Прометей створює український волейбольний суперклуб. На черзі участь у чоловічій ЛЧ?
Український волейбол не обмежуєтся успіхами збірних в Золотій Євролізі. Багато хто міг не помітити, але минулий клубний сезон виявився теж по-своєму затишним і яскравим. Були круті трансляції з коментарями тренерів під час гри, челленджі і, головне, інтрига (як мінімум у чоловічому фіналі).
Прометей тріумфував і зберіг кістяк
Перед сезоном Прометей оцінювався як головний конкурент для клубу Епіцентр-Подоляни в замаганні серед чоловіків. В підсумку дніпряни змогли не просто нав'язати боротьбу у фінальній серії, але й виграти її. Молодий український тренер Андрій Левченко зумів здолати більш досвідченого поляка Маріуша Сордиля.
Ні для кого не секрет, що після від'їзду Баркому до Польщі чемпіонат тримається на пристойному рівні за рахунок двох людей - Дубинського і Гереги. Їх кошти допомогли проіснувати сезон не лише дніпровським клубам (чоловічому і жіночому) і Епіцентр-Подолянам, а й цілому ряду інших команд.
Приїзд основного складу жіночого Прометею лише на плей-офф і участь відразу трьох молодіжних команд на два чемпіонати є хоч і штучними, але вимушеними мірами. Від яких ще й користь присутня. Молоді дівчата й хлопці отримали важливий досвід, змагаючись з дорослими і найкращими гравцями, а основа Прометею мала підтримувати рівень в конкурентному чеському чемпіонаті.
Головним трансфером українського міжсезоння можна назвати повернення Олесі Рихлюк до України, але про неї поговоримо якось окремо. Першою новиною зі стану чоловічої команди стало продовження контракту з вісьома гравцями чемпіонського складу: Щитков, Єрещенко, Янчук, Бойко, Кривобок, Гладенко, Велецький, Шаповал. Кожен з них був важливою частиною Прометея в минулому сезону.
Основному зв'язуючому збірної находили пропозиції з-за кордону, але він вирішив залишитися ще як мінімум на рік в України. Діагональний Шаповал - МВП фіналу. Бойко перейшов в класичний волейбол з пляжного, де повигравав все, що можна на молодіжному рівні, і от тепер уже є гравцем збірної. Дуже і дуже перспективний ліберо. Янчук теж в збірній, Кривобок на підході, досвід Єрещенко став теж одним з вирішальних факторів у фінальній серії. Навіть з таким складом Прометей розцінювався би як фаворитом номер один на сезон 23/24 після тріумфу у сезоні 22/23.
Нові підписання - заявка на щось грандіозне
Відділ селекції гарно попрацював, зумівши додати в ростер ще декілька сильних одиниць. Дмитра Терьоменко представляти не потрібно. Один з найкращих центральних блокуючих в історії незалежної України. Він знову основний гравець збірної, має тонни досвіду і виступів в найсильніших чемпонітах та ЛЧ.
Сергій Євстратов, скоріше всього, прийшов на позицію запасного зв'язуючого, але не варто недооцінювати його роль. Є море прикладів, коли зв'язки виходили на заміну і вирішували долі турнірів. Дуже важливо, щоб у основного пасуючого був сильний конкурент. Це розв'язує руки тренеру. Не піде у Щиткова - завжди можна випустити надійного і досвідченого Євстратова.
Діагональний Дмитро Вієцький - ще одне ТОП підписання. Когось кращого в конкуренти Шаповалу на українському ринку не знайти. Вієцький пропустив минулий сезон через травму, з операцією і відновленням йому допоміг Дубинський. Дмитро до травми був основним діагональним збірної. Важко сказати, як він буде грати після операції і наскільки скоро набере оптимальну форму. Але в його можливостях і перспективності сумніватися не доводитися. Якщо відновидться швидко, то поїде разом з Василем Тупчієм парою діагональних на відбір до Олімпіади.
З'явився у складі Прометею і перший легіонер. Михайло Станкович має закрити ланку догравальників. Серб пограв і у польскій Скрі, і у турецьких командах, і у Франції, і в Китаї. Не впевнений, що він на 100% стане гравцем основи, зважаючи на уже непоганий рівень українських виконавців, але додасть конкуренції і варіативності.
Наддосвідчений 65-річний Флавіо Гулінеллі - ще одна важлива знахідка для Прометея. Він увійшов у тренерський штаб і повинен допомогти молодому штабу Андрія Левченка. Італієць очолював збірні Австрії, Португалії, Словаччини, Єгипту, тренував Халкбанк, Галатасарай, Іракліс, Олімпіакос, Вібо Валентію. Як головний тренер доходив до фіналу Ліги чемпіонів, як помічник - вигравав Чемпіонат світу.
Які перспективи по Лізі чемпіонів?
У України як і будь-якої іншої європейської федерації з позицією в таблиці коефіціентів нижче десятого є можливість подати заявку на одне місце в волейбольні Лізі чемпіонів. Якщо Прометей на це піде, то стартувати доведеться з 1, 2 або 3 раунду кваліфікації в залежності від кількості заявок.
Дніпряни офіційно поки не заявляли про бажання брати участь у найпрестижнішому волейбольному турнірі серед клубів. А українські чоловічі клуби не грали в ЛЧ майже 20 років (якщо не помиляюсь, останній (а можливо і єдиний) раз був в сезоні 04/05 з харківським Локомотивом). З іншого боку, чи цікаво було б підписуватися тому ж Терьоменко і просто грати сезон в бабблі, змагаючись з Епіцентром? Тому передумови є, давайте тепер просто почекаємо.
