чечер. Та і нападники не вражали результативністю: два м’ячі на двох за весь євросезон. Найкращим бомбардиром “Карпат” в тому єврокубковому сезоні став правий захисник Артем Федецький із 3 м’ячами.

            Прохід перших двох суперників був дуже передбачуваним. Наша команда була сильнішою за ісландський “Рейк’явік” та грузинський “Зестафоні”. А от в матчі за вихід до групи потрібно було стрибати вище голови, бо в суперниках був “Галатасарай”. І в Стамбулі львів’яни почали показувати свій характер: 2:0 на користь нашої команди ще до перерви. Але Мілош Барош врятував для колективу з Туреччини нічийний результат в тому поєдинку. У домашньому матчі наша команда захищала потрібний результат до 91 хвилини, але турки змогли забити і повірили, що вже вийшли до групи. Проте це було даремно, “Карпати” створили сенсацію, яку будуть пам’ятати ще дуже-дуже довго.

            Чи були в нашої команди шанси в групі?  Напевно ні. “Група смерті”, важко якось по-іншому охарактеризувати опонентів львів’ян. Але Карпати все одно “порокенролили” з командою Юргена Клоппа та відібрали залікові пункти в парижан. Гарний єврокубковий сезон вийшов тоді, та команда точно ввійшла в історію “Карпат”, а також всього українського футболу.

№2. “Ворскла”

            Вже наступного року шляхом “Карпат” пройшла полтавська “Ворскла”. Головним тренером у полтавчан був досвідчений Микола Павлов. Місце в єврокубки команда з Полтави просто “вигризла” за неймовірної конкуренції. Позаду залишилися “Таврія”, “Металург” Д. та “Арсенал”. Тому розберімося з ким полтавчани стартували в єврокубках та як підсилювалися.

            “Ворскла” ніколи не була командою, яка витрачала серйозні суми на трансферному ринку. Зазвичай полтавчани підсилювалися вільними агентами, або ж купували гравців за невеликі суми. Винятком не став і сезон перед стартом в єврокубках. Три гравці прийшли як вільні агенти: Закарлюка, Ребенок та Кривошеєнко. Дуже успішно ввійшли в основний склад останні двоє, стали “крилами атаки” тієї команди.

            Основу ж складали гравці, що в команді знаходилися вже тривалий час та власні вихованці. Легіонерів у команді було дуже мало, але більшість з них була на ключових ролях (Даллку, Янузі, Маркоскі). Відмічу, що Павлов у тій єврокубковій кампанії “заграв” немало молодих гравців: Безус, Громов, Ткачук, Бараннік та інші.

            Але були і проблеми, схожі зі львівськими. Коротка лава запасних, кількісно гравців може і вистачало, але чи могли запасні футболісти замінити основних без значної втрати якості? Сумніваюся. Фланги захисту майже безальтернативні (у півзахисті ситуація трішки краще). Найкращим бомбардиром полтавчан став нападник Янузі, який відзначився в тому євросезоні 4 м’ячами. Проте на другому місці був центральний захисник Курілов із 3 голами (половину м’ячів на груповому етапі забив саме він).

            У 2 та 3 раундах “Ворскла” без проблем здолала не найскладніших суперників: “Гленторан” та “Слайго Роверс”. З першим серйозним опонентом наша команда стикнулася лише у фінальному раунді. Бухарестське “Динамо” - непростий суперник, але, на мою думку, опонент у “Карпат” був серйозніший. Полтавчани двічі обіграли динамівців. Все було не так епічно як рік тому у львів’ян, але своя цікава історія була і тут. До групового етапу “Ворсклу” вивів дубль молодого нападника Баранніка. Дуже вдала заміна від Павлова, мені не зрозуміло: чому в такий вирішальний момент вийшов саме він. У Баранніка в тому сезоні був всього один м’яч із пенальті в матчі дублерів. Шкода, що після того матчу в цього форварда нічого не вийшло, але в Полтаві його пам’ятати повинні.

            Група у “Ворскли” була не найскладніша, але здивувати всіх знову вже не вийшло. Дві домашні нічиї - все на що спромоглася наша команда. Але гарну єврокубкову історію написав і полтавський колектив.

№3. “Чорноморець”

            Одеський “Чорноморець” поки остання українська команда, що змогла вийти до групового етапу ЛЄ через кваліфікаційні раунди. Майже 7 років пройшло з того часу, давно ж це було. Чомусь наші команди проходять до групи лише тоді, коли розпочинають євросезон у 2 кваліфікаційного раунду. Традиції вони такі (чекаємо “Колос” в групі). Дуже вдалий сезон від одеситів передував їх старту в єврокубках: 6 місце в чемпіонаті та фінал кубку. Класну “банду” тоді зібрав Роман Григорчук (головний герой тієї команди), давайте згадувати.

            Команда була зібрана за пару років, ситуація подібна львівській. У сезоні 11/12 одесити піднялися в УПЛ і почали серйозно підсилюватися. За два трансферні вікна (літнє та зимове) в команду прийшли: Фонтанелло, Бергер, Вангєлі, Бакай, Рієра, Ковальчук Кирило, Кутас, Безотосний. Наступного сезону “Чорноморець” підсилили Джа Джедже та Сантана. А вже перед стартом в єврокубках в команду прийшли: Гай, Самодін, Прийомов, Валєєв та Антонов в обмін на Політило. Додаємо до цього вихованців місцевого футболу і виходить серйозний та конкурентоздатний склад.

            Дуже важко було відібрати гравців для основи та запасу, на деяких позиціях я сумнівався кого поставити. Але намагався більше орієнтуватися на ігровий час та вклад конкретного гравця на груповому етапі. Це я написав до того, що у Григорчука була довга лава запасних. Гарні можливості для ротації основного складу були в тієї команди. Одесити підготувалися в тому сезоні до участі в єврокубках дуже добре. Роботу селекції хотів би ще раз відмітити. Вміють наші знаходити класних гравців майже за безцінь (і так само з ними розставатися…).

            Але все-таки деякі проблемні позиції були. За парою центральних захисників Фонтанелло – Бергер був лише Петро Ковальчук та універсалізм інших гравців одеської команди. Але в півзахисті та нападі все було краще. Найкращим бомбардиром одеситів в тій кампанії став Антонов з 4 м’ячами. По 3 голи забили Гай та Джа Джедже.

            Кваліфікаційні раунди “Чорноморець” пройшов не без складнощів. У 2 раунді з молдовською “Дачією” розібралися в економ-режимі. А вже у 3 раунді на “Чорноморець” чекав складний суперник – “Црвена Звезда”. В першому матчі наша команда забезпечила відносно комфортний результат – 3:1. А в Сербії вдало зіграли в обороні, та ще і Безотосний взяв пенальті. В матчі за вихід до групи одеситам пощастило із суперником. “Скендербеу” – не найгірший варіант, який міг бути. Але матчі вийшли дуже складними. Наша команда лише в затяжній серії пенальті змогла здобути перемогу в цьому протистоянні та вперше в історії вийти до групового етапу ЛЄ.

            Група в одеситів була цікава, а кінцевий розподіл місць став неочікуваним для всіх. Перше місце в ній зайняв болгарський “Лудогорець”: 5 перемог та всього 1 нічия (з нашою командою). Найцікавіше, що болгари були передостанньою командою в четвертому кошику при жеребкуванні (“Пощастило”). “Чорноморець” був у третьому, а зайняв друге місце. Все вирішувалося в останніх турах. Спочатку одесити в кінцівці матчу вирвали перемогу в загребського “Динамо” (Діденко відзначився на 91 хвилині). Доля другої путівки вирішувалася в очному протистоянні нашої команди з “ПСВ”. Команда з Нідерландів грала своїм основним складом, всі були на місці: Депай, Віллемс, Рекік, Нарсінг, Локадія та інші. В  тому матчі “Чорноморець” виявився сильнішим, класний м’яч головою забив Джа Джедже. Правда не без скандалів: Рієра вийшов з себе після “брудної гри” Аріаса. Побіг розбиратися, але краще розібралося в цій ситуації УЄФА – 5 матчів дискваліфікації для нашого гравця. Григорчук навіть назвав після матчу Рієру зрадником.

            У 1/16 суперником одеситів був французький “Ліон”. Дуже гідно наша команда виглядала на фоні французького гранду. Але трішки не вистачило: спочатку вилучення Зубейка (сумнівне), а потім м’ячем відзначився Ляказетт. А могли ж забити виїзний гол на початку другого тайму, проте стійка врятувала французів.

            Але це вже історія, дуже гарна історія. І не вистачає зараз в нашому футболі чогось подібного. Проте, рано чи пізно знайдеться команда, яка зможе повторити шлях “Карпат”, “Ворскли” чи “Чорноморця”. Залишається лише чекати.

            Підписуйтеся, плюсуйте, коментуйте. Цікаво дізнатися вашу думку. Також, можете переглянути попередні пости в цьому блозі. Дякую всім хто прочитав.