Герої туру. 1-й тур Прем’єр Ліги України з футболу
Кожного сезону ми звикли вибирати героя туру, тренера туру, молодого гравця туру тощо. Буває таке, що в окремих матчах ми бачимо декілька гравців які заслуговують на це звання. Що ж тоді говорити, коли в кожному турі проводиться 8 матчів, де грає 16 команд в яких ми бачимо від 11 до 16 гравців. Часто вибирати когось одного дуже важко і це не завжди через те що всі грають на супер високому класі.
Я поставив для себе задачу дивитись кожен матч в турі до кінця чемпіонату і виділяти хоча б одного гравця з кожної команди для розуміння рівня українського футболу. Нехай це буде суб’єктивно та непрофесійно, але я буду вибирати тих гравців які сподобались саме мені в грі не враховуючи оцінки різних порталів та результату. Моїм головним тезисом буде – не зважаючи на результат треба знаходити позитив.
Розпочнемо з першого туру Української Прем’єр Ліги! Багато нових облич, повернень та рокірувань у нашому футболі на які цікаво було чекати. Чи цікаво було на це дивитись – кожен вирішить для себе сам. Особисто мені деякі клуби зовсім не сподобались, але я вибрав шлях де треба хвалити, тому будемо його дотримуватись : )
Оболонь - Колос
Перший матч туру який справив дуже прісне враження. Поки Колос пристосовується до змін у побудові гри і новачкам, гравці Оболоні тільки понюхали порох вищої ліги.
Матч в деяких моментах виглядав дуже академічно: Колос володів ініціативою, Оболонь грала другим номером. Більше про матч нічого не можу сказати, тому переходжу одразу до моїх фаворитів.
Оболонь – 95. Краснопір І.
Молодий і прогресивний форвард броварів уже непогано відіграв перший тайм в дебютному матчі в УПЛ. Навіть не дивлячись на те що це був лише один тайм, мені дуже сподобалась його бажання у відборі на чужій половині суперника. Можливо, на мою думку вплинуло його відкривання під навіс на початку першого тайму, але і його подальша активність на чужій половині закріпила мою симпатію. Поки що рано казати про великий потенціал, але хотілось би побачити як він проявить себе у наступних поєдинках.
Колос – 47. М’якушко
Досвідчений вінгер Колосу зіграв на непоганому рівні у цьому матчі. Він виконував роль лівого форварда, та круто вривався з глибини прориваючи півзахист суперника. Завдав декілька ударів з меж штрафного майданчику, та кмітливо знаходив зони між лініями півзахисту прориваючи оборону Оболоні. В цьому матчі він не став супергероєм, але його справедливо можна назвати мотором команди. Використовуючи швидкість та техніку, він виділявся на полі та показав найцікавішу гру серед партнерів.
Верес – Полісся
Повний дебютант Вищої Ліги України грав з командою яка грає в УПЛ декілька сезонів. Для тих хто не слідкує за українським футболом буде дуже важко вирішити хто з цих команд підпадає під кожну з вище перечислених категорій. Полісся виглядало статусно і грізно, тоді як Верес терпів до закінчення матчу. До гри команди Калітвенцева також є питання, вони грали з позиції сили, але білд-ап команди потребує вдосконалень. З того що приємно вразило – крутий пресинг у другій та третій третинах поля, який став неочікуваним для рівнян. З боку Вереса не побачив прогресу в порівнянні з минулим сезоном, можливо Лавриненко ще недостатньо попрацював з командою, щоб у неї з’явився власний стиль.
Верес – 7. Блізніченко
(Вже не) Молодий вінгер не часто з’являвся в об’єктиві камер, але провів непогану роботу на своєму фланзі – він гарно взаємодіяв з форвардом і часто змінював позицію на полі. На мою думку, він може гарно виконувати роль інвертованого вінгера і зміщуватись у центр для розіграшу перед карним майданчиком. (Виправлено автором)
Полісся – 18. Макуана
Зірковий новачок Полісся вирішив показати представникам ультрас своєї нової команди, що «колір його шкіри» не заважає грати йому в футбол, і «житомирський молоді» він буде не тільки заважати, а може її трохи повчити грати на високому рівні. Якщо без жартів, то конголезький вінгер непогано проявив свої сильні сторони в цьому матчі – швидкість, техніка, вміння забрати на себе декілька суперників і відкрити простір для партнерів. Я не можу сказати, що це просто новий рівень для ЧУ, але точно можна сказати що мені приємно бачити таких гравців в нашому чемпіонаті.
Рух – Зоря
Як на мене, це був найцікавіший матч з точки зору складу обох команд. Збита банда Зорі, та молода та проривна команда з Винників змусили мене дуже довго розмірковувати, щоб виділити одного футболіста з кожної команди. В тактичному плані, ми не побачили кардинальних змін з минулим сезоном, але у плані кількості нових імен і якості їх гри команди мене порадували.
Щодо самого матчу, не скажу нічого нового: Зоря просто просіла в останні 30 хвилин, що дало моторним парубкам Пономарьова забігати їх у кінці. Можна сміливо сказати, що це був «мужицький» камбек від молоді. Луганська команда здалась дуже потужною в перші 50-60 хвилин і вигравала на класі, але фізика підвела – є над чим працювати.
Рух – 7. Климчук
Найстарший гравець старту на умовному досвіді керував атакою своєї команди. В першому таймі йому було важко це робити, бо м’ячем володіла тільки Зоря і Климчуку залишалось просто чекати контрвипадів від своєї команди. Наприкінці другого тайму він показав свої сильні якості й зробив результат для команди.
Зоря – 31. Русин
Очевидно, але правдиво. Я не міг цього не бачити, головна зірка команди дійсно виділяється серед своїх партнерів. Швидкість, дриблінг, різкість, інтелект – це все що потрібно для класного інвертованого вінгера, і це все є у Назарія. Дуже сильний перший тайм, який логічно приніс Русину перший гол у новому розіграші УПЛ. Було помітно, що команда хоче будувати атаки через нього і робить це регулярно. Чи не стане це проблемою для колективу Лалатовича? Too be continued …
Металіст – Шахтар
Перша гра Паткіка ван Леувена на чолі Шахтаря залишає змішані емоції. Начебто команда перемогла, але голи були забиті виключно через клас гравців донецького клубу. Металіст намагався протистояти гранду і непогано розігрував контрвипади, що і принесло їм один гол. Щодо глобальної картини матчу, все було стандартно для матчу Шахтаря в УПЛ – гра першим номером, високі швидкі фланги, розіграш м’яча біля чужого карного майданчика з намаганням знайти шпарину і зайти в нього через фланги. АЛЕ, дуже багато браку при передачах обумовлена невпевненістю, або виснаженістю на зборах дала такий невпевнений результат.
Металіст – 19. Ткачук
Контрвипади не будуть ефективні, коли не буде людини яка їх розганяє. Саме Ткачуку виконував цю функцію в матчі й це виходило у нього на високому рівні. Через дуже швидкі розіграші він не часто був в епіцентрі гострих атак, але саме він розпочинав майже усі випади своєї команди. Також я хотів би виділити Ростислава Русина, який виглядав лідером атак своєї команди та непогано просував м’яч по своєму флангу.
Шахтар – 20. Топалов
Дуже багато атак Шахтаря розпочинались саме з лівого флангу і наявність там фактичного півзахисника дуже допомогла гірникам в цьому плані. Він дуже часто підключався до атак і гармонічно виглядав на цій позиції. Я можу погодитись, що в обороні він себе показав не дуже якісно. З іншого боку, Шахтар майже в кожному матчі УПЛ захищається від атаки тому Топалов в захисті додає додаткову опцію у розіграші й дуже круто підходить до ситуацій коли є високий форвард, як це і відбувалось в поточному поєдинку.
ЛНЗ – Чорноморець
Початок сезону для новачка Прем’єр Ліги не дуже склався, і на мою думку в цьому матчі зіграло декілька факторів. По перше, команда дуже нервувала й організація оборони – головного козиря черкаської команди дуже страждала. Декілька дуже серйозних позиційних помилок в обороні та відразу -2 від суперника. По друге, стартувати сезон з матчу проти організованого тренерського колективу рівня Чорноморця дуже важко. Можна побачити, що Григорчук нарешті зміг побудувати структуру гри в новому/старому для себе клубі й вона виглядає дуже симпатично.
Підсумовуючи ці фактори, я очікую сильний сезон від Чорноморця і 5-6 місце в кінці сезону. Щодо ЛНЗ – команда має трохи заспокоїтись і показувати більш організований футбол, можливо навіть придбати більш досвідченого центрального захисника, який зможе управляти обороною команди на полі.
ЛНЗ – 77. Савін
Лівий крайній атакувальний півзахисник показав дуже симпатичну гру в цьому матчі. Він не боявся обігрувати, і створював тиск на позицію Путрі, який проводив багато часу в атаці. Більше простору для Савіна – більше гостроти з його позиції. Він мав декілька непоганих шансів для гола, а також часто створював моменти для партерів.
Чорноморець – 11. Бойчук
«МВП» цього поєдинку – гол + гольовий пас і цим все сказано. Чорноморець проводив більше атак через правий фланг де знаходився моторний Путря та зірковий Брагару, але саме фаза завершення лягла на Бойчука. Він дуже круто впорався з цією задачею та показав чудову взаємодію з двома новачками-легіонерами.
Динамо – Минай
Початок сезону для киян показав, що в поточному чемпіонаті буде не так легко, як на папері. Не дивлячись на результат матчу, киянам було дуже важко грати проти команди Шарана. Комбінація недосвідченості центральних захисників і високого пресингу Минаю завдала багато клопоту біля карного майданчика господарів. Не дивлячись на це, кияни забрали впевнену перемогу. Хтось може сказати, що все це лівий пенальті в останні 10 хвилин, але особисто мені здається, що Минай ще не готовий пресингувати рівно 90 хвилин гри. Фізично їх вистачило на 70 хвилин активних дій, і я вважаю що це непоганий результат для першого туру. Сподіваюсь далі буде набагато краще. Щодо перемоги, то це зіграли два фактори: рівень гравців і довга лавка запасних.
Динамо – 44. Дубінчак
Лівий фланг киян – це мабуть найсильніша позиція по гравцях. Дві людини будуть боротись за основу в цьому сезоні і кожен з них чудовий кандидат. В цьому турі свій рівень показав Дубінчак і своїми діями в атаці просто тероризував суперника. Майже кожний небезпечний момент проходив через його лівий фланг не дивлячись на ранню заміну Кабаєва через вилучення центрального оборонця. Фулбек киян просто розірвав гравців Минаю на цій позиції і може вважатись одним з головних героїв цієї вольової перемоги.
Минай – 22. Твердохліб
Як я вказував раніше, головною фішкою Минаю в цьому матчі був високий пресинг та тиск саме на цент захисту киян. Твердохліб отримав задачу – він її виконав. Біловар, мабуть надовго запам’ятає свій дебют в УПЛ саме через 22-го номера суперників. Постійний тиск на суперника змушував Динамо помилятись біля своїх воріт і Твердохліб очолював цей рух.
Олександрія – Кривбас
Скандальний матч який закривав цей тур (не враховуючи матч Ворскла – Дніпро) був цікавим з декількох перспектив: чи помилився арбітр Олександрії, як спілкуються між собою тренери під час матчу, був пенальті чи не був. Однак, сам поєдинок для мене виявився прісним та «малофутбольним.» Суперечки повністю затьмарили відсутність якісної гри обох команд. Олександрії пощастило на початку гри, але далі команда не діяла як фаворит на полі. Кривбас і собі намагався, але у них просто не виходило. Як результат, гри сира, але Ротань і компанія мають бути задоволені.
Олександрія – 4. Бабогло
Розіграш м’яча через центр захисту виділяв капітана Олександрії з поміж інших гравців. Головним моїм аргументом у виборі саме цього гравця був спокій при обороні, та круті вертикальні переводи вперед від новоспеченого гравця збірної Молдови.
Кривбас – 78. Кожушко
Кожушко міг би стати героєм цього матчу, але арбітр матчу вирішив по іншому. Кожушко мав декілька дуже крутих моментів на фланзі зі зміщенням у центр і дійсно виглядав найгострішим гравцем своєї команди. Також, хотілось би виділити новачка криворіжців Ілича, який додав креативу в центрі поля після виходу у другому таймі.
